ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Проза

 Дієтична страва для любителів жахів

Плавить літо твоє волосся,
Погляд нівечить бездна мрій.
Може, й справді усе збулося?
І сказала йому: «Ти – мій»...

(Глядачів зі слабкими нервами просимо залишити зал!)

Вітер Ночі

Образ твору - Мій! Не віддам нікому… - шепотіла вона, гладячи його однією рукою, а тим часом друга рука - напружена і тремтяча - вже тяглася за ножем. Гострим – аж страшно торкнутися леза. Сама гострила. Спочатку напівстертим наждачним кругом, потім ще отією штукою, якою покійний батько правив свою «старорежимську» розкладну бритву. Перевірила гостроту так, як учили – і волосина, підкинута вгору, на землю впала перерубаною надвоє…
Один влучний удар - і їй аж забризкало обличчя червоним. Вона лише мотнула головою і пожадливо облизнулася. Нетерпляче орудуючи ножем, знавісніло краяла на шматки…
Через годину вона, сита і напівсонна, недбало засунула ногою під стіл здоровенне блюдо з тим, що зосталося після бенкетування - та так штовхнула, що липка червона рідина аж хлюпнула через край, заляпавши білу квітку, вишиту на бархатній пантофлі. Квітка миттю почервоніла. Досадливо лайнувшись, вона зняла другу пантофлю і, недовго думаючи, вмочила і її в червоне.
Помилувалася на те «рукоділля», хижо всміхнулася і вклалася перед телевізором.
За вікном була глупа ніч. Місяць визирнув з-за хмари - дивний, незвичний, чорно-червоний, і їй на частку секунди примарилося, що то налите кров'ю око якогось чудовиська заглянуло до хати...
- Тю! Та сьогодні ж місячне затемнення! - з полегшенням пригадала вона, але фіранками шибку затулила - так якось спокійніше.
Тягло на сон, але вона опиралася: те, що сталося, було далеко приємнішим за сон (а головне – траплялося куди рідше!), і хотілося перебрати у пам’яті все ще раз – мить за миттю. Позіхала і дрімала впівока, ліниво клацаючи пультом. У голові було порожньо, в животі - повно, на душі - солодко і… трохи тоскно. Мабуть, так буває завжди, коли здійснюються мрії. Хай і не дуже пафосні. Навіть можна сказати - досить приземлені. Як оця. Бо про такий великий, соковитий і солодкий кавун вона мріяла з самого початку літа!

Це лише жарт, так що прошу не судити строго. І взагалі – я тут ні до чого – Вітром навіяло! У прямому сенсі :))





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-05 21:30:06
Переглядів сторінки твору 9163
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.071 / 5.5  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 21:42:47 ]
А чо, нормально! Тільки рідина з кавуна не надто вже й червона, хоча в скибці вигляд має саме такий.
Я думаю, що поясненння до публікації можна прибрати. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 21:50:57 ]
Ага, не дуже - але ж таки червона! А про насиченість там ні слова... ;)) Ну, треба ж було якось налякати :)
А щодо пояснення - та хай буде... ніхто ж не знає, як на кого це подіє... Тим більше, що ніч надворі :)
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 22:34:41 ]
А класно! Ви так заінтригували з самого початку! Відчувала, що десь тут мусить бути розіграш, але, знаєте... особливо та перерубана волосина... аж до мурашок... :))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:40:38 ]
Дякую вам, Олю :)
Ця історія спочатку мала бути просто відповіддю на коментар, але вона все росла і росла... і довелося виділити їй власну "жилплощу".
А ножі я дійсно наточую сама, і вони у мене таки гострі ;) Добре, що відчувається розіграш - не хотілось би, щоб читачів нудило від отої"кривавої" картини! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 22:37:52 ]
Це ж треба...
Напруження до останнього слова.
А як гарно сублімована помста на "кавун"!
Далі просто триматися цього і жодна експертиза не доведе зворотнього!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:52:32 ]
І що б ми робили без отої рятівної сублімації?! :)
Думаю, що якою б сильною не була жага помсти, але коли отаким побитом прикінчити з десяток кавунів, то попустить точно ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:37:36 ]
Добре, що сюжетик Вітром Ночі навіяний, а не якимось Опівнічним Мусоном :)) У бархатних пантофлях мадам ходе?.. а я - ув оксамитових :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:22:15 ]
Та мадам про бархатні пантофлі тіко мріє :) А ходить у вітчизняних капцях - тіпа "велюр", а така синтетика, що аж пищить... але цвіточки білі таки вишиті!
А оксамитові - то клас. Звучить. Тільки у нас так не кажуть :) Мені зелений колір подобається. А твої - голубенькі, мабуть? Як море. Буду тепер ще й про такі мріяти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 00:46:39 ]
Хочу кавуна!Вже! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:57:12 ]
От лишенько, а ні скибочки ж не лишилося... І ніч надворі, а то б я прожогом на базар метнулася! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 00:59:35 ]
Десять балів.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:07:58 ]
Дякую. А за якою шкалою? ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 01:12:03 ]
За десятибальною, ясна річ.:) Ну добре, дванадцять, за сучасною шкільною. На котру вміють лише викладачі.;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:16:51 ]
Боюсь, що і викладачі далеко не всі знають на "12"... але ж їх ніхто не перевіряє! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 01:05:32 ]
Ну добре, зачекаю до ранку і збігаю сама! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:09:43 ]
Та скільки там до того ранку - тільки очі заплющила... а вже й вставати пора :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 08:01:48 ]
*глядачі зі слабкими нервами, які усупереч попередженню
не наважилися покинути сей (так,так) розкішний перформенс
шоковано відліплюються від крісел & навкруги
тихенько тхне ментолово~валідоловим монпасьє*

:-)

& оскільки кожен більш-менш був або ще-таки-буде у
подібній ролі (тут здається, нічого надзвичайного)

залишається хіба затамувати подих, розкрити весь наявний зір іззовні та зсередини
і зануритися у солодку-жаско-соковиту матерію дійства


...а ще здається, кавуни дуже корисні для серця і нервів
так що сей_твір_натхненний_вітром
обіцяє усебічний бальзам
як не крути

...і (о) сезон до речі, гарячий кавунячий сезон

_______________________
так що торгівці солодкою кревицею у лискучій шкірці
що лускає під ножем поетично & чуттєво & дикунськи-первісно-переможно
мов череп улюбленого ласого ворога
без якого ну зовсім життя пройде марно й геть нудно
мали би врахувати цей чудовий реверанс
і якось віддячитися

треба вірити

-)

із світлими вітаннями, бажаючи гармонії всіх чуттів також

тихенько
віддзеркалюється
у
звичне
ніде
але
звідти
усе
добре-добре видно

(як не крути)

із усіма щирими подяками & уклонами


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 12:42:41 ]
Коли писала - згадувала той кавун, що в синій мисці плавав-охолоджувався ;)
І що ж мені, сердешній, робити тепер - життя таки пройде дарма, бо жодного, навіть завалященького ворога не маю! Ну, сусідоньки щось там підсипають/підкидають/підливають регулярно, але на ворогів усе одно не "тягнуть" :))
Дякую за вітання та бажання і, зазираючи в (за)дзеркальне ніде, пропоную (про всяк випадок) послуги точильника (вірніше, точильниці) ножів... ну, й інших колючо-ріжучих штук :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 12:54:06 ]
Та тут інтригуючий детектив!..
Дуже сподобався задум і його викладення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 23:50:18 ]
Та хіба то детектив - так, "бытовуха"... навіть на паршивенький міліцейський протокол не потягне :))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 16:56:09 ]
Клас насміялася, загальне враження від твору в квадраті підсилює комент Сонце Місяць
навкруги
тихенько тхне ментолово~валідоловим монпасьє*
а-а-а-а
Оце да!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 20:12:56 ]
Ну, коменти Сонце Місяця взагалі пора окремою збіркою видавати :)
Монпансьє вже трохи вивітрилося?
Мерсі ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-11 20:55:18 ]
Нуілі, ніжна, росяна пелюсточко!
І шо Ви оце витворяєте?..
Коли читав перший абзац, то моє ребро (злякавшись) виривалось із грудної клітки і намагалося втекти геть...
А ота "старорежимська розкладна бритва" нагадала анатомічний "бунюелівський" розтин ока(!) у його знаменитому фільмі. Ця паралель доповнюється загострюванням леза і місяцем та хмарою на небі, що у фільмі і у Вашому творі...
"...де були всі ці розсіяні мільярди моїх атомів,
де було все те, що стало моєю плоттю?.."
Дуже, дуже сподобалася Ваша "дієтична страва", а ще дивна аритмія твору чомусь стала поштовхом (каталізатором) для написання моєї (Її) "Аритмії", яку завтра спробую опублікувати, якщо ще відшліфую і знайду образ твору.
І за це, Нуілі, я вам вдячний. Пишіть. Хочеться скуштувати... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 20:14:36 ]
"Росяну пелюсточку" трохи понесло "не в ту степь". Але, як бачите, обійшлося таки без кровопролиття ;)
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 21:08:41 ]
Та воно всіх нас буває "носить-заносить"... :))
А оте ребро тільки привикло до тридольного ритму рубеля у Вашій руці, а тут ніж, як бритва...
Таке воно полохливе...
Ну нічого. Вже на місці...
Нуілі! Врадуваний спілкуванню. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 21:28:01 ]
А не звикайте до ласки! ;)
А шо, в порівнянні з ножем рубель - таки ласка, хоча й трохи... гм... специфічна :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 22:04:01 ]
Правильно, Нуілі!
Які ласки?..
Для мене пам"ятливим назавжди залишиться батіг у хаті, яким лупцювала бабуся за шкоду, яку я робив у дитинстві...
Але ж незабутньою є і Ваш вишитий стільчик-табуреточка... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 14:47:00 ]
Коли животворні соки в його нутрощах, як магма вулкану, стануть кров"яними, а сім"явмістилище набуде чорно-зеленого кольору з ледь помітними сивими прожилками - він обережно відірве напівзотлілий налигач, як пуповину...
І покотиться у далечінь, оминаючи пагорби і глибокі яри.
У степу його наздожене перекотиполе, а ще на нього чатуватиме хижий крук. Та дарма. Гострим пазурям і дзьобу не пробити його шкіру.
Довгий битий шлях він пройде не зупиняючись.
А Пелюстка його побачить, коли з дубчиком у руці заганятиме до стайні вечірнє сонце...
"Привіт, я тебе чекала" - скаже вона. Наллє у квічасту миску холодної (льодяної) води і обмиє його шкіру та витре насухо файним рушником.
Сяде на вишитий стільчик і покладе собі на коліна.
Довго розпитуватиме про те, як вн докотився...
Вивчатиме уважно його рани, які лишило каміння і колючки, ніжно торкаючись подушечками пальців...
І він зомліє, відчуваючи тепло її колін...
Пролетять, галопом проскакають дні...
Із чорнявих зерняток, зібраних ніжною, дбайливою рукою Пелюстки він проросте, народиться знову!..
І прийде літо.
І його довге огудиння прстягне свої руки-крила аж до "розмаїтого болота", яке обов"язково зацвіте свтло-зеленими гладіолусами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 13:25:31 ]
Яка ж славна казочка...
А "зомлілий" кавун - це взагалі фантастично ;)) Як і болото в гладіолусах... але мені подобається! Шкода, що малярського хисту не маю, а то б намалювала це все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 15:00:12 ]
P.S.
Нуілі!
На моєму баштані зацвіли світло-зелені гладіолуси!..
Небачена раніше, рідкісна краса, спонукала мене перевтілитися у кавуна і ... покотитися...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 13:30:20 ]
Гладіолуси і у мене зараз цвітуть - білі і жовті. А зелені гладіолуси - дійсно трохи химерне видовище. Я ними "перехворіла" років п'ять тому. А потім ще й зелені лілії посадила. З ними простіше - не треба викопувати-закопувати постійно... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 15:44:38 ]
Яко! За годину цілий кавун і той певно без нітратів і ГМО. Ще й ніж як бритву об широкий флотський ремінь шліфувала. Мо' зернята як таргани самі розбігалися?
Баронесо, а волосину чию на льоту? Пополам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 13:18:51 ]
Та шо там того кавуна - водичка солоденька... А зернятам чого розбігатися - вони ж у курсі, що я їх не з'їм :)
Чия волосина? Та зняла якусь з плеча... ;)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-02 21:03:35 ]
Врадуваний, Нуілі, що Вам сподобалось.

О скільки ніжних слів
Для Вас я приберіг!..
А чи здолати їм
Високий Ваш поріг?..

Про кого це я?
Про себе, про свого коня чи про "зомлілого" кавуна?
Уже й сам заплутався... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:32:58 ]
Отакої... То ви там загальні збори проведіть, чи шо, та й розберіться, хто що і про кого! Та хутчіше, поки вас ще тільки троє, а то ж хтозна, кого ваша фантазія завтра ще сотворить... з великою компанією справитися важче буде ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-03 22:19:55 ]
Нуілі!
Ну кінь мій на збори точно не прийде, бо норовистий...
А ще свої вуха нашорошив у Ваш бік давно (може раніше за мене).
Та і кавуну так гарно і солодко на Ваших колінах, що його ніяким налигачем не зтягнеш...
Кворуму немає - збори відміняються.
Ну а мої фантазії і уявоньки, як і міфи про себе - ще живі... Може це не так і погано.

Не спить уявонька,
бо ж не ледача.
Снують думки,
як павучки... :))