ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.06.20 17:44
…як завжди непостійністю єства
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,

таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,

Борис Костиря
2026.06.20 13:06
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?

Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,

Ольга Олеандра
2026.06.20 12:39
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.

Іван Веселий
2026.06.20 11:23
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!

хома дідим
2026.06.20 09:20
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоряна Ель (1968) / Вірші

 мурашник
Образ твору мозаїка віку –
освітлені віка
мурашника сірих облич.
і вулиці-ріки
поглухли до крику –
не зійдуться, скільки не клич.

в загрублих долонях –
колиска для доні.
і срібний павук сивини
легенько похухав
на пасмо над вухом,
коли обривалися сни.

сусіду не спиться –
згорьована птиця
до клітки ніяк не летить.
за гетто картонним
здичавілим сонмом
товчуться по пеклу чорти.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-01 16:00:05
Переглядів сторінки твору 6580
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.791 / 5.5  (4.945 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.850 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.12.25 22:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 16:37:57 ]
Вітаю, Зорянко! Мені сподобалися образи, поетично вдалося. А ще є відчуття про глибший підтекст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:20:21 ]
Вітаю! Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 17:11:31 ]
здається, що у трьох катренах Ви охопили три думки, по одній на кожен. Гарний вірш, та й читається легко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:20:56 ]
Дякую. Думки різні, але поєднані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 18:51:01 ]
Мені також до вподоби ритм і образи вашого вірша. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:21:13 ]
Дякую, пане Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 18:51:42 ]
Неймовірно мелодійний вірш! Як вода - легко і ніжно... Наче навіть сум згладжується. Я тільки спіткнулася за тих "чортів" - чарівливий пейзаж моментально зафарбувався не те, щоб іронією... швидше сарказмом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:22:07 ]
...і гіркотою.
Дякую, Олю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 19:44:16 ]
Химерненько.....
Зоряночко, але й гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:23:56 ]
Дяка) У наших мурашниках відбувається багато чого химерного. І ніхєто навіть не здогадується. і (або) не хоче здогадуватися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 20:02:38 ]
Ніяк з "освітленими віками" не розберуся... Чи то "віко" у смислі кришки-ляди-накривки, чи у смислі повік (бо ж далі про обличчя йдеться)... Якщо другий варіант, то (якщо такий синонім до "повік" є в укр. мові, бо я не знайшла - але ж то не аргумент :) ), то виходить, що ті повіки освітлюються зсередини - якось воно не дуже, на мій погляд...
А так - класно. Сама з себе сміюся: страшенно сподобалося "картонне гетто", і це при тому, що ніяк не второпаю, що малося на увазі (є три варіанти):)) Змилуйтеся, розтолкуйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:32:38 ]
Привіт, Гре. Дяка за візит!
Віка - у першому значенні - кришки... Спочатку були вікна, але мені так більше подобається :). Так от, про гетто. Сама вагалася, як сприйметься. Але глянула у словник, а там - кілька варіантів. Тобто хочу сказати, що у вірші - гетто не у прямому, а у переносному. Тобто у значенні "ізоляція". Кожна комірка мурашника (квартира) - окремий світ. Та навіть тим гетто може бути кімната у комуналці (якщо такі ще залишилися). Чи душа співмешканки (співмешканця)... Останній стовпчик власне розрахований на власне розуміння читача.
Я вже десь казала, що не є прихильницею тлумачення віршів. Вірш має відчуватися :) Ну, але якщо не відчувається, то значить автор енергетики пошкодував))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:59:00 ]
Якраз не "пошкодував" - бо стільки варіантів у голові намітилося... цікаво було взнати, який із них авторові найближчий. Дякую! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 20:24:07 ]
Сучана мозаїка. Гарно і правдиво. (З "віками" мені теж не все ясно).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:33:25 ]
Дякую, пані Любо. Віка - закривачки-вікна)).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 20:55:05 ]
Зірунь,
Мелодійність - чудова.
1 строфа - бездоганно...
2 строфа -"в загрублих долонях " - мені не дуже - це ж не сільська жінка - але напевно я не ухопив суті за хвоста...
З строфа - з Образами якось дещо туманно... - це про бомжів? чи...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:36:26 ]
Привіт, Юрцю :)
Дякую, що завітав. Дещо пояснила під питаннями Гренуіль.
Долоні можуть бути зашкарублими від важкої фізичної праці і у місті - у нас ще не так все роботизовано, я у вас там)). По-друге, це не жінка, а чоловік )
А третя строфа - здогадайся, хто хоче і як хоче)))
Щиро і теж з теплом,
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:39:52 ]
Увесь час, Зоряно, нитка ваших творінь трагізмом обривається... В перших двох випадках мягко, а в третьому... варто б тих чортів таки було приструнити :)

Гарно описано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 10:45:55 ]
Ну чому ж увесь час, хоча признаю за собою цей грішок)).
Дякую, пане Василю, за відвідини :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-02 09:32:08 ]
Привіт! Зачепив вірш правдивістю. Ось він - мурашник з настроями сучасного міста, але й, на жаль, взагалі міжлюдських стосунків. Ламаймо його любовю, щоб самим не стати мурахами!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 10:47:02 ]
Привіт! :)
Дякую, пане Мироне, за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-02 10:57:06 ]
додам пару власних копійок (скільки знайшов у кишені коменту)! 1. саме віка: бо задумані для зовнішнього світла, а як не пускають його, то...
2. не часто стрічаю рядки, де є явний рух, що тягне читача зо своею швидкістю строфами, текстом; тут такий дуже приємний випадок.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 10:47:32 ]
Дякую, пане Юрію.
:)