ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.18 20:56
Іншалла -
Ібрагіме, світ не справедливий -
світ не справедливий, Ібрагі...
Ти хіба не сам ту правду зриму,
вчив мене, стискаючи круги

надовкіл моїх непевних кроків
і навколо щойно зійшлих сил.
Паргали, гречине сяйноокий,

Юрій Лазірко
2026.07.18 17:24
The Winter is Near -- with a touch of blues
Life stops… where silent e’s are craggy.
Define a quota for the sky and squint.
Make clouded music free and shaggy
by blowing out the note, a key imprint.

An obit finds in me a cover.
Am I a globe for lovers to be spun?
If there can be no way to h

Борис Костиря
2026.07.18 16:58
* * *
Навіщо я поглянув на цей сніг,
Що спопеляє блиском потойбічним
До глибини душі й кладе до ніг
Дари небес у сяйві споконвічнім?

Я щось важливе загубив на нім,
Пощезнули нюанси і відтінки.
Так слово сяє, як величний німб,

хома дідим
2026.07.18 11:10
* 145 *
розжарені піски балі
обвуглені тубільні пальми
тобі не сяяли ні разу
ти в курсі звісно і без мене
доступний вітчизняний ром
з карибським смаком
ну хімічним
а що лишилося до втіхи

Ірина Вовк
2026.07.18 11:00
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 4)
Розділ V: Скарабей на дні Нілу Повернення в Єгипет після Березневих ід було довгим і мовчазним. Натовп в Александрії зустрічав її криками радості, але Клеопатра не чула їх. Вона сиділа на своїх ношах, за зачиненими завісами, міцно стискаючи в кулаці ш

Ірина Вовк
2026.07.18 10:57
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 3)
Розділ ІV: Ніч перед ідами Листи з Александрії приходили на пергаменті, який пах нільською сіллю та нічним вітром, коли вона знову повернулася додому. Клеопатра не писала про кохання. Вона знала, що п'ятдесятирічному чоловікові, який засинає під шепі

Віктор Кучерук
2026.07.18 07:18
* * *
Ординських дій скривавлені сліди
Моїй землі несила приховати, -
Лежить повсюди дух гіркий біди,
Я досі сплю в чужій гостинній хаті.
Вгортаючись у ковдру не свою,
До сну заплющить намагаюсь очі,
Але, в безсонні маючись, не сплю,
Лише думками голову

Артур Курдіновський
2026.07.18 04:53
Передмова Тетяни Левицької до поетичної збірки Артура Курдіновського "Голоси минулого"
ГОЛОСИ МИНУЛОГО УКРАЇНСЬКОГО ФІЛОСОФА АРТУРА КУРДІНОВСЬКОГО "Слова читайте у ранкових росах, У кольорі осінньої іржі. Обходьте стороною безголосих! Цінуйте слово щирої душі!" Відомий, прекрасний, вдумливий письменник, який написав дві передмови

Іван Потьомкін
2026.07.17 21:38
***
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

Марія Дем'янюк
2026.07.17 18:48
Нічний Гейдельберг
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.

Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:

В Горова Леся
2026.07.17 16:19
Відмінність
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.

А може піддалася на поталу

С М
2026.07.17 16:15
До Вечері (Genesis)
Частина I: Стрибок Закоханого

Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить

Борис Костиря
2026.07.17 13:36
* * *
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.

Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста

хома дідим
2026.07.17 11:40
* 144 *
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло

Віктор Кучерук
2026.07.17 07:28
* * *
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ

Ірина Вовк
2026.07.17 06:14
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 2)
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Проза

 Дієтична страва для любителів жахів

Плавить літо твоє волосся,
Погляд нівечить бездна мрій.
Може, й справді усе збулося?
І сказала йому: «Ти – мій»...

(Глядачів зі слабкими нервами просимо залишити зал!)

Вітер Ночі

Образ твору - Мій! Не віддам нікому… - шепотіла вона, гладячи його однією рукою, а тим часом друга рука - напружена і тремтяча - вже тяглася за ножем. Гострим – аж страшно торкнутися леза. Сама гострила. Спочатку напівстертим наждачним кругом, потім ще отією штукою, якою покійний батько правив свою «старорежимську» розкладну бритву. Перевірила гостроту так, як учили – і волосина, підкинута вгору, на землю впала перерубаною надвоє…
Один влучний удар - і їй аж забризкало обличчя червоним. Вона лише мотнула головою і пожадливо облизнулася. Нетерпляче орудуючи ножем, знавісніло краяла на шматки…
Через годину вона, сита і напівсонна, недбало засунула ногою під стіл здоровенне блюдо з тим, що зосталося після бенкетування - та так штовхнула, що липка червона рідина аж хлюпнула через край, заляпавши білу квітку, вишиту на бархатній пантофлі. Квітка миттю почервоніла. Досадливо лайнувшись, вона зняла другу пантофлю і, недовго думаючи, вмочила і її в червоне.
Помилувалася на те «рукоділля», хижо всміхнулася і вклалася перед телевізором.
За вікном була глупа ніч. Місяць визирнув з-за хмари - дивний, незвичний, чорно-червоний, і їй на частку секунди примарилося, що то налите кров'ю око якогось чудовиська заглянуло до хати...
- Тю! Та сьогодні ж місячне затемнення! - з полегшенням пригадала вона, але фіранками шибку затулила - так якось спокійніше.
Тягло на сон, але вона опиралася: те, що сталося, було далеко приємнішим за сон (а головне – траплялося куди рідше!), і хотілося перебрати у пам’яті все ще раз – мить за миттю. Позіхала і дрімала впівока, ліниво клацаючи пультом. У голові було порожньо, в животі - повно, на душі - солодко і… трохи тоскно. Мабуть, так буває завжди, коли здійснюються мрії. Хай і не дуже пафосні. Навіть можна сказати - досить приземлені. Як оця. Бо про такий великий, соковитий і солодкий кавун вона мріяла з самого початку літа!

Це лише жарт, так що прошу не судити строго. І взагалі – я тут ні до чого – Вітром навіяло! У прямому сенсі :))





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-05 21:30:06
Переглядів сторінки твору 10400
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.072 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 21:42:47 ]
А чо, нормально! Тільки рідина з кавуна не надто вже й червона, хоча в скибці вигляд має саме такий.
Я думаю, що поясненння до публікації можна прибрати. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 21:50:57 ]
Ага, не дуже - але ж таки червона! А про насиченість там ні слова... ;)) Ну, треба ж було якось налякати :)
А щодо пояснення - та хай буде... ніхто ж не знає, як на кого це подіє... Тим більше, що ніч надворі :)
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 22:34:41 ]
А класно! Ви так заінтригували з самого початку! Відчувала, що десь тут мусить бути розіграш, але, знаєте... особливо та перерубана волосина... аж до мурашок... :))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:40:38 ]
Дякую вам, Олю :)
Ця історія спочатку мала бути просто відповіддю на коментар, але вона все росла і росла... і довелося виділити їй власну "жилплощу".
А ножі я дійсно наточую сама, і вони у мене таки гострі ;) Добре, що відчувається розіграш - не хотілось би, щоб читачів нудило від отої"кривавої" картини! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 22:37:52 ]
Це ж треба...
Напруження до останнього слова.
А як гарно сублімована помста на "кавун"!
Далі просто триматися цього і жодна експертиза не доведе зворотнього!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:52:32 ]
І що б ми робили без отої рятівної сублімації?! :)
Думаю, що якою б сильною не була жага помсти, але коли отаким побитом прикінчити з десяток кавунів, то попустить точно ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:37:36 ]
Добре, що сюжетик Вітром Ночі навіяний, а не якимось Опівнічним Мусоном :)) У бархатних пантофлях мадам ходе?.. а я - ув оксамитових :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:22:15 ]
Та мадам про бархатні пантофлі тіко мріє :) А ходить у вітчизняних капцях - тіпа "велюр", а така синтетика, що аж пищить... але цвіточки білі таки вишиті!
А оксамитові - то клас. Звучить. Тільки у нас так не кажуть :) Мені зелений колір подобається. А твої - голубенькі, мабуть? Як море. Буду тепер ще й про такі мріяти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 00:46:39 ]
Хочу кавуна!Вже! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:57:12 ]
От лишенько, а ні скибочки ж не лишилося... І ніч надворі, а то б я прожогом на базар метнулася! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 00:59:35 ]
Десять балів.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:07:58 ]
Дякую. А за якою шкалою? ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 01:12:03 ]
За десятибальною, ясна річ.:) Ну добре, дванадцять, за сучасною шкільною. На котру вміють лише викладачі.;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:16:51 ]
Боюсь, що і викладачі далеко не всі знають на "12"... але ж їх ніхто не перевіряє! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 01:05:32 ]
Ну добре, зачекаю до ранку і збігаю сама! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:09:43 ]
Та скільки там до того ранку - тільки очі заплющила... а вже й вставати пора :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 08:01:48 ]
*глядачі зі слабкими нервами, які усупереч попередженню
не наважилися покинути сей (так,так) розкішний перформенс
шоковано відліплюються від крісел & навкруги
тихенько тхне ментолово~валідоловим монпасьє*

:-)

& оскільки кожен більш-менш був або ще-таки-буде у
подібній ролі (тут здається, нічого надзвичайного)

залишається хіба затамувати подих, розкрити весь наявний зір іззовні та зсередини
і зануритися у солодку-жаско-соковиту матерію дійства


...а ще здається, кавуни дуже корисні для серця і нервів
так що сей_твір_натхненний_вітром
обіцяє усебічний бальзам
як не крути

...і (о) сезон до речі, гарячий кавунячий сезон

_______________________
так що торгівці солодкою кревицею у лискучій шкірці
що лускає під ножем поетично & чуттєво & дикунськи-первісно-переможно
мов череп улюбленого ласого ворога
без якого ну зовсім життя пройде марно й геть нудно
мали би врахувати цей чудовий реверанс
і якось віддячитися

треба вірити

-)

із світлими вітаннями, бажаючи гармонії всіх чуттів також

тихенько
віддзеркалюється
у
звичне
ніде
але
звідти
усе
добре-добре видно

(як не крути)

із усіма щирими подяками & уклонами


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 12:42:41 ]
Коли писала - згадувала той кавун, що в синій мисці плавав-охолоджувався ;)
І що ж мені, сердешній, робити тепер - життя таки пройде дарма, бо жодного, навіть завалященького ворога не маю! Ну, сусідоньки щось там підсипають/підкидають/підливають регулярно, але на ворогів усе одно не "тягнуть" :))
Дякую за вітання та бажання і, зазираючи в (за)дзеркальне ніде, пропоную (про всяк випадок) послуги точильника (вірніше, точильниці) ножів... ну, й інших колючо-ріжучих штук :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 12:54:06 ]
Та тут інтригуючий детектив!..
Дуже сподобався задум і його викладення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 23:50:18 ]
Та хіба то детектив - так, "бытовуха"... навіть на паршивенький міліцейський протокол не потягне :))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 16:56:09 ]
Клас насміялася, загальне враження від твору в квадраті підсилює комент Сонце Місяць
навкруги
тихенько тхне ментолово~валідоловим монпасьє*
а-а-а-а
Оце да!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 20:12:56 ]
Ну, коменти Сонце Місяця взагалі пора окремою збіркою видавати :)
Монпансьє вже трохи вивітрилося?
Мерсі ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-11 20:55:18 ]
Нуілі, ніжна, росяна пелюсточко!
І шо Ви оце витворяєте?..
Коли читав перший абзац, то моє ребро (злякавшись) виривалось із грудної клітки і намагалося втекти геть...
А ота "старорежимська розкладна бритва" нагадала анатомічний "бунюелівський" розтин ока(!) у його знаменитому фільмі. Ця паралель доповнюється загострюванням леза і місяцем та хмарою на небі, що у фільмі і у Вашому творі...
"...де були всі ці розсіяні мільярди моїх атомів,
де було все те, що стало моєю плоттю?.."
Дуже, дуже сподобалася Ваша "дієтична страва", а ще дивна аритмія твору чомусь стала поштовхом (каталізатором) для написання моєї (Її) "Аритмії", яку завтра спробую опублікувати, якщо ще відшліфую і знайду образ твору.
І за це, Нуілі, я вам вдячний. Пишіть. Хочеться скуштувати... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 20:14:36 ]
"Росяну пелюсточку" трохи понесло "не в ту степь". Але, як бачите, обійшлося таки без кровопролиття ;)
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 21:08:41 ]
Та воно всіх нас буває "носить-заносить"... :))
А оте ребро тільки привикло до тридольного ритму рубеля у Вашій руці, а тут ніж, як бритва...
Таке воно полохливе...
Ну нічого. Вже на місці...
Нуілі! Врадуваний спілкуванню. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 21:28:01 ]
А не звикайте до ласки! ;)
А шо, в порівнянні з ножем рубель - таки ласка, хоча й трохи... гм... специфічна :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 22:04:01 ]
Правильно, Нуілі!
Які ласки?..
Для мене пам"ятливим назавжди залишиться батіг у хаті, яким лупцювала бабуся за шкоду, яку я робив у дитинстві...
Але ж незабутньою є і Ваш вишитий стільчик-табуреточка... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 14:47:00 ]
Коли животворні соки в його нутрощах, як магма вулкану, стануть кров"яними, а сім"явмістилище набуде чорно-зеленого кольору з ледь помітними сивими прожилками - він обережно відірве напівзотлілий налигач, як пуповину...
І покотиться у далечінь, оминаючи пагорби і глибокі яри.
У степу його наздожене перекотиполе, а ще на нього чатуватиме хижий крук. Та дарма. Гострим пазурям і дзьобу не пробити його шкіру.
Довгий битий шлях він пройде не зупиняючись.
А Пелюстка його побачить, коли з дубчиком у руці заганятиме до стайні вечірнє сонце...
"Привіт, я тебе чекала" - скаже вона. Наллє у квічасту миску холодної (льодяної) води і обмиє його шкіру та витре насухо файним рушником.
Сяде на вишитий стільчик і покладе собі на коліна.
Довго розпитуватиме про те, як вн докотився...
Вивчатиме уважно його рани, які лишило каміння і колючки, ніжно торкаючись подушечками пальців...
І він зомліє, відчуваючи тепло її колін...
Пролетять, галопом проскакають дні...
Із чорнявих зерняток, зібраних ніжною, дбайливою рукою Пелюстки він проросте, народиться знову!..
І прийде літо.
І його довге огудиння прстягне свої руки-крила аж до "розмаїтого болота", яке обов"язково зацвіте свтло-зеленими гладіолусами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 13:25:31 ]
Яка ж славна казочка...
А "зомлілий" кавун - це взагалі фантастично ;)) Як і болото в гладіолусах... але мені подобається! Шкода, що малярського хисту не маю, а то б намалювала це все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 15:00:12 ]
P.S.
Нуілі!
На моєму баштані зацвіли світло-зелені гладіолуси!..
Небачена раніше, рідкісна краса, спонукала мене перевтілитися у кавуна і ... покотитися...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 13:30:20 ]
Гладіолуси і у мене зараз цвітуть - білі і жовті. А зелені гладіолуси - дійсно трохи химерне видовище. Я ними "перехворіла" років п'ять тому. А потім ще й зелені лілії посадила. З ними простіше - не треба викопувати-закопувати постійно... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 15:44:38 ]
Яко! За годину цілий кавун і той певно без нітратів і ГМО. Ще й ніж як бритву об широкий флотський ремінь шліфувала. Мо' зернята як таргани самі розбігалися?
Баронесо, а волосину чию на льоту? Пополам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 13:18:51 ]
Та шо там того кавуна - водичка солоденька... А зернятам чого розбігатися - вони ж у курсі, що я їх не з'їм :)
Чия волосина? Та зняла якусь з плеча... ;)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-02 21:03:35 ]
Врадуваний, Нуілі, що Вам сподобалось.

О скільки ніжних слів
Для Вас я приберіг!..
А чи здолати їм
Високий Ваш поріг?..

Про кого це я?
Про себе, про свого коня чи про "зомлілого" кавуна?
Уже й сам заплутався... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:32:58 ]
Отакої... То ви там загальні збори проведіть, чи шо, та й розберіться, хто що і про кого! Та хутчіше, поки вас ще тільки троє, а то ж хтозна, кого ваша фантазія завтра ще сотворить... з великою компанією справитися важче буде ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-03 22:19:55 ]
Нуілі!
Ну кінь мій на збори точно не прийде, бо норовистий...
А ще свої вуха нашорошив у Ваш бік давно (може раніше за мене).
Та і кавуну так гарно і солодко на Ваших колінах, що його ніяким налигачем не зтягнеш...
Кворуму немає - збори відміняються.
Ну а мої фантазії і уявоньки, як і міфи про себе - ще живі... Може це не так і погано.

Не спить уявонька,
бо ж не ледача.
Снують думки,
як павучки... :))