ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Володимир Бойко
2025.12.15 23:52
Недобре добро називати добром недобре. Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою. Ворожка ворогам ворожила вороже. Генії на гени не нарікають. Світило у світі недовго світило. Пан Баняк до банку поклав грошей банку. Одержимі своє о

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Подячна пісня
і двері в сад прочинені –
за сферами
з ефіру і твоїх сумних віршів.
там три зорі
зустрілися й вечеряли,
і ти мене
в котрійсь із них зустрів.
на те слова
багряними потоками
вливалися
в правічний океан,
що більше нам не бути
одинокими,
лиш вийняти
цвяхи останні з ран.
мій дар тобі,
що пахне сном і сполохом
і б'є крильми
розкритими вночі, –
дозволь покласти руку –
легша голуба
моя рука
у тебе на плечі.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-27 21:49:14
Переглядів сторінки твору 6970
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.830 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.607 / 5.5  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-27 22:05:35 ]
Хрусткі слова...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-27 22:17:47 ]
ну, тобто дуже свіжі... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-27 22:30:14 ]
Головне, що більше не бути одинокими...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-27 22:42:20 ]
і я так кажу, Женю, тільки так... ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-28 13:35:23 ]
Привіт!
А якщо - "останні цвяхи з ран", так легше читається?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 13:38:49 ]
а воно спочатку так і було, лиш мені підказали, що правильно наголошувати цвяхИ. Довелося поправити)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-28 13:45:25 ]
Я те ж тільки що заглянула в наголоси, отак живеш, розмовляєш, як Франко, народною мовою, а воно, насправді, літературно, не зовсім так.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 13:49:16 ]
так, мій тато завжди так і казав - цвЯхи...
я думаю, що оцей наш, західняцький варіант наголошування слів теж мав би бути літературним - тобто мова часто приймає ті (можливо, і непарвильні) варіанти мовлення, якщо вони стійко в ній прижилися.
Але поки що - мусим грати за тими правилами, які є. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 13:57:20 ]
так мені хотілося вчора через ці цвЯхи-цвяхИ написати Гаррі Сідорову, щоб порадив... бо можна ж наголошувати птах - птАхи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-28 15:58:43 ]
Але птАхи тоді - однина, тому це не той випадок.
Та і якщо вже тепер знаєш правильний наголос, то у вірші читається добре, просто спочатку незвично, бо ж тато казав...
В нас так не говорять, але є такі села, де кажуть - тато казали, цвєхи :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 16:58:09 ]
а, зрозуміла)) я просто звикла, Женю, казати: "відлітають у вирій птАхи", "сняться жАхи", "фільм жАхів" і тп - неправильно, виявляється)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 16:33:40 ]
Існує птаха. Це пташина жіночої статі і іменник жіночого роду.
А існує птах.
І всі вони у множині мають різні наголоси.
Якщо існує цвяхи з такими ж кондиціями (матуся і тато, сестра та брат, наречена та наречений цвях etc), то ніяких питань, НМСД, не може бути.
А про сам вірш напишу пізніше, бо я випадково потрапив у Інтернет. І куди саме...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 17:09:11 ]
дякую, Гаррі!
добре, що я серед ночі не взялася вам писати, а вдень - воно все-таки легше сприймається))) я зрозуміла, буду переучуватися. Хоча коли пишу, то намагаюся вимикати логіку, то вже потім дошліфовується...

Я, схоже, поспішила з публікацією цього вірша, – бачу, що в ньому багато образів, які лиш для мене мають таке особливе трепетне значення - і ці три зорі, і багряні потоки, що вливаються в океан... напевне, читачі сприймають їх як витійство (побачила по коментарях в КП).

Але... в мене таке враження, що звичайно поети закладають в вірші більше, ніж може прочитатися іншою людиною... Я теж сподівалася, що цей вірш буде сприйматися швидше підсвідомо - як музика. Ну що ж, треба ж на чомусь вчитися, буду працювати далі. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-28 17:31:28 ]
Та ні, Олю, не поспішила.
Про зорі, потоки і ще руку на плечі, яка легша голуба, і справді дуже тонко і трепетно, як легенька осіння павутинка, на яку боїшся і дихнути, а дивишся так зачаровано-замріяно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 11:14:25 ]
я довго носилася з ідеєю цього вірша, але він дуже містичний, мене іноді пробиває на всілякі видива у стилі Апокаліпсису)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 17:34:33 ]
Я б назвав цей вірш - піснею голубки.
Тільки в серці цих птахів таке уміле поєднання ніжного, доброго, люблячого і вірного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 11:17:27 ]
знаєте, коли я перший раз відкрила Апокаліпсис Богослова, то - ніколи не забуду це враження - сама собі сказала, що ніколи ще не читала нічого красивішого...)) може тому мене так тягне на ці зорі, ангели, віщі сни )))
Щиро дякую, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-28 20:01:08 ]
"Крильми розкритими вночі"
І всіми подихами вроди...
Я не забуду ТВОЇ сни!..

Олю! Пісня-казка! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 11:20:13 ]
казки - реальніші за дійсність,
як згустки мудрості й тепла,
і добре, що приходять вірші
туди, де казка не дійшла...
))))
щиро дякую, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-29 13:56:36 ]
"легша голуба / моя рука / у тебе на плечі" - чуттєва поезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 11:21:07 ]
щиро дякую, пані Маріє! Ці слова мене зігрівали, може, і когось ще зігріють...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 18:55:51 ]
Насправді гарний вірш! і з ювілеєм тебе, Олю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 18:58:03 ]
дякую! )) це майже рік я пишу... справді ювілей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 19:00:52 ]
мав на увазі 100 віршів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 19:06:22 ]
ці сто з чимось ти написала за один рік?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 17:58:11 ]
трошки більше )) але старі спроби висять на іншому сайті, мені нецікаво їх перепубліковувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 19:05:47 ]
дійшло... моя фантазія сьогодні відпочиває :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 18:48:31 ]
То тільки сон.
Усе мине до сроку.
Слова легкі цвяхами до руки.
І геть кудись в нічев*я крок за кроком.
Як ці у серпень кинуті рядки...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 21:18:15 ]
слова - цвяхами до руки...
мені дуже сподобався цей експромт,
така світла... російське слово проситься - отрешенность...)))
дякую!