ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.29 21:54
* 217 *
з дассеновим
лєт індьєн
вагон вповзає до столиці
іще зачинено крамниці
але хлопчина продає
із трейлера
нормальну каву
пірнути в метрополітен

Артур Курдіновський
2026.09.29 17:15
Бесіда сина та мами (діалог сонетів із Тетяною Левицькою)
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!

Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,

Вячеслав Руденко
2026.09.29 17:10
В горіхових смаках віддалених віків
Так хто ж вони, оті птахи облич,
Над язиками полум’я строкатих,
Де нескінченність сталого — мов клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?

Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань від несповитих,
В горіхових смаках віддалених віків,

Ольга Садкова
2026.09.29 14:57
Бійка
Пролітав горобчик, сів на підвіконня.
Привітався чемно до малої Тоні.
Роззирнувся, бачить — поряд горобець,
такий самий жвавий, сірий молодець.
Він кивнув до нього: і тобі привіт.
У ту ж мить отримав теж кивком одвіт.
Підстрибнув, підскочив

Борис Костиря
2026.09.29 14:41
Утома
Голова болить від безсоння,
В голові поселився туман.
Я шукаю далеке осоння,
А навколо панує дурман.

Напливають утоми хвилі
І пустельність небачена днів.
Як узяти буденність на вила

Кока Черкаський
2026.09.29 11:18
Побачення
Запросив він мене на побачення-
Ніби з виду нормальний мужик,
Ми зустрілись,як і було зазначено,
І я відчула, що він їв часник.

Так, він їв часник!
Так, він з'їв часник!
Так, він їв часник,

Юрій Гундарів
2026.09.29 10:09
Андрій Шевченко - 50!
вересня легендарному Шеві виповнюється 50 років.
ВІТАЄМО!

Злива питань нескінченна…
Тлумачний словник тримай!
Значення слова «Шевченко»?
«Шевченко» означає: най!

Ірина Вовк
2026.09.29 10:03
"ПОМПЕЇ: За мить до Вічності" (продовження 11)
ХІ. ФРЕСКА, ЯКУ НІХТО НЕ ПОБАЧИТЬ Об одинадцятій годині ранку в триклінії – парадній їдальні багатого помпейського будинку – пахло свіжим вапном та терпким пилком рослинних фарб. Бідний, але талановитий майстер Клавдій стояв на дерев'яному помості, т

Віктор Кучерук
2026.09.29 07:21
* * *
Почуваюся мішенню
В напівтемній залі тиру, -
Ворог цілить пильно в мене
І надворі, і в квартирі.
І опівдні, й серед ночі
Йде неспинна естафета, -
Лиш мопед своє відстрочить,
Як уже гуде ракета.

хома дідим
2026.09.28 23:46
* 216 *
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
***
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні...
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Між гарпій неолітових* грядок
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Осінній монолог
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
* * *
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Перший фрілансер
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Комаров / Вірші

 Светлана Луцкова.
Нет, не тревожилась, вошла…
Само случилось:
Иль потерялась, иль нашла,
Или влюбилась?
Желанье неба и земли -
В бокал огнями!
Мгновенья пестрые вдали -
Как мотыльками.
И дрожь прожилок голубых,
Губами имя,
Как жизнь в нас сложиться, в двоих,
Невыносимый?
Кто знает, может чувство то
Заменит танец.
Куда Вы гоните авто,
Мой чужестранец?
За столько весен и широт
И все – напрасно?
Так приступ боли сердце жжет
По сердцу красным…
И неуклюже в кулаке
Зажал навечно…
У Вас слезинка на щеке,
Мой бессердечный.
Не окольцована венцом
Душа ни нимбом -
Цветком сирени, иль птенцом
Иль белой нимфой?
Во мне жизнь просится гореть,
И чувств не прячет,
А Вы не можете прозреть
О, мой незрячий.
Иль поиграть пришлось богам:
Первопричина?
Зачем опять сдаюсь я Вам
О, мужичина?


9 листопада 2010 р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Світлана Луцкова


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-11-09 12:12:54
Переглядів сторінки твору 10016
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.581 / 5.5  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.690
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-09 12:15:28 ]
Світлана Луцкова "Йому".

Ні, не боялась - увійшла...
Напевно, сталось:
Чи заблудила, чи знайшла,
Чи закохалась?
Бажання неба і землі -
Вогнем у келих!
Барвиста мить на синім тлі -
Немов метелик.
Блакитне жилочки биття
На скроні терпне.
Яке то буде в нас життя,
О, мій нестерпний?
Хто знає, може, порух той
Не варт мізинця.
Куди Ви гоните авто,
О, мій чужинцю?
За стільки років, стільки миль,
І все - навмисно?
Якийсь такий безмежний біль
Край серця зблиснув
І так затис у кулаці,
Незграбний, дужий...
У Вас краплинка на щоці,
О, мій байдужий.
Не окільцьована душа
Блискучим німбом -
Бузкова квітка чи пташа,
Чи біла німфа?
Таке в мені життя горить
Жовтогаряче,
А Ви не хочете прозріть,
О, мій незрячий.
Чи заманулося богам:
Піском - у вічі?
Чому я знов скоряюсь Вам,
О, чоловіче?...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-09 23:54:31 ]
Саньчик, ти в мене прям "один, не прочий" перекладач :), тому для мене цей переклад неоціненний. Скажу, що твій червоний - це той колір, якого не вистачало до "повної гами" ("приступ боли сердце жжет по сердцу красным" - я тут довго була "примагнічена") "Солнце-мячик", правда,(і вся фраза) у мене чомусь асоціюється із животиком-м'ячиком :)), що якби порушує задум ( чи то благі наміри ЛГ не ускладнювати Йому життя :) А взагалі, Сань, я дуже зворушена: ти начебто подарував мені букет моїх улюблених ромашок разом із цим перекладом. Проте, я нахабно використала твою версію у своїй теперішній імпровізації. Дивися, що вийшло:

Нет, не тревожилась,- вошла.
Само случилось:
Иль потеряла? Иль нашла?
Иль заблудилась? ( такий варіант мені на сьогодні більш прийнятний, ніж "Или влюбилась" :)

Небесный и земной закон -
В бокал огнями.
Мгновенья, пестрые, как сон,
Льнут мотыльками,
И трепет крыльев голубых,
Как зов метели.
Невыносимый, на двоих
Мы жизнь разделим?
Мерцают чувства и огня
Короткий танец.
Вы оставляете меня,
Мой чужестранец,
На стыках весен и широт?
Но все - напрасно.
Так приступ боли сердце жжет
По сердцу - красным.
Рука к протянутой руке
Летит беспечно.
У Вас слезинка на щеке,
Мой бессердечный.
Душа не отягощена
Венцом и нимбом.
Она - сирень. Она - весна,
Птенец и нимфа.
Угодно вновь богам играть,-
Нашлась причина:
Я покоряюсь Вам опять,
Чужак-мужчина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 16:08:27 ]
Видається мені саме цей рімейк найбільш вдалим. Звичайно, у віршах я розуміюся, як домашній кіт у канцелярії, але оте шедевральне "чужак-мужчина" дає одне цілісне розуміння прочитаного, на відміну від двох попередніх варіантів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 23:14:59 ]
Танюш, а що саме в українському "нерімейку" завадило цілісному прочитанню? (Саня, пробач, що на твоїй сторінці до людей пристаю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 15:04:40 ]
Та не зважайте, це суб"єктивна думка, дуже вже мене той чужак зачепив. Не тільки у жінці має бути загадка. У цьому ракурсі "чужак-мужчина" саме те. А взагалі, і оигінал, і переклад, і рімейк - сильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 13:34:33 ]
Щось змінилося, Світлано, в тебе в житті за одинадцять років. Твій рімейк вже не так наповнений першим поривом, він вже обережніший. Чи це через мову? Не суть-причина, я перекладав твій той вірш. Переклад завжди втрачає та і розмір, рамки тут стиснуті. Треба жертвувати милозвучністю за рахунок точності перекладу і навпаки. Та і мови відрізняються, як не крути. Хоч в загальному для мене картина зрозуміла, окремі рядки викликають пояснення.
І так затис у кулаці,
Незграбний, дужий...
Це біль затис чи ВІН затис? Я гадаю останнє?
І солнце-мячик це колір жовтогарячий. Є в російській "жовтогарячий" чи ні? Може тільки тепер. А сонце наче жовтогарячий колір чи близький йому має. Чи оранж?
І останній рядок - інтрига. Мужчина или муж? Що скажеш?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 16:02:50 ]
Звиняйте за те, що пхаю свої 5 копійок, але мушу сказати...все залежить від сприйняття. Як на мене, то й зелений може бути сонячним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 23:36:19 ]
Саня, ну як ти, жовтогарячий футболіст, можеш так промазати сонячним м'ячиком поза воротами?.. Інтрига - це тоді, коли мужчина - не муж, але якщо муж - не мужчина, то це вже, як на мене, не інтрига, а таки лихо :) До рімейка мене підштовхнув ти :) Затис біль (див. по тексту) За 11 років, мабуть, не тільки у мене щось змінилося в житті. Саня, ну, попрацюй ще трішки. Або дай мені коробочку, і я туди буду "висказуватись", як радить Альоша. Цілую тебе у вухо ( не бійся, ніхто не затисне в кулаці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 16:14:34 ]
В четвертой строчке так и просится знакомое и привычное «али».
И получается то, что надо: «Али влюбилась?»
«В земли и неба свой закон». Это по-каковски? В земли, т.е., в глубины?
Но это мелочи, которые устраняются или объясняются некоторым дотошным авторам, чтобы те тихонечко то ли высказывались бы в коробочку, то ли куда-то еще.
Стихотворение воспринято с соответствующим настроением и творческим подъемом, хотя и не без печали. Но она другого свойства и причины. Текст не при чем.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 16:43:43 ]
Таня, зелений сонячним бути не може. Ніяк не може.
А земля і небо різні речі, як і жінки і небо. Хтось з поетів тут на ПМ казав. Або земля і спокій, або небо без. А і те і те разом, мрія.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 17:36:21 ]
Мабуть, я насправді не вмію малювати, коли сонце у мене зелене...) дальтонізмом не страждаю, Саша, просто у мене така уява...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 17:42:49 ]
А если такое окончание?

Угодно вновь играть богам,-
Нашлась причина:
Я снова покоряюсь Вам,
Чужак-мужчина.

(хотя "чужак" меня напрягает как-то. м.б., чужой? не мой? о, мой?)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 23:03:22 ]
Да я не против :) Хотя мой, не мой, чужой, ничей - не имеет значения. Потому что - чужак, из другого мира (планеты, плоскости...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 18:11:00 ]
Cool, I like your translations, Al.
With warmth,
Iouri


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 23:07:56 ]
І мені дуже сооl, Юрцю, але не як переклад, а як чоловіча інтерпретація :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 14:55:50 ]
Світлана, я тут послухався людей і поперекладав переклад. На першому місці має бути переклад, а не за мотивами, не за автором і бажано навіть не авторизований переклад. Тепер по порядку.
Перший куплет без змін. Як говорить Алексій, можна «али». Але після двох «иль» «али» буде виглядати запитанням з уже визначеною відповіддю. А тут ще певності немає, це тільки бажання, щоб так було. Зате до його зауваження про «закон земли» та і неба довелося прислухатися. Тому далі:

Желанье неба и земли –
В бокал огнями!
И грезы в сказочной дали-
Как мотыльками.

Тільки це віддаляє переклад від оригіналу. Ех, сюди би Чорнявку. Так ні, немає, бродить десь (не в образу) характер проявляє… Тому прийшлось повернутися до твоїх «пестрых». Словечко скудноватеньке (тут, тільки тут), але може хтось, щось…

В кожному вірші є рядки які хочеться і навіть які слід залишати в оригіналі. В тебе вважай це всі рядки, але, повторюсь, як казав Татчин – жінки і небо – різні речі. Я це до того, що можливості не бажання. Хоча напевно він мав на увазі зовсім інше. Так от, в будь-якому випадку я залишаю

О, мій нестерпний?

О, мій чужинцю?

І все - навмисно? - переклад неправильний, але як фонетика???

Незграбний, дужий... – вважаю це не про біль, а про Нього і дуже вже хотілося втулити «неуклюжий»

О, мій байдужий.

А Ви не хочете прозріть, - без цього не може бути наступного рядка
О, мій незрячий.

Так значить ці чотири рядки і є ключем до розуміння самої ЛР. Хоч я схиляюсь, що ніякої ЛР немає, а це і є сама авторка.

Жертвувати

Не окільцьована душа
Блискучим німбом -
Бузкова квітка чи пташа,
Чи біла німфа?

Також не хочеться, дуже вже файна рима німбом-німфа. Руське «птенец» поступиться нашому «пташа» (в даному контексті), але залишаю так. А напрошувався варіант

Не окольцована душа
Лучистым (блестящим) нимбом -
Цветком сирени, спорыша
Иль белой нимфой?

І «спорыша» тут зовсім не для рими, як може скластися враження. Але це довго пояснювати.

Як я хотів, щоб в руській мові було слово «желтогарячий». І навіть без дефісу. Але немає такого слова, у всякому разі офіційно. І вводити не мені. Тому вийшло те що вийшло. Зате я знайшов на мій погляд блискучий переклад останнього рядка. Прийшлось майже із сльозами відмовитися від

Песком – и в очи?

від чого переклад ще більш блідне і навіть заміни якоїсь особливої не знайшов тільки «Ума пучина?», не бог зна що. Тому і замінив простецьким.
З варіантом Мрійки і твоїм нічого не вийде. В кінці знак питання. А розділові знаки порою куплета варті.
Були ще варіанти різні різних рядків, але вже що є. Не сєрчай коли не так, я по першому пориву переклав.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 15:03:35 ]
Iouri, Я зовсім яйдонтноу заморських мов, але здається що кул і ввізвомсс це щось хороше. Велике спасибі за добре слово. Завжди до твої послуг. Елігзанде.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 16:44:37 ]
Ксандре, виправ тоды хоч "прожилков" на "прожилок" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 22:37:08 ]
Мріє, він не може скорицця... Він "бессердечный" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 22:30:58 ]
Всьо! "Здаюсь, мужичина!" :))) Хоч останнє побажання прийми: напиши просто "мужчина" без "о" та "и" :)))) Сань, дякую за "души прекрасные порывы". З мене причитаєцця :) А щодо чорнявих та русявих, - ти мрій частіше :) Кажуть, мрії матеріалізуються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-16 09:52:22 ]
Світлана, ніяких без "о" чи "и". Це вважай дослівний переклад. Я про емоції, які, скажем так асоціюються в мене особисто під враженням твого вірша. Раз слово таке є в "великом и могучем" значить тут йому саме місце. Хоча, все тіче, все міняється.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-16 10:14:44 ]
А ось Мрійка тут на висоті. Як я пролетів? Зараз стану виправлятися. Мрійка тут нагадує героїню Віки Толстоганової із "бєзимянной" висоти. Хороший зір, із асами німецькими управляється і шолопаїв на місце поставить і навіть гімнастерку чужу із бабських рук видере, щоб випрати. Поважаю.