ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Женя Бурштинова / Вірші

 Стрибок у поети
Образ твору Так сталось, закохалася в Портрета,
Відомого на сайті тут поета,
Хто він - хто я, як викликать повагу,
Стрибнути б так, щоб він звернув увагу.
Був чемпіоном Бубка зі стрибками,
Замість жердини я стрибну "віршами".
5,25 здолала я із лавки,
Красу віддала в жертву аватарки,
А що поет, - лише знизав плечима
І віршик просто так пробіг очима.
Що ж піднімати планку мушу,
Як треба, то віддам я навіть душу.
Стартую з крісла - взято 5 і 5.
А далі що? За "6" - на стіл чи вище брать?
Якщо красу і душу, - можу сміло
За висоту віддати я і тіло...
16.06.2011

***
Іронічний віршик в стилі Жені Бурштинової про її історію на ПМ.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-06-16 15:01:38
Переглядів сторінки твору 7322
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.823 / 5.5  (4.789 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2013.12.23 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 15:10:45 ]
На мою думку, жінці зовсім не треба підстрибувати, щоб "сягнути" чоловіка. Мені подобається один індійський фільм, де чоловік високий, а жінка - низенька і щоб поцілувати коханого, вона стає на стільчик... Один ось такий ніжний момент запам'ятався, а все інше забулося. Значить у цьому щось є...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-16 15:27:38 ]
Множество самых поэтически неудачных рифм сочетаются с таким именем существительным как "тело".
Тело - хотело,
Тело - улетело, пролетело.
Тело - дело, дело - смело.
Не отстают и:
Лавки - аватарки, повагу - увагу, плечима - очима. Изумительные рифмы.
И вообще - все хорошо, прекрасная маркиза, все хорошо, все ха-ра-шо (с).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2011-06-16 15:29:59 ]
Женя, Вы нас пугаете такими стихами! Судя по фотке, вашу лирическую героиню нужно хорошенько поцеловать - и она разом опринцессится, мигом остепенится. Не скакать же среди поэтов весь век!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 15:38:03 ]
Алексію, це ж стиль ЖЕНІ БУРШТИНОВОЇ, яка сама ж і сміється над 5.25 і 5.5. Я не поет і не стрибаю в поети, я тільки римую думки. Як сказав один мудрець " Рими іноді слугують милицями недолугим думкам".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-16 15:51:45 ]
Я Вас почему-то представляю в белой пачке, на стройных ножках балерины. Чувственная к страстным поцелуям шея утопает в аккуратном жабо.
Не разрушайте этот незримый образ и не говорите, что стихотворения Вы набиваете на обычнейшей клавиатуре ПК, синклера (как у меня) или смартфона как у многих. Мне кажется, что тексты, набиваемые Вами, слетают едва ли не со струн поэтических арф.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 15:42:37 ]
Да, Нико, один поцелуй и Женя - поэт, а лягушка - царевна. Но кому из них он достанется, вот вопрос?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 16:14:14 ]
О! Він і вона! Це та ще дилема!

Але він і вона - це й кардинально різні світи...
І в кожному свої цінності... :(

Миті взаємопроникнення спочатку нагадують секс, а потім "людяність"?
І "Людяність" поєднує ці два світи...

І насправді важко лише чоловікам - стрибати і стрибати вгору, а Прекрасні лише підіймають вище й вище суконку, як планку?

Як планку для його палаючого погляду, в якому відбитком - лише Вона! Недарма краса - жіночого роду!
Як все не просто... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 16:26:13 ]
Відчайдушна сміливість, Жень! І винахідливість, і наполегливість - це все має "воздатися" сторицею!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 17:12:36 ]
Іванку, хто не ризикує, той не п'є шампанського... з тим, хто володіє чудодійним поцілунком. Але, напевне, я все ж перестаралася і не буде ні шампанського, ні поцілунку. Та, нехай все дістається аватарці, не все ж від неї забирати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 17:17:39 ]

Ну що ви, Женю, відтиски на шпальтах із піску недовговічні.
Багато хто злітає звідси просто в небо, що таким коріння...
О так, для ангелів, які розбилися колись, картини ці трагічні,
та був би сад, птахи, і їхні співи, і жінки, що неосяжні, й кожним тілом символічні...
Й було би розуміння їх, і повернеться вміння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 17:25:49 ]


А поцілунки, і обійми - це минає,
хоча і вічне, наче сни діброви?
Вона і він колись були тут... Жовтий шурхіт
як перифраз любовної розмови...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 17:48:14 ]
І ти не ти, і я не я,
Слова і вчинки - все так символічно,
І, остаточно, жаль, та все ж -
Те, що з піску
не може бути вічно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-06-16 18:31:56 ]
Спортивно-поетичний альпінізм? Боюсь, одним поцілунком не обійтись....
Угору не дерись,
бо буде, як колись:
важкенька щастя вись...
Та не журись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 18:53:37 ]
Та я не дерусь, скоріше задираюсь, та й після стрибка - приземлення і не завжди на рівні ноги.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 19:04:25 ]
Я подивився на конкурс і тему вірша - все правильно , тут і гумор і фентезі. Мені сподобалося. Залишився невідомим поет, до якого треба перескочити через жердину висотою у "6" балів:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 19:27:20 ]
А мені сумно, Володь, я в черговий раз образила когось. Ну, не тим, що тут є, було ще щось. В фільмі Оксани Байрак "Жіноча інтуїція" одна маленька дівчинка запитує тата : " І чому ми завжди ображаємо тих, хто нам подобається". Там, звичайно, було "любимо, а не подобається", але це тут недоречне. Ну, не працює в мене жіноча інтуїція. Напевне, ще занадто болить, ота "важкенька вись" про яку писав Михайло, він мене знає ще до Жені, йому видніше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 19:43:14 ]
А, якщо Женя спробує бути собою без отаких дитячих віршиків невідомо про шо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 20:11:31 ]
Дитячість - це діагноз, невиліковний, я в такій сфері працюю, що й канікули не рятують.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-06-17 02:17:40 ]
Бувайте, Женю. Колись я намагалась розрадити одну поетку на ПМ, котра писала в схожому руслі. Виявилося, то стиль такий. От лише долю вона собі по віршах виписала. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-06-16 20:13:54 ]
А Женя і так - є сама собою. Дитячі "віршики" може писати чиста душа.
"Важкенька вись"- це, приміром, рвати на витянуті руки вишні(абрикоси, що-небудь): дертися вгору та вгору, що аж руки втомлюються... А от рвати ті ж ягоди на рівні грудей - цілком прийнятно. Не можна за приманливим жаданим (навіть необхідним) витягуватись у неприродніх вихилясах!
Іноді до того чи іншого просто треба "дорости"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 21:00:26 ]
Михайле, а компот з тих ягід, хто з нас буде робити, чи ми в чотири руки?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-06-17 01:19:21 ]
Компот? От...от...от....
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-17 07:56:49 ]
З ритмом є проблеми. І -в жертву аватарки не має смислу. Вже тоді -в жертву аватарці чи по іншому. Аватарка предмет матеріальний а не абстрактний. Правильніше -в жертву пам'яті (твоїй, моїй)...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-17 16:35:30 ]
Оксаночко, дякую за турботу про мене. Зараз мені незручно писати в львівських маршрутках, але як тільки попаду колись додому, надрукую щось в іншому стилі спеціально для вас і ніякого фетишу для чоловіків.
А зараз в мене інша проблема. Звичний маршрут по Личаківській перекритий , заїхала не туди і не встигаю на призначений час. І не до чоловіка, він би почекав.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-06-18 02:25:39 ]
Дякую, чекатиму. Чомусь мені видається, що знаю вас. Але, скоріш за все, це віртуальний пил Майстерень... Я не люблю одноманітності у стилі. Тому чекаю на інші барви бурштину.. мого улюбленого бурштину...