ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.07.17 18:48
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризги розлетілись зорями -
Дивоночі дар.
Замок - синьоокий велетень
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:
Чи Шопен? Чи Ліст?

В Горова Леся
2026.07.17 16:19
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.

А може піддалася на поталу

С М
2026.07.17 16:15
Частина I: Стрибок Закоханого

Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить

Борис Костиря
2026.07.17 13:36
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.

Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста

хома дідим
2026.07.17 11:40
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло

Віктор Кучерук
2026.07.17 07:28
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ

Ірина Вовк
2026.07.17 06:14
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син

Ірина Вовк
2026.07.17 05:59
Розділ ІІ: Цей круглий світ в Александрії Вона не готувала для нього ложа зі спартанського пурпуру чи шовків, які привозили купці з Серики. Вона знала, що чоловік, який провів тридцять років у шкіряних наметах серед вогких лісів Галлії, втомився від н

Євген Федчук
2026.07.16 17:58
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську

Артур Сіренко
2026.07.16 16:43
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,

Охмуд Песецький
2026.07.16 15:58
Мене могла спасти віра, і вона це зробила. Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе. Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої

Борис Костиря
2026.07.16 13:43
Сповільнений тихий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.

Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,

М Менянин
2026.07.16 13:05
Таємно, щоб ніхто не знав,
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.

Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –

хома дідим
2026.07.16 12:36
що хотів сказати
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад

Ірина Вовк
2026.07.16 10:27
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ «Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи». (З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ) Розділ І: Вага золотого жука

Тетяна Левицька
2026.07.16 10:05
У грудині стогне вітровій,
ветхими нитками губи зшито.
Мабуть, що не варто в буревій
кочергою згадки ворушити.

Блискавиця вдарила, ніяк
з того пекла вирватись на волю.
Знепритомніла, зневірилась, ще б пак,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Я прощалася з морем

Я прийшла попрощатися з морем –я завтра вже їду,
теплі хвилі цілують бурхливою піною тіло -
віддаюся в обійми розніжено і розімліло…
а воно забирає відбиток прощального сліду...
-----
Я прощалася з морем а море прощалось зі мною,
дарувало останній вогкий і солоний свій подих,
я всією душею вбирала його прохолоду
Щоб відбити в ній спомин – усе, що візьму за собою.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-06 23:14:56
Переглядів сторінки твору 6127
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.348 / 5.5  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.826
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.13 19:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 23:31:56 ]
Якою приємною несподіванкою став цей вірш, Аделенько!
Дуже гарно! Відчувся справжній подих моря в суміші із солоним присмаком розставання.
Натхнення Тобі і... побільше гарних вражень, щоб "брати їх з собою"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 23:36:36 ]
Дякую, Олесенько.:)Для мене й самої несподіванка, ти знаєш про що я.:)))
І Тобі натхнення і радості!
Я ще під приємним враженням від знайомства в "реалі".:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 23:43:13 ]
Я теж! :) І ці приємні враження продовжуються...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 23:54:26 ]
І я щойно попрощався з морем. Дуже схожі відчуття - щем і ностальгія на цілий рік. Гарно, дуже гарно, Аделе!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 23:58:11 ]
Саме так, щем і ностальгія... Можна зробити фото, і навіть відеоролик. Тільки того запаху і присмаку на губах вони не передають.(
Дякую, пане Ярославе! Зустрінемось у Станіславові?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 00:20:32 ]
Вірю, що зорі простелять нам сприятливий шлях. А Вам і Боги веліли, бо що то за свято романтики у Станіславі без пані Станіславської...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:04:13 ]
Будемо сподіватися, що ніщо не зможе стати перешкодою до такої цікавої і приємної зустрічі!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 08:53:15 ]
Гарний вірш! А я от моря не люблю - як шумить, то хоч вий від розпуки..... Та у мене свої причини та не...
П*ять років тому думала, що уже минулось... Поїхала з сином... Ледве ті 7 днів витримала, щоб повернутись додому, де дерева високі....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:05:58 ]
Дякую, люба Софієчко!
Час таки лікує, вір. Усе минеться, бо ніщо не триває вічно. Шкода, що деякі моменти у житті стають болючими на довгі роки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:13:38 ]
Так сталось, що я вперше море побачила, коли мала 20 років.... Там і закохалась... Там і заміж вийшла....А потім казка закінчилась.... Інших асоціацій немає......
Найбільше враження про море, коли тікала з дому гуляти взимку до нього. Щоб ніхто не бачив, як плачу... От і шумить воно мені тепер тільки болем.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 23:38:36 ]
Софієчко, я тебе розумію. Хоч у моєму житті був дещо інший досвіід...
Асоціації - річ стійка, але інколи все ж таки їх можна змінювати. А якщо подивитися на ситуацію з позиції,що закінчення одного - є незмінним початком іншого, то є шанс змінити й ставлення до певних подій у житті.
Свого часу, коли мені було неймовірно важко жити з своїми власними болями від споминів і асоціацій, мене порятував один досить розумний дядечко на одному із психологічних форумів, куди я забрела у пошуках відповідей на складні питання, на котрі не могла самостійно дати відповідь пару років поспіль.
З того часу немов заново народилася на світ. Хоч не буду лукавити, стовідсотково "не полікувалась". Але я достеменно знаю, що проблема полягає у мені самій і тільки я здатна себі зарадити, навіть якщо на це доведеться витратити решту життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-07 09:09:55 ]
І мені сподобався вірш...
хоча прощатися - завжди сумно.

Ти хоч монетку у море кинула, щоб повернутися?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:06:51 ]
Ні, не кинула... Не знала такої прикмети, але вірю, що Господь дасть можливіть ще побачити цю красу.:)
Дякую, Оксаночко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 11:13:37 ]
Хотів запитати: чи не ти Чорногуза розгойдувала, але, бачу, що запізнився з коментарем - ви відпочивали в різних місцях...))
Адель, сум розтавання із морем відчутний, а це значить, що вірш вдався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:07:14 ]
Дякую щиро, пане Вікторе! Рада Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 11:47:17 ]
Одне питання мучить - Гаваї чи Канари? "Вот в чем вопрос..." А вірш передає і енергетику, і настрій. І (уяви собі) навіть запах... моря. Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:08:15 ]
Ні, пане Іваночку, ні там, ні там.:) Несебр, що у Болгарії.:) Там гарно.
Дякую щиро!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 12:41:29 ]
Прибій шумує і шумить.
Повітря пахне йодом...
Яскравих вражень перша мить
мені насниться згодом...

А ще - повернеться у вірші, але тоді я цього не знала. Бачила море єдиний раз у житті, у 1987 році, мабуть уже й не побачу...
Гарно описано, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:09:56 ]
Гарні рядочки.
А море побачите... Мусите!:)
Дякую Вам, пані Любочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 14:15:25 ]
Я теж прощався з морем у далекому 1980 році. І мушу ще його уздріти хай там що! Правда, Адель?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 23:10:26 ]
Навіть мови нема, Володю!
Я от сидіда вранці на набережній, дивилась на тихе, спокійне море, що купаалось у сріблі-злоті від сонячних променів, слухала його мірний шум під зойки чайок, вдихала його аромат і думала: ну ось тепер не шкода й вмерти, бо вартує воно того, аби його хоч раз побачити. А бачу його втретє і, таке враження, що закохуюсь в нього щораз сильніше.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-07 16:31:14 ]
Ну нічого, так більш-менш. Я про вірші.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 23:10:48 ]
Я так і знала...