Гарно, романтично і з гумором. Дякую за чудовий настрій від вашого вірша. :))))

Нелегка графоманська доля, Валерію.
Я уявляю, скільки б часу я витратив, намагаючись уникнути, на мою думку, досить немилозвучних поєднань, таких як:
- лиШ ЗНіми;
- ніЖ З Декольте;
- В Шпигунських;
- еХ КРасуня;
- цеНТР Завдання...
І коефіцієнт прозорості (хоча він сам за назвою далеко як непрозорий, бо коефіцієНТ ПРозорості) зріс би до рівня більш-менш пристойного коефіцієнта.
Але цей вірш Ваш. І я цей час витратив на коментар.

З повагою,
Г.С.

Олю, щиро дякую!)

"До зустрічі!" - сказав гер Штірліц фрау Кет. І пішов на побачення з дружиною.

Штірліцу повідомили, що у нього народився син. Скупа сльоза скотилася по щоці полковника Ісаєва. Він не був на батьківщині 10 років.)

Дякую, Василю!)

він би її ніколи не покохав, бо кохають безтямно, не зважаючи на всі "але"... а ваш герой дуже прорахований. не подобається він мені

P.S. Дуже примітно, що в післямові ви згадали про фільм і написали, що в головній ролі Анджеліна Джолі) хе! - подумала я, якби вірш написала жінка, вона б тут зазначила, що у головній ролі Бред Пітт))))

Підступний постріл із-за штори –
Й летить душа в шпигунський рай…
Ніс квіти я не для Аврори –
Для тебе. З ними й поховай…
(Райнова згадала ;)) )

Радий Вам, Марино!) А от зараз навмисно зміню і напишу, що він її безтямно кохає!)))

Та я знав, що у головній чоловічій ролі її чоловік, але, як назло, забув, як його звати.))) Це жінки у захваті від Бреда Пітта, чоловіки ж - від Анжеліни Джолі.)))

Марино, ну як? Спеціально для Вас: змінив на "Я кохаю тебе!")))

Чудовий експромт, Гренуіль! Я в захваті! Дякую!

А мені сподобалось. Дуже цікава гумористична інтерпритація.

це було підступно, бо тепер мій коментар не клеїться до вашого твору))))
зацінила

хороший задум, дуже приємно, що наша знахідка не була даремною. Тепер за мною літ.пародія на Ваш вірш )))

Дякую, Світлано!

Марино, я можу й все повернути, як було...)))
Мені приємно, що Вам сподобалось.)

Дякую, Тарасе!) Ну що ж, можеш спробувати і літ.пародію на якихось з моїх віршів написати, і навіть підключити своїх співавторів (тим більше, що я писав пародії і на їхні вірші), але зауваж, що я на пародію стараюсь теж відповісти пародією, якщо пародія подобається.)))

Ну ось, і КП став більш пристойним.))) Дякую, Гаррі!

не треба, так краще)
прочитала ваш попередный коментар "але зауваж, що я на пародію стараюсь теж відповісти пародією, якщо пародія подобається") Хе-хе!!! звучить як погроза...
цікаво, правда, а як ви відповідаєте, коли вам пародія не подобається...

Почему бы не "уранці"?
То ли первою я выучил именно эту форму, то ли она благозвучнее другой ("вранці"), но она мне больше по душе. Говорю как капризный читатель.
Использовав эту форму, можно благополучно избавиться, ненужного, как мне кажется, абстрактного уточнения "десь".
Мне кажется - и уже не единожды, что Вы куда-то торопитесь. По-моему, даже на конкурсы. Если, конечно, ссылку на их Вы не используете как рубрикатор.
Тема шпиономании, как мне кажется, довольно известная. Возможно, Мата Хари или кто-нибудь еще пришлись бы в самый раз.

Удач-дач-дач.

Добре, Марино, залишу останній варіант (до речі, змінив щойно теж).

Та ні, це не погроза, але чомусь у мене майже завжди і справді так відбувається.)

А якщо не подобається - не відповідаю.)

Так, Алексію, спочатку у мене було "уранці", а потім я замінив його на "десь вранці", оскільки поряд є "удень". Слово "десь" - не абстрактне, воно означає "невідомо де".)

Так, Ви правильно помітили, Алексію - я дуже швидко пишу свої вірші і не люблю відкладати їх публікацію у довгий ящик, як тут, пам'ятаю, розповідали деякі автори, що після написання вірша він ще відстоюється десь у папках 2-3 роки.) У мене ж теж є вірші, написані десятиліття назад, які так і залишились у папках (деякі з них вже витягаю на світ Божий), бо тоді не було Інтернету та Самвидаву.) Звичайно, нашвидкоруч написані вірші не ідеальні, але деколи підказки читачів (авторів) на сайтах дозволяють їх покращити одразу ж (як і в даному випадку), а деколи я й сам вже бачу якісь недоліки у віршах через деякий час.

Конкурси? Хіба на стихире.)

А шпигунські романи подобались з дитинства та юності, особливо якщо вони гарно і легко написані та з долею гумору, як от згаданого мною у примітці автора.

Дякую, Алексію!

Вітаю, Валерію! От поєднати би ще завдання обом ЛГ, щоб на мету одну працювали - тоді би і "Аuf Wiedersehen" не приходилося говорити, все би було разом і на місці. На мою думку вдало написано, з необхідним набором всіх агентських штучок і аксесуарів. Ну і почуття звичайно. Трохи рима до Аuf Wiedersehen могла бути ліпша. Але - гут,гут!

Вітаю, Іване! Так, це було б ідеально, але, на жаль, завжди так стається (у шпигунських романах та фільмах, принаймні),) що головні герої мусять час від часу розлучатися...) С'est la vie, як кажуть французи.)
Над римою подумаю. Дякую!

А Вам, певно, подобаються таємничі трохи небезпечні жінки)