ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Комаров / Вірші

 Светлана Луцкова.
Нет, не тревожилась, вошла…
Само случилось:
Иль потерялась, иль нашла,
Или влюбилась?
Желанье неба и земли -
В бокал огнями!
Мгновенья пестрые вдали -
Как мотыльками.
И дрожь прожилок голубых,
Губами имя,
Как жизнь в нас сложиться, в двоих,
Невыносимый?
Кто знает, может чувство то
Заменит танец.
Куда Вы гоните авто,
Мой чужестранец?
За столько весен и широт
И все – напрасно?
Так приступ боли сердце жжет
По сердцу красным…
И неуклюже в кулаке
Зажал навечно…
У Вас слезинка на щеке,
Мой бессердечный.
Не окольцована венцом
Душа ни нимбом -
Цветком сирени, иль птенцом
Иль белой нимфой?
Во мне жизнь просится гореть,
И чувств не прячет,
А Вы не можете прозреть
О, мой незрячий.
Иль поиграть пришлось богам:
Первопричина?
Зачем опять сдаюсь я Вам
О, мужичина?


9 листопада 2010 р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Світлана Луцкова


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-11-09 12:12:54
Переглядів сторінки твору 8757
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.581 / 5.5  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.690
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-09 12:15:28 ]
Світлана Луцкова "Йому".

Ні, не боялась - увійшла...
Напевно, сталось:
Чи заблудила, чи знайшла,
Чи закохалась?
Бажання неба і землі -
Вогнем у келих!
Барвиста мить на синім тлі -
Немов метелик.
Блакитне жилочки биття
На скроні терпне.
Яке то буде в нас життя,
О, мій нестерпний?
Хто знає, може, порух той
Не варт мізинця.
Куди Ви гоните авто,
О, мій чужинцю?
За стільки років, стільки миль,
І все - навмисно?
Якийсь такий безмежний біль
Край серця зблиснув
І так затис у кулаці,
Незграбний, дужий...
У Вас краплинка на щоці,
О, мій байдужий.
Не окільцьована душа
Блискучим німбом -
Бузкова квітка чи пташа,
Чи біла німфа?
Таке в мені життя горить
Жовтогаряче,
А Ви не хочете прозріть,
О, мій незрячий.
Чи заманулося богам:
Піском - у вічі?
Чому я знов скоряюсь Вам,
О, чоловіче?...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-09 23:54:31 ]
Саньчик, ти в мене прям "один, не прочий" перекладач :), тому для мене цей переклад неоціненний. Скажу, що твій червоний - це той колір, якого не вистачало до "повної гами" ("приступ боли сердце жжет по сердцу красным" - я тут довго була "примагнічена") "Солнце-мячик", правда,(і вся фраза) у мене чомусь асоціюється із животиком-м'ячиком :)), що якби порушує задум ( чи то благі наміри ЛГ не ускладнювати Йому життя :) А взагалі, Сань, я дуже зворушена: ти начебто подарував мені букет моїх улюблених ромашок разом із цим перекладом. Проте, я нахабно використала твою версію у своїй теперішній імпровізації. Дивися, що вийшло:

Нет, не тревожилась,- вошла.
Само случилось:
Иль потеряла? Иль нашла?
Иль заблудилась? ( такий варіант мені на сьогодні більш прийнятний, ніж "Или влюбилась" :)

Небесный и земной закон -
В бокал огнями.
Мгновенья, пестрые, как сон,
Льнут мотыльками,
И трепет крыльев голубых,
Как зов метели.
Невыносимый, на двоих
Мы жизнь разделим?
Мерцают чувства и огня
Короткий танец.
Вы оставляете меня,
Мой чужестранец,
На стыках весен и широт?
Но все - напрасно.
Так приступ боли сердце жжет
По сердцу - красным.
Рука к протянутой руке
Летит беспечно.
У Вас слезинка на щеке,
Мой бессердечный.
Душа не отягощена
Венцом и нимбом.
Она - сирень. Она - весна,
Птенец и нимфа.
Угодно вновь богам играть,-
Нашлась причина:
Я покоряюсь Вам опять,
Чужак-мужчина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 16:08:27 ]
Видається мені саме цей рімейк найбільш вдалим. Звичайно, у віршах я розуміюся, як домашній кіт у канцелярії, але оте шедевральне "чужак-мужчина" дає одне цілісне розуміння прочитаного, на відміну від двох попередніх варіантів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 23:14:59 ]
Танюш, а що саме в українському "нерімейку" завадило цілісному прочитанню? (Саня, пробач, що на твоїй сторінці до людей пристаю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 15:04:40 ]
Та не зважайте, це суб"єктивна думка, дуже вже мене той чужак зачепив. Не тільки у жінці має бути загадка. У цьому ракурсі "чужак-мужчина" саме те. А взагалі, і оигінал, і переклад, і рімейк - сильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 13:34:33 ]
Щось змінилося, Світлано, в тебе в житті за одинадцять років. Твій рімейк вже не так наповнений першим поривом, він вже обережніший. Чи це через мову? Не суть-причина, я перекладав твій той вірш. Переклад завжди втрачає та і розмір, рамки тут стиснуті. Треба жертвувати милозвучністю за рахунок точності перекладу і навпаки. Та і мови відрізняються, як не крути. Хоч в загальному для мене картина зрозуміла, окремі рядки викликають пояснення.
І так затис у кулаці,
Незграбний, дужий...
Це біль затис чи ВІН затис? Я гадаю останнє?
І солнце-мячик це колір жовтогарячий. Є в російській "жовтогарячий" чи ні? Може тільки тепер. А сонце наче жовтогарячий колір чи близький йому має. Чи оранж?
І останній рядок - інтрига. Мужчина или муж? Що скажеш?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 16:02:50 ]
Звиняйте за те, що пхаю свої 5 копійок, але мушу сказати...все залежить від сприйняття. Як на мене, то й зелений може бути сонячним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 23:36:19 ]
Саня, ну як ти, жовтогарячий футболіст, можеш так промазати сонячним м'ячиком поза воротами?.. Інтрига - це тоді, коли мужчина - не муж, але якщо муж - не мужчина, то це вже, як на мене, не інтрига, а таки лихо :) До рімейка мене підштовхнув ти :) Затис біль (див. по тексту) За 11 років, мабуть, не тільки у мене щось змінилося в житті. Саня, ну, попрацюй ще трішки. Або дай мені коробочку, і я туди буду "висказуватись", як радить Альоша. Цілую тебе у вухо ( не бійся, ніхто не затисне в кулаці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 16:14:34 ]
В четвертой строчке так и просится знакомое и привычное «али».
И получается то, что надо: «Али влюбилась?»
«В земли и неба свой закон». Это по-каковски? В земли, т.е., в глубины?
Но это мелочи, которые устраняются или объясняются некоторым дотошным авторам, чтобы те тихонечко то ли высказывались бы в коробочку, то ли куда-то еще.
Стихотворение воспринято с соответствующим настроением и творческим подъемом, хотя и не без печали. Но она другого свойства и причины. Текст не при чем.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 16:43:43 ]
Таня, зелений сонячним бути не може. Ніяк не може.
А земля і небо різні речі, як і жінки і небо. Хтось з поетів тут на ПМ казав. Або земля і спокій, або небо без. А і те і те разом, мрія.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 17:36:21 ]
Мабуть, я насправді не вмію малювати, коли сонце у мене зелене...) дальтонізмом не страждаю, Саша, просто у мене така уява...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 17:42:49 ]
А если такое окончание?

Угодно вновь играть богам,-
Нашлась причина:
Я снова покоряюсь Вам,
Чужак-мужчина.

(хотя "чужак" меня напрягает как-то. м.б., чужой? не мой? о, мой?)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 23:03:22 ]
Да я не против :) Хотя мой, не мой, чужой, ничей - не имеет значения. Потому что - чужак, из другого мира (планеты, плоскости...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 18:11:00 ]
Cool, I like your translations, Al.
With warmth,
Iouri


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 23:07:56 ]
І мені дуже сооl, Юрцю, але не як переклад, а як чоловіча інтерпретація :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 14:55:50 ]
Світлана, я тут послухався людей і поперекладав переклад. На першому місці має бути переклад, а не за мотивами, не за автором і бажано навіть не авторизований переклад. Тепер по порядку.
Перший куплет без змін. Як говорить Алексій, можна «али». Але після двох «иль» «али» буде виглядати запитанням з уже визначеною відповіддю. А тут ще певності немає, це тільки бажання, щоб так було. Зате до його зауваження про «закон земли» та і неба довелося прислухатися. Тому далі:

Желанье неба и земли –
В бокал огнями!
И грезы в сказочной дали-
Как мотыльками.

Тільки це віддаляє переклад від оригіналу. Ех, сюди би Чорнявку. Так ні, немає, бродить десь (не в образу) характер проявляє… Тому прийшлось повернутися до твоїх «пестрых». Словечко скудноватеньке (тут, тільки тут), але може хтось, щось…

В кожному вірші є рядки які хочеться і навіть які слід залишати в оригіналі. В тебе вважай це всі рядки, але, повторюсь, як казав Татчин – жінки і небо – різні речі. Я це до того, що можливості не бажання. Хоча напевно він мав на увазі зовсім інше. Так от, в будь-якому випадку я залишаю

О, мій нестерпний?

О, мій чужинцю?

І все - навмисно? - переклад неправильний, але як фонетика???

Незграбний, дужий... – вважаю це не про біль, а про Нього і дуже вже хотілося втулити «неуклюжий»

О, мій байдужий.

А Ви не хочете прозріть, - без цього не може бути наступного рядка
О, мій незрячий.

Так значить ці чотири рядки і є ключем до розуміння самої ЛР. Хоч я схиляюсь, що ніякої ЛР немає, а це і є сама авторка.

Жертвувати

Не окільцьована душа
Блискучим німбом -
Бузкова квітка чи пташа,
Чи біла німфа?

Також не хочеться, дуже вже файна рима німбом-німфа. Руське «птенец» поступиться нашому «пташа» (в даному контексті), але залишаю так. А напрошувався варіант

Не окольцована душа
Лучистым (блестящим) нимбом -
Цветком сирени, спорыша
Иль белой нимфой?

І «спорыша» тут зовсім не для рими, як може скластися враження. Але це довго пояснювати.

Як я хотів, щоб в руській мові було слово «желтогарячий». І навіть без дефісу. Але немає такого слова, у всякому разі офіційно. І вводити не мені. Тому вийшло те що вийшло. Зате я знайшов на мій погляд блискучий переклад останнього рядка. Прийшлось майже із сльозами відмовитися від

Песком – и в очи?

від чого переклад ще більш блідне і навіть заміни якоїсь особливої не знайшов тільки «Ума пучина?», не бог зна що. Тому і замінив простецьким.
З варіантом Мрійки і твоїм нічого не вийде. В кінці знак питання. А розділові знаки порою куплета варті.
Були ще варіанти різні різних рядків, але вже що є. Не сєрчай коли не так, я по першому пориву переклав.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 15:03:35 ]
Iouri, Я зовсім яйдонтноу заморських мов, але здається що кул і ввізвомсс це щось хороше. Велике спасибі за добре слово. Завжди до твої послуг. Елігзанде.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 16:44:37 ]
Ксандре, виправ тоды хоч "прожилков" на "прожилок" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 22:37:08 ]
Мріє, він не може скорицця... Він "бессердечный" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 22:30:58 ]
Всьо! "Здаюсь, мужичина!" :))) Хоч останнє побажання прийми: напиши просто "мужчина" без "о" та "и" :)))) Сань, дякую за "души прекрасные порывы". З мене причитаєцця :) А щодо чорнявих та русявих, - ти мрій частіше :) Кажуть, мрії матеріалізуються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-16 09:52:22 ]
Світлана, ніяких без "о" чи "и". Це вважай дослівний переклад. Я про емоції, які, скажем так асоціюються в мене особисто під враженням твого вірша. Раз слово таке є в "великом и могучем" значить тут йому саме місце. Хоча, все тіче, все міняється.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-16 10:14:44 ]
А ось Мрійка тут на висоті. Як я пролетів? Зараз стану виправлятися. Мрійка тут нагадує героїню Віки Толстоганової із "бєзимянной" висоти. Хороший зір, із асами німецькими управляється і шолопаїв на місце поставить і навіть гімнастерку чужу із бабських рук видере, щоб випрати. Поважаю.