ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.06.06 09:04
Павло Горінштейн (1895-1961; народився й прожив життя в Україні)

Армія Біла, Чорний Барон
знову готують нам царський трон,
та від тайги до нормандських узвиш –
Червона Армія всіх сильніш!

    Так хай червоний

Іван Потьомкін
2026.06.06 08:56
Що може порізнить навіки батька з сином? В родині Штрауса до того спричинилась... скрипка. Був батько вже на троні «короля вальсів», Коли син з-під столу всотував чарівні звуки скрипки. Батько боявся невдовзі поступитись троном, тож заборонив маляті

Костянтин Ватульов
2026.06.06 08:21
— Ти малюєш на мапі вчорашніх обмежень
Апельсинове вицвіле сонце.
Ставиш знак здивування до впевнених речень,
Креслиш спогадам ґрати чи необережно
Розливаєш свій біль та незгоду.

— Я не знаю... Мене огортає буденне,
Осідає на плечі. Та вкотре

Віктор Кучерук
2026.06.06 07:41
Темні хмари, дощ і вітер, -
Хвища звідусіль, -
Кожна крапля в мене мітить
І влучає в ціль.
Куртку ніби рве вітрисько,
Ради гри чи мсти, -
Мокро, вітряно і слизько,
Та потрібно йти.

Тетяна Левицька
2026.06.05 23:37
Зливи лютої — грім і зірниці — вогонь —
то стихійного лиха сполука.
Несподівані доторки теплих долонь —
симбіоз насолоди і муки.

Ви збудили в мені глибину крижану
і мелодію сонячну, схоже.
Та чому так буває, ніяк не збагну:

хома дідим
2026.06.05 19:18
веселка над районом
і вчора і сьогодні
дурацьке щастя
скраю десь її
мені ти відписала
а я при телефоні
не був
атож мабуть

Юрій Лазірко
2026.06.05 16:46
ані миші
три коти...
старший -
місяць прикотив
посвітити у коморі
середущий
сипле зорі
трохи в комин

Ірина Вовк
2026.06.05 15:47
VIII. Останній акорд: ПАРОСТКИ КИЄВА НА ПІВНІЧНИХ ПРЕСТОЛАХ Коли дим великих битв розвіявся, а море заспокоїлося, Єлизавета Ярославна зрозуміла, що її власна історія ще не завершена. Вона була донькою Ярослава Мудрого, і в її жилах текла кров правите

Борис Костиря
2026.06.05 14:39
Зима посріблила гілки,
Явивши небачену мудрість.
У них причаїлись віки,
Немов оприявлена мужність.

Зима посріблила часи,
В яких випадає нам жити,
Явивши старі голоси,

Світлана Пирогова
2026.06.05 13:23
Ми йшли крізь вечір: тільки я і дощ.
Він щось шептав на перехрестях сонних,
змивав тривогу із мовчазних площ,
лишав сліди на вікнах і долонях.

Старий каштан розправив мокру стать,
сховавши нас у затінку густому,
щоб погляд не тривожив із сум'ять,

Татьяна Квашенко
2026.06.05 12:32
Півонії розквітлі за криницею
У вогниках черешневих гірлянд.
Спокусник-червень пахне полуницею,
Заманює у затишок троянд.

І встигнути на все життя надихатись
Не вистачить чарівних вечорів,
Де сонце достигає понад хатами,

Вячеслав Руденко
2026.06.05 12:07
Вони досконало перлинні -
Цвяшки їх з дзвінкої латуні -
Шляхи малахітових стрілок
Повільне життя мотивують,
Ведуть до межі прикордоння
Садити в січневі морози
У сніг кришталеві троянди
Аби уникати загрози

Віктор Кучерук
2026.06.05 06:05
Миготять блискавиці, гуркочуть громи,
Не залишилось зовсім ніякої суші, -
Доокола вода безперервно шумить
І охоплює смуток покинуту душу.
Хлине сильно згори і хлюпоче внизу,
І все дужче мокріє взуття і мій одяг, -
Та ніхто не гукає: Сідай, - підвезу

хома дідим
2026.06.04 21:26
настало літо йшла війна
був золотистий вечір
нікого я не обіймав
нічому не перечив
не усміхалися мені
дошкульні антитези
немов у сні
чи майже сні

Іван Потьомкін
2026.06.04 21:19
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня. История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием... Но в отл

Євген Федчук
2026.06.04 19:39
Боротьба за владу після смерті Сталіна.

Війна уже закінчилась. Сталін став дряхлішим.
З «однодумців» себе кожен вже думками тішив,
Що, як Сталін вріже дуба, можливість настане.
Він по головах пройдеться і вище всіх стане.
І Молотов, й Каганович – п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 О мысе Лукулл (Кача)
Образ твору finita la commedia

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-06 11:44:48
Переглядів сторінки твору 9498
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:25:37 ]
Только лишь благодаря Вашему стихотворению с удивительно хорошими рифмами (например, "слоем - зноен"), я заметил, что вышло "под Я.Смелякова". Это его слог. Какой passage (в значении неожиданного случая)...

Благодарствую. Весьма интересно получилось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-06 20:46:36 ]
"Удаль молодецкая" Вашого ЛГ, Алексію ІІІ, якимось непідробним скоком зрослася в уяві з Вашим образом... Сміюся. Так легко і гарно написано. Сміюся до сліз, і з коментарів теж - класні.
Дякую всім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:03:52 ]
Мне тоже по душе комментарии моих коллег. Да что там коллег - друзей. У нас общая цель - это высоты художественно-поэтического слова. Да что там цель - у нас общие земли, мы еще немного - и соотечественники. Пускай всего лишь на летний период. И не все. У меня могут быть проблемы с тройным гражданством. Всплыла одна старая история...
Благодарствую за живой интерес.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-06 21:16:19 ]
Ви як те джерельце, яке не вичерпується, не замулюється... Ваш ЛГ безпосередній і в цьому сила... і що це за "одна старая история" - буде у наступному вірші?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:24:24 ]
Я подумаю - стоит ли разглашать. Здесь и без этого секрета мне такое один дружок (с прописной буквы - это не имя) приписал... Такая напраслина... А еще эта история... Я в шоках...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:27:13 ]
Привіт, Друже.
Просвіти незряче -
Що таке Кача?

Кажуть на Марсі ще є незаймані місця - мо` туди податися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:54:51 ]
Одного чукчу однажды попросили рассказать, каким на вкус оказался апельсин. А он не мог. Ему наводящие вопросы начали задавать, пытаясь выведать и сравнить. Оказалось, что и со вкусом нерпы не сравнить. Но он смог найти другое сравнение...
А мне предстоит поведать о Каче. Достаточно сказать, что это изумительное место выгодно разложилось близ Севастополя, Симферополя, Евпатории, и располагается на самом краешке Каламитского залива - и сразу станет ясно, какой это мини-океан. Я уж не говорю о боевом прошлом этого неповторимо прекрасного места. Провести там лето - это все равно, что то, с чем сравнил чукча, с истории о котором я начал свой комментарий ))
А на Марс готовится тайный полет на фоне основного. На всякий случай на этой планете готовится база для президентов, если правильно проанализировать утечку некоторых новостей, двух-трех стран. Планета уже практически избавилась от гамма-фона, вызванного ядерным взрывом далекой-далекой эпохи, который превратил планету в безжизненный шар. Между прочим, люди высокого роста могут гордиться своим генеалогическим древом. Оно начинается с Марса.
Вот как, Юрий. Благодарствую за интерес к древу познания.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 22:46:00 ]
Наскільки я пам'ятаю, у Висоцького мова йшла не про Качу, а про Вачу (ріка на північному сході Іркутської області, ліва притока Чари, десь в околицях Бодайбо).
А в Качу вас, Алексію, чи не печерний монастир тягне? Хоч і покинутий, але все ж - святе місце...
У гості влітку приймете? Не поспішайте погоджуватися - на ПМ народу багато... одного когось приймете - а іншим теж до моря охота... а хата ж не гумова! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 08:42:33 ]
Можно было бы возродить святыни. Вы зрите прямо в корень. Я-то по привычке в рясе поехал и скуфье (это такой головной убор). Соответственно, хайер, усы, борода лопатой. Ботинки на толстой подошве. Это фирменный прикид духовного сословия. На обувь никогда внимания не обращали? Меня и приняли там за батюшку. Но почему фирмачи "кинули" - не знаю. Это не их занятие - народ охмурять. Непонятно что творится в чьих-то душах. Моя вот-вот обретет покой. Нашел участковый этих прохиндеев. Не откупились бы только они от него. Но я дам больше - десятину, как и положено.
"Попал" со своей Качей наш коллега. Мне-то простительно. Я не "западаю" на бардовские песни. Я выше этого. Мне духовное подавай. Хор соберу там - это точно. Супруга любит петь. Пусть поет - это лучше, нежели пилить меня за мои душевные пристрастия к Интернету.
Засим и откланиваюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-07 08:52:00 ]
Точно, Гренуіль, у Висоцького ж про Вачу - зганьбився я геть чисто... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 09:02:55 ]
Кача - тоже знатное место. С него начиналась дорога практически прямехонько в космос, а до него - и на войну. Там училище было, которое формировали-формировали, расформировывали-расформировывали - да и загубили вконец. Выпускники знатные - космонавты да истребители вражеской авиации, герои далеких лет.
А с другой стороны, может быть, и правильно. Ибо где только авиация, там и керосин и прочие хранилища да инфраструктура. А Земля, смею заметить, планетой для жизнеобитания сотворена, а не для варварства и научно-технического прогресса.
Не печалься, коллега. Пустяки. Все пройдет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-07 09:00:09 ]
Бідна-бідна Вача!.. :))) Тягають її від Красноярська до Іркутська, та ще й плутають з севастопольсько-сімферопольсько-євпаторійською Качею. :))) А Володимир Семенович же написав: треба розпитати у магаданських бичів, вони точно знають, де вона знаходиться. :)))