ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Подячна пісня
і двері в сад прочинені –
за сферами
з ефіру і твоїх сумних віршів.
там три зорі
зустрілися й вечеряли,
і ти мене
в котрійсь із них зустрів.
на те слова
багряними потоками
вливалися
в правічний океан,
що більше нам не бути
одинокими,
лиш вийняти
цвяхи останні з ран.
мій дар тобі,
що пахне сном і сполохом
і б'є крильми
розкритими вночі, –
дозволь покласти руку –
легша голуба
моя рука
у тебе на плечі.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-27 21:49:14
Переглядів сторінки твору 6491
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.830 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.607 / 5.5  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-27 22:05:35 ]
Хрусткі слова...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-27 22:17:47 ]
ну, тобто дуже свіжі... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-27 22:30:14 ]
Головне, що більше не бути одинокими...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-27 22:42:20 ]
і я так кажу, Женю, тільки так... ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-28 13:35:23 ]
Привіт!
А якщо - "останні цвяхи з ран", так легше читається?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 13:38:49 ]
а воно спочатку так і було, лиш мені підказали, що правильно наголошувати цвяхИ. Довелося поправити)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-28 13:45:25 ]
Я те ж тільки що заглянула в наголоси, отак живеш, розмовляєш, як Франко, народною мовою, а воно, насправді, літературно, не зовсім так.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 13:49:16 ]
так, мій тато завжди так і казав - цвЯхи...
я думаю, що оцей наш, західняцький варіант наголошування слів теж мав би бути літературним - тобто мова часто приймає ті (можливо, і непарвильні) варіанти мовлення, якщо вони стійко в ній прижилися.
Але поки що - мусим грати за тими правилами, які є. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 13:57:20 ]
так мені хотілося вчора через ці цвЯхи-цвяхИ написати Гаррі Сідорову, щоб порадив... бо можна ж наголошувати птах - птАхи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-28 15:58:43 ]
Але птАхи тоді - однина, тому це не той випадок.
Та і якщо вже тепер знаєш правильний наголос, то у вірші читається добре, просто спочатку незвично, бо ж тато казав...
В нас так не говорять, але є такі села, де кажуть - тато казали, цвєхи :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 16:58:09 ]
а, зрозуміла)) я просто звикла, Женю, казати: "відлітають у вирій птАхи", "сняться жАхи", "фільм жАхів" і тп - неправильно, виявляється)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 16:33:40 ]
Існує птаха. Це пташина жіночої статі і іменник жіночого роду.
А існує птах.
І всі вони у множині мають різні наголоси.
Якщо існує цвяхи з такими ж кондиціями (матуся і тато, сестра та брат, наречена та наречений цвях etc), то ніяких питань, НМСД, не може бути.
А про сам вірш напишу пізніше, бо я випадково потрапив у Інтернет. І куди саме...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 17:09:11 ]
дякую, Гаррі!
добре, що я серед ночі не взялася вам писати, а вдень - воно все-таки легше сприймається))) я зрозуміла, буду переучуватися. Хоча коли пишу, то намагаюся вимикати логіку, то вже потім дошліфовується...

Я, схоже, поспішила з публікацією цього вірша, – бачу, що в ньому багато образів, які лиш для мене мають таке особливе трепетне значення - і ці три зорі, і багряні потоки, що вливаються в океан... напевне, читачі сприймають їх як витійство (побачила по коментарях в КП).

Але... в мене таке враження, що звичайно поети закладають в вірші більше, ніж може прочитатися іншою людиною... Я теж сподівалася, що цей вірш буде сприйматися швидше підсвідомо - як музика. Ну що ж, треба ж на чомусь вчитися, буду працювати далі. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-28 17:31:28 ]
Та ні, Олю, не поспішила.
Про зорі, потоки і ще руку на плечі, яка легша голуба, і справді дуже тонко і трепетно, як легенька осіння павутинка, на яку боїшся і дихнути, а дивишся так зачаровано-замріяно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 11:14:25 ]
я довго носилася з ідеєю цього вірша, але він дуже містичний, мене іноді пробиває на всілякі видива у стилі Апокаліпсису)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 17:34:33 ]
Я б назвав цей вірш - піснею голубки.
Тільки в серці цих птахів таке уміле поєднання ніжного, доброго, люблячого і вірного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 11:17:27 ]
знаєте, коли я перший раз відкрила Апокаліпсис Богослова, то - ніколи не забуду це враження - сама собі сказала, що ніколи ще не читала нічого красивішого...)) може тому мене так тягне на ці зорі, ангели, віщі сни )))
Щиро дякую, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-28 20:01:08 ]
"Крильми розкритими вночі"
І всіми подихами вроди...
Я не забуду ТВОЇ сни!..

Олю! Пісня-казка! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 11:20:13 ]
казки - реальніші за дійсність,
як згустки мудрості й тепла,
і добре, що приходять вірші
туди, де казка не дійшла...
))))
щиро дякую, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-29 13:56:36 ]
"легша голуба / моя рука / у тебе на плечі" - чуттєва поезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 11:21:07 ]
щиро дякую, пані Маріє! Ці слова мене зігрівали, може, і когось ще зігріють...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 18:55:51 ]
Насправді гарний вірш! і з ювілеєм тебе, Олю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 18:58:03 ]
дякую! )) це майже рік я пишу... справді ювілей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 19:00:52 ]
мав на увазі 100 віршів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 19:06:22 ]
ці сто з чимось ти написала за один рік?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 17:58:11 ]
трошки більше )) але старі спроби висять на іншому сайті, мені нецікаво їх перепубліковувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 19:05:47 ]
дійшло... моя фантазія сьогодні відпочиває :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 18:48:31 ]
То тільки сон.
Усе мине до сроку.
Слова легкі цвяхами до руки.
І геть кудись в нічев*я крок за кроком.
Як ці у серпень кинуті рядки...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 21:18:15 ]
слова - цвяхами до руки...
мені дуже сподобався цей експромт,
така світла... російське слово проситься - отрешенность...)))
дякую!