ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.04 21:59
Фантазія
Ці марення і візії природи
Прорвуться крізь тюрму в'язких снігів.
Фантазія народиться в пологах,
Як повінь із бетонних берегів.

Фантазію ніщо уже не спинить,
Її сніги на крилах понесуть.
Ти в космос запускаєш довгий спінінг,

Євген Федчук
2025.09.04 19:28
Як Московія свою Америку закрила
Московія у ті часи росла.
Мов ракова пухлина розповзалась.
Земель собі в Європі нахапалась,
Уже й до Польщі руки простягла.
Упхавши Казахстан за дві щоки,
На Індію вже хижо позирала,
Хоч Англія в той час там панувала
Та москалі вже мріяли – «поки»

Марія Дем'янюк
2025.09.04 15:42
Як горнувся син до тата
Тато сина обіймав,
Тепло в щічку цілував:
"Сину мій, рости великий,
Усміхайся сонцелико!
Славний, дужий богатир
Будеш ти, синок, повір,
Станеш воїном ти грізним -
Захистиш свою Вітчизу.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.04 14:28
Солом"яне золото
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Солом'яне з

Світлана Пирогова
2025.09.04 12:48
Панна прийшла
Не забарилась панна, то ж прийшла
у чудернацькій сукні вересневій.
Через плече химерна сумка-клатч.
Одежа, ніби знята з манекена.
А туфлі модні з жовтим ланцюжком,
і цокають легкі підбори вправно.
Злетілись серпокрильці табуном,
але у вирій їм ще,

Артур Сіренко
2025.09.04 12:44
Кіт, що любив баклажани
Сойка-віщунка
Пророчить журбу
(Бо осінь – як тінь неминуча)
(Бо трохи малярством
Заповнює вічність
Гончар кулястих глеків
Бородатий філософ –
Майстер Бо).

Тетяна Левицька
2025.09.04 09:45
Прозорливий
Сьорбнула я біди чимало,
не віриться — «зурочив хтось.»
Що мало статися, те сталось,
що мало бути те збулось.

В собі копатися не буду,
шукати винних не берусь.
Невже зробили ляльку-вуду

Юрій Гундарєв
2025.09.04 09:19
Першорух
Притулюся до твого живота вухом,
щоб розчути далекі звуки,
як божественну музику, буду слухати
грядущого серця стукіт…

2025 рік

Віктор Кучерук
2025.09.04 07:46
* * *
Завжди чогось не вистачає
І перебір завжди чогось, -
То в небі птиць усяких зграї,
То в перельоті крук, чи дрозд.
Уже давно нема балансу
В художній творчості моїй,
Бо щодоби пишу романси,
А п'єсам - зась у їхній стрій.

Борис Костиря
2025.09.03 21:47
* * *
Стілець вибвають з-під ніг
Та так, що ти ледве встигаєш
Ступить на небесний поріг.
Луна пронесеться над гаєм.

І як же писати, творить,
Коли навіть столу немає?
Така зачарована мить

Тетяна Левицька
2025.09.03 20:07
Сумую
Нестерпно, Всевишній, нудьгую
за радістю дихати щастям,
за тим, кого згадую всує
на сповіді перед причастям.

За світло розкішними днями,
що небо стелили під п'яти,
спливали у даль журавлями

Юлія Щербатюк
2025.09.03 18:08
Журавлі пісня
Мені здається часом, що солдати,
Які з кривавих не прийшли полів,
В блакитне небо вознеслись крилато,
Перетворились в білих журавлів.

Вони і дотепер з часів далеких
Летять і озиваються до нас.
Чи не тому, ми, дивлячись на небо,

С М
2025.09.03 16:19
Проривайся на інший бік (The Doors)
атож-бо день руйнує ніч
ночі ділять день
чи ховайся чи біжи

проривайся на інший бік
проривайся на інший бік
проривайся на інший бік ей

Світлана Майя Залізняк
2025.09.03 09:57
Позолоть
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 9 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.


Пензликом

Віктор Кучерук
2025.09.03 05:20
Задоволення
Усамітнення вечірні
Зазвичай приносять зиск, –
Серце б’ється рівномірно
І стає стабільним тиск.
Вже без помочі цигарки,
Віршам змісту надаю, –
Букви сіються на аркуш,
Наче зерна у ріллю.

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Спектакль
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Вік Ангела" (2004)

 Плутанина?
Образ твору Караюся
поправкою суттєвою,
якій життям
завдячує
цей світ.
Сам Бог
тобі призначив
бути з Євою.
А я не Єва.
Я - твоя Ліліт.

Впереміш:
і насіяне, й навіяне.
Зі мною -
а не з кимось! -
безліч зим
щасливий
чийсь Адам...
І невтямки йому,
що тужить десь
його Ліліт
за ним.

2004(2011)




Найвища оцінка Софія Кримовська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тамара Шевченко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-03 19:53:12
Переглядів сторінки твору 8745
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:00:22 ]
Який милий віршичок, пані Любочко. З присмаком осиного медку. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:03:45 ]
Ой, Любо, боюсь, що Ліліт би не плакала :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:29:59 ]
Бо таке життя! А непередбачуваність його має нас, людей, тішити... А вірш справді хороший!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:31:35 ]
Вам дякую, Кішко. Сподіваюсь, чоловіки на мене не образяться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:34:30 ]
Дякую, Чорнява, за цінне зауваження. Мені оте "плаче" теж муляє, душа більше до слова "тужить" тягнеться. Але ж отой клятий збіг приголосних, і коефіцієнт, щоб йому! Ще подумаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 20:34:37 ]
Таки заплутався, пані Любо.
Ага. Збагнув. Що вдієш. В трикутник любові мусить хтось бути зайвим. Але жертовна любов, любов досконала. Багато нащо відкриває очі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 20:35:05 ]
Ого! Часто Ліліт тлумачать як дух темної безодні - важкий образ ви на себе взяли. Хоча я чула, що є й досить позитивні трактування Ліліт. То який ваш? Підкажіть, щоб краще зрозуміти вірш - він дуже сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:36:17 ]
Дякую, пане В'ячеславе, за теплі слова. Завжди рада Вашому візиту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-03 20:36:23 ]
Плаче Ліліт за ним, а Єва із ним... Таке життя.
А якщо серйозно, то вірш вразливий і чуттєвий.
Вітаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:38:48 ]
Рада, пане Василю, що Ви таки зуміли розплутатись. В житті так часто все заплутано. Сподіваюсь, у Вас - світло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 21:01:25 ]
Як би то... Та ж таки плутанина. Тільки навпаки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 20:41:05 ]
Читаю вже четвертий вірш "на тему"). Цікавий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:46:10 ]
Привіт, Олю. Про дух темної безодні - вперше чую... Мій образ - "возвишенный", говорячи російською. Єва - більше земна жінка. Ліліт дуже тужила за небом. Адаму важко було її збагнути. (Вже не пам'ятаю, де я це вичитала, але воно мені врізалося в пам'ять). І якось мені прийшла думка, що, можливо, в кожного чоловіка (як в Адама) є своя Єва, і своя Ліліт... Ось так народився цей вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:48:04 ]
Дякую, Тамаро. Вірш списаний із власного гіркого досвіду, може, тому такий чуттєвий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:49:29 ]
Дякую, Зорянко. Мені самй цікаво - хто(сь) далі підхопить цю тему?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:49:48 ]
Браво! Сто разів браво!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 21:10:14 ]
Дякую, Софійко! Сто разів!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 21:42:22 ]
Образом твору, додали нових витків плутанині. Події виходять за межі реального. Так цікавіше розплутувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 21:49:05 ]
Справді? А я тут думаю, чи не переборщила я з образом? Треба було, може, інший вибрати... Ще подумаю. Дякую, Василю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 22:00:13 ]
Плутанина... Ви знаєте, Любо, от щойно читали разом з чоловіком, і зрозуміли кожен по різному. Я зрозуміла що ЛГ говорить від імені Ліліт, а чоловік каже, що в першій строфі так, а в другій уже ніби слова... Єви.
То хто ж - Ліліт чи Єва?:)))
Даруйте за прискіпливість. А вірш - чудовий! Отримала задоволення!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 22:14:36 ]
Тема вічна, як світ )

Любо, я тут Ваші рядки перебудувала по 4, і вийшло, що однієї рими немає

Караюся поправкою суттєвою,
якій життям завдячує цей світ.
Сам Бог тобі призначив бути з Євою.
А я не Єва.Я - твоя Ліліт.

Впереміш:і насіяне, й навіяне.
Зі мною - а не з кимось! - безліч зим
щасливий чийсь Адам...І невтямки йому,
що плаче десь його Ліліт за ним.

отут - "навіяне - йому".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 22:16:36 ]
забула додати: образ твору - дуже вдалий )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 23:30:42 ]
"навіяне - невтямки йому" - помріємо, Мріє, що може трапитися, коли перейдемо межу точних рим? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 23:34:24 ]
P тобою - все, що завгодно )
бач, тут усі рими точні, крім цієї, яку я навіть неточною не можу назвати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 00:14:24 ]
Ну давай все-таки її якось назвемо :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 00:21:47 ]
ти хочеш придумати варіанти? /думає варіанти/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 22:14:56 ]
Чи не від конкретного "Адама" залежить, ким жінці бути: Євою чи Ліліт? :)) Дуже жіночна поезія, Любо. Тільки видається мені, що Ліліт - не та, хто плакатиме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 23:24:01 ]
Любонько, умієте зачіпити поетичним словом!
Я не філолог і оцінюю вірші тільки за емоційним станом душі. Дуже сподобалось!!! Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 09:46:44 ]
"Навіяне" - "невтямки йому" ... Справді, можна й точніше. Це, мабуть, видно й без "перебудови". Дякую, Мріє, за увагу і уважність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 09:50:51 ]
Дякую, Світлано, Ви мене остаточно переконали - "плаче" зовсім не те слово. Зміню таки на "тужить"(воно не таке радикальне), бог з ним, із тим збігом приголосних. З Вашого запитання бачу, що Ви "зазирнули в корінь". Так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 09:52:21 ]
Дякую, Тетянко!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 10:05:30 ]
Адель, дякую за роздуми. Перш ніж дати певне роз'яснення, повернусь до одного свого поетичного "Резюме":
Життя одвічного загадка -
щомиті - енну кількість літ -
все починається спочатку:
земля і небо, світло й світ.

І - плодоносити деревам,
і знову - гніватись богам...
Навіки кожна жінка - Єва,
і кожен чоловік - Адам.

Звісно тут багато з чим можна посперечатися, та якщо взяти це за основу, і додати Ліліт... то, мабуть, кожна жінка для когось - Єва, а для когось - Ліліт. Справді, можна заплутатись. Але в моєї ЛГ так. По суті як і у Вас - і Єва, і Ліліт в одній особі (але - для різних Адамів).
Н-да... оце "нагородила"... цікаво, що б сказав психоаналітик? До речі, дуже приємно, що Ваш чоловік цікавиться поезією. Мій не настільки (може, це й добре).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 23:55:09 ]
Та ні, Любочко, нічого Ви не нагородили. Навпаки. Хід думок Ваших дуже чіткий і ясний, як на мене,якщо мені не треба до психоаналітика, звичайно.:))) Дякую, що поділилися ними.
Віршами мій чоловік не те щоб дуже цікавився, але інколи складає мені компанію, коли я "зависаю" на ПМ.:)
До речі, Ваші вірші йому подобаються.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 15:23:49 ]
Ані секунди не тужить! І Ви не схожі на Ліліт...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-07 10:42:08 ]
Дякую, пане Михайле, за комплімент.