ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.06 12:53
Я прийду у спустошений ліс,
Як у храм, до якого не ходять.
Між тополь і дівочих беріз
Бачу слів невідомі породи.
Пробіжить зграя зляканих кіз.
І лаштується Ігор в походи.

Я прийду в невідомі краї,

Олена Побийголод
2026.06.06 09:04
Павло Горінштейн (1895-1961; народився й прожив життя в Україні)

Армія Біла, Чорний Барон
знову готують нам царський трон,
та від тайги до нормандських узвиш –
Червона Армія всіх сильніш!

    Так хай червоний

Іван Потьомкін
2026.06.06 08:56
Що може порізнить навіки батька з сином? В родині Штрауса до того спричинилась... скрипка. Був батько вже на троні «короля вальсів», Коли син з-під столу всотував чарівні звуки скрипки. Батько боявся невдовзі поступитись троном, тож заборонив маляті

Костянтин Ватульов
2026.06.06 08:21
— Ти малюєш на мапі вчорашніх обмежень
Апельсинове вицвіле сонце.
Ставиш знак здивування до впевнених речень,
Креслиш спогадам ґрати чи необережно
Розливаєш свій біль та незгоду.

— Я не знаю... Мене огортає буденне,
Осідає на плечі. Та вкотре

Віктор Кучерук
2026.06.06 07:41
Темні хмари, дощ і вітер, -
Хвища звідусіль, -
Кожна крапля в мене мітить
І влучає в ціль.
Куртку ніби рве вітрисько,
Ради гри чи мсти, -
Мокро, вітряно і слизько,
Та потрібно йти.

Тетяна Левицька
2026.06.05 23:37
Зливи лютої — грім і зірниці — вогонь —
то стихійного лиха сполука.
Несподівані доторки теплих долонь —
симбіоз насолоди і муки.

Ви збудили в мені глибину крижану
і мелодію сонячну, схоже.
Та чому так буває, ніяк не збагну:

хома дідим
2026.06.05 19:18
веселка над районом
і вчора і сьогодні
дурацьке щастя
скраю десь її
мені ти відписала
а я при телефоні
не був
атож мабуть

Юрій Лазірко
2026.06.05 16:46
ані миші
три коти...
старший -
місяць прикотив
посвітити у коморі
середущий
сипле зорі
трохи в комин

Ірина Вовк
2026.06.05 15:47
VIII. Останній акорд: ПАРОСТКИ КИЄВА НА ПІВНІЧНИХ ПРЕСТОЛАХ Коли дим великих битв розвіявся, а море заспокоїлося, Єлизавета Ярославна зрозуміла, що її власна історія ще не завершена. Вона була донькою Ярослава Мудрого, і в її жилах текла кров правите

Борис Костиря
2026.06.05 14:39
Зима посріблила гілки,
Явивши небачену мудрість.
У них причаїлись віки,
Немов оприявлена мужність.

Зима посріблила часи,
В яких випадає нам жити,
Явивши старі голоси,

Світлана Пирогова
2026.06.05 13:23
Ми йшли крізь вечір: тільки я і дощ.
Він щось шептав на перехрестях сонних,
змивав тривогу із мовчазних площ,
лишав сліди на вікнах і долонях.

Старий каштан розправив мокру стать,
сховавши нас у затінку густому,
щоб погляд не тривожив із сум'ять,

Татьяна Квашенко
2026.06.05 12:32
Півонії розквітлі за криницею
У вогниках черешневих гірлянд.
Спокусник-червень пахне полуницею,
Заманює у затишок троянд.

І встигнути на все життя надихатись
Не вистачить чарівних вечорів,
Де сонце достигає понад хатами,

Вячеслав Руденко
2026.06.05 12:07
Вони досконало перлинні -
Цвяшки їх з дзвінкої латуні -
Шляхи малахітових стрілок
Повільне життя мотивують,
Ведуть до межі прикордоння
Садити в січневі морози
У сніг кришталеві троянди
Аби уникати загрози

Віктор Кучерук
2026.06.05 06:05
Миготять блискавиці, гуркочуть громи,
Не залишилось зовсім ніякої суші, -
Доокола вода безперервно шумить
І охоплює смуток покинуту душу.
Хлине сильно згори і хлюпоче внизу,
І все дужче мокріє взуття і мій одяг, -
Та ніхто не гукає: Сідай, - підвезу

хома дідим
2026.06.04 21:26
настало літо йшла війна
був золотистий вечір
нікого я не обіймав
нічому не перечив
не усміхалися мені
дошкульні антитези
немов у сні
чи майже сні

Іван Потьомкін
2026.06.04 21:19
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня. История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием... Но в отл
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Взаимонепонимание
finita la commedia

(АВbа аbАВ аbbаА b) – рондель с кодой.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-24 12:24:14
Переглядів сторінки твору 8704
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.281 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.826
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 16:41:07 ]
У нас с ним один общий знак пояса Зодиака. Наверное, что-то в этом совпадении что-то есть.
Эх, перевел бы хоть кто-нибудь...
И, как все поэты, скажу как автор - описанное я пережил. Жена тому свидетель. И соседям досталось от моего настроения. Тоска - это как запой.
И поэзия, в некотором роде.

Благодарствую и за скобочки )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 17:13:30 ]
и вот итог - почти Ванн Гог...не перешагну я твой порог!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 21:18:32 ]
Загадками говоришь, о Мишель, или я малость отстал от жизни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-24 17:43:21 ]
Чудову здатність мають Ваші поезії, Алексію ІІІ, - викликати цікаві коментарі-діалоги... що створюють нові грані сприйняття... і взаєморозуміння. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 21:15:56 ]
Да, один из них я две недели т.н. удалил.
Все остальные остались. Не противопоставляя зло добру, трезвый расчет - желаниям, не поддающимся логическому анализу с позиций циничного прагматизма, я хотел бы сказать, что я продолжаю мое восхождение к вершинам Поэзии, не рассчитывая на славу и овации, и не теряя друзей и единомышленников.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-03-25 14:54:24 ]
Алексію, у другому рядочку третьої строфи лишній склад. Може, так?

И тоже, как наветчик, так же молод.

"Недопонимаю" - а про що вірш? :)

Воланд у фіналі, щоправда, наводить думки на роман Булгакова - але все ж таки? :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-25 16:03:55 ]
Он образный, о Валерий.
Понимание согревает, а непонимание - вселяет в душу холод. Грог - это водка з теплым чаем. Еще бывает глинтвейн. Но это нечто другое, хотя для образности это то же самое.
Моего ЛГ оболгали. Ему вменили в вину то, чего он не делал. Вот скажите, о Валерий, что можно вменить, например, мне в вину? Я не хожу с умным видом по сайту и не даю никаких глубокомысленных заключений. Стихами не донимаю тех, кому они неинтересны. И они довольно быстро сползают вниз в соответствующем столбике справа. Я не размещаю более одного стихотворения.
Я не лезу никому в душу. Я никому не пытаюсь ничего "втереть". Я могу лишь поделиться сомнениями.
Некоторые из поступков моего ЛГ (если не меня) были неправильно трактованы и на них были навешены некие ярлыки. И эта вся ерунда мололась. Глагол этот, сами понимаете, какой.
Но ЛГ не настолько бел и пушист, чтобы записываться в лебеди. И наветчик тоже.
А кто рассудит людей? Наверное, Воланд. Сознаюсь, что в выборе этого персонажа определенную роль сыграла рифма.
Как Вы понимаете, я не столько расшифровывал руны своего стихотворения, как описал одну из жизненных ситуаций.
Конечно же, проще рассказать сказку о Колобке - например, своими словами или положить ее на музыку, создав, таким образом, какую-нибудь оперу или оперетту. Но это не мое. Насколько я понимаю, у нас все занимаются каждый своим делом. И оно либо удается, либо - нет. Следовательно, оно либо его, либо - сами понимаете, чье. Может быть, кого-то более талантливого.

Насчет количества слогов. Они в разумных пределах могут "гулять". Есть такое понятие как вольный стих. Не путать его с верлибром. Верлибр - это вольное слово. М.б., я вернусь к этой строке. Посмотрим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-03-25 16:10:52 ]
Може, і для рими, але згадка про Воланда, на мій погляд, дуже вдало підійшла до філософських роздумів ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-26 11:57:39 ]
"Согрел бы пониманья легкий грог" - може "мониманье" : легкий грог согрел (что?) - пониманье...

!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-26 12:32:24 ]
Я имел в виду именно "легкий грог пониманья". Но я был вынужден разместить слова в таком порядке, в каком мы имеем возможность видеть, чтобы не нарушать стихотворный размер (пятистопный ямб - это классика для ронделя). Некоторые поэты умышленно делают подобные рокировки, ошибочно полагая, что это способствует вычурности, какой-то особой изящности... Моя мера была вынужденной.
Что как не понимание, согревает душу?
И каким холодом ее пронизывает непонимание...
Благодарствую за понимание.
Хорошего теплого дня.
В Питере - Сибирь. Я не мерзну, ибо привычен. Но сырость достает едва ли не внутренних органов.