ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 Стоїш мені – мов зірка над хрестом.
Образ твору Стоїш мені – мов зірка над хрестом.
Мов пташки зойк над скіфськими бабами.
У нас дітей нема.
Лиш віршів том
Я написав –
Скидав із серця камінь...

Я жив тобою сотні різних літ
(На вік душі вік тіла мало вплинув…).
По суті й зовсім не змінився світ…
По суті – зовсім:
Був і є калиновим.

І я тебе розмінював на… все,
На рвані грішні зустрічі, на вина,
Безпечний секс і небезпечний сенс,
На батька, сина… і на батьківщину.

Чекає нас давно самотній Бог
Там, де ж дерева хлібні й коренасті.
І біс також хотів би нас обох,
А не окремо заманити в снасті.

Природа ж бо – великий драматург –
Нас розділила, щоби знов спаяти
В єдину пісню трепетну, густу –
Й покласти спати…




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-04 09:27:27
Переглядів сторінки твору 7144
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.690
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.10.12 18:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Криничанка (Л.П./М.К.) [ 2010-05-04 09:39:05 ]
якби то знати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 09:49:38 ]
Якби все знати - пора вже спати, Наталю...
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 09:52:47 ]
+Наталю, я ж просив "не оцінювати"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Криничанка (Л.П./М.К.) [ 2010-05-04 09:53:58 ]
а хто оцінював????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Криничанка (Л.П./М.К.) [ 2010-05-04 09:55:08 ]
таке ціни немає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 09:58:48 ]
:)
Оцінка у мене стоїть Твоя...
А хто на Твоїй сторінці хазяйнує - Тобі видніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 09:59:23 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-04 10:02:45 ]
А жаль, Ігорчику, що не можна оцінювати... Я прочитала вголос і закохалася у ваш твір. Дуже гарно. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 10:06:02 ]
Оце ж, Патарочко Бачія, бачу я: й оцінили - словоми, а не цифрами...
Так мені набагато миліше.

Із взаємною любов*ю
Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-04 10:13:58 ]
А й справді, як можна оцінити стан душі, коли вона тріпоче, як можна оцінити сльози, котрі котяться, бо знаєш, що для тебе так ніхто не напише?.. Всього вам хорошого, Ігорку!!! :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Криничанка (Л.П./М.К.) [ 2010-05-04 10:14:40 ]
У Поетичних майстернях завівся привид. Оцінює без дозволу, вихопив з контексту слово "якби" і завтоматизував.
Але поезія,як явище метафізичне з привидами техніки впорається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 10:16:54 ]
Ваші б слова та на небі написати ранковому... :)
Не забувайте, Бачієчко.
Удачі і світла попутнього.
Ігорко. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 10:20:28 ]
А видиш, Наталі, як воно все!..
Ну нам до привидів не звикати.
Будем їх ми розважати, щоб самими ними стати...:)

Полетіли.
ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 10:31:33 ]
+Вітання "прекрасному чоловікові"!..
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Линдюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-04 13:00:08 ]
Стоїш мені, мов зірка над хрестом... Постійна, ясноока і велична... Як увесь вірш. Жаль, що я не "метр" - оцінила би на десятку! Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 20:51:56 ]
Справді неоціненно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-04 21:21:04 ]
... мов зірка за хрестом, чи пташки зойк над скіфськими бабами.
"Немає в нас дітей, є віршів том"...
...
Відбуваючи у далеку подорож, я залишаю Вам те, що чую я, промовляючи про себе рядки Вашого вірша.
Збіги приглосних погано витримують навіть сучасні мікрофони, а до того ж вони впливають на звукограму.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 22:36:44 ]
Цілую Ваше ліричне, легкосприйнятливе серце, Іро.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 22:41:44 ]
Ех , пане Гаррі, пане Гаррі!
І на кого ж Ви нас?.. :(
І як же ми тепер без Вас із приголосними розберемось?!. :(

Дякую за увагу, але цитуйте акуратно! (у мене:
"У нас дітей нема.
Лиш віршів том"), а не так: "Немає в нас дітей, є віршів том", - якщо вже цитуєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-04 23:57:41 ]
Відписую з дороги.
Я промовляю про себе - і відчуваю, що так, як процитував, милозвучніше. Принаймні, для мене.
А Ви - як бажаєте :)))) Воно Ваше.
Бувайте здоровим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 22:59:59 ]
Несподіване закінчення. Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-05-24 17:33:32 ]
!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-06 21:24:57 ]
Пане Ігорю! Дякую Вам за Вашу Поезію. Вона багатовимірна, безмежна і неповторна, та незбагненно близька моїй душі. Навіть десь суголосна. Судіть самі:

Сто життів, як уперше кохаю.
Сто віків про невічне турбуюсь.
Не боюсь більше пекла. А раю,
Навіть вічного, не потребую.

А щодо коментарів, де йдеться про припинення творчого росту, так скажу - повний абсурд. Досягнути найвищого рівня майстерності у поетів, це як у співаків поставити голос. Ваш "Голос" - поставлений. Ось і все. Інші ж (наприклад - я) ще повинні трудитися над процесом.