ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.10.26 00:27
"Моя хата скраю"
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…

Сергій СергійКо
2025.10.25 22:51
«Звіри»
Про бійку між Гітлером і Сталіним)

“Друга світова спецоперація” –
Так назвали б ту війну сьогодні.
Дві країни – звіра два, дві нації
– Прагнули кінця цивілізації
І на компроміс були не згодні.
Кігті один в одного встромляли,

Борис Костиря
2025.10.25 22:26
* * *
Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,

Світлана Пирогова
2025.10.25 21:03
Не нагадуй
Не нагадуй мені про себе,
Бо валізи осінь готує.
Заблокую споминів сервер,
Все минуле сховаю в тубу.

Не нагадуй мені про себе,
Зона серця вже недосяжна.
Не для мене моделінг-вебка,

Олександр Буй
2025.10.25 19:20
Чернігову
Горне хвилею скреслу кригу
Повновода ріка Десна…
Мій старий молодий Чернігів!
У нас доля на двох одна.

Починалася світла віра
Від Антонієвих печер –
І курганів твоїх кумири

Микола Дудар
2025.10.25 14:01
В ту саму мить
В ту саму мить мій намір стих…
В цю саму мить переболіло
І віднесло мене від злих
Спочатку душу… згодом й тіло…
А вітер ніжно побурчав…
А згодом зорі з неба сплигли…
Осіння дівонька-свіча…
Ну, тобіш всьо… на свято встигли….

Тетяна Левицька
2025.10.25 09:59
Борг
Не позичайте почуття любові,
перлини слів, що лиш одній належать.
Високих замків, а ні вітру в полі,
щоб боляче не падати із вежі.

Сумління не ятрить борги любовні.
Самотина вінчається з зорею.
Ще не ввібрала погляди бездонні,

Віктор Кучерук
2025.10.25 06:31
* * *
Знедавна не стало вже сили
Поводить рахунок утрат, -
Війна положила в могили
Число незлічиме солдат.
Щоденні салюти і співи
Спричинюють болісний щем, -
Я жаром душевного гніву
Готовий вщент знищити кремль.

Володимир Бойко
2025.10.25 00:02
Кожному - своє
Хтось шукає позитиву,
Інший любить негатив
І довбе у хвіст і в гриву
Хто йому не догодив.

Хтось блаженство віднаходить,
Копирсаючись в лайні
І на лихо всій природі

Віктор Насипаний
2025.10.24 23:58
Поруч ( пісня )
Так сумно часом на душі –
Нема тепла. Вітри, дощі.
А сум за мною, наче тінь,
Між люду , вулиць, днів і стін.
Та день світлішим враз стає,
Коли хтось рідний поруч є.
---------------
А час між пальці, мов пісок:

Борис Костиря
2025.10.24 22:00
Подих осені
Подих осені ледь уловимий
Пролетів до мене звіддаля,
Пронизав стрілою кволі рими
І дихнув у серце, як земля.

Подих осені торкнеться тонко,
Ніби зламана тернова віть.
Нависають виноградні грона

Світлана Пирогова
2025.10.24 20:18
І хто придумав цей затяжний антракт?
І хто придумав цей затяжний антракт?
Я ніби в душному стою фойє.
І серця стукіт годинникові в такт:
І тук, і тук, бо він десь є, десь є...

Заходжу вглиб глядацького партеру.
Нервую: знайти його не можу.
(Так схоже на трагедію Вольтера.)

Леся Горова
2025.10.24 19:43
Барбарис
ПрянИть опалий лист, гірчить повітря,
Прогріте після заморозків перших.
І барбарису кущ, на тин зіпершись,
Мені плоди простягує привітно:

Як згадку безтурботного крюшону
Між осені, де все гіркаво-кисле.
Подякую. А гілка журно висне,

Артур Курдіновський
2025.10.24 19:35
Київ-Харків (діалог квартонів з Любов'ю Інішевою)
Київ незламно рахує години,
Стрілка повільно вистукує хід...
Десь в укритті ще дрімає дитина.
Мирну угоду влаштовує світ...

Знову ракети гримучий удар...
Київ незламно рахує години...
Ворог щоночі розпалює жар,

Іван Потьомкін
2025.10.24 19:06
Яаков та Есав
Той день був пам’ятний для Яакова.
День, коли Аврагам помер.
Як і велять звичаї роду,
В час скорботи слід їсти щось округле.
То ж чечевицю на обід зварив онук.
Тільки-но намірився покуштувать,
Як на порозі зависочів Есав.
«Мабуть, ще віддалеки ви

Микола Дудар
2025.10.24 16:33
Хочеш сонця? Прохолоди?
Почувайся як удома.
Сядь, дружище, не спіши…
Зникнуть cумніви і втома,
Зникнуть порізі і шви…
Хочеш сонця? Прохолоди?
Хочеш вголос?.. Так — чи ні?
Все спитав, як у госпОди,
Тільки знову уві сні…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Зоряна Ель (1968) / Вірші

 мурашник
Образ твору мозаїка віку –
освітлені віка
мурашника сірих облич.
і вулиці-ріки
поглухли до крику –
не зійдуться, скільки не клич.

в загрублих долонях –
колиска для доні.
і срібний павук сивини
легенько похухав
на пасмо над вухом,
коли обривалися сни.

сусіду не спиться –
згорьована птиця
до клітки ніяк не летить.
за гетто картонним
здичавілим сонмом
товчуться по пеклу чорти.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-01 16:00:05
Переглядів сторінки твору 6113
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.791 / 5.5  (4.945 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.850 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.12.25 22:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 16:37:57 ]
Вітаю, Зорянко! Мені сподобалися образи, поетично вдалося. А ще є відчуття про глибший підтекст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:20:21 ]
Вітаю! Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 17:11:31 ]
здається, що у трьох катренах Ви охопили три думки, по одній на кожен. Гарний вірш, та й читається легко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:20:56 ]
Дякую. Думки різні, але поєднані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 18:51:01 ]
Мені також до вподоби ритм і образи вашого вірша. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:21:13 ]
Дякую, пане Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 18:51:42 ]
Неймовірно мелодійний вірш! Як вода - легко і ніжно... Наче навіть сум згладжується. Я тільки спіткнулася за тих "чортів" - чарівливий пейзаж моментально зафарбувався не те, щоб іронією... швидше сарказмом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:22:07 ]
...і гіркотою.
Дякую, Олю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 19:44:16 ]
Химерненько.....
Зоряночко, але й гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:23:56 ]
Дяка) У наших мурашниках відбувається багато чого химерного. І ніхєто навіть не здогадується. і (або) не хоче здогадуватися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 20:02:38 ]
Ніяк з "освітленими віками" не розберуся... Чи то "віко" у смислі кришки-ляди-накривки, чи у смислі повік (бо ж далі про обличчя йдеться)... Якщо другий варіант, то (якщо такий синонім до "повік" є в укр. мові, бо я не знайшла - але ж то не аргумент :) ), то виходить, що ті повіки освітлюються зсередини - якось воно не дуже, на мій погляд...
А так - класно. Сама з себе сміюся: страшенно сподобалося "картонне гетто", і це при тому, що ніяк не второпаю, що малося на увазі (є три варіанти):)) Змилуйтеся, розтолкуйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:32:38 ]
Привіт, Гре. Дяка за візит!
Віка - у першому значенні - кришки... Спочатку були вікна, але мені так більше подобається :). Так от, про гетто. Сама вагалася, як сприйметься. Але глянула у словник, а там - кілька варіантів. Тобто хочу сказати, що у вірші - гетто не у прямому, а у переносному. Тобто у значенні "ізоляція". Кожна комірка мурашника (квартира) - окремий світ. Та навіть тим гетто може бути кімната у комуналці (якщо такі ще залишилися). Чи душа співмешканки (співмешканця)... Останній стовпчик власне розрахований на власне розуміння читача.
Я вже десь казала, що не є прихильницею тлумачення віршів. Вірш має відчуватися :) Ну, але якщо не відчувається, то значить автор енергетики пошкодував))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:59:00 ]
Якраз не "пошкодував" - бо стільки варіантів у голові намітилося... цікаво було взнати, який із них авторові найближчий. Дякую! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 20:24:07 ]
Сучана мозаїка. Гарно і правдиво. (З "віками" мені теж не все ясно).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:33:25 ]
Дякую, пані Любо. Віка - закривачки-вікна)).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 20:55:05 ]
Зірунь,
Мелодійність - чудова.
1 строфа - бездоганно...
2 строфа -"в загрублих долонях " - мені не дуже - це ж не сільська жінка - але напевно я не ухопив суті за хвоста...
З строфа - з Образами якось дещо туманно... - це про бомжів? чи...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:36:26 ]
Привіт, Юрцю :)
Дякую, що завітав. Дещо пояснила під питаннями Гренуіль.
Долоні можуть бути зашкарублими від важкої фізичної праці і у місті - у нас ще не так все роботизовано, я у вас там)). По-друге, це не жінка, а чоловік )
А третя строфа - здогадайся, хто хоче і як хоче)))
Щиро і теж з теплом,
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:39:52 ]
Увесь час, Зоряно, нитка ваших творінь трагізмом обривається... В перших двох випадках мягко, а в третьому... варто б тих чортів таки було приструнити :)

Гарно описано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 10:45:55 ]
Ну чому ж увесь час, хоча признаю за собою цей грішок)).
Дякую, пане Василю, за відвідини :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-02 09:32:08 ]
Привіт! Зачепив вірш правдивістю. Ось він - мурашник з настроями сучасного міста, але й, на жаль, взагалі міжлюдських стосунків. Ламаймо його любовю, щоб самим не стати мурахами!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 10:47:02 ]
Привіт! :)
Дякую, пане Мироне, за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-02 10:57:06 ]
додам пару власних копійок (скільки знайшов у кишені коменту)! 1. саме віка: бо задумані для зовнішнього світла, а як не пускають його, то...
2. не часто стрічаю рядки, де є явний рух, що тягне читача зо своею швидкістю строфами, текстом; тут такий дуже приємний випадок.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 10:47:32 ]
Дякую, пане Юрію.
:)