ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,

Олег Герман
2026.01.09 19:03
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця

Борис Костиря
2026.01.09 10:35
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.

Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Взаимонепонимание

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-24 12:24:14
Переглядів сторінки твору 8231
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.281 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.826
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-24 12:41:32 ]
Не заглушай в себе животный голод,
Чревато это для души и тела.
Не так весомо всё, пока ты молод,
Спохватишся, а жизнь-то пролетела.;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 12:46:25 ]
Хороший экспромт и мысль понятна.
А ведь такое не исключается, и я писал в одном из стихотворений о том, как инфляция может съесть пыл - словно деньги. Его может быть столько же, но он будет не тем. И не везде деньга будет отоварена ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-24 13:06:01 ]
на зоопарк упал суровый смог.
не спится носорогу. он не молод.
ворочается в стойле носорог,
и грогом не согреть душевный холод.
печальный носорог почешет рог,
почувствует внутри животный голод...
ах если б носорог сейчас бы мог,
он наточил бы рог, как серп, об молот!
над зоопарком темный смог тревог...
не дремлет носорог по кличке Воланд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 13:15:52 ]
С юмором, Юля, многие вещи воспринимаются иначе.
То есть, правильно, без выдумок и совершенно лишней патетики. Это и есть тот самый грог. Ты правильно поняла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-24 13:18:28 ]
согреет носорога лишь пирог,
который словно апельсин наколот!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 14:39:14 ]
Мне казалось, что ты только читаешь по-русски, а ты и пишешь. Мне разрешила моя жена общаться с девушками - но только виртуально, причем исключительно здесь. И стихи писать разрешила. Потому что я стал по ночам разговаривать.
А я демонстративно отказался - мол, не нужны мне твои подачки. Я и сам знаю, что мне можно и где, сколько и с кем. А эти заявочки насчет девочек смешны. Я их не кадрю. Мы просто общаемся. Так, как сейчас. И бриллианты я ей дарю, а не кому-то. Понимать должна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-24 15:24:31 ]
для жінки і "просто общаемся" достатньо для ревнощів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-24 15:28:24 ]
як і для чоловіка, в принципі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 15:41:54 ]
Моя кошка - и та была ревнивой. Я ведь не всегда бездомным был. Был и домашним. Кошка считалась моей. Я ее принес с мороза. Странно, но все кошки попадают в дома с холодами. И становятся затем ручными. Но со временем не только лишь ручными. Я приходил со школы, сбивчиво матери рассказывая об удачах дня, а кошка слушала-слушала, а потом орала. Такое впечатление, что рассказывать нужно было ей. И подныривать лобастой головой я должен был не под руку мамы, а едва ли не нашей любимице Антонине. Ее так звали. Мы росли на глазах друг у дружки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 19:07:55 ]
Доброго вечора, Юлю!
:-)
"...он наточил бы рог, как серп, об молот!"
Чудово!
Зроби з цього пародію і опублікуй окремо. Вірші дуже доповнюють один одного, і пародія буде не пародією, а переспівом.
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 13:43:17 ]
Добрый день, уважаемый Алексий!
:-)
Рад возвращенью носорога. Проголосую-проплюсую.
С уважением...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 14:34:15 ]
Спасибо, дружище. Да никто никуда не уходил. Анонса ведь не было. Жена противится. Не нравится ей это занятие. И компьютера уже нет. Но меня выручает приятельница. Зашел я к ней, и чаи гоняем. А стишок насобирал на смартфоне. С ним можно и не только это. Вай-фай дома работает. Правда, соседский. Есть и в Мак-Доналдсе. Посему меня можно будет иногда видеть. Готовьте "скайпы".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-24 15:23:21 ]
то ти зараз де, в Якутії?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 15:48:55 ]
Видишь, что такое не интересоваться судьбами. Я же летал в Якутию, забирать ее оттуда. Забрал в Питер. У нас будет пополнение. Тогда я уж точно буду занят. Буду сказки сыночку рассказывать. И будет не до стихов. Мы с женой уже едва ли не две недели друг о друге правды рассказываем. Я уже по физиономии получил. Уже знаю, какие правды кому и где рассказывать.
Она здесь молится уже за отца моего, за матушку, за брата. А я думал, что хочет за всех. Да у нее пол-Якутии родни. Еле забрал. А говорила, что сирота. Как же... Скоро заявятся. Жду с душевным трепетом. Петергофа, видите ли, не видели. Подводную лодку на Васильевском, понимаете ли, посетить хотят. Под купол Исаакиевского собрались. Будет мне морока к концу лета...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 19:05:51 ]
Вечер добрый!
:-)
Всегда готовы!
А родню жены на подлодку своди. На списанную. И только в один конец. И люк получше задрай.
:-)
С уважением...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 14:50:18 ]
Що ж ви якось по-старорежимному, молотом? "Болгарку" в руки - і жодні жорна не витримають ;))
"Согрел бы пониманья легкий грог,
Меня бы не сразил душевный холод" -
наскільки я розумію, мається на увазі "если бы согрел, то не сразил бы"? Тоді замість коми потрібне тире (друге речення вказує на наслідок).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 14:56:33 ]
Я не против любых полезных исправлений во благо поэтического дела. Когда читал, мне казалось, что все понятно. Но стихотворение о непонимании. Вот оно и возникло. А я его р-р-раз - и долой. Благодарствую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 16:14:21 ]
"Согрел до поднимания слова - рот,
Сгорел в нём грог и состояние - рыбы" :)
Физкульт привет!
ЛЮ



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 16:49:28 ]
Гип-гип - УРА!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 16:23:39 ]
И Роберт Бёрнс пополз в кусты, зардевшись!))) Впечатляет.