ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2025.11.08 23:25
Небилиці
А евенки і чукчі Аляски
полюбили опудало казки
і лишилися боси-
ми... не ескімоси,
а евенки і чукчі Аляски.

***
А зі США надійдуть томагавки

Ігор Терен
2025.11.08 22:39
Одним миром мазані
А величний, хоча й не високий,
запроваджує вето на спокій,
і вважає народ,
що це не ідіот,
а величний, хоча й не високий.

***
А занозою електорату

Борис Костиря
2025.11.08 22:01
* * *
Луг укрився туманом,
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає

Олег Герман
2025.11.08 21:08
Ціна діагнозу
Довгі роки Олеся жила, відчуваючи, що її життя є своєрідною постійною репетицією. Протягом більше десяти років кожен день починався з ритуалу перевірки: чи замкнені двері, чи вимкнена плита, чи рівно лежать речі. Це займало години. Вона розуміла, що справ

Юлія Щербатюк
2025.11.08 16:18
Незакінчене
Сіріє небо, гублячи блакить.
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,

В Горова Леся
2025.11.08 15:39
Сомельє
Там, де сонце торкає землі, помічаю дива:
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.

Так і хочу йому простягнути у рук

Микола Дудар
2025.11.08 11:46
***
Дозимове дієслово цвітом стелить…
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.

Борис Костиря
2025.11.07 21:47
* * *
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.

С М
2025.11.07 16:48
Мавпа (The Rolling Stones)
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі

Ярослав Чорногуз
2025.11.07 16:29
Спогад
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.

І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --

Микола Дудар
2025.11.07 13:41
***
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…

Іван Потьомкін
2025.11.06 21:53
***
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
* * *
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,

Євген Федчук
2025.11.06 21:22
Про Григорія Котовського
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про

В Горова Леся
2025.11.06 17:57
Вереміями...
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.

Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,

Артур Курдіновський
2025.11.06 17:15
Всупереч відстані (діалог сонетів у співавторстві з Любов'ю Інішевою)
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?

Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сабіна Малай (1984) / Вірші

 Єва
Ти цілющим дощем мою душу окропиш – прокинусь
Я од сну віковічного, силу свою відновлю,
Потече тілом глиняним, зліпленим поспіхом Кимось,
Твоя кров, що подібна вину...

Ти загорнеш мене у полотнища білого шовку,
Щоб невинна душа не зазнала завчасно спокус,
І я буду з тобою такою, як ти хочеш, поки,
Я до Нього не повернусь...


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-21 12:44:57
Переглядів сторінки твору 9703
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.717 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.717 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2013.02.20 17:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:01:42 ]
Я довго намагаль зрозуміти, про що вірш, аж поки не звернула увагу на заголовок.

Бачу у вірші три ЛГ - власне, Хтось (читаємо - Бог), л-героїня - тобто, Єва, на що вказує заголовок.

Також є ще л-герой - той, що окропляє душу дощем і загортає в полотна.

В принципі, тут і труднощі у мене виникли - писатиму просто, "на хлопський розум", вже звиняйте - така я. Так от, мої питання: 1) по жилах Єви тече кров л-героя. Якісь інцестуальні мотиви. Але, якщо вірити Біблії, з інцесту почалося людство. Отже, л-герой Адам - я правильно зрозуміла?
2)чому Єву загортають у полотна, якщо в раю вони голенькі ходили?

Звиняйте за преперацію тексту, але дуже вже мені цікаво пізнавати людей, особливо - не схожих на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:03:33 ]
ага, і традиційно в мене одруківки (не слідкую, куди тицяю :) ))) -

намагалась*

препарацію*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:10:12 ]
Це добре, що у вірші не все одразу зрозуміло, як на мене (хвали мене моя губонько:))) Хоча я могла чи пере- чи недокрутити - це вже читачам вирішувати. Ліричних героїв Ви вгадали правильно, тільки от тут Єва - не ота перша Єва, а взагалі образ жінки, тому це вже не Рай, тому полотна якраз потрібні - вже встидно:)
Дякую за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:22:40 ]
дякую за відповідь)

але я все одно не зрозуміла - тільки Єва не перша, а Адам і Бог перші? То про що вірш? - про самотню жінку? може, про монахиню?

розумієте, я не хочу вигадувати своє у чужих віршах. я хочу знати, про що мені хоче сказати автор. про своє я і сама напишу)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:27:09 ]
Ні Адам, ні Єва - не перші в даному контексті, Бог - не перший, а єдиний. Вірш не про монашку (цікава асоціація:))), а таки скоріше про самотню жінку (тут Ви виявилися близькими до суті), яку з цієї самотності повертає у світ чоловік, якому вона все одно не належить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:57:03 ]
дякую за пояснення, я все приблизно так і зрозуміла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:04:31 ]
Мені сподобалось. Але моя зізнання може виглядати формальним, якщо не буде пояснень.
Я уявив сплячу красуню.
Потім уявив глиняного свищика.
Глина, вино... І я перемкнувся на східну поезію.
Полотна, саван додали свого, хоча згадав і про плащаницю.
А образ Єви мене мало не розчарував.
Але я уявив їй шляхетною полькою.
Дуже-дуже гарно.

Зачарований Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:08:10 ]
от мене назва збиває. бо без назви можна нафантазувати будь-що)
але я не люблю вірші, у яких читачу ще треба фантазувати - імхо, фантазувати має автор, і в доступній формі доносити це читачу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:14:35 ]
То "быть или не быть" ? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:13:55 ]
Дякую Гаррі, Ви знаєте, я раніше ніколи на давала назви віршам - ну от такий вмене був недолік, мол хай читач фантазує. Тепер от вирішила виправитися, і що я бачу - назва збиває з толку :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:17:07 ]
Як на мене, то вірш без назви - це як сирота чи нічийне цуценя. Як би не кликали, то побіжить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:20:17 ]
назва мусить бути. бо назва - це концентроване - "про що?"

а якщо автор не може написати, про що вірш, - то читачу буде ще важче


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 13:29:04 ]
А коли автор називає вірша за першим чи останнім рядком, то чи можна це вважати назвою, яка допомагає читачеві?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:32:26 ]
Буває таке, що редахтори збірників-альманахів творів авторів, які навряд чи судитимуться, бо вже і рідні їхньої немає, а не тільки винуватців торжеств, замість назви використовують перший рядок.
Він дуже допомагає пошуковцям. Читачам - на жаль, ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 14:37:22 ]
Гарно написано! Як почитати вірші на сайті - стільки спільного - ніби поети тчуть єдиний килим - переплітаються образи (Єва - праадамова магія) ніч, сни, мова, народ...) Дивна взагалі штука - поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 16:44:17 ]
Дякую, це Ви точно підмітили, це все на енергетичному рівні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 14:43:51 ]
Наскільки мені відомо, полотно - це полотно (полотняна сорочка тощо). А якщо вже є заявка на шовк, то може, краще сказати "загорнеш... у тканину..." Втім, я не наполягаю. Бо сама до кінця не впевнена.
Вірш гарний. Але над назвою - теж замислилась...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 16:43:33 ]
Може тоді "Ти загорнеш мене ув одежі із білого шовку" ? Як скажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 18:44:31 ]
По-моєму, не дуже вдалий варіант, Сабіно. Бо одежі - це щось пошите, "готовий товар" так би мовити. Чого б то в одежу хтось когось загортав? Одежу одягають.
"Полотно" ж з цього погляду більше підходить. Але воно має багато значень (це слово є і в художників, і в залізнодорожників у тому числі). У Вашому рядку, як на мене, йому заважає бути повноправним членом - прийменник "із". Може, я і помиляюсь, але спробую запропонувати такий варіант:
"Ти загорнеш мене у полотнища білого шовку"

Множина може бути (скажімо, полотнищ було кілька), але без "з", щоб не складалося враження, що йдеться про прапори, пошиті З білого шовку.

Не знаю... може, ще хтось щось путніше порадить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-23 20:35:13 ]
Дякую, Любове! Виправила. Дуже приємна Ваша увага.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 19:00:58 ]
Цікаві рядки,особливо закінчення...