ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.22 18:11
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,

Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Взаимонепонимание

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-24 12:24:14
Переглядів сторінки твору 8860
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.281 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.826
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 16:41:07 ]
У нас с ним один общий знак пояса Зодиака. Наверное, что-то в этом совпадении что-то есть.
Эх, перевел бы хоть кто-нибудь...
И, как все поэты, скажу как автор - описанное я пережил. Жена тому свидетель. И соседям досталось от моего настроения. Тоска - это как запой.
И поэзия, в некотором роде.

Благодарствую и за скобочки )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 17:13:30 ]
и вот итог - почти Ванн Гог...не перешагну я твой порог!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 21:18:32 ]
Загадками говоришь, о Мишель, или я малость отстал от жизни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-24 17:43:21 ]
Чудову здатність мають Ваші поезії, Алексію ІІІ, - викликати цікаві коментарі-діалоги... що створюють нові грані сприйняття... і взаєморозуміння. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 21:15:56 ]
Да, один из них я две недели т.н. удалил.
Все остальные остались. Не противопоставляя зло добру, трезвый расчет - желаниям, не поддающимся логическому анализу с позиций циничного прагматизма, я хотел бы сказать, что я продолжаю мое восхождение к вершинам Поэзии, не рассчитывая на славу и овации, и не теряя друзей и единомышленников.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-03-25 14:54:24 ]
Алексію, у другому рядочку третьої строфи лишній склад. Може, так?

И тоже, как наветчик, так же молод.

"Недопонимаю" - а про що вірш? :)

Воланд у фіналі, щоправда, наводить думки на роман Булгакова - але все ж таки? :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-25 16:03:55 ]
Он образный, о Валерий.
Понимание согревает, а непонимание - вселяет в душу холод. Грог - это водка з теплым чаем. Еще бывает глинтвейн. Но это нечто другое, хотя для образности это то же самое.
Моего ЛГ оболгали. Ему вменили в вину то, чего он не делал. Вот скажите, о Валерий, что можно вменить, например, мне в вину? Я не хожу с умным видом по сайту и не даю никаких глубокомысленных заключений. Стихами не донимаю тех, кому они неинтересны. И они довольно быстро сползают вниз в соответствующем столбике справа. Я не размещаю более одного стихотворения.
Я не лезу никому в душу. Я никому не пытаюсь ничего "втереть". Я могу лишь поделиться сомнениями.
Некоторые из поступков моего ЛГ (если не меня) были неправильно трактованы и на них были навешены некие ярлыки. И эта вся ерунда мололась. Глагол этот, сами понимаете, какой.
Но ЛГ не настолько бел и пушист, чтобы записываться в лебеди. И наветчик тоже.
А кто рассудит людей? Наверное, Воланд. Сознаюсь, что в выборе этого персонажа определенную роль сыграла рифма.
Как Вы понимаете, я не столько расшифровывал руны своего стихотворения, как описал одну из жизненных ситуаций.
Конечно же, проще рассказать сказку о Колобке - например, своими словами или положить ее на музыку, создав, таким образом, какую-нибудь оперу или оперетту. Но это не мое. Насколько я понимаю, у нас все занимаются каждый своим делом. И оно либо удается, либо - нет. Следовательно, оно либо его, либо - сами понимаете, чье. Может быть, кого-то более талантливого.

Насчет количества слогов. Они в разумных пределах могут "гулять". Есть такое понятие как вольный стих. Не путать его с верлибром. Верлибр - это вольное слово. М.б., я вернусь к этой строке. Посмотрим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-03-25 16:10:52 ]
Може, і для рими, але згадка про Воланда, на мій погляд, дуже вдало підійшла до філософських роздумів ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-26 11:57:39 ]
"Согрел бы пониманья легкий грог" - може "мониманье" : легкий грог согрел (что?) - пониманье...

!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-26 12:32:24 ]
Я имел в виду именно "легкий грог пониманья". Но я был вынужден разместить слова в таком порядке, в каком мы имеем возможность видеть, чтобы не нарушать стихотворный размер (пятистопный ямб - это классика для ронделя). Некоторые поэты умышленно делают подобные рокировки, ошибочно полагая, что это способствует вычурности, какой-то особой изящности... Моя мера была вынужденной.
Что как не понимание, согревает душу?
И каким холодом ее пронизывает непонимание...
Благодарствую за понимание.
Хорошего теплого дня.
В Питере - Сибирь. Я не мерзну, ибо привычен. Но сырость достает едва ли не внутренних органов.