ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Перетурбації дійсності
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
* * *
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
Нові зморшки
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Щодо скарбів Мідаса
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
Спека
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані…
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
***
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
* * *
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Кілька епізодів з «Київської козаччини» 1855 року
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
Ей добрий час (The Jimi Hendrix Experience)
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві

Сергій СергійКо
2025.11.13 19:13
Країна потвор
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!

«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно

Іван Потьомкін
2025.11.13 18:52
***
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,

М Менянин
2025.11.13 13:07
Славень з України
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше...
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Будували церкву грішних
the cross is off,,, Будували церкву грішних –
вішали святих,
міст палили потойбічний
й ношені хрести.

Не дивилися на совість,
як на молоду...
Не трималися на слові,
а за віжки дул.

Хутко з них повипускали
бісове в юрбу,
аби тіло пробирало
вже не "є", а "був".

Дзвони, мов кістки дробили,
рвали язики,
просихали і топили
правду у гіркій.

Хто дивився з того світу –
плакав, та мовчав,
бо нема де говорити
серцю і свічкам.

Бо нема як розродитись
вітру перемін,
а життя так перешито –
де той шов, що мій?

Що за поле – голе, кволе,
головешка мрій.
Поле – скатертина столу,
хрестики на ній.

Чорний хрестик – в серце голка,
а червоний – кров.
Де не глянь – рясніє колко
вишите нутро.

Будували церкву грішних –
вішали святих.
Вийшли з Господа поспішно.
Думали з води...

18 Серпня 2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-18 21:49:29
Переглядів сторінки твору 6876
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.184 / 6  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.10 15:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-08-18 22:02:29 ]
вішали святих - люблю подвійні змісти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-18 23:03:28 ]
А життя воно таке - має часом подвійне дно...
Дякую, Софійко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-18 22:16:23 ]
Було, було багато чого - життя все розставляє справедливо по своїх місцях. Шкода, що не можна вийти з цього, як з води... Вірш сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-18 23:06:59 ]
Се правда, п. Іване, що розставляє, але хотіло ся б щоби розставлялося вірно
з першого разу, якось... Уявляєте скільки геніальності похоронено і ще буде...
Можливо ми би вже давно мешкали десь на якомусь "Марсі"... а так - що не крок -
то калюжа крові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-18 22:53:12 ]
вірш дуже сподобався...Чорний хрестик – в серце голка,
а червоний – кров.
Де не глянь – рясніє колко
вишите нутро.Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-18 23:17:29 ]
Дякую, п.Алексіє.
Маю надію що закон збереження енергії діятиме - і кожен отримає за свої заслуги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-18 23:27:41 ]
сильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-18 23:36:29 ]
вдячно,
усміхнено,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Рудейчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-18 23:47:33 ]
Чорний хрестик – в серце голка,
а червоний – кров.
Де не глянь – рясніє колко
вишите нутро.

ці рядки найглибше пробрались в душу!!!
Вірш дуже сильний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 00:22:27 ]
Дякую, Марянко.
Вітання славному Івано-Франківську!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 00:05:37 ]
До цього вірша вже є музика? Як нема, то має бути. Суцільна антитеза... Вішали святих. Зі Спасом тебе, Юрцю! Фото в тебе таке... серйозне.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 00:20:25 ]
Ні нема є ще - нині луше написав, Яринцю.
Приємно бачити тебе у себе - десь ти пропадаєш...
А зараз - не такий серйозний - я поміняв фотку...
Цьомики,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 00:26:18 ]
Я поки пропадала, побачила, що мені якісь інші букви в особовій справі понаписувала редакція. Ти пропадав - я була. Мене нема - ти є. Так ми ся міняємо. Приємно, що у мій перший візит твій вірш був першим.
Ця фота файна і попредня була гарна.
Посміхайся, Юрцю.
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 00:33:02 ]
Я доречі нарешті заєструвався на фейс бук, але немаю доступу туди з праці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 01:15:57 ]
Я там також є... Вже м тебе "зафрендила"... :о))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 01:21:20 ]
Укей, дяки,
Я відписав. Наразі ще в праці і немаю доступу то феса, прийду додому - зафрендаю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-08-19 09:41:15 ]
Зазвичай грішники церкви руйнують. А тут... Особливо вражає підтекст і асоціації. Сильно. І справедливо. На жаль, тепер це реальність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-20 18:05:14 ]
Дякую п. Василю.
Якось воно мені "гріш" і "грішники" - однокоренево втілюється у задум.
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 09:42:09 ]
...У тому то і справа, що є релігія, а є - Віра; є церква, а є - Храм...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-20 18:07:21 ]
Саме так, п. Вікторе.
Кожен будує свій храм, аби було йому у ньому, як вдома.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 14:22:03 ]
Бо нема як розродитись
вітру перемін,
а життя так перешито –
де той шов, що мій?

Що за поле – голе, кволе,
головешка мрій.
Поле – скатертина столу,
хрестики на ній.

Гарно, пекучі слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-20 18:08:41 ]
Дякую, Вандочко.
Приємно і тішуся - що сподобалось.
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 16:49:33 ]
Жорстко правдиво, а всеж з НАДІЄЮ... сильний твір. Особливо сподобалось
"Що за поле – голе, кволе,
головешка мрій.
Поле – скатертина столу,
хрестики на ній."
Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-20 18:09:54 ]
Спасибі, Ігоре.
Нехай ся скатертина висивається світлим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 18:20:48 ]
Юрочко, який вірш, ніби рана, кожне слово істина та печаль. Сильно, щемно, професійно!!!
Мені здається, що цей вірш ніколи не забудеться. Врізається в душу. Забираю в мою колекцію улюблених віршів.
Низький Вам уклін!
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-20 18:11:40 ]
Дякую, Тетянко.
Постараюсь частіше збагачувати Вашу колекцію.
Взаємно-уклінно,
ЛЮ