ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
* * *
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Океан шляхетного суму


Сум...
Одинокий, шляхетний сум
Від глибоких, бездонних дум,
Від безсонних важких ночей,
Від байдужих людських очей.

Сум...
Ув обіймах далеких зір,
На вершинах самотніх гір.
У потоках глибинних сліз
Одинокий, дрімотний ліс.

Сум...
В техногенній пустелі дів,
На абстрактній арені слів,
У рутині буденній снів,
На долоні лукавих днів.

Сум...
Вириваюсь з його обійм,
Утікаю в країну мрій.
А він тінню услід іде,
І однако наздожене.

Одинокий, шляхетний сум
Від глибоких, бездонних дум,
Від безсонних важких ночей,
Від байдужих людських очей.

20..




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-22 19:24:10
Переглядів сторінки твору 8098
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.330 / 5.5  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.643
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 19:38:53 ]
вище носа!!!!!!!!!
не сумуйте!!!!!!!!!!
непогано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 19:46:42 ]
Дякую, Оксано.
Від твоїх сонячних речей
Втікає сум ...
Окей, окей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-22 19:39:09 ]
Обійм, однако - не знаю, Васю, чи це слова зі словника. А в цілому, вірш має тему, логіку і форму.
Нормально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 19:47:53 ]
Дякую, Володимире.
Можна спробувати варіант:
"Й неодмінно наздожене".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 19:43:31 ]
Прожени сум промінням ясним,
Чи занурся у райдужні сни,
Обігрійся теплом від сердець -
Твому суму настане кінець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 19:50:06 ]
Спробую, Наталю, цей рецепт негайно.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 20:23:49 ]
Наталю, спробував Ваш рецепт на практиці і подивіться, що вийшло:

Став, якимось я привітним,
і, здається, вже не-Світлим.
мабуть... пристрасно-палким,
Звусь вже - Василем Ясним.
:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 20:31:24 ]
А я знала це напевно
(Мені, звісно, так приємно!),
Що рецепт мій Вас зігріє,
Пристрасть в серце Вам навіє...
Хоч й далеко до весни -
Наш Василь вже став Ясним!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-01-22 20:14:56 ]
Таки перегукуються наші твори. Перечитав і ще раз переконався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 20:28:10 ]
Боюсь, пане Василю, що такий резонанс суму двох Василів, може вихлюпнутися 9-валом на сторінки ПМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 20:40:12 ]
Щось мені це нагадує / мугикає/...

Зізнайся, Васю, давно слухав арію Квазимодо з "Нотрдам де Парі"? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 21:05:04 ]

Що за день(то вже ніч) такий, Мріє...
То з Василем Кузаном сумом перегукуюся,
То арією з Квазимодо в унісон "мугикаю".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 21:11:45 ]
нічого, воно попустить )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 21:21:41 ]
Даруй, що повторююся, але все таки цікавить:

Мрія, цілу ніч не спала
Василів портрет верстала ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 21:24:42 ]
Якщо ти про вчорашній віршик, то на нього пішло 10 хвилин ) А картинку сьогодні вдень поставила. А що - схожий? Та взагалі - це не тільки Василя портрет - це все узагальнено )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 21:52:13 ]
Так і просяться слова:
То там, Мріє, ти і я.
Дуже гарний в нас дует,
Муза і її поет.
:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 22:09:42 ]
Не все зелене в голові
на Музу схоже - се ля ві ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 20:55:48 ]
Одинокий, але світлий сум.. Дуже сподоблося!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 21:06:36 ]
Дякую, Серафимо. Раз подобається - видно справді шляхетний, а то вже завагався чи добре назвав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 23:13:03 ]
Василю, ось ці дві строки є слабким місцем:
«А він тінню услід іде,
І однако наздожене.» - може, їх якось змінити? Щось на кшталт такого:
«Переслідує він мене
І однако наздожене»
чи
«А він тінню услід майне
І однако наздожене»?
Цікавий образ «техногенна пустеля дів», тільки, чесно кажучи, я його не зрозуміла, можливо, поясните?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 23:34:39 ]
Тетяно, попали в саме яблучко.Коли публікував цей вірш, мав намір цей стовпчик опустити. Але б ... відчувалась і незавершеність твору і ... До речі, цей вірш (написаний у 2006р) дав назву моєму поетичному первістку "Океан шляхетного суму". Чомусь згадав сьогодні про нього.

Образ "техногенної пустелі дів", як тепер мені пригадується, виник при перегляді, якогось фантастичного фільму. Цей сум викликаний розчарованістю від захопленості людством новою (на цей раз компютерно-електронною) вежею. Яка витісняє живе спілкування і спустошує людські душі. Даруйте, Тетяно, але деталізувати не буду. До Ваших порад прислухаюся. Укріплю вірш. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-02-05 00:34:34 ]
Літературна українська мова приблизно починається з 0,75 в прозі, а в поезії вона мала би бути ще якіснішою. У вас, пане Василю, Коефіцієнт прозорості: 0.643! Це дуже погано.
Такі композиції навіть не варто нині публікувати у нас.
Звичайно, можна отримати і дуже високий коефіцієнт прозорості за повну нісенітницю. Але ж математика не буде винна в нісенітниці тексту, але у вашому випадку вона чітко ловить спаяні між собою образи... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-05 02:08:48 ]
Через те мене і огортає
"Сум...
Одинокий, шляхетний сум".

Ця ідеальна математика, бездушно вловлює в кожному стовпці вступне слово "сум". Без нього, пане Володимире, коефіцієнт прозорості просвітліє далеко за межу встановленої ватерлінії 0,75. Це легко можна було б побачити, якщо хоча б зиркнути на форму побудови вірша. Але кожен шукає своє.