ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.04.12 16:55
Сутужні прилуки
Які зізнань моїх появи,
Що схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.
І знай - моє напоготові,
Як і билось, і далі битись,
І я - кохання вірний витязь.

хома дідим
2026.04.12 16:32
* 41 *
комусь цікаве слово бог
комусь близькіше слово лох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог

Борис Костиря
2026.04.12 15:15
Листя
Висить знавісніле, утомлене листя,
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.

Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.

Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.

Євген Федчук
2026.04.12 14:22
* * *
У корчмі, що понад шляхом Кучманським стоїть,
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т

С М
2026.04.12 10:10
Обла-Ді Обла-Да (The Beatles)
Десмонд має тачку їздити на ринок
Моллі виступає в кабаре
Десмонд каже їй: Люблю твоє обличчя
І Моллі каже так, і за руку бере

Обла-ді, обла-да, це життя, бра
Ла-ла, це життя ото
Обла-ді, обла-да, це життя, бра

Юрій Гундарів
2026.04.12 09:15
Чесність
Колишній секретар Центральної Ради Євген Онацький згодом в еміграції випустив серію нарисів про видатних людей «Портрети в профіль» з дуже красномовними назвами.
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько

Іван Потьомкін
2026.04.11 22:04
ІСУС В Ірода АНТИПИ
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

хома дідим
2026.04.11 16:01
* 40 *
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Ритм
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
1952. На зарядку!
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
ЧАРІВНИК
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Вуличка на Підзамчі (спогад зі Львова)
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
З книгою новою, Ю. П.
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
* 39 *
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Крокую вперед
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Ця мить
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 РОЗА
Она была колючая, как роза,
Ведь каждый день давался ей с трудом,
А по ночам ворчала от артроза
Совсем одна – с наперсником-котом...

Лелеет память: звуки Мендельсона,
Надёжный тыл, новорождённый крик,
Смех малыша – игривый и смышлёный, –
Как высший смысл
И радость,
И родник...

Но всё ушло, исчезло, испарилось:
И дом, и жизнь – зияюще пусты,
И лишь она – колючкою застыла
Среди людской мышиной суеты.

Уже ли всё?
Уже ли всё напрасно?
И больше ждать и верить проку нет?
Остыл очаг.
Зачем рассвет не гаснет?
Простой вопрос и
Каверзный ответ.
20.01.11г.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-26 12:18:28
Переглядів сторінки твору 9245
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.687 / 5.5  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 12:24:42 ]
сумно, Олександре! але так гарно написали-змалювали почуття і біль жінки! як мужчини можуть відчувати нас, жінок? щоправда, не всі!
такої старості жодній жінці не хочеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 12:35:24 ]
Дякую, Маріанно!
Такої старості нікому не хочеться.
Але мусимо приймати долю,якою б вона не була, знаходити в ній радість і виправдовувати вчинками доцільність свого існування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яна Боднар (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 12:50:12 ]
мені дуже сподобався ваш вірш, пане Олександре. Хоча сумний,але так реально передані почуття самотність, що мимоволі і сама їх відчула під час прочитання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 13:18:41 ]
Дякую, Яно!
Приємно, що таку юну дівчину не залишив байдужим вірш про старість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 13:02:33 ]
Правдиво і сильно написано, Олександре! На жаль, описана ситуація життєва - фінал, якого небагатьом вдається уникнути реально. Хоча перед старістю ніби все і є... Але написано гарно, хоч, як влучно відмітила Яна, навіває сум. В першому рядочку "была"
звичайно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 13:26:57 ]
Дякую, Іване!
Нам, чоловікам, легше пережити таку старість, оськільки коло наших інтересів і нашої діяльності зазвичай ширші за коло сімейне.
Мій рецепт від самотності - сприймати якомога більше людей, як свою сім"ю. Адже всі ми, в певному сенсі - родичі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-26 14:02:30 ]
Саша, трепетно!
Мне кажется, что можно чувствовать себя одиноко и в кругу семьи. Все зависит от человека, как он воспринимаэт одиночество и жизнь. У моей мамы трое детей, а она живет одна. Видимся редко, связь по телефону. Ехать жить к нам не хочет. Наверное человек сам вершит своим одиночеством. Как мне понравились твой рецепт: "сприймати якомога більше людей, як свою сім"ю. Адже всі ми, в певному сенсі - родичі:)"
Спасибо тебе за стихотворение, очень понравилось!
С теплом,
Таня



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 14:25:38 ]
Дякую, Таню!
Приємно, що вірш стимулює читача замислитись.
Саме на це я і сподівався.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 14:04:34 ]
Одинока старість це завжди сумно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 14:40:53 ]
Згоден,Юліє!
Але навіть самотня старість може бути приємною,
якщо людина комусь потрібна. А бути потрібною - так просто: комусь посміхнутись, когось втішити,за кимось піклуватись, дати пораду або, навіть приклад.
У дворі, поряд з багатотоповерхівкою, де я мешкаю, двоє літніх людей посадили чотири яблуньки. І такі вони старенькі: він ходить з палицею, а вона - на милицях. А яблуньки обкопують, влітку поливають, доглядають, майже, як діток. Не впевнений, що вони доживуть, коли ті яблуньки почнуть плодоносити... Дивлюсь на них і поважаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 14:19:58 ]
Коли бачу отаких одиноких жінок, з котиками, чи песиками, чи просту у скверику на лавочці,очі зволожуються, а були ж і діти і коханий, всю себе віддали і залишились самі зі своїм смутком. Так, ваш рецепт гарний, і здається, у сучасних жінок тут більш широкі горизонти, але ж оті ...
Ото розписалася, спеціально авторизувалася, але ж вразили ви мене. Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 14:42:32 ]
Дякую, Оленко!
За відгук, за співчуття, за ваше чутливе серце!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 15:58:03 ]
Болючої теми ти торкнувся, Сашуль. От думаєш десь- колись, поїхала хоча б на тиждень на якийсь острів і, щоб ніхто не чіпав... А, через годину вже про те ж саме думаєш з жахом. Самотність-жах, не дай Боже відчути це на собі. Написано дуже проникливо, це й коментарі доводять.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 16:34:37 ]
Дякую, Патарочко!
Самотність багато в чому - результат відмежування від інших людей.
Напевно, не варто аж надто відмежовуватись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-01-26 17:12:33 ]
Гарний вірш. Закінчення - класне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 13:19:54 ]
Дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-01-26 17:46:48 ]
Класно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 13:20:34 ]
Дякую, Зоряна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-26 19:22:02 ]
Рисует память: звуки Мендельсона - Вы уверены, о, Александр? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 13:25:50 ]
Згоден, Мріє - не допрацював.
Дякую за конструктивну критику:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 19:56:16 ]
Гарно, Сашо. Вітаю! І кого це ти так відчув на відстані? Закінчення - доволі незвичне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 13:29:02 ]
Дякую, Любо!
Образ вигаданий.
А кінцівкатака така, бо хотів спонукати читача задуматись, замість давати йому готові відповіді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Ріхтер (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 15:03:51 ]
Дуже сподобалося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 15:59:56 ]
Дякую, Таню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 19:01:16 ]
"Зачем рассвет не гаснет?" - чтобы ты мне мог "здрасьте" сказать :))

Саша, "новорожденный крик" как-то не убедил. Есть еще "старорождённый"? Когда говорят "новорОжденный", имеют в виду младенца. А так получается, что дамочка раньше кричала-кричала, а теперь решила по новой :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 11:24:28 ]
Привет, Чернявка!
Рад твоему возвращению.
:)
ЛГ лелеет воспоминания о собственной свадьбе (звуки Мендельсона), о муже (Надёжный тыл), о рождении ребёнка (новорожденный крик) и.т.д.
"Остыл очаг.
Зачем рассвет не гаснет?" - семьи больше нет. Почему же смерть не приходит?