ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
Вишгород
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
За межі Уробороса.
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Суголосся
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
Серпень
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Лімерики нашого блогера
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
040826
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
* 162 *
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
* * *
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
1960. Доброго ранку!
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки

Вячеслав Руденко
2026.08.04 09:20
Тільки так, а не інакше
А за вітром, ще до снігу,
Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,

Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,

Ірина Вовк
2026.08.04 08:59
"СЕРЦЕ В ХУРТОВИНІ…" (продовження 4)
P.S. Погляд крізь приціл. Свідчення штурмбаннфюрера (не для протоколу) Кабінет начальника поліції безпеки та СД (гестапо) на Короленка. Того ж дня, пізній вечір. У кімнаті панує тиша. На столі горить настільна лампа

Віктор Кучерук
2026.08.04 07:17
* * *
З усіх злелеяних доріг
Оця найтяжча,
Бо шлях вибоїстий побіг
Крізь дикі хащі.
Хоча обставини не ті,
І не до свята, -
Метою стало у житті
Важке здолати.

Роксолана Вірлан
2026.08.03 21:23
Відьма - хижак
Який в тім толк - щоб відьмі- хижаку,
товкти про різні кодекси в астралі,
а чи про гріх?...у неї є педалі,
пластична Ява - є сакральний круг
і плуг, аби орати білі далі.

Хай сонячного втемнення поріг -
вона - Творця відтворення і воля -

Ольга Садкова
2026.08.03 21:02
У первіснім світлі
Не треба зустрічі, не треба,
лиш надішли мені листа
звідтіль, що між землею й небом,
що забуттям не зароста.

Нехай спливли роки повз мене,
мов ріки, що забули брід —
цвіт прибережного ромену

Ігор Шоха
2026.08.03 18:06
Вісті від Харона
У тому, що імперія проклята,
немає української вини.
Рятують душі дочки і сини –
у кожного згоріла крайня хата,
немає де ховатись від війни.

ІІ
Дійшло уже й до тричі ухилянта

Володимир Бойко
2026.08.03 14:08
Лімерики F 2
Серед літа гостей Занзібару
Неможливо дістати із бару.
Заїжджай в Занзібар -
І одразу у бар,
А без бару нема Занзібару.

Двох туристів у Гондурасі
Придавило в готелі матрасом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Зоряна Ель (1968) / Вірші

 мурашник
Образ твору мозаїка віку –
освітлені віка
мурашника сірих облич.
і вулиці-ріки
поглухли до крику –
не зійдуться, скільки не клич.

в загрублих долонях –
колиска для доні.
і срібний павук сивини
легенько похухав
на пасмо над вухом,
коли обривалися сни.

сусіду не спиться –
згорьована птиця
до клітки ніяк не летить.
за гетто картонним
здичавілим сонмом
товчуться по пеклу чорти.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-01 16:00:05
Переглядів сторінки твору 6673
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.791 / 5.5  (4.945 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.850 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.12.25 22:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 16:37:57 ]
Вітаю, Зорянко! Мені сподобалися образи, поетично вдалося. А ще є відчуття про глибший підтекст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:20:21 ]
Вітаю! Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 17:11:31 ]
здається, що у трьох катренах Ви охопили три думки, по одній на кожен. Гарний вірш, та й читається легко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:20:56 ]
Дякую. Думки різні, але поєднані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 18:51:01 ]
Мені також до вподоби ритм і образи вашого вірша. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:21:13 ]
Дякую, пане Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 18:51:42 ]
Неймовірно мелодійний вірш! Як вода - легко і ніжно... Наче навіть сум згладжується. Я тільки спіткнулася за тих "чортів" - чарівливий пейзаж моментально зафарбувався не те, щоб іронією... швидше сарказмом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:22:07 ]
...і гіркотою.
Дякую, Олю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 19:44:16 ]
Химерненько.....
Зоряночко, але й гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:23:56 ]
Дяка) У наших мурашниках відбувається багато чого химерного. І ніхєто навіть не здогадується. і (або) не хоче здогадуватися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 20:02:38 ]
Ніяк з "освітленими віками" не розберуся... Чи то "віко" у смислі кришки-ляди-накривки, чи у смислі повік (бо ж далі про обличчя йдеться)... Якщо другий варіант, то (якщо такий синонім до "повік" є в укр. мові, бо я не знайшла - але ж то не аргумент :) ), то виходить, що ті повіки освітлюються зсередини - якось воно не дуже, на мій погляд...
А так - класно. Сама з себе сміюся: страшенно сподобалося "картонне гетто", і це при тому, що ніяк не второпаю, що малося на увазі (є три варіанти):)) Змилуйтеся, розтолкуйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:32:38 ]
Привіт, Гре. Дяка за візит!
Віка - у першому значенні - кришки... Спочатку були вікна, але мені так більше подобається :). Так от, про гетто. Сама вагалася, як сприйметься. Але глянула у словник, а там - кілька варіантів. Тобто хочу сказати, що у вірші - гетто не у прямому, а у переносному. Тобто у значенні "ізоляція". Кожна комірка мурашника (квартира) - окремий світ. Та навіть тим гетто може бути кімната у комуналці (якщо такі ще залишилися). Чи душа співмешканки (співмешканця)... Останній стовпчик власне розрахований на власне розуміння читача.
Я вже десь казала, що не є прихильницею тлумачення віршів. Вірш має відчуватися :) Ну, але якщо не відчувається, то значить автор енергетики пошкодував))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:59:00 ]
Якраз не "пошкодував" - бо стільки варіантів у голові намітилося... цікаво було взнати, який із них авторові найближчий. Дякую! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 20:24:07 ]
Сучана мозаїка. Гарно і правдиво. (З "віками" мені теж не все ясно).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:33:25 ]
Дякую, пані Любо. Віка - закривачки-вікна)).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 20:55:05 ]
Зірунь,
Мелодійність - чудова.
1 строфа - бездоганно...
2 строфа -"в загрублих долонях " - мені не дуже - це ж не сільська жінка - але напевно я не ухопив суті за хвоста...
З строфа - з Образами якось дещо туманно... - це про бомжів? чи...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:36:26 ]
Привіт, Юрцю :)
Дякую, що завітав. Дещо пояснила під питаннями Гренуіль.
Долоні можуть бути зашкарублими від важкої фізичної праці і у місті - у нас ще не так все роботизовано, я у вас там)). По-друге, це не жінка, а чоловік )
А третя строфа - здогадайся, хто хоче і як хоче)))
Щиро і теж з теплом,
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:39:52 ]
Увесь час, Зоряно, нитка ваших творінь трагізмом обривається... В перших двох випадках мягко, а в третьому... варто б тих чортів таки було приструнити :)

Гарно описано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 10:45:55 ]
Ну чому ж увесь час, хоча признаю за собою цей грішок)).
Дякую, пане Василю, за відвідини :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-02 09:32:08 ]
Привіт! Зачепив вірш правдивістю. Ось він - мурашник з настроями сучасного міста, але й, на жаль, взагалі міжлюдських стосунків. Ламаймо його любовю, щоб самим не стати мурахами!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 10:47:02 ]
Привіт! :)
Дякую, пане Мироне, за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-02 10:57:06 ]
додам пару власних копійок (скільки знайшов у кишені коменту)! 1. саме віка: бо задумані для зовнішнього світла, а як не пускають його, то...
2. не часто стрічаю рядки, де є явний рух, що тягне читача зо своею швидкістю строфами, текстом; тут такий дуже приємний випадок.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 10:47:32 ]
Дякую, пане Юрію.
:)