ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.15 11:44
Мінливість
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.

Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить

Юрій Гундарів
2026.02.15 10:46
Інтерв‘ю
Доброго вечора, шановні радіослухачі! В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!» Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур. Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Папуги шаленого Віссаріона
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
В кожну ніч
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
Шашлики по-флотськи
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Нескорена і непоборна
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Погляд німого ока
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
* * *
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
* * *
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Мена ж
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Лет
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька життів
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
Боже Як Тихо --- блюзова балада
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Холодомор
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Друге засідання нового року
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Розрив часів
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Пашук (1982) / Поеми

 еміграційне
Образ твору ця пристань без човна
і річка ця без броду
ніхто тут не рибалив
на місяць у воді
на березі Нептун
неначе карт колоду
перетасовує намоклі дні

русалки вишивають
на рушниках майбутнє
русалки за коханим
перепливають ніч
півнеба затулила
хмара-породіля
дощі ростуть із неба
впадають в Брайтон-біч

на очі слайди дому
товаришів молочних
яких ще пам’ятаєш
які тебе вже ні
не прищепилась щепа
повільно кровоточиш
удобрюєш собою
гектари чужини

ця пристань без човна
і річка ця без броду
ніхто тут не рибалив
на місяць у воді
не дерево посадить
нікого не народить
не побудує дім

хтось перетнув межу
чужим повітрям дише
встає не в тій годині
лягає не на ту
тут моляться з акцентом
тут навіть сни про інше
у венах ночі ртуть

дощі із ніг збивають
і забивають сваї
у тіло ампутоване
від рідної землі
розсипались стожари
а десь біжать трамваї
у напрямку Балі

ця пристань без човна
і річка ця без броду
ніхто тут не рибалив
на місяць у воді
витягуєш за чуба
себе з останніх потуг
лишаючи лиш тінь
у власнім кабінеті
і речі особисті
і свіжі трупи віршів
з-під леза олівця
ти є? тебе немає
бо без човна ця пристань
без броду річка ця





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-06 11:04:33
Переглядів сторінки твору 10861
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 11:20:08 ]
Їй у Варшавські спальні райони, Йому Москву бетоном залити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 15:09:44 ]
Дуже цінний коментар


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 15:17:50 ]
Будь-який коментар повинен бути цінний для автора. Тому що коментар - це реакція. а реакція, яку викликає у читача вірш, має цікавити автора, чи не так? Я процитувала Вам уривок з тексту іншого автора на цю ж тему, який (імхо) мені видається більш вдалим, ніж Ваш. Ото й усе. У мене виникло відчуття вторинності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 15:29:29 ]
Юль, якщо почну наводити цитати з віршів більш вдалих, ніж у вас, то (імхо) втрачу все своє життя. А по-друге, мені це зовсім не цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 16:27:35 ]
Олено, вибачте, оскільки Вас не цікавлять мої коментарі, я більше не коментуватиму Ваших віршів. Ноу проблєм :) І мір во всьом мірє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 17:06:46 ]
Юль, я сказала, що мені не цікаві не Ваші коментарі, а мені не цікаво наводити цитати кращих творів ніж Ваші, бо їх багато. Ви, напевно, щаслива людина, бо маєте купу вільного часу коментувати всі вірші майстерень. Особисто, коли вірш якогось автора мене не зачепив, я його просто не коментую. Та суть не в тому. Я приймаю всі коменти, але якщо вони дають слушні зауваги, а не просто "в мене жовті шпалери, а в Києві холодно". З повагою до всіх своїх читачів і критиків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 17:12:01 ]
Так, я щаслива, але зовсім не тому, що маю час для Майстерень :)
Насправді, тут не настільки багато віршів щодня з"являється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 15:57:49 ]
До Юлі Ш.:
Цей текст Бумбокса після окуджавського "Не обещайте деве юной / Любови вечной на земле" навіть не третичний (імхо). І тема там зовсім не та, що в даному тексті. І взагалі - хіба справа в темі як такій, а не в тому, як вона викладена тим чи іншим автором?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 16:26:26 ]
Отож я і кажу про те, ЯК викладена тема. І на тему українців за кордоном (імхо) Андрій Хливнюк написав краще. До чого тут Окуджава.
Ще раз кажу - це моя реакція. Я нікому її не нав"язую, бо це навіть не думка, а реакція. Так шо донт воррі, бі хеппі. ну не зачепив мене цей вірш Олени. То шо мені тепер - посипати голову попелом? У олени є багацько гарних віршів, які мені дуже подобаються. Але не цей. І я про це чесно сказала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Шульська (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-06 13:42:32 ]
гарно...особливо про дощі, що ростуть із неба...і "тут моляться з акцентом"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Шульська (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-06 13:42:34 ]
гарно...особливо про дощі, що ростуть із неба...і "тут моляться з акцентом"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 15:10:30 ]
Дякую, Наталко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 15:52:58 ]
"яких ще пам’ятаєш
які тебе вже ні" - найбільш пронизливі рядки, як на мене. мабуть, в еміграції (особливо у вимушеній) пам"ять набуває якихось особливих властивостей, здіймаючи із своїх глибин найдорожче.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 17:08:36 ]
Дякую, Мріє Поета. Цікаво, а яка ж то в поета мрія - муза, олімп чи Нобелівська премія?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 17:38:21 ]
О, ви не перша і, думаю, не остання, хто хоче про це дізнатися )) Музи - занадто мінливі і капризні дамочки, Олімп - не такий вже й цікавий, коли на нього вдерешся нарешті, Нобелівка - тобто, гроші і визнання - занадто земне.
Боюсь, що однозначної відповіді щодо мрії поета немає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 16:31:45 ]
Ця тема завжди викликає цілу бурю емоцій у людей, що мають певну дотичність до неї. Це і ностальгія, почуття відірваності і непотрібності, деколи розпуку чи розпач." Ампутованості" від рідної землі... "Ця пристань без човна" - дуже гарно і вдало, і човен без пристані теж... Дуже образно і душевно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 17:09:14 ]
Дякую за розуміння, Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 20:01:17 ]
Олено! Ваш вірш цікавий, містить яскраві образи (вражає "свіжі трупи віршів" тощо).
...Але от мені як прихильниці традиційного віршування хочеться зробити декілька зауважень:
-збої в ритмі;
-немає чіткої схеми римування (де римуєте, де не римуєте, хоча вимагає форма);
-подекуди рими натягнуті, напр. броду - пóтуг (але правильний наголос - потýг) тощо.
Якщо видамся й тепер голослівною, можу уточнити пізніше.

Боронь Боже мені намагатися вплинути на чужий стиль! Знаю Вашу творчість, яка глибоко закорінена у верлібруванні, якщо дозволите так переінакшити за аналогією до віршування. Але якщо вже звертатися до традиції, то треба дотримуватися певного розміру. Будь-який вихід за рамки ритму, натягнуті рими - ознака слабкості й некомпетентності самого автора.
Ваш вірш би значно виграв, якби зробити його меншим за обсягом, залишивши найяскравіші образи, що цілеспрямовано працюють на розкриття теми. І звичайно, надати йому стрункої форми, якщо Ви взялися за цю справу.
З повагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 23:03:13 ]
Юль, розумію Вас як прихильницю традиційного віршування, але я прихильниця некласичного віршування, де якраз і немає чіткої схеми, і те, що Ви називаєте збоями в ритмі є якраз ритмом некласичних розмірів - дольника, тактовика і акцентного вірша. Але, що зовсім дивно для мене, цей вірш повністю вписується в класичну систему, бо написаний ямбом з пірихієм. Я ніколи не роблю схем своїх віршів, але зараз об 23-00 мусила зробити виняток. Лише в одному рядку з'являється хореїчний рядок, що загалом не впливає на загальну картину твору.
Я не намагаюся звертатися до традиції, я якраз і хочу вийти за її межі, але видно на генетичному рівні воно щось є, що випливають силабо-тонічні розміри. Але я і ніяк цього не цураюся.Ще мені не зрозуміло, де тут відсутня рима? Вона неточна, часто асонансна, але вона є. Бо комусь цікава тавтологічна рима, а комусь зовсім інша.
Наостанок дякую за такий розлогий коментар (такі я якраз і люблю,)головне, що по суті вірша.
З неменшою повагою, я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-10-07 10:15:59 ]
цікавий вірш. "потуг" раджу чимось замінити, бо ж наголос не той.
до решти твору зауважень не маю. :)
"Еміграційне" з власного досвіду чи відчуття інших?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 13:41:09 ]
Дякую, Оксан. Знала, що зі словом "потуги" будуть проблеми. Хоча в деяких випадках авторське розташування наголосу допустиме. Але обіцяю, що зміню.
На щастя, це не з власного досвіду,а пропускання через себе історій друзів, які вимушені були покинути Україну.