ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.16 22:36
* * *
Зникнути в невідомості,
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.

Татьяна Квашенко
2025.10.16 20:33
Чаклунка
Її хода здавалася легкою.
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.

Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку

Євген Федчук
2025.10.16 20:04
Як Крим став «москальським»
Які лиш не проживали з тих часів далеких
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і

Тетяна Левицька
2025.10.16 16:30
Щенячий
На відліку дванадцять час спинився —
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.

Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим

Артур Сіренко
2025.10.16 10:43
Краплі каштанового меду
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться

Ірина Білінська
2025.10.16 10:30
***
Дівчинко,
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…

Я тобі в цій вічності побуду

Віктор Кучерук
2025.10.16 06:41
* * *
Чому вслухаюся уважно
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?

М Менянин
2025.10.15 23:15
Діти еліти (Співає Україна)
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
КАНІВЩИНА
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
Висить Ябко -- Альбом Теревені від Зеня
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан (Procol Harum)
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Жовтень
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
* * *
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
Розмова з читачем
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Я прощалася з морем

Я прийшла попрощатися з морем –я завтра вже їду,
теплі хвилі цілують бурхливою піною тіло -
віддаюся в обійми розніжено і розімліло…
а воно забирає відбиток прощального сліду...
-----
Я прощалася з морем а море прощалось зі мною,
дарувало останній вогкий і солоний свій подих,
я всією душею вбирала його прохолоду
Щоб відбити в ній спомин – усе, що візьму за собою.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-06 23:14:56
Переглядів сторінки твору 5553
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.348 / 5.5  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.826
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.21 22:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 23:31:56 ]
Якою приємною несподіванкою став цей вірш, Аделенько!
Дуже гарно! Відчувся справжній подих моря в суміші із солоним присмаком розставання.
Натхнення Тобі і... побільше гарних вражень, щоб "брати їх з собою"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 23:36:36 ]
Дякую, Олесенько.:)Для мене й самої несподіванка, ти знаєш про що я.:)))
І Тобі натхнення і радості!
Я ще під приємним враженням від знайомства в "реалі".:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 23:43:13 ]
Я теж! :) І ці приємні враження продовжуються...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 23:54:26 ]
І я щойно попрощався з морем. Дуже схожі відчуття - щем і ностальгія на цілий рік. Гарно, дуже гарно, Аделе!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 23:58:11 ]
Саме так, щем і ностальгія... Можна зробити фото, і навіть відеоролик. Тільки того запаху і присмаку на губах вони не передають.(
Дякую, пане Ярославе! Зустрінемось у Станіславові?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 00:20:32 ]
Вірю, що зорі простелять нам сприятливий шлях. А Вам і Боги веліли, бо що то за свято романтики у Станіславі без пані Станіславської...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:04:13 ]
Будемо сподіватися, що ніщо не зможе стати перешкодою до такої цікавої і приємної зустрічі!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 08:53:15 ]
Гарний вірш! А я от моря не люблю - як шумить, то хоч вий від розпуки..... Та у мене свої причини та не...
П*ять років тому думала, що уже минулось... Поїхала з сином... Ледве ті 7 днів витримала, щоб повернутись додому, де дерева високі....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:05:58 ]
Дякую, люба Софієчко!
Час таки лікує, вір. Усе минеться, бо ніщо не триває вічно. Шкода, що деякі моменти у житті стають болючими на довгі роки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:13:38 ]
Так сталось, що я вперше море побачила, коли мала 20 років.... Там і закохалась... Там і заміж вийшла....А потім казка закінчилась.... Інших асоціацій немає......
Найбільше враження про море, коли тікала з дому гуляти взимку до нього. Щоб ніхто не бачив, як плачу... От і шумить воно мені тепер тільки болем.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 23:38:36 ]
Софієчко, я тебе розумію. Хоч у моєму житті був дещо інший досвіід...
Асоціації - річ стійка, але інколи все ж таки їх можна змінювати. А якщо подивитися на ситуацію з позиції,що закінчення одного - є незмінним початком іншого, то є шанс змінити й ставлення до певних подій у житті.
Свого часу, коли мені було неймовірно важко жити з своїми власними болями від споминів і асоціацій, мене порятував один досить розумний дядечко на одному із психологічних форумів, куди я забрела у пошуках відповідей на складні питання, на котрі не могла самостійно дати відповідь пару років поспіль.
З того часу немов заново народилася на світ. Хоч не буду лукавити, стовідсотково "не полікувалась". Але я достеменно знаю, що проблема полягає у мені самій і тільки я здатна себі зарадити, навіть якщо на це доведеться витратити решту життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-07 09:09:55 ]
І мені сподобався вірш...
хоча прощатися - завжди сумно.

Ти хоч монетку у море кинула, щоб повернутися?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:06:51 ]
Ні, не кинула... Не знала такої прикмети, але вірю, що Господь дасть можливіть ще побачити цю красу.:)
Дякую, Оксаночко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 11:13:37 ]
Хотів запитати: чи не ти Чорногуза розгойдувала, але, бачу, що запізнився з коментарем - ви відпочивали в різних місцях...))
Адель, сум розтавання із морем відчутний, а це значить, що вірш вдався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:07:14 ]
Дякую щиро, пане Вікторе! Рада Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 11:47:17 ]
Одне питання мучить - Гаваї чи Канари? "Вот в чем вопрос..." А вірш передає і енергетику, і настрій. І (уяви собі) навіть запах... моря. Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:08:15 ]
Ні, пане Іваночку, ні там, ні там.:) Несебр, що у Болгарії.:) Там гарно.
Дякую щиро!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 12:41:29 ]
Прибій шумує і шумить.
Повітря пахне йодом...
Яскравих вражень перша мить
мені насниться згодом...

А ще - повернеться у вірші, але тоді я цього не знала. Бачила море єдиний раз у житті, у 1987 році, мабуть уже й не побачу...
Гарно описано, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:09:56 ]
Гарні рядочки.
А море побачите... Мусите!:)
Дякую Вам, пані Любочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 14:15:25 ]
Я теж прощався з морем у далекому 1980 році. І мушу ще його уздріти хай там що! Правда, Адель?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 23:10:26 ]
Навіть мови нема, Володю!
Я от сидіда вранці на набережній, дивилась на тихе, спокійне море, що купаалось у сріблі-злоті від сонячних променів, слухала його мірний шум під зойки чайок, вдихала його аромат і думала: ну ось тепер не шкода й вмерти, бо вартує воно того, аби його хоч раз побачити. А бачу його втретє і, таке враження, що закохуюсь в нього щораз сильніше.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-07 16:31:14 ]
Ну нічого, так більш-менш. Я про вірші.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 23:10:48 ]
Я так і знала...