ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2025.11.20 13:41
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.20 10:40
Хмар білосніжні вузлики
Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?

Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою

С М
2025.11.20 07:42
За рогом тут кіношку
Про Бетмена крутили
Як він літає по небесах –
Чому і я не міг би сам?

Придбавши пару крил
Стіною вліз нагору
Майже стрибав у повітря

Тетяна Левицька
2025.11.20 00:03
На її повіках чорна сажа,
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?

Борис Костиря
2025.11.19 22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами

Іван Потьомкін
2025.11.19 18:50
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю

Тетяна Левицька
2025.11.19 17:30
Над прірвою я балансую, а ти
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.

Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів

Юлія Щербатюк
2025.11.19 13:12
День похмурий. Дощ іде.
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.

Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна

Ігор Шоха
2025.11.19 13:01
А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.

***
А мафії не писані закони

Ігор Терен
2025.11.19 12:24
А ми теляті довіряли мало,
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.

***
А вибір означає за і проти

М Менянин
2025.11.19 01:27
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.

Борис Костиря
2025.11.18 22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -

Ярослав Чорногуз
2025.11.18 19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.

Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.

Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".

Артур Сіренко
2025.11.18 18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Взаимонепонимание
finita la commedia

(АВbа аbАВ аbbаА b) – рондель с кодой.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-24 12:24:14
Переглядів сторінки твору 8061
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.281 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.826
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-24 12:41:32 ]
Не заглушай в себе животный голод,
Чревато это для души и тела.
Не так весомо всё, пока ты молод,
Спохватишся, а жизнь-то пролетела.;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 12:46:25 ]
Хороший экспромт и мысль понятна.
А ведь такое не исключается, и я писал в одном из стихотворений о том, как инфляция может съесть пыл - словно деньги. Его может быть столько же, но он будет не тем. И не везде деньга будет отоварена ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-24 13:06:01 ]
на зоопарк упал суровый смог.
не спится носорогу. он не молод.
ворочается в стойле носорог,
и грогом не согреть душевный холод.
печальный носорог почешет рог,
почувствует внутри животный голод...
ах если б носорог сейчас бы мог,
он наточил бы рог, как серп, об молот!
над зоопарком темный смог тревог...
не дремлет носорог по кличке Воланд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 13:15:52 ]
С юмором, Юля, многие вещи воспринимаются иначе.
То есть, правильно, без выдумок и совершенно лишней патетики. Это и есть тот самый грог. Ты правильно поняла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-24 13:18:28 ]
согреет носорога лишь пирог,
который словно апельсин наколот!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 14:39:14 ]
Мне казалось, что ты только читаешь по-русски, а ты и пишешь. Мне разрешила моя жена общаться с девушками - но только виртуально, причем исключительно здесь. И стихи писать разрешила. Потому что я стал по ночам разговаривать.
А я демонстративно отказался - мол, не нужны мне твои подачки. Я и сам знаю, что мне можно и где, сколько и с кем. А эти заявочки насчет девочек смешны. Я их не кадрю. Мы просто общаемся. Так, как сейчас. И бриллианты я ей дарю, а не кому-то. Понимать должна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-24 15:24:31 ]
для жінки і "просто общаемся" достатньо для ревнощів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-24 15:28:24 ]
як і для чоловіка, в принципі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 15:41:54 ]
Моя кошка - и та была ревнивой. Я ведь не всегда бездомным был. Был и домашним. Кошка считалась моей. Я ее принес с мороза. Странно, но все кошки попадают в дома с холодами. И становятся затем ручными. Но со временем не только лишь ручными. Я приходил со школы, сбивчиво матери рассказывая об удачах дня, а кошка слушала-слушала, а потом орала. Такое впечатление, что рассказывать нужно было ей. И подныривать лобастой головой я должен был не под руку мамы, а едва ли не нашей любимице Антонине. Ее так звали. Мы росли на глазах друг у дружки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 19:07:55 ]
Доброго вечора, Юлю!
:-)
"...он наточил бы рог, как серп, об молот!"
Чудово!
Зроби з цього пародію і опублікуй окремо. Вірші дуже доповнюють один одного, і пародія буде не пародією, а переспівом.
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 13:43:17 ]
Добрый день, уважаемый Алексий!
:-)
Рад возвращенью носорога. Проголосую-проплюсую.
С уважением...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 14:34:15 ]
Спасибо, дружище. Да никто никуда не уходил. Анонса ведь не было. Жена противится. Не нравится ей это занятие. И компьютера уже нет. Но меня выручает приятельница. Зашел я к ней, и чаи гоняем. А стишок насобирал на смартфоне. С ним можно и не только это. Вай-фай дома работает. Правда, соседский. Есть и в Мак-Доналдсе. Посему меня можно будет иногда видеть. Готовьте "скайпы".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-24 15:23:21 ]
то ти зараз де, в Якутії?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 15:48:55 ]
Видишь, что такое не интересоваться судьбами. Я же летал в Якутию, забирать ее оттуда. Забрал в Питер. У нас будет пополнение. Тогда я уж точно буду занят. Буду сказки сыночку рассказывать. И будет не до стихов. Мы с женой уже едва ли не две недели друг о друге правды рассказываем. Я уже по физиономии получил. Уже знаю, какие правды кому и где рассказывать.
Она здесь молится уже за отца моего, за матушку, за брата. А я думал, что хочет за всех. Да у нее пол-Якутии родни. Еле забрал. А говорила, что сирота. Как же... Скоро заявятся. Жду с душевным трепетом. Петергофа, видите ли, не видели. Подводную лодку на Васильевском, понимаете ли, посетить хотят. Под купол Исаакиевского собрались. Будет мне морока к концу лета...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 19:05:51 ]
Вечер добрый!
:-)
Всегда готовы!
А родню жены на подлодку своди. На списанную. И только в один конец. И люк получше задрай.
:-)
С уважением...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 14:50:18 ]
Що ж ви якось по-старорежимному, молотом? "Болгарку" в руки - і жодні жорна не витримають ;))
"Согрел бы пониманья легкий грог,
Меня бы не сразил душевный холод" -
наскільки я розумію, мається на увазі "если бы согрел, то не сразил бы"? Тоді замість коми потрібне тире (друге речення вказує на наслідок).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 14:56:33 ]
Я не против любых полезных исправлений во благо поэтического дела. Когда читал, мне казалось, что все понятно. Но стихотворение о непонимании. Вот оно и возникло. А я его р-р-раз - и долой. Благодарствую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 16:14:21 ]
"Согрел до поднимания слова - рот,
Сгорел в нём грог и состояние - рыбы" :)
Физкульт привет!
ЛЮ



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 16:49:28 ]
Гип-гип - УРА!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 16:23:39 ]
И Роберт Бёрнс пополз в кусты, зардевшись!))) Впечатляет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 16:41:07 ]
У нас с ним один общий знак пояса Зодиака. Наверное, что-то в этом совпадении что-то есть.
Эх, перевел бы хоть кто-нибудь...
И, как все поэты, скажу как автор - описанное я пережил. Жена тому свидетель. И соседям досталось от моего настроения. Тоска - это как запой.
И поэзия, в некотором роде.

Благодарствую и за скобочки )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 17:13:30 ]
и вот итог - почти Ванн Гог...не перешагну я твой порог!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 21:18:32 ]
Загадками говоришь, о Мишель, или я малость отстал от жизни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-24 17:43:21 ]
Чудову здатність мають Ваші поезії, Алексію ІІІ, - викликати цікаві коментарі-діалоги... що створюють нові грані сприйняття... і взаєморозуміння. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 21:15:56 ]
Да, один из них я две недели т.н. удалил.
Все остальные остались. Не противопоставляя зло добру, трезвый расчет - желаниям, не поддающимся логическому анализу с позиций циничного прагматизма, я хотел бы сказать, что я продолжаю мое восхождение к вершинам Поэзии, не рассчитывая на славу и овации, и не теряя друзей и единомышленников.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-03-25 14:54:24 ]
Алексію, у другому рядочку третьої строфи лишній склад. Може, так?

И тоже, как наветчик, так же молод.

"Недопонимаю" - а про що вірш? :)

Воланд у фіналі, щоправда, наводить думки на роман Булгакова - але все ж таки? :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-25 16:03:55 ]
Он образный, о Валерий.
Понимание согревает, а непонимание - вселяет в душу холод. Грог - это водка з теплым чаем. Еще бывает глинтвейн. Но это нечто другое, хотя для образности это то же самое.
Моего ЛГ оболгали. Ему вменили в вину то, чего он не делал. Вот скажите, о Валерий, что можно вменить, например, мне в вину? Я не хожу с умным видом по сайту и не даю никаких глубокомысленных заключений. Стихами не донимаю тех, кому они неинтересны. И они довольно быстро сползают вниз в соответствующем столбике справа. Я не размещаю более одного стихотворения.
Я не лезу никому в душу. Я никому не пытаюсь ничего "втереть". Я могу лишь поделиться сомнениями.
Некоторые из поступков моего ЛГ (если не меня) были неправильно трактованы и на них были навешены некие ярлыки. И эта вся ерунда мололась. Глагол этот, сами понимаете, какой.
Но ЛГ не настолько бел и пушист, чтобы записываться в лебеди. И наветчик тоже.
А кто рассудит людей? Наверное, Воланд. Сознаюсь, что в выборе этого персонажа определенную роль сыграла рифма.
Как Вы понимаете, я не столько расшифровывал руны своего стихотворения, как описал одну из жизненных ситуаций.
Конечно же, проще рассказать сказку о Колобке - например, своими словами или положить ее на музыку, создав, таким образом, какую-нибудь оперу или оперетту. Но это не мое. Насколько я понимаю, у нас все занимаются каждый своим делом. И оно либо удается, либо - нет. Следовательно, оно либо его, либо - сами понимаете, чье. Может быть, кого-то более талантливого.

Насчет количества слогов. Они в разумных пределах могут "гулять". Есть такое понятие как вольный стих. Не путать его с верлибром. Верлибр - это вольное слово. М.б., я вернусь к этой строке. Посмотрим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-03-25 16:10:52 ]
Може, і для рими, але згадка про Воланда, на мій погляд, дуже вдало підійшла до філософських роздумів ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-26 11:57:39 ]
"Согрел бы пониманья легкий грог" - може "мониманье" : легкий грог согрел (что?) - пониманье...

!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-26 12:32:24 ]
Я имел в виду именно "легкий грог пониманья". Но я был вынужден разместить слова в таком порядке, в каком мы имеем возможность видеть, чтобы не нарушать стихотворный размер (пятистопный ямб - это классика для ронделя). Некоторые поэты умышленно делают подобные рокировки, ошибочно полагая, что это способствует вычурности, какой-то особой изящности... Моя мера была вынужденной.
Что как не понимание, согревает душу?
И каким холодом ее пронизывает непонимание...
Благодарствую за понимание.
Хорошего теплого дня.
В Питере - Сибирь. Я не мерзну, ибо привычен. Но сырость достает едва ли не внутренних органов.