ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.09 09:46
себе обожнюємо ще
комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший

Вячеслав Руденко
2026.05.09 09:25
Айвенго! Будь коханим! Будь живучим!
Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
Життя відтворюється у пляшках комбучі,
Співає газом , суне з телеграм.
Але щасливе сховане в Парижі -
Біжить вперед алюром юний Вакх
До лісу за вікном, де ті хто став на л

Тетяна Левицька
2026.05.09 09:13
— Я прийшла до вас не за цим,
Що у голову вбили, друже?
На столі — сигаретний дим,
Самогон і зів'ялі ружі.
Я прошу, не торкайтесь пліч,
Ваші пальці такі холодні.
Наче ця кришталева ніч
Снігопадом зійшла з безодні.

Кока Черкаський
2026.05.08 23:03
Я і Red Bull - друзі,
Як то кажуть - нерозлийвода,
Я люблю Red Bull пити,
Red Bull любить вливатись в мої уста.

Когось наша дружба харить,
І ми з редбулом - як серед акул,
Та нам начхати, що хто там каже,

Олена Побийголод
2026.05.08 21:05
Марія Вега (1898-1980)

Не дивіться ви так крізь прозурку очей,
джентельмени, піжони та денді!
За п’ятнадцять хвилин не сп’янить мене цей
перший келих духмяного бренді.

    Бо я – інститутка, дочка камергера,

Охмуд Песецький
2026.05.08 20:33
За обрієм, далеко як не першим,
І скільки би їх не нарахував,
Ти знахідкою пошук не завершиш,
Бо це ілюзія і зоровий обман.

Тремке повітря оптику збиває –
Водночас ти і наче на землі,
А виднієшся перед небокраєм,

Володимир Невесенко
2026.05.08 18:10
Місто зморене – в облозі,
тліють школи і будинки,
люди маються в тривозі –
ні м’якушки, ні скоринки.

Дике ревище сирени,
гул гарматний із-за яру...
І забутий, і смиренний

Костянтин Ватульов
2026.05.08 17:03
Останній вірш, то все тому віддам.
Нехай із крапкою, готовий.
Звіряюся написаним листкам,
Кому не зміг сказати слова.

Шкодую, що невчасно загубив,
Коли на полі звівся серпень.
Невже напередодні довгих злив

Артур Курдіновський
2026.05.08 13:30
За цю реальність і гроша не дам я!
Хай промовчить оратор-демагог.
Удвох на кухні, я і світла пам'ять,
Створили нескінченний діалог.

Для мене порятунок - тільки втеча,
І щоб нікого не було навстріч!
Навколо мене - чорна порожнеча,

Борис Костиря
2026.05.08 13:02
Сильний вітер історії дише
У потилицю пеклом лихим.
І напружилась м'язами тиша,
І напружився голосом дим,
Увібравшись в небачені вірші.

Сильний вітер змітає людину
І непевний, фальшивий плакат.

Ірина Вовк
2026.05.08 11:35
Сьогодні день пам’яті мами, омитий дощами.
І небо захмарене плаче над нами за нами…
Та квітне бузок, наливаються трунком тюльпани,
І образ малюють далекої юної панни –
То спогад-відлуння, то хміль чи видіння, а може…
То сміх дзвінкострунний рясний, н

Юрій Гундарів
2026.05.08 11:29
Що таке війна?
Це коли весна,
неба свіжа блакить…
А в труні - юнак,
наче просто спить.

Що таке війна?
Це коли весна,

Вячеслав Руденко
2026.05.08 10:15
Знай!- за вОсьмим не завждИ приходить сьоме,
Не тривке, марке, зманіжене, кошлате,
Тихо-мирно, проникати в підсвідоме
Тріскотінням довгим вправної цикади.

Дні друїдів ефемерні і тривожні,
Німфи Фів миліши нам за кола в ЦЕРНі*,
Є крихке передчуття,

хома дідим
2026.05.08 09:57
сьогодні був хороший день
а завтра буде ліпший
і я співатиму пісень
на пересічні вірші
чи споглядатиму усе
здійнявшись трішки вище
бо травень і кудись несе
природа ідентичність

Тетяна Левицька
2026.05.08 08:37
Я б тебе в юрбі пізнала
серед тисячі облич.
Чом же на воротах раю
просиш «Богу помолись»?

Нащо ті псалми читати
з помислом пустих благань?
Перед образом розп'ятим —

Євген Федчук
2026.05.07 19:50
Коли війна ця, врешті, закінчиться,
Повернуться додому українці,
Які по закордонах рятувались,
Дітей порятувати намагались?
Питання багатьох сьогодні мучить.
Я думаю, історія научить,
Як це питання треба розглядати,
Щоб відповідь на нього точну да
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сабіна Малай (1984) / Вірші

 Єва
Ти цілющим дощем мою душу окропиш – прокинусь
Я од сну віковічного, силу свою відновлю,
Потече тілом глиняним, зліпленим поспіхом Кимось,
Твоя кров, що подібна вину...

Ти загорнеш мене у полотнища білого шовку,
Щоб невинна душа не зазнала завчасно спокус,
І я буду з тобою такою, як ти хочеш, поки,
Я до Нього не повернусь...


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-21 12:44:57
Переглядів сторінки твору 10121
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.717 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.717 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2013.02.20 17:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:01:42 ]
Я довго намагаль зрозуміти, про що вірш, аж поки не звернула увагу на заголовок.

Бачу у вірші три ЛГ - власне, Хтось (читаємо - Бог), л-героїня - тобто, Єва, на що вказує заголовок.

Також є ще л-герой - той, що окропляє душу дощем і загортає в полотна.

В принципі, тут і труднощі у мене виникли - писатиму просто, "на хлопський розум", вже звиняйте - така я. Так от, мої питання: 1) по жилах Єви тече кров л-героя. Якісь інцестуальні мотиви. Але, якщо вірити Біблії, з інцесту почалося людство. Отже, л-герой Адам - я правильно зрозуміла?
2)чому Єву загортають у полотна, якщо в раю вони голенькі ходили?

Звиняйте за преперацію тексту, але дуже вже мені цікаво пізнавати людей, особливо - не схожих на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:03:33 ]
ага, і традиційно в мене одруківки (не слідкую, куди тицяю :) ))) -

намагалась*

препарацію*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:10:12 ]
Це добре, що у вірші не все одразу зрозуміло, як на мене (хвали мене моя губонько:))) Хоча я могла чи пере- чи недокрутити - це вже читачам вирішувати. Ліричних героїв Ви вгадали правильно, тільки от тут Єва - не ота перша Єва, а взагалі образ жінки, тому це вже не Рай, тому полотна якраз потрібні - вже встидно:)
Дякую за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:22:40 ]
дякую за відповідь)

але я все одно не зрозуміла - тільки Єва не перша, а Адам і Бог перші? То про що вірш? - про самотню жінку? може, про монахиню?

розумієте, я не хочу вигадувати своє у чужих віршах. я хочу знати, про що мені хоче сказати автор. про своє я і сама напишу)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:27:09 ]
Ні Адам, ні Єва - не перші в даному контексті, Бог - не перший, а єдиний. Вірш не про монашку (цікава асоціація:))), а таки скоріше про самотню жінку (тут Ви виявилися близькими до суті), яку з цієї самотності повертає у світ чоловік, якому вона все одно не належить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:57:03 ]
дякую за пояснення, я все приблизно так і зрозуміла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:04:31 ]
Мені сподобалось. Але моя зізнання може виглядати формальним, якщо не буде пояснень.
Я уявив сплячу красуню.
Потім уявив глиняного свищика.
Глина, вино... І я перемкнувся на східну поезію.
Полотна, саван додали свого, хоча згадав і про плащаницю.
А образ Єви мене мало не розчарував.
Але я уявив їй шляхетною полькою.
Дуже-дуже гарно.

Зачарований Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:08:10 ]
от мене назва збиває. бо без назви можна нафантазувати будь-що)
але я не люблю вірші, у яких читачу ще треба фантазувати - імхо, фантазувати має автор, і в доступній формі доносити це читачу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:14:35 ]
То "быть или не быть" ? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:13:55 ]
Дякую Гаррі, Ви знаєте, я раніше ніколи на давала назви віршам - ну от такий вмене був недолік, мол хай читач фантазує. Тепер от вирішила виправитися, і що я бачу - назва збиває з толку :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:17:07 ]
Як на мене, то вірш без назви - це як сирота чи нічийне цуценя. Як би не кликали, то побіжить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:20:17 ]
назва мусить бути. бо назва - це концентроване - "про що?"

а якщо автор не може написати, про що вірш, - то читачу буде ще важче


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:29:04 ]
А коли автор називає вірша за першим чи останнім рядком, то чи можна це вважати назвою, яка допомагає читачеві?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:32:26 ]
Буває таке, що редахтори збірників-альманахів творів авторів, які навряд чи судитимуться, бо вже і рідні їхньої немає, а не тільки винуватців торжеств, замість назви використовують перший рядок.
Він дуже допомагає пошуковцям. Читачам - на жаль, ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 14:37:22 ]
Гарно написано! Як почитати вірші на сайті - стільки спільного - ніби поети тчуть єдиний килим - переплітаються образи (Єва - праадамова магія) ніч, сни, мова, народ...) Дивна взагалі штука - поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 16:44:17 ]
Дякую, це Ви точно підмітили, це все на енергетичному рівні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 14:43:51 ]
Наскільки мені відомо, полотно - це полотно (полотняна сорочка тощо). А якщо вже є заявка на шовк, то може, краще сказати "загорнеш... у тканину..." Втім, я не наполягаю. Бо сама до кінця не впевнена.
Вірш гарний. Але над назвою - теж замислилась...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 16:43:33 ]
Може тоді "Ти загорнеш мене ув одежі із білого шовку" ? Як скажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 18:44:31 ]
По-моєму, не дуже вдалий варіант, Сабіно. Бо одежі - це щось пошите, "готовий товар" так би мовити. Чого б то в одежу хтось когось загортав? Одежу одягають.
"Полотно" ж з цього погляду більше підходить. Але воно має багато значень (це слово є і в художників, і в залізнодорожників у тому числі). У Вашому рядку, як на мене, йому заважає бути повноправним членом - прийменник "із". Може, я і помиляюсь, але спробую запропонувати такий варіант:
"Ти загорнеш мене у полотнища білого шовку"

Множина може бути (скажімо, полотнищ було кілька), але без "з", щоб не складалося враження, що йдеться про прапори, пошиті З білого шовку.

Не знаю... може, ще хтось щось путніше порадить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-23 20:35:13 ]
Дякую, Любове! Виправила. Дуже приємна Ваша увага.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 19:00:58 ]
Цікаві рядки,особливо закінчення...