ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.17 20:47
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Володимир Каразуб
2024.05.17 19:20
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,

Козак Дума
2024.05.17 15:23
А ви б хотіли чути танго ночі,
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?

А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают

Євген Федчук
2024.05.16 20:19
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем

Юрій Гундарєв
2024.05.16 09:45
травня - День вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.

По ночах небо геть червоне,

Микола Соболь
2024.05.16 05:48
Зморені та щасливі.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.

Віктор Кучерук
2024.05.16 05:15
Вітер розгойдує дзвоники,
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.

Ілахім Поет
2024.05.16 00:59
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє

Артур Курдіновський
2024.05.16 00:45
Дивуюсь... Невже це насправді?
Не в тихому, доброму сні?
Краплинки води на смарагді -
Наївні дощі весняні.

Повітря прозоро-зелене...
Нечутний, омріяний спів...
І в'яже мій квітень катрени,

Борис Костиря
2024.05.15 22:12
Подорожній іде невідомо куди.
Його кроки звучать передвістям біди.
Він іде ледь відчутно, немовби роса.
А надія в очах невимовно згаса.

Його жести і рухи, як згустки пітьми.
Він оточений міфами, болем, людьми.
Йдуть від нього енергії чорні круги,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Взаимонепонимание

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-24 12:24:14
Переглядів сторінки твору 6914
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.281 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.826
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-24 12:41:32 ]
Не заглушай в себе животный голод,
Чревато это для души и тела.
Не так весомо всё, пока ты молод,
Спохватишся, а жизнь-то пролетела.;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 12:46:25 ]
Хороший экспромт и мысль понятна.
А ведь такое не исключается, и я писал в одном из стихотворений о том, как инфляция может съесть пыл - словно деньги. Его может быть столько же, но он будет не тем. И не везде деньга будет отоварена ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-24 13:06:01 ]
на зоопарк упал суровый смог.
не спится носорогу. он не молод.
ворочается в стойле носорог,
и грогом не согреть душевный холод.
печальный носорог почешет рог,
почувствует внутри животный голод...
ах если б носорог сейчас бы мог,
он наточил бы рог, как серп, об молот!
над зоопарком темный смог тревог...
не дремлет носорог по кличке Воланд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 13:15:52 ]
С юмором, Юля, многие вещи воспринимаются иначе.
То есть, правильно, без выдумок и совершенно лишней патетики. Это и есть тот самый грог. Ты правильно поняла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-24 13:18:28 ]
согреет носорога лишь пирог,
который словно апельсин наколот!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 14:39:14 ]
Мне казалось, что ты только читаешь по-русски, а ты и пишешь. Мне разрешила моя жена общаться с девушками - но только виртуально, причем исключительно здесь. И стихи писать разрешила. Потому что я стал по ночам разговаривать.
А я демонстративно отказался - мол, не нужны мне твои подачки. Я и сам знаю, что мне можно и где, сколько и с кем. А эти заявочки насчет девочек смешны. Я их не кадрю. Мы просто общаемся. Так, как сейчас. И бриллианты я ей дарю, а не кому-то. Понимать должна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-24 15:24:31 ]
для жінки і "просто общаемся" достатньо для ревнощів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-24 15:28:24 ]
як і для чоловіка, в принципі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 15:41:54 ]
Моя кошка - и та была ревнивой. Я ведь не всегда бездомным был. Был и домашним. Кошка считалась моей. Я ее принес с мороза. Странно, но все кошки попадают в дома с холодами. И становятся затем ручными. Но со временем не только лишь ручными. Я приходил со школы, сбивчиво матери рассказывая об удачах дня, а кошка слушала-слушала, а потом орала. Такое впечатление, что рассказывать нужно было ей. И подныривать лобастой головой я должен был не под руку мамы, а едва ли не нашей любимице Антонине. Ее так звали. Мы росли на глазах друг у дружки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 19:07:55 ]
Доброго вечора, Юлю!
:-)
"...он наточил бы рог, как серп, об молот!"
Чудово!
Зроби з цього пародію і опублікуй окремо. Вірші дуже доповнюють один одного, і пародія буде не пародією, а переспівом.
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 13:43:17 ]
Добрый день, уважаемый Алексий!
:-)
Рад возвращенью носорога. Проголосую-проплюсую.
С уважением...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 14:34:15 ]
Спасибо, дружище. Да никто никуда не уходил. Анонса ведь не было. Жена противится. Не нравится ей это занятие. И компьютера уже нет. Но меня выручает приятельница. Зашел я к ней, и чаи гоняем. А стишок насобирал на смартфоне. С ним можно и не только это. Вай-фай дома работает. Правда, соседский. Есть и в Мак-Доналдсе. Посему меня можно будет иногда видеть. Готовьте "скайпы".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-24 15:23:21 ]
то ти зараз де, в Якутії?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 15:48:55 ]
Видишь, что такое не интересоваться судьбами. Я же летал в Якутию, забирать ее оттуда. Забрал в Питер. У нас будет пополнение. Тогда я уж точно буду занят. Буду сказки сыночку рассказывать. И будет не до стихов. Мы с женой уже едва ли не две недели друг о друге правды рассказываем. Я уже по физиономии получил. Уже знаю, какие правды кому и где рассказывать.
Она здесь молится уже за отца моего, за матушку, за брата. А я думал, что хочет за всех. Да у нее пол-Якутии родни. Еле забрал. А говорила, что сирота. Как же... Скоро заявятся. Жду с душевным трепетом. Петергофа, видите ли, не видели. Подводную лодку на Васильевском, понимаете ли, посетить хотят. Под купол Исаакиевского собрались. Будет мне морока к концу лета...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 19:05:51 ]
Вечер добрый!
:-)
Всегда готовы!
А родню жены на подлодку своди. На списанную. И только в один конец. И люк получше задрай.
:-)
С уважением...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 14:50:18 ]
Що ж ви якось по-старорежимному, молотом? "Болгарку" в руки - і жодні жорна не витримають ;))
"Согрел бы пониманья легкий грог,
Меня бы не сразил душевный холод" -
наскільки я розумію, мається на увазі "если бы согрел, то не сразил бы"? Тоді замість коми потрібне тире (друге речення вказує на наслідок).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 14:56:33 ]
Я не против любых полезных исправлений во благо поэтического дела. Когда читал, мне казалось, что все понятно. Но стихотворение о непонимании. Вот оно и возникло. А я его р-р-раз - и долой. Благодарствую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 16:14:21 ]
"Согрел до поднимания слова - рот,
Сгорел в нём грог и состояние - рыбы" :)
Физкульт привет!
ЛЮ



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 16:49:28 ]
Гип-гип - УРА!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 16:23:39 ]
И Роберт Бёрнс пополз в кусты, зардевшись!))) Впечатляет.