ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця

Борис Костиря
2026.01.09 10:35
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.

Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,

Мар'ян Кіхно
2026.01.09 07:59
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом. Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога. На той час (після Другої світової) ув армії служили

Іван Потьомкін
2026.01.08 22:10
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б

Євген Федчук
2026.01.08 19:20
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Кока Черкаський
2026.01.08 16:49
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...

Сергій Губерначук
2026.01.08 12:54
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує

Микола Дудар
2026.01.08 12:37
І ти вже не та, і я вже не той…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…

Борис Костиря
2026.01.08 10:47
Така невизначеність у погоди.
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.

Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ

Вячеслав Руденко
2026.01.08 08:37
сумно і безнадійно палає хміль
вірші тривожать менше аніж роки
все що ще майже поруч–розчинна сіль
вийдеш у двір до шляху–самі піски

не заховати себе назавжди в оцет
лиси знайдуть уночі по сліду обмов
стануть скакати пищати лизать лице

Олена Побийголод
2026.01.07 21:00
Із Леоніда Сергєєва

На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 О мысе Лукулл (Кача)
Образ твору finita la commedia

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-06 11:44:48
Переглядів сторінки твору 9025
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:25:37 ]
Только лишь благодаря Вашему стихотворению с удивительно хорошими рифмами (например, "слоем - зноен"), я заметил, что вышло "под Я.Смелякова". Это его слог. Какой passage (в значении неожиданного случая)...

Благодарствую. Весьма интересно получилось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-06 20:46:36 ]
"Удаль молодецкая" Вашого ЛГ, Алексію ІІІ, якимось непідробним скоком зрослася в уяві з Вашим образом... Сміюся. Так легко і гарно написано. Сміюся до сліз, і з коментарів теж - класні.
Дякую всім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:03:52 ]
Мне тоже по душе комментарии моих коллег. Да что там коллег - друзей. У нас общая цель - это высоты художественно-поэтического слова. Да что там цель - у нас общие земли, мы еще немного - и соотечественники. Пускай всего лишь на летний период. И не все. У меня могут быть проблемы с тройным гражданством. Всплыла одна старая история...
Благодарствую за живой интерес.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-06 21:16:19 ]
Ви як те джерельце, яке не вичерпується, не замулюється... Ваш ЛГ безпосередній і в цьому сила... і що це за "одна старая история" - буде у наступному вірші?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:24:24 ]
Я подумаю - стоит ли разглашать. Здесь и без этого секрета мне такое один дружок (с прописной буквы - это не имя) приписал... Такая напраслина... А еще эта история... Я в шоках...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:27:13 ]
Привіт, Друже.
Просвіти незряче -
Що таке Кача?

Кажуть на Марсі ще є незаймані місця - мо` туди податися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:54:51 ]
Одного чукчу однажды попросили рассказать, каким на вкус оказался апельсин. А он не мог. Ему наводящие вопросы начали задавать, пытаясь выведать и сравнить. Оказалось, что и со вкусом нерпы не сравнить. Но он смог найти другое сравнение...
А мне предстоит поведать о Каче. Достаточно сказать, что это изумительное место выгодно разложилось близ Севастополя, Симферополя, Евпатории, и располагается на самом краешке Каламитского залива - и сразу станет ясно, какой это мини-океан. Я уж не говорю о боевом прошлом этого неповторимо прекрасного места. Провести там лето - это все равно, что то, с чем сравнил чукча, с истории о котором я начал свой комментарий ))
А на Марс готовится тайный полет на фоне основного. На всякий случай на этой планете готовится база для президентов, если правильно проанализировать утечку некоторых новостей, двух-трех стран. Планета уже практически избавилась от гамма-фона, вызванного ядерным взрывом далекой-далекой эпохи, который превратил планету в безжизненный шар. Между прочим, люди высокого роста могут гордиться своим генеалогическим древом. Оно начинается с Марса.
Вот как, Юрий. Благодарствую за интерес к древу познания.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 22:46:00 ]
Наскільки я пам'ятаю, у Висоцького мова йшла не про Качу, а про Вачу (ріка на північному сході Іркутської області, ліва притока Чари, десь в околицях Бодайбо).
А в Качу вас, Алексію, чи не печерний монастир тягне? Хоч і покинутий, але все ж - святе місце...
У гості влітку приймете? Не поспішайте погоджуватися - на ПМ народу багато... одного когось приймете - а іншим теж до моря охота... а хата ж не гумова! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 08:42:33 ]
Можно было бы возродить святыни. Вы зрите прямо в корень. Я-то по привычке в рясе поехал и скуфье (это такой головной убор). Соответственно, хайер, усы, борода лопатой. Ботинки на толстой подошве. Это фирменный прикид духовного сословия. На обувь никогда внимания не обращали? Меня и приняли там за батюшку. Но почему фирмачи "кинули" - не знаю. Это не их занятие - народ охмурять. Непонятно что творится в чьих-то душах. Моя вот-вот обретет покой. Нашел участковый этих прохиндеев. Не откупились бы только они от него. Но я дам больше - десятину, как и положено.
"Попал" со своей Качей наш коллега. Мне-то простительно. Я не "западаю" на бардовские песни. Я выше этого. Мне духовное подавай. Хор соберу там - это точно. Супруга любит петь. Пусть поет - это лучше, нежели пилить меня за мои душевные пристрастия к Интернету.
Засим и откланиваюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-07 08:52:00 ]
Точно, Гренуіль, у Висоцького ж про Вачу - зганьбився я геть чисто... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 09:02:55 ]
Кача - тоже знатное место. С него начиналась дорога практически прямехонько в космос, а до него - и на войну. Там училище было, которое формировали-формировали, расформировывали-расформировывали - да и загубили вконец. Выпускники знатные - космонавты да истребители вражеской авиации, герои далеких лет.
А с другой стороны, может быть, и правильно. Ибо где только авиация, там и керосин и прочие хранилища да инфраструктура. А Земля, смею заметить, планетой для жизнеобитания сотворена, а не для варварства и научно-технического прогресса.
Не печалься, коллега. Пустяки. Все пройдет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-07 09:00:09 ]
Бідна-бідна Вача!.. :))) Тягають її від Красноярська до Іркутська, та ще й плутають з севастопольсько-сімферопольсько-євпаторійською Качею. :))) А Володимир Семенович же написав: треба розпитати у магаданських бичів, вони точно знають, де вона знаходиться. :)))