ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 Захід літа
Образ твору  
під синє небо
зелене море
з пивної пляшки

розбити душу
розлити розум
пісками пляжів


* * * *


солодке світло
недільне свято
неспішні звички

розсольний вітер
ліниве сяйво
повільна стрічка


* * *


де сонце сипле
на хвилі люстра
сліпучі луски

чуття прозорі
за вічний обрій
за інші глузди


* *


де проминають
достиглі мрії
птахи без ліку

у пінну легкість
спекотну свіжість
на захід літа



*




 



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-08-28 14:54:33
Переглядів сторінки твору 11302
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.682
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.23 10:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-28 15:02:50 ]
Легкоплинно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-28 15:05:37 ]
трохи так, мрійливо дякую

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2009-08-28 15:02:53 ]
Дуже гарно!!!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-28 15:08:44 ]
шанобливе і чемне дякую
ОММ і легкого настрою Вам

С*





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-28 15:12:01 ]
гіпгіп!! Сонце, Сон_це-Мі_сяць!
:-**


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-28 15:17:58 ]
нестяма усіх почуттів. до чого слова



[ . . . . . . . . . ]



:-**


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-28 15:15:29 ]
Фантастична річ. Моє шанування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-28 15:19:31 ]
і моє уклінне Вам, Миколо
легкої вечірньої музики
трохи легкого червоного вина
музичних мрій

С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-28 18:42:56 ]
Колись були тут
Дельфіни в морі,
О горе!

І лізли краби
На берег ночі,
Неначе жаби!


Були ракушки,
Як попелюшки,
Такі красиві!

Тепер немає,
Нудьга проймає
Над морем сивим!

Де все поділось -
Ніхто не знає,
Життя - це диво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-28 19:39:22 ]
Знайтись непросто
Згубитись дивно
Пройти по лезу

Стороннім кроком
Сумління мляве
Скрізь міст намисто

Уламки криці
Іржаве небо
Відбитки квітів

Ятрити рани
Залізом- сіллю
Іти по лезу

Губити сльози
Палити порох
Шукати сліпо

Небесний ранок
Той бік пустелі
Розбите серце

Над неймовірним
Чужим та світлим
Безкрайнім дивом



*



море.. море.. море.....

дяка Вам пане Ярославе
нехай огротають відлуння
небуденного
й урочисто-співучого

С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-28 20:05:34 ]
А Ваше море - як в океані,
Напевне - Тихім,
Хай буде щастя, щоб не шуміло
У ньому лихо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-28 20:42:27 ]



І Щастя губиться у ворожбі стихій
І все вертається на згубу чи на злість
Лиш Музика прозоріше й гостріше
За віком вік, від вічності у вічність



барвистої соковитої тонкої музики нам усім....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-28 23:11:20 ]
/// мелодія легко ллється :)
Сум і водночас іронія?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-29 00:02:16 ]
Олександре, справді дуже приємно, що знайшли час завітати, я би наважився гадати, що з Вашим часом як раз зараз мабуть не дуже вільно?

а це.. це така лінива пляжна музика.. зовсім трохи

якось причіпилася, правда-правда


:-)

щирих і гарних Вам і сім'ї щасливих легких завершальних літніх днів

& лагідного Сонця, обов'язково


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-08-29 19:14:18 ]
Супер.

де сонце сипле
на хвилі люстра
сліпучі луски...
поволі гаснуть...
складаєш речі-
кінець відпустки.

Мої вітання, СонцеМісяцю! :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-29 22:54:49 ]
так надзвичайно приємно обертатися в квазімагнетичних сферах, Зоряно

дяка Вам за лагідні вітання &
увагу до саме тих значущих слів

чудових мелодійних осяянь Вам,
ранкових і вечірніх, і південних, і зіркових

С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-30 23:29:05 ]
спекотна свіжість серпневих відпусток спричиняє спалахи безпричинної ніжності до кожного стрічного Майстра слова:))
Ов, Господи, витерти чи додати – важко зробити вибір


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 00:14:37 ]
ніжність та пристрасть, таке от літо, Василинко

із найгарнішими подяками та
легким кипарисовим ароматом

С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 23:54:56 ]
троянди рожеві губи в бризках портвейну нелегко хиляться до землі, здіймаються щось говорять про своє, трояндівське.. м'яка вереснева погода замислюється, чи може ще дощу? а ось знову троянди, як і раніше, трохи менше пелюсток, хто їх лічитиме. всі міркують, брати парасолю і чи не полатати на всяк випадок підбори мештів.. троянди щось тихо шепочуть, в бризках висохлої крові, а може, усе-таки портвейну.. золота осінь, час пити чай.....

дякую і
за мислі, і за любов
навзаєм усього,
і щастя би
непогано

па.


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-04 11:28:40 ]
золота осінь, час пити чай.....

ти пречудовий...

до речі, а пам'ятаєш, в радянському минулому було таке плодово-ягідне вино "Золота осінь"... :)

Да-а... Щось не задалась нам боротьба за тверезий спосіб життя :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-05 06:42:49 ]
"ЗОлота ОСінь" була далеко не найгіршим студентським напоєм. взагалі те, що зараз обізвали "шмурдяк", який вживався для зігріву та нехитрих веселощів, навчив співвітчизників справі варіння ґлінтвейну :-)
здається, в цей прохолодний початок вересня - напій саме той.. але не зловживатимемо

нехай радість буде різною

дяка, Юля



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-09-16 12:39:59 ]
(с) Ингвалл:

Оригами

Я, подобно науке и технике, умею множество гитик,
То, что мне кажется нормой, почудится вам фантастикой,
Умею брать суть исторических вех и прочих событий,
И придавать им формы без посредства металла, пластика,
Дерева,
фанеры и прочих материалов:
Из идеалов,
вестей уголовного мира,
и предвыборных обещаний политиков,
Я, умеющий много гитиков,
Создам божество, не сотворяя себе кумира -
В новостях о земельной реформе,
сведениях о том, как лечить гастрит,
Убийстве на углу Тридесятой стрит
и Тридевятой (забавно, не правда ли?) авеню,
Найду очертанья и формы!
Сложу!
Разверну!
Изменю!
Из меню ресторанов (хвостов и копыт с рогами),
Из афиш "Jesus Christ'a", "Cats" и "Les Miserables",
Используя древнее и благородное оригами,

Из газеты
Построю
Корабль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-16 14:56:43 ]
и пусть не настолько оригинально, но..


"...Архипелаги звезд видал; в немом обличье
Ловил я бред небес, разъятых догола;
В каком изгнанье спишь ты, выводок величья,
Грядущий Властелин, злаченые крыла?

Но слезы высохли. Заря, ты обманула!
Как солнце мерзостно, как солона луна…
Я до краев налит. С морей меня раздуло.
Пусть разопрет борта! Скорей коснуться дна!

Милей мне черный лед и стынь проточной лужи,
И грустный мальчуган, что на краю прилег,
Кораблик свой пустил – а тот летит не хуже,
Чем майским вечером беспечный мотылек.

О волны, я устал от стонов ваших жарких;
Все прочь, уйдите с глаз – купец и китолов!
Меня вгоняют в дрожь и каторжные барки,
И спесь надутая торговых вымпелов. "


пер. с франц. Евгений Туганов