ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юхим Семеняко
2026.03.24 20:26
Патетичне освідчення
Як палає в небесних коморах
І освітлює звідти пітьму
Піроманом підпалений порох,
Я не знаю навіщо й чому!

Роздивлятися та міркувати
Заважають земні комарі.
То й втікаю знадвору до хати,

Іван Потьомкін
2026.03.24 18:05
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «курли», неспішний постук дятл

С М
2026.03.24 15:07
До сховища (The Rolling Stones)
о шторм іде убити
саме життя моє
як не сховаюся швидко
то вищезну ізнічев’я

герць і діти
за пострілами тими
за пострілами тими

Ігор Шоха
2026.03.24 14:43
Картина трансформації культу
                І
Імперії очолюють царі,
але не менш відомі їхні коні:
це буцефали, інцитати... поні,
яких сідлають бовдури старі,
точніше, русофіли-упирі
із пиками каліґул та неронів
і новоявлені поводирі,

Борис Костиря
2026.03.24 11:59
Відкритість
Я залишу усі двері навстіж
Для усіх пропащих і бичів,
Розмалюю стіни, наче Нарбут,
Не знайшовши до небес ключів.

Душу для вітрів усіх відкрию.
Хай панує хуга, як мана.
І знайду у попелі надію.

Віктор Кучерук
2026.03.24 06:25
* * *
Сонця подихи гарячі
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.

Іван Потьомкін
2026.03.23 21:20
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Олена Побийголод
2026.03.23 15:48
1937. Тачанка
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)

Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!

І поціливши з нальоту

Охмуд Песецький
2026.03.23 13:23
Плин
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.

Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
А судноплавству не навчали

Борис Костиря
2026.03.23 11:25
Ящірка
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,

Юрій Гундарів
2026.03.23 09:36
Маятник
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.

Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.

…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно

Віктор Кучерук
2026.03.23 07:25
* * *
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
Княжна козацького степу. Повернення до Храму
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Як Хмельницький шукав союзу зі Швецією в 1655 році і чим все закінчилося
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
Сьогоднішні хліба
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
Зустріч
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сабіна Малай (1984) / Вірші

 Єва
Ти цілющим дощем мою душу окропиш – прокинусь
Я од сну віковічного, силу свою відновлю,
Потече тілом глиняним, зліпленим поспіхом Кимось,
Твоя кров, що подібна вину...

Ти загорнеш мене у полотнища білого шовку,
Щоб невинна душа не зазнала завчасно спокус,
І я буду з тобою такою, як ти хочеш, поки,
Я до Нього не повернусь...


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-21 12:44:57
Переглядів сторінки твору 9954
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.717 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.717 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2013.02.20 17:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:01:42 ]
Я довго намагаль зрозуміти, про що вірш, аж поки не звернула увагу на заголовок.

Бачу у вірші три ЛГ - власне, Хтось (читаємо - Бог), л-героїня - тобто, Єва, на що вказує заголовок.

Також є ще л-герой - той, що окропляє душу дощем і загортає в полотна.

В принципі, тут і труднощі у мене виникли - писатиму просто, "на хлопський розум", вже звиняйте - така я. Так от, мої питання: 1) по жилах Єви тече кров л-героя. Якісь інцестуальні мотиви. Але, якщо вірити Біблії, з інцесту почалося людство. Отже, л-герой Адам - я правильно зрозуміла?
2)чому Єву загортають у полотна, якщо в раю вони голенькі ходили?

Звиняйте за преперацію тексту, але дуже вже мені цікаво пізнавати людей, особливо - не схожих на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:03:33 ]
ага, і традиційно в мене одруківки (не слідкую, куди тицяю :) ))) -

намагалась*

препарацію*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:10:12 ]
Це добре, що у вірші не все одразу зрозуміло, як на мене (хвали мене моя губонько:))) Хоча я могла чи пере- чи недокрутити - це вже читачам вирішувати. Ліричних героїв Ви вгадали правильно, тільки от тут Єва - не ота перша Єва, а взагалі образ жінки, тому це вже не Рай, тому полотна якраз потрібні - вже встидно:)
Дякую за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:22:40 ]
дякую за відповідь)

але я все одно не зрозуміла - тільки Єва не перша, а Адам і Бог перші? То про що вірш? - про самотню жінку? може, про монахиню?

розумієте, я не хочу вигадувати своє у чужих віршах. я хочу знати, про що мені хоче сказати автор. про своє я і сама напишу)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:27:09 ]
Ні Адам, ні Єва - не перші в даному контексті, Бог - не перший, а єдиний. Вірш не про монашку (цікава асоціація:))), а таки скоріше про самотню жінку (тут Ви виявилися близькими до суті), яку з цієї самотності повертає у світ чоловік, якому вона все одно не належить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:57:03 ]
дякую за пояснення, я все приблизно так і зрозуміла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:04:31 ]
Мені сподобалось. Але моя зізнання може виглядати формальним, якщо не буде пояснень.
Я уявив сплячу красуню.
Потім уявив глиняного свищика.
Глина, вино... І я перемкнувся на східну поезію.
Полотна, саван додали свого, хоча згадав і про плащаницю.
А образ Єви мене мало не розчарував.
Але я уявив їй шляхетною полькою.
Дуже-дуже гарно.

Зачарований Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:08:10 ]
от мене назва збиває. бо без назви можна нафантазувати будь-що)
але я не люблю вірші, у яких читачу ще треба фантазувати - імхо, фантазувати має автор, і в доступній формі доносити це читачу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:14:35 ]
То "быть или не быть" ? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:13:55 ]
Дякую Гаррі, Ви знаєте, я раніше ніколи на давала назви віршам - ну от такий вмене був недолік, мол хай читач фантазує. Тепер от вирішила виправитися, і що я бачу - назва збиває з толку :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:17:07 ]
Як на мене, то вірш без назви - це як сирота чи нічийне цуценя. Як би не кликали, то побіжить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:20:17 ]
назва мусить бути. бо назва - це концентроване - "про що?"

а якщо автор не може написати, про що вірш, - то читачу буде ще важче


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:29:04 ]
А коли автор називає вірша за першим чи останнім рядком, то чи можна це вважати назвою, яка допомагає читачеві?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:32:26 ]
Буває таке, що редахтори збірників-альманахів творів авторів, які навряд чи судитимуться, бо вже і рідні їхньої немає, а не тільки винуватців торжеств, замість назви використовують перший рядок.
Він дуже допомагає пошуковцям. Читачам - на жаль, ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 14:37:22 ]
Гарно написано! Як почитати вірші на сайті - стільки спільного - ніби поети тчуть єдиний килим - переплітаються образи (Єва - праадамова магія) ніч, сни, мова, народ...) Дивна взагалі штука - поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 16:44:17 ]
Дякую, це Ви точно підмітили, це все на енергетичному рівні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 14:43:51 ]
Наскільки мені відомо, полотно - це полотно (полотняна сорочка тощо). А якщо вже є заявка на шовк, то може, краще сказати "загорнеш... у тканину..." Втім, я не наполягаю. Бо сама до кінця не впевнена.
Вірш гарний. Але над назвою - теж замислилась...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 16:43:33 ]
Може тоді "Ти загорнеш мене ув одежі із білого шовку" ? Як скажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 18:44:31 ]
По-моєму, не дуже вдалий варіант, Сабіно. Бо одежі - це щось пошите, "готовий товар" так би мовити. Чого б то в одежу хтось когось загортав? Одежу одягають.
"Полотно" ж з цього погляду більше підходить. Але воно має багато значень (це слово є і в художників, і в залізнодорожників у тому числі). У Вашому рядку, як на мене, йому заважає бути повноправним членом - прийменник "із". Може, я і помиляюсь, але спробую запропонувати такий варіант:
"Ти загорнеш мене у полотнища білого шовку"

Множина може бути (скажімо, полотнищ було кілька), але без "з", щоб не складалося враження, що йдеться про прапори, пошиті З білого шовку.

Не знаю... може, ще хтось щось путніше порадить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-23 20:35:13 ]
Дякую, Любове! Виправила. Дуже приємна Ваша увага.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 19:00:58 ]
Цікаві рядки,особливо закінчення...