ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тамара Ганенко
2025.08.10 07:36
Десь твоє серце далеко
Неприкаяне
Піврозчахнуте
Дике
Горде
Домашнє
Умиротворене

Борис Костиря
2025.08.09 21:54
Тихо спадає листя,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,

Ярослав Чорногуз
2025.08.09 21:11
Неначе у карцері дрібен --
Запхали тебе у тюрму.
Нікому вже ти не потрібен
У світі жахливім цьому.

Старіючий, сивий і хворий --
Чи здох, чи живий -- все одно.
Дурні, безпідставні докори

С М
2025.08.09 13:45
Говорилось
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже

Іван Потьомкін
2025.08.09 13:25
Чорнявий кіт із карими очима споглядає з височини книжкового розвалу на тих, хто мало не щодня приходить і переглядає те, що прибуло. Здається, що кіт знає всі мови, крім гебрайської та китайської, яких немає серед написаних стосів книжок. Тих, за якими

Юрій Гундарєв
2025.08.09 11:52
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджував

Олена Побийголод
2025.08.09 10:52
Із Бориса Заходера

Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!

І ось наша доблесна Рижка

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне поза хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоряна Ель (1968) / Вірші

 *****
Образ твору до тебе йти, і не дійти, і перейти.
і, опираючись на пристінок чекання,
задивуватися, як близько будеш ти.
твій слід балансуватиме на грані

і вислизатиме. і йти, і знову йти.
вкінці прибитися до згубленого світу,
де оселилося безглуздя наших тиш
у тих речах, які ніде не діти.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-09 11:49:02
Переглядів сторінки твору 6070
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.252 / 5.5  (4.945 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.850 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.807
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.12.25 22:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-04-09 12:04:59 ]
Зоряно, цікавий вірш. Сподобалося "безглуздя наших тиш", але от "берег чекання" був уже у Симоненка. Тут, у вірші, про оселю йдеться, то може "на порозі чекання" чи щось подібне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-04-09 12:07:31 ]
Дякую, пане Ярославе. Якщо вже був, то доведеться чимось замінити. Подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-09 12:32:14 ]
Жар-птиця, птаха із синім крилом... а тут щось ... оригінальненьке бачиться. Персоніфікована відсутність! "Се новина для мене!"
А от колір - все одно сині-і-ій... :)))
Бравушки, Зорянушки!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-04-09 13:23:45 ]
:))) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-09 13:15:51 ]
Вітаю, Зоряно! Емоційно, заставляє читача співпереживати разом з ЛГ. Останній рядок робить сильний почуттєвий акцент - але по формі я би насмілився порекомендувати трохи по іншому. Наприклад: "в твоїх речах... Куди від цього дітись?"
Бо діватися кудись з речей - трохи не сприймається (суб’єктивна думка). Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-04-09 13:27:31 ]
Дякую, пане Іване. Та от я теж довго над ним мудрувала)). Спочатку був інший варіант, потім вималювалося ще декілька. Спробую змінити назад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-04-09 14:27:46 ]
Пластичність і мальовничість завжди властиві твоїм, Зоряно, віршам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-04-12 21:49:20 ]
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-09 14:43:18 ]
Така врівноважена чуттєвість... цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-04-12 21:49:44 ]
Дякую, пані Маріє. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-09 15:32:08 ]
оце і є поезія - смисл вірша вгадується десь далеко за його словами. Дуже сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-09 16:37:10 ]
Гарно сказали про поезію, Олю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-04-09 20:54:20 ]
Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-04-12 21:49:53 ]
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-09 21:09:16 ]
Зорян!)) На прИстінок.. Указуй наголос)))
Решту Сонце докаже)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-04-12 21:51:31 ]
Та ну його, наголос:)). У словнику є два вар., для чого себе утруждать)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-09 21:17:45 ]
Зоряно! Дивовижно і багатозначно! Подобаються приховані смисли. А хто ЛГ? Він чи Вона? Мені ближче Він.
"до тебе йти" - ніби зворушливий і тихий шлях завоювання Царівни...
"і не дійти" - не дослати (вчасно) флюїди почуттів, які проб"ють цей "пристінок чекання" і долетять...
"безглуздя наших тиш" - це коли вночі прокидатись від того, що стягував із себе ковдру і вкривав нею милу, якої поряд немає...
Гарно, Зоряно! Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-04-12 21:54:26 ]
Щиро дякую, пане Василю :).
Взагалі ЛГ Вона, але може бути і Він :).
Гм.. Він - навіть романтичніше )).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-04-10 10:31:35 ]
Дуже!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-04-12 21:54:41 ]
Дякую!!! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-11 09:30:54 ]
прибитися до світу де не-ми
сидять у тій знайомій не-кімнаті
говорять не-слова, в яких не-зміст
& після не-вечері йдуть.. не-спати.. .



(але чомусь уперте бажання читати останній рядок як
"у тих речах, які ніде не діти").....



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-04-12 21:57:47 ]
Дяка, СонцеМісяцю!

Та той останній рядок мав стільки варіантів, що я аж розгубилася)). Але Ваш, напевно, саме воно. Ще раз дякую.