ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Від імені пропалого безвісти
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Безпонт-Парад (The Doors)
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
***
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
***
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Перетурбації дійсності
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
* * *
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
Нові зморшки
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Щодо скарбів Мідаса
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
Спека
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані…
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
***
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
* * *
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Кілька епізодів з «Київської козаччини» 1855 року
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
Ей добрий час (The Jimi Hendrix Experience)
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Комаров / Вірші

 Светлана Луцкова.
Нет, не тревожилась, вошла…
Само случилось:
Иль потерялась, иль нашла,
Или влюбилась?
Желанье неба и земли -
В бокал огнями!
Мгновенья пестрые вдали -
Как мотыльками.
И дрожь прожилок голубых,
Губами имя,
Как жизнь в нас сложиться, в двоих,
Невыносимый?
Кто знает, может чувство то
Заменит танец.
Куда Вы гоните авто,
Мой чужестранец?
За столько весен и широт
И все – напрасно?
Так приступ боли сердце жжет
По сердцу красным…
И неуклюже в кулаке
Зажал навечно…
У Вас слезинка на щеке,
Мой бессердечный.
Не окольцована венцом
Душа ни нимбом -
Цветком сирени, иль птенцом
Иль белой нимфой?
Во мне жизнь просится гореть,
И чувств не прячет,
А Вы не можете прозреть
О, мой незрячий.
Иль поиграть пришлось богам:
Первопричина?
Зачем опять сдаюсь я Вам
О, мужичина?


9 листопада 2010 р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Світлана Луцкова


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-11-09 12:12:54
Переглядів сторінки твору 9326
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.581 / 5.5  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.690
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-09 12:15:28 ]
Світлана Луцкова "Йому".

Ні, не боялась - увійшла...
Напевно, сталось:
Чи заблудила, чи знайшла,
Чи закохалась?
Бажання неба і землі -
Вогнем у келих!
Барвиста мить на синім тлі -
Немов метелик.
Блакитне жилочки биття
На скроні терпне.
Яке то буде в нас життя,
О, мій нестерпний?
Хто знає, може, порух той
Не варт мізинця.
Куди Ви гоните авто,
О, мій чужинцю?
За стільки років, стільки миль,
І все - навмисно?
Якийсь такий безмежний біль
Край серця зблиснув
І так затис у кулаці,
Незграбний, дужий...
У Вас краплинка на щоці,
О, мій байдужий.
Не окільцьована душа
Блискучим німбом -
Бузкова квітка чи пташа,
Чи біла німфа?
Таке в мені життя горить
Жовтогаряче,
А Ви не хочете прозріть,
О, мій незрячий.
Чи заманулося богам:
Піском - у вічі?
Чому я знов скоряюсь Вам,
О, чоловіче?...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-09 23:54:31 ]
Саньчик, ти в мене прям "один, не прочий" перекладач :), тому для мене цей переклад неоціненний. Скажу, що твій червоний - це той колір, якого не вистачало до "повної гами" ("приступ боли сердце жжет по сердцу красным" - я тут довго була "примагнічена") "Солнце-мячик", правда,(і вся фраза) у мене чомусь асоціюється із животиком-м'ячиком :)), що якби порушує задум ( чи то благі наміри ЛГ не ускладнювати Йому життя :) А взагалі, Сань, я дуже зворушена: ти начебто подарував мені букет моїх улюблених ромашок разом із цим перекладом. Проте, я нахабно використала твою версію у своїй теперішній імпровізації. Дивися, що вийшло:

Нет, не тревожилась,- вошла.
Само случилось:
Иль потеряла? Иль нашла?
Иль заблудилась? ( такий варіант мені на сьогодні більш прийнятний, ніж "Или влюбилась" :)

Небесный и земной закон -
В бокал огнями.
Мгновенья, пестрые, как сон,
Льнут мотыльками,
И трепет крыльев голубых,
Как зов метели.
Невыносимый, на двоих
Мы жизнь разделим?
Мерцают чувства и огня
Короткий танец.
Вы оставляете меня,
Мой чужестранец,
На стыках весен и широт?
Но все - напрасно.
Так приступ боли сердце жжет
По сердцу - красным.
Рука к протянутой руке
Летит беспечно.
У Вас слезинка на щеке,
Мой бессердечный.
Душа не отягощена
Венцом и нимбом.
Она - сирень. Она - весна,
Птенец и нимфа.
Угодно вновь богам играть,-
Нашлась причина:
Я покоряюсь Вам опять,
Чужак-мужчина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 16:08:27 ]
Видається мені саме цей рімейк найбільш вдалим. Звичайно, у віршах я розуміюся, як домашній кіт у канцелярії, але оте шедевральне "чужак-мужчина" дає одне цілісне розуміння прочитаного, на відміну від двох попередніх варіантів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 23:14:59 ]
Танюш, а що саме в українському "нерімейку" завадило цілісному прочитанню? (Саня, пробач, що на твоїй сторінці до людей пристаю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 15:04:40 ]
Та не зважайте, це суб"єктивна думка, дуже вже мене той чужак зачепив. Не тільки у жінці має бути загадка. У цьому ракурсі "чужак-мужчина" саме те. А взагалі, і оигінал, і переклад, і рімейк - сильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 13:34:33 ]
Щось змінилося, Світлано, в тебе в житті за одинадцять років. Твій рімейк вже не так наповнений першим поривом, він вже обережніший. Чи це через мову? Не суть-причина, я перекладав твій той вірш. Переклад завжди втрачає та і розмір, рамки тут стиснуті. Треба жертвувати милозвучністю за рахунок точності перекладу і навпаки. Та і мови відрізняються, як не крути. Хоч в загальному для мене картина зрозуміла, окремі рядки викликають пояснення.
І так затис у кулаці,
Незграбний, дужий...
Це біль затис чи ВІН затис? Я гадаю останнє?
І солнце-мячик це колір жовтогарячий. Є в російській "жовтогарячий" чи ні? Може тільки тепер. А сонце наче жовтогарячий колір чи близький йому має. Чи оранж?
І останній рядок - інтрига. Мужчина или муж? Що скажеш?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 16:02:50 ]
Звиняйте за те, що пхаю свої 5 копійок, але мушу сказати...все залежить від сприйняття. Як на мене, то й зелений може бути сонячним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 23:36:19 ]
Саня, ну як ти, жовтогарячий футболіст, можеш так промазати сонячним м'ячиком поза воротами?.. Інтрига - це тоді, коли мужчина - не муж, але якщо муж - не мужчина, то це вже, як на мене, не інтрига, а таки лихо :) До рімейка мене підштовхнув ти :) Затис біль (див. по тексту) За 11 років, мабуть, не тільки у мене щось змінилося в житті. Саня, ну, попрацюй ще трішки. Або дай мені коробочку, і я туди буду "висказуватись", як радить Альоша. Цілую тебе у вухо ( не бійся, ніхто не затисне в кулаці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 16:14:34 ]
В четвертой строчке так и просится знакомое и привычное «али».
И получается то, что надо: «Али влюбилась?»
«В земли и неба свой закон». Это по-каковски? В земли, т.е., в глубины?
Но это мелочи, которые устраняются или объясняются некоторым дотошным авторам, чтобы те тихонечко то ли высказывались бы в коробочку, то ли куда-то еще.
Стихотворение воспринято с соответствующим настроением и творческим подъемом, хотя и не без печали. Но она другого свойства и причины. Текст не при чем.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 16:43:43 ]
Таня, зелений сонячним бути не може. Ніяк не може.
А земля і небо різні речі, як і жінки і небо. Хтось з поетів тут на ПМ казав. Або земля і спокій, або небо без. А і те і те разом, мрія.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 17:36:21 ]
Мабуть, я насправді не вмію малювати, коли сонце у мене зелене...) дальтонізмом не страждаю, Саша, просто у мене така уява...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 17:42:49 ]
А если такое окончание?

Угодно вновь играть богам,-
Нашлась причина:
Я снова покоряюсь Вам,
Чужак-мужчина.

(хотя "чужак" меня напрягает как-то. м.б., чужой? не мой? о, мой?)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 23:03:22 ]
Да я не против :) Хотя мой, не мой, чужой, ничей - не имеет значения. Потому что - чужак, из другого мира (планеты, плоскости...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 18:11:00 ]
Cool, I like your translations, Al.
With warmth,
Iouri


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 23:07:56 ]
І мені дуже сооl, Юрцю, але не як переклад, а як чоловіча інтерпретація :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 14:55:50 ]
Світлана, я тут послухався людей і поперекладав переклад. На першому місці має бути переклад, а не за мотивами, не за автором і бажано навіть не авторизований переклад. Тепер по порядку.
Перший куплет без змін. Як говорить Алексій, можна «али». Але після двох «иль» «али» буде виглядати запитанням з уже визначеною відповіддю. А тут ще певності немає, це тільки бажання, щоб так було. Зате до його зауваження про «закон земли» та і неба довелося прислухатися. Тому далі:

Желанье неба и земли –
В бокал огнями!
И грезы в сказочной дали-
Как мотыльками.

Тільки це віддаляє переклад від оригіналу. Ех, сюди би Чорнявку. Так ні, немає, бродить десь (не в образу) характер проявляє… Тому прийшлось повернутися до твоїх «пестрых». Словечко скудноватеньке (тут, тільки тут), але може хтось, щось…

В кожному вірші є рядки які хочеться і навіть які слід залишати в оригіналі. В тебе вважай це всі рядки, але, повторюсь, як казав Татчин – жінки і небо – різні речі. Я це до того, що можливості не бажання. Хоча напевно він мав на увазі зовсім інше. Так от, в будь-якому випадку я залишаю

О, мій нестерпний?

О, мій чужинцю?

І все - навмисно? - переклад неправильний, але як фонетика???

Незграбний, дужий... – вважаю це не про біль, а про Нього і дуже вже хотілося втулити «неуклюжий»

О, мій байдужий.

А Ви не хочете прозріть, - без цього не може бути наступного рядка
О, мій незрячий.

Так значить ці чотири рядки і є ключем до розуміння самої ЛР. Хоч я схиляюсь, що ніякої ЛР немає, а це і є сама авторка.

Жертвувати

Не окільцьована душа
Блискучим німбом -
Бузкова квітка чи пташа,
Чи біла німфа?

Також не хочеться, дуже вже файна рима німбом-німфа. Руське «птенец» поступиться нашому «пташа» (в даному контексті), але залишаю так. А напрошувався варіант

Не окольцована душа
Лучистым (блестящим) нимбом -
Цветком сирени, спорыша
Иль белой нимфой?

І «спорыша» тут зовсім не для рими, як може скластися враження. Але це довго пояснювати.

Як я хотів, щоб в руській мові було слово «желтогарячий». І навіть без дефісу. Але немає такого слова, у всякому разі офіційно. І вводити не мені. Тому вийшло те що вийшло. Зате я знайшов на мій погляд блискучий переклад останнього рядка. Прийшлось майже із сльозами відмовитися від

Песком – и в очи?

від чого переклад ще більш блідне і навіть заміни якоїсь особливої не знайшов тільки «Ума пучина?», не бог зна що. Тому і замінив простецьким.
З варіантом Мрійки і твоїм нічого не вийде. В кінці знак питання. А розділові знаки порою куплета варті.
Були ще варіанти різні різних рядків, але вже що є. Не сєрчай коли не так, я по першому пориву переклав.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 15:03:35 ]
Iouri, Я зовсім яйдонтноу заморських мов, але здається що кул і ввізвомсс це щось хороше. Велике спасибі за добре слово. Завжди до твої послуг. Елігзанде.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 16:44:37 ]
Ксандре, виправ тоды хоч "прожилков" на "прожилок" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 22:37:08 ]
Мріє, він не може скорицця... Він "бессердечный" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 22:30:58 ]
Всьо! "Здаюсь, мужичина!" :))) Хоч останнє побажання прийми: напиши просто "мужчина" без "о" та "и" :)))) Сань, дякую за "души прекрасные порывы". З мене причитаєцця :) А щодо чорнявих та русявих, - ти мрій частіше :) Кажуть, мрії матеріалізуються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-16 09:52:22 ]
Світлана, ніяких без "о" чи "и". Це вважай дослівний переклад. Я про емоції, які, скажем так асоціюються в мене особисто під враженням твого вірша. Раз слово таке є в "великом и могучем" значить тут йому саме місце. Хоча, все тіче, все міняється.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-16 10:14:44 ]
А ось Мрійка тут на висоті. Як я пролетів? Зараз стану виправлятися. Мрійка тут нагадує героїню Віки Толстоганової із "бєзимянной" висоти. Хороший зір, із асами німецькими управляється і шолопаїв на місце поставить і навіть гімнастерку чужу із бабських рук видере, щоб випрати. Поважаю.