ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
sent
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Андрофаги
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити (квартон)
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
***
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
* * *
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
***
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
***
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Природа
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
***
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
***
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще

Віктор Кучерук
2024.09.25 06:33
* * *
Усміхаючись привітно,
Раннє сонечко щодня
Ніжно будить теплим світлом
Лінькувате кошеня.
Промінцями пестить очі
Та втирає ними ніс,
А розніжений коточок
Сонцю муркає: Не лізь…

Микола Соболь
2024.09.25 05:58
Коли ви непара
Що не слово – то кара,
що не думка – так ляпас.
Ми з тобою не пара.
Я конкретно уляпавсь.
Все могло бути гірше,
але завтра субота.
Не турбуй мене більше –
остогидла робота.

Артур Сіренко
2024.09.24 23:55
Майстер слова і темні часи
У сутінках писати важко, особливо коли немає палаючого світильника і годі його шукати. І все таки в сутінкові епохи (а такі епохи настають частенько, нам навіть не в дивовижку) завжди знаходяться люди, що продовжують писати, іноді навіть самі не розбираюч

Іван Потьомкін
2024.09.24 23:11
***
Затісно в суєтному сьогоденні…
Кривавицею мерехтить майбутнє…
Невже таким задумано наш світ?
«А ти в минувшину занурся!
Між слів і дій тамтешніх віднайди
Наміри й помисли, далекі сьогоденню.
Чи хоч на гріх бодай один поменшало?»-
Не знати чий щораз

Артур Сіренко
2024.09.24 22:37
Дівчата з Бедьведерської
У містичному і в міру готичному місті Станіславі різними його старовинними вуличками гуляють різні типажі. І вміють вони якось не перетинатися, створювати на кожній вуличці свій мікросвіт. Особливо це стосується жінок. Я не маю на увазі часи, коли одна з

Олена Побийголод
2024.09.24 21:55
1928. Кіннота
Із Олексія Ейснера

По юрмі пройде вдих глибокий,
й урветься враз жіночий плач,
коли, надувши люто щоки,
«похід» зіграє штаб–трубач.

Устромляться у небо піки;
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Океан шляхетного суму


Сум...
Одинокий, шляхетний сум
Від глибоких, бездонних дум,
Від безсонних важких ночей,
Від байдужих людських очей.

Сум...
Ув обіймах далеких зір,
На вершинах самотніх гір.
У потоках глибинних сліз
Одинокий, дрімотний ліс.

Сум...
В техногенній пустелі дів,
На абстрактній арені слів,
У рутині буденній снів,
На долоні лукавих днів.

Сум...
Вириваюсь з його обійм,
Утікаю в країну мрій.
А він тінню услід іде,
І однако наздожене.

Одинокий, шляхетний сум
Від глибоких, бездонних дум,
Від безсонних важких ночей,
Від байдужих людських очей.

20..




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-22 19:24:10
Переглядів сторінки твору 8049
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.330 / 5.5  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.643
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 19:38:53 ]
вище носа!!!!!!!!!
не сумуйте!!!!!!!!!!
непогано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 19:46:42 ]
Дякую, Оксано.
Від твоїх сонячних речей
Втікає сум ...
Окей, окей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-22 19:39:09 ]
Обійм, однако - не знаю, Васю, чи це слова зі словника. А в цілому, вірш має тему, логіку і форму.
Нормально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 19:47:53 ]
Дякую, Володимире.
Можна спробувати варіант:
"Й неодмінно наздожене".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 19:43:31 ]
Прожени сум промінням ясним,
Чи занурся у райдужні сни,
Обігрійся теплом від сердець -
Твому суму настане кінець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 19:50:06 ]
Спробую, Наталю, цей рецепт негайно.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 20:23:49 ]
Наталю, спробував Ваш рецепт на практиці і подивіться, що вийшло:

Став, якимось я привітним,
і, здається, вже не-Світлим.
мабуть... пристрасно-палким,
Звусь вже - Василем Ясним.
:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 20:31:24 ]
А я знала це напевно
(Мені, звісно, так приємно!),
Що рецепт мій Вас зігріє,
Пристрасть в серце Вам навіє...
Хоч й далеко до весни -
Наш Василь вже став Ясним!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-01-22 20:14:56 ]
Таки перегукуються наші твори. Перечитав і ще раз переконався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 20:28:10 ]
Боюсь, пане Василю, що такий резонанс суму двох Василів, може вихлюпнутися 9-валом на сторінки ПМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 20:40:12 ]
Щось мені це нагадує / мугикає/...

Зізнайся, Васю, давно слухав арію Квазимодо з "Нотрдам де Парі"? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 21:05:04 ]

Що за день(то вже ніч) такий, Мріє...
То з Василем Кузаном сумом перегукуюся,
То арією з Квазимодо в унісон "мугикаю".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 21:11:45 ]
нічого, воно попустить )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 21:21:41 ]
Даруй, що повторююся, але все таки цікавить:

Мрія, цілу ніч не спала
Василів портрет верстала ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 21:24:42 ]
Якщо ти про вчорашній віршик, то на нього пішло 10 хвилин ) А картинку сьогодні вдень поставила. А що - схожий? Та взагалі - це не тільки Василя портрет - це все узагальнено )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 21:52:13 ]
Так і просяться слова:
То там, Мріє, ти і я.
Дуже гарний в нас дует,
Муза і її поет.
:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 22:09:42 ]
Не все зелене в голові
на Музу схоже - се ля ві ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 20:55:48 ]
Одинокий, але світлий сум.. Дуже сподоблося!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 21:06:36 ]
Дякую, Серафимо. Раз подобається - видно справді шляхетний, а то вже завагався чи добре назвав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 23:13:03 ]
Василю, ось ці дві строки є слабким місцем:
«А він тінню услід іде,
І однако наздожене.» - може, їх якось змінити? Щось на кшталт такого:
«Переслідує він мене
І однако наздожене»
чи
«А він тінню услід майне
І однако наздожене»?
Цікавий образ «техногенна пустеля дів», тільки, чесно кажучи, я його не зрозуміла, можливо, поясните?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 23:34:39 ]
Тетяно, попали в саме яблучко.Коли публікував цей вірш, мав намір цей стовпчик опустити. Але б ... відчувалась і незавершеність твору і ... До речі, цей вірш (написаний у 2006р) дав назву моєму поетичному первістку "Океан шляхетного суму". Чомусь згадав сьогодні про нього.

Образ "техногенної пустелі дів", як тепер мені пригадується, виник при перегляді, якогось фантастичного фільму. Цей сум викликаний розчарованістю від захопленості людством новою (на цей раз компютерно-електронною) вежею. Яка витісняє живе спілкування і спустошує людські душі. Даруйте, Тетяно, але деталізувати не буду. До Ваших порад прислухаюся. Укріплю вірш. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-02-05 00:34:34 ]
Літературна українська мова приблизно починається з 0,75 в прозі, а в поезії вона мала би бути ще якіснішою. У вас, пане Василю, Коефіцієнт прозорості: 0.643! Це дуже погано.
Такі композиції навіть не варто нині публікувати у нас.
Звичайно, можна отримати і дуже високий коефіцієнт прозорості за повну нісенітницю. Але ж математика не буде винна в нісенітниці тексту, але у вашому випадку вона чітко ловить спаяні між собою образи... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-05 02:08:48 ]
Через те мене і огортає
"Сум...
Одинокий, шляхетний сум".

Ця ідеальна математика, бездушно вловлює в кожному стовпці вступне слово "сум". Без нього, пане Володимире, коефіцієнт прозорості просвітліє далеко за межу встановленої ватерлінії 0,75. Це легко можна було б побачити, якщо хоча б зиркнути на форму побудови вірша. Але кожен шукає своє.