ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2025.07.19 12:30
Професіонали
Воно таке нікчемне і слизьке,
таке падлюче, а іще – огидне.
Усе мерзенне так йому близьке,
що совісті і трішечки не видно.

А завидюще – то якийсь капець,
готове сперечатись до знемоги.
У нього фішка – підкилимний герць

Світлана Пирогова
2025.07.19 11:15
Сонячні мандри
Зранку до вечора сонячні мандри
ллються промінням, лоскочуть теплом,
створюють літній на згадку альбом.
Хмари біліють - розв'язані банти.
Сукня небесна в палітрі відтінків,
ніби прасована ніжна блакить.
Персик пахучий медами п'янить,
а від крисан

Ірина Вовк
2025.07.19 10:32
Хай не минає!..
Літо – по літі… По лІтах – літа…
Човник пливе. Зелен-хвилечка грає!
Хай не минає година свята,
Хай не минає…

Стежечка в житі – тужніють жита…
Зірка твоя мерехтить – не згорає…
Хай не минає лиш бутність ота,

Віктор Кучерук
2025.07.19 08:13
Яри вишгородські
Яри прохолодні
У нас, де завгодно,
Злякають імлою
Когось вслід за мною.
В яру, як годиться,
Завжди багновиця
Та ще таємниця,
Мов мрія, ясниться...

Артур Курдіновський
2025.07.19 02:25
Смарагдова тиша (корона сонетів). Вінок перший. "Збіговисько рядків"
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.

Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
* * *
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Голод на правду
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
У шістдесят чотири (The Beatles)
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Бородатий ангел
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
CHEER UP, UKRAINE!
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
Масштабування партитури дурисвітів
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.

Віктор Кучерук
2025.07.18 05:15
Заради свободи
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.

Олександр Буй
2025.07.17 22:21
Єдність протиріч
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.

З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,

Борис Костиря
2025.07.17 21:35
Місто-привид
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.

Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу

Євген Федчук
2025.07.17 20:44
Таври
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги

Ігор Герасименко
2025.07.17 18:25
Чоловік річки
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.

Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Зоряна Ель (1968) / Вірші

 мурашник
Образ твору мозаїка віку –
освітлені віка
мурашника сірих облич.
і вулиці-ріки
поглухли до крику –
не зійдуться, скільки не клич.

в загрублих долонях –
колиска для доні.
і срібний павук сивини
легенько похухав
на пасмо над вухом,
коли обривалися сни.

сусіду не спиться –
згорьована птиця
до клітки ніяк не летить.
за гетто картонним
здичавілим сонмом
товчуться по пеклу чорти.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-01 16:00:05
Переглядів сторінки твору 5946
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.791 / 5.5  (4.945 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.850 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.12.25 22:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 16:37:57 ]
Вітаю, Зорянко! Мені сподобалися образи, поетично вдалося. А ще є відчуття про глибший підтекст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:20:21 ]
Вітаю! Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 17:11:31 ]
здається, що у трьох катренах Ви охопили три думки, по одній на кожен. Гарний вірш, та й читається легко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:20:56 ]
Дякую. Думки різні, але поєднані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 18:51:01 ]
Мені також до вподоби ритм і образи вашого вірша. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:21:13 ]
Дякую, пане Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 18:51:42 ]
Неймовірно мелодійний вірш! Як вода - легко і ніжно... Наче навіть сум згладжується. Я тільки спіткнулася за тих "чортів" - чарівливий пейзаж моментально зафарбувався не те, щоб іронією... швидше сарказмом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:22:07 ]
...і гіркотою.
Дякую, Олю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 19:44:16 ]
Химерненько.....
Зоряночко, але й гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:23:56 ]
Дяка) У наших мурашниках відбувається багато чого химерного. І ніхєто навіть не здогадується. і (або) не хоче здогадуватися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 20:02:38 ]
Ніяк з "освітленими віками" не розберуся... Чи то "віко" у смислі кришки-ляди-накривки, чи у смислі повік (бо ж далі про обличчя йдеться)... Якщо другий варіант, то (якщо такий синонім до "повік" є в укр. мові, бо я не знайшла - але ж то не аргумент :) ), то виходить, що ті повіки освітлюються зсередини - якось воно не дуже, на мій погляд...
А так - класно. Сама з себе сміюся: страшенно сподобалося "картонне гетто", і це при тому, що ніяк не второпаю, що малося на увазі (є три варіанти):)) Змилуйтеся, розтолкуйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:32:38 ]
Привіт, Гре. Дяка за візит!
Віка - у першому значенні - кришки... Спочатку були вікна, але мені так більше подобається :). Так от, про гетто. Сама вагалася, як сприйметься. Але глянула у словник, а там - кілька варіантів. Тобто хочу сказати, що у вірші - гетто не у прямому, а у переносному. Тобто у значенні "ізоляція". Кожна комірка мурашника (квартира) - окремий світ. Та навіть тим гетто може бути кімната у комуналці (якщо такі ще залишилися). Чи душа співмешканки (співмешканця)... Останній стовпчик власне розрахований на власне розуміння читача.
Я вже десь казала, що не є прихильницею тлумачення віршів. Вірш має відчуватися :) Ну, але якщо не відчувається, то значить автор енергетики пошкодував))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:59:00 ]
Якраз не "пошкодував" - бо стільки варіантів у голові намітилося... цікаво було взнати, який із них авторові найближчий. Дякую! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 20:24:07 ]
Сучана мозаїка. Гарно і правдиво. (З "віками" мені теж не все ясно).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:33:25 ]
Дякую, пані Любо. Віка - закривачки-вікна)).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 20:55:05 ]
Зірунь,
Мелодійність - чудова.
1 строфа - бездоганно...
2 строфа -"в загрублих долонях " - мені не дуже - це ж не сільська жінка - але напевно я не ухопив суті за хвоста...
З строфа - з Образами якось дещо туманно... - це про бомжів? чи...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:36:26 ]
Привіт, Юрцю :)
Дякую, що завітав. Дещо пояснила під питаннями Гренуіль.
Долоні можуть бути зашкарублими від важкої фізичної праці і у місті - у нас ще не так все роботизовано, я у вас там)). По-друге, це не жінка, а чоловік )
А третя строфа - здогадайся, хто хоче і як хоче)))
Щиро і теж з теплом,
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:39:52 ]
Увесь час, Зоряно, нитка ваших творінь трагізмом обривається... В перших двох випадках мягко, а в третьому... варто б тих чортів таки було приструнити :)

Гарно описано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 10:45:55 ]
Ну чому ж увесь час, хоча признаю за собою цей грішок)).
Дякую, пане Василю, за відвідини :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-02 09:32:08 ]
Привіт! Зачепив вірш правдивістю. Ось він - мурашник з настроями сучасного міста, але й, на жаль, взагалі міжлюдських стосунків. Ламаймо його любовю, щоб самим не стати мурахами!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 10:47:02 ]
Привіт! :)
Дякую, пане Мироне, за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-02 10:57:06 ]
додам пару власних копійок (скільки знайшов у кишені коменту)! 1. саме віка: бо задумані для зовнішнього світла, а як не пускають його, то...
2. не часто стрічаю рядки, де є явний рух, що тягне читача зо своею швидкістю строфами, текстом; тут такий дуже приємний випадок.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 10:47:32 ]
Дякую, пане Юрію.
:)