ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 Стоїш мені – мов зірка над хрестом.
Образ твору Стоїш мені – мов зірка над хрестом.
Мов пташки зойк над скіфськими бабами.
У нас дітей нема.
Лиш віршів том
Я написав –
Скидав із серця камінь...

Я жив тобою сотні різних літ
(На вік душі вік тіла мало вплинув…).
По суті й зовсім не змінився світ…
По суті – зовсім:
Був і є калиновим.

І я тебе розмінював на… все,
На рвані грішні зустрічі, на вина,
Безпечний секс і небезпечний сенс,
На батька, сина… і на батьківщину.

Чекає нас давно самотній Бог
Там, де ж дерева хлібні й коренасті.
І біс також хотів би нас обох,
А не окремо заманити в снасті.

Природа ж бо – великий драматург –
Нас розділила, щоби знов спаяти
В єдину пісню трепетну, густу –
Й покласти спати…




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-04 09:27:27
Переглядів сторінки твору 7983
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.690
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Криничанка (Л.П./М.К.) [ 2010-05-04 09:39:05 ]
якби то знати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 09:49:38 ]
Якби все знати - пора вже спати, Наталю...
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 09:52:47 ]
+Наталю, я ж просив "не оцінювати"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Криничанка (Л.П./М.К.) [ 2010-05-04 09:53:58 ]
а хто оцінював????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Криничанка (Л.П./М.К.) [ 2010-05-04 09:55:08 ]
таке ціни немає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 09:58:48 ]
:)
Оцінка у мене стоїть Твоя...
А хто на Твоїй сторінці хазяйнує - Тобі видніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 09:59:23 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-04 10:02:45 ]
А жаль, Ігорчику, що не можна оцінювати... Я прочитала вголос і закохалася у ваш твір. Дуже гарно. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 10:06:02 ]
Оце ж, Патарочко Бачія, бачу я: й оцінили - словоми, а не цифрами...
Так мені набагато миліше.

Із взаємною любов*ю
Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-04 10:13:58 ]
А й справді, як можна оцінити стан душі, коли вона тріпоче, як можна оцінити сльози, котрі котяться, бо знаєш, що для тебе так ніхто не напише?.. Всього вам хорошого, Ігорку!!! :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Криничанка (Л.П./М.К.) [ 2010-05-04 10:14:40 ]
У Поетичних майстернях завівся привид. Оцінює без дозволу, вихопив з контексту слово "якби" і завтоматизував.
Але поезія,як явище метафізичне з привидами техніки впорається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 10:16:54 ]
Ваші б слова та на небі написати ранковому... :)
Не забувайте, Бачієчко.
Удачі і світла попутнього.
Ігорко. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 10:20:28 ]
А видиш, Наталі, як воно все!..
Ну нам до привидів не звикати.
Будем їх ми розважати, щоб самими ними стати...:)

Полетіли.
ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 10:31:33 ]
+Вітання "прекрасному чоловікові"!..
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Линдюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-04 13:00:08 ]
Стоїш мені, мов зірка над хрестом... Постійна, ясноока і велична... Як увесь вірш. Жаль, що я не "метр" - оцінила би на десятку! Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 20:51:56 ]
Справді неоціненно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-04 21:21:04 ]
... мов зірка за хрестом, чи пташки зойк над скіфськими бабами.
"Немає в нас дітей, є віршів том"...
...
Відбуваючи у далеку подорож, я залишаю Вам те, що чую я, промовляючи про себе рядки Вашого вірша.
Збіги приглосних погано витримують навіть сучасні мікрофони, а до того ж вони впливають на звукограму.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 22:36:44 ]
Цілую Ваше ліричне, легкосприйнятливе серце, Іро.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 22:41:44 ]
Ех , пане Гаррі, пане Гаррі!
І на кого ж Ви нас?.. :(
І як же ми тепер без Вас із приголосними розберемось?!. :(

Дякую за увагу, але цитуйте акуратно! (у мене:
"У нас дітей нема.
Лиш віршів том"), а не так: "Немає в нас дітей, є віршів том", - якщо вже цитуєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-04 23:57:41 ]
Відписую з дороги.
Я промовляю про себе - і відчуваю, що так, як процитував, милозвучніше. Принаймні, для мене.
А Ви - як бажаєте :)))) Воно Ваше.
Бувайте здоровим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 22:59:59 ]
Несподіване закінчення. Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-05-24 17:33:32 ]
!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-06 21:24:57 ]
Пане Ігорю! Дякую Вам за Вашу Поезію. Вона багатовимірна, безмежна і неповторна, та незбагненно близька моїй душі. Навіть десь суголосна. Судіть самі:

Сто життів, як уперше кохаю.
Сто віків про невічне турбуюсь.
Не боюсь більше пекла. А раю,
Навіть вічного, не потребую.

А щодо коментарів, де йдеться про припинення творчого росту, так скажу - повний абсурд. Досягнути найвищого рівня майстерності у поетів, це як у співаків поставити голос. Ваш "Голос" - поставлений. Ось і все. Інші ж (наприклад - я) ще повинні трудитися над процесом.