ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.30 21:33
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.

Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,

Євген Федчук
2025.10.30 20:00
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від

Юрко Бужанин
2025.10.30 18:21
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.

Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки

Павло Сікорський
2025.10.30 11:18
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.

Сергій Губерначук
2025.10.30 10:52
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!

Пнеться в матки пузо вгору

Микола Дудар
2025.10.30 10:03
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…

Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів

Іван Потьомкін
2025.10.29 22:28
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.

Борис Костиря
2025.10.29 21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,

С М
2025.10.29 18:32
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати

Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є

Сергій СергійКо
2025.10.29 17:54
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,

В Горова Леся
2025.10.29 13:15
А для мене негода - вона у замащених берцях
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.

Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю

Микола Дудар
2025.10.29 11:51
Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…

Віктор Кучерук
2025.10.29 06:04
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,

Борис Костиря
2025.10.28 22:03
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.

Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,

Сергій СергійКо
2025.10.28 16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,

Володимир Мацуцький
2025.10.28 12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом. Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття. Промишляв на скляній тарі та макулатурі. Якщо везло знайти пристойні ношені речі, здавав по п’ять гривен Вірці – стерві у дві точки: на барахолці і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Подячна пісня
і двері в сад прочинені –
за сферами
з ефіру і твоїх сумних віршів.
там три зорі
зустрілися й вечеряли,
і ти мене
в котрійсь із них зустрів.
на те слова
багряними потоками
вливалися
в правічний океан,
що більше нам не бути
одинокими,
лиш вийняти
цвяхи останні з ран.
мій дар тобі,
що пахне сном і сполохом
і б'є крильми
розкритими вночі, –
дозволь покласти руку –
легша голуба
моя рука
у тебе на плечі.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-27 21:49:14
Переглядів сторінки твору 6901
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.830 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.607 / 5.5  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-27 22:05:35 ]
Хрусткі слова...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-27 22:17:47 ]
ну, тобто дуже свіжі... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-27 22:30:14 ]
Головне, що більше не бути одинокими...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-27 22:42:20 ]
і я так кажу, Женю, тільки так... ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-28 13:35:23 ]
Привіт!
А якщо - "останні цвяхи з ран", так легше читається?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 13:38:49 ]
а воно спочатку так і було, лиш мені підказали, що правильно наголошувати цвяхИ. Довелося поправити)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-28 13:45:25 ]
Я те ж тільки що заглянула в наголоси, отак живеш, розмовляєш, як Франко, народною мовою, а воно, насправді, літературно, не зовсім так.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 13:49:16 ]
так, мій тато завжди так і казав - цвЯхи...
я думаю, що оцей наш, західняцький варіант наголошування слів теж мав би бути літературним - тобто мова часто приймає ті (можливо, і непарвильні) варіанти мовлення, якщо вони стійко в ній прижилися.
Але поки що - мусим грати за тими правилами, які є. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 13:57:20 ]
так мені хотілося вчора через ці цвЯхи-цвяхИ написати Гаррі Сідорову, щоб порадив... бо можна ж наголошувати птах - птАхи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-28 15:58:43 ]
Але птАхи тоді - однина, тому це не той випадок.
Та і якщо вже тепер знаєш правильний наголос, то у вірші читається добре, просто спочатку незвично, бо ж тато казав...
В нас так не говорять, але є такі села, де кажуть - тато казали, цвєхи :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 16:58:09 ]
а, зрозуміла)) я просто звикла, Женю, казати: "відлітають у вирій птАхи", "сняться жАхи", "фільм жАхів" і тп - неправильно, виявляється)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 16:33:40 ]
Існує птаха. Це пташина жіночої статі і іменник жіночого роду.
А існує птах.
І всі вони у множині мають різні наголоси.
Якщо існує цвяхи з такими ж кондиціями (матуся і тато, сестра та брат, наречена та наречений цвях etc), то ніяких питань, НМСД, не може бути.
А про сам вірш напишу пізніше, бо я випадково потрапив у Інтернет. І куди саме...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 17:09:11 ]
дякую, Гаррі!
добре, що я серед ночі не взялася вам писати, а вдень - воно все-таки легше сприймається))) я зрозуміла, буду переучуватися. Хоча коли пишу, то намагаюся вимикати логіку, то вже потім дошліфовується...

Я, схоже, поспішила з публікацією цього вірша, – бачу, що в ньому багато образів, які лиш для мене мають таке особливе трепетне значення - і ці три зорі, і багряні потоки, що вливаються в океан... напевне, читачі сприймають їх як витійство (побачила по коментарях в КП).

Але... в мене таке враження, що звичайно поети закладають в вірші більше, ніж може прочитатися іншою людиною... Я теж сподівалася, що цей вірш буде сприйматися швидше підсвідомо - як музика. Ну що ж, треба ж на чомусь вчитися, буду працювати далі. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-28 17:31:28 ]
Та ні, Олю, не поспішила.
Про зорі, потоки і ще руку на плечі, яка легша голуба, і справді дуже тонко і трепетно, як легенька осіння павутинка, на яку боїшся і дихнути, а дивишся так зачаровано-замріяно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 11:14:25 ]
я довго носилася з ідеєю цього вірша, але він дуже містичний, мене іноді пробиває на всілякі видива у стилі Апокаліпсису)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 17:34:33 ]
Я б назвав цей вірш - піснею голубки.
Тільки в серці цих птахів таке уміле поєднання ніжного, доброго, люблячого і вірного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 11:17:27 ]
знаєте, коли я перший раз відкрила Апокаліпсис Богослова, то - ніколи не забуду це враження - сама собі сказала, що ніколи ще не читала нічого красивішого...)) може тому мене так тягне на ці зорі, ангели, віщі сни )))
Щиро дякую, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-28 20:01:08 ]
"Крильми розкритими вночі"
І всіми подихами вроди...
Я не забуду ТВОЇ сни!..

Олю! Пісня-казка! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 11:20:13 ]
казки - реальніші за дійсність,
як згустки мудрості й тепла,
і добре, що приходять вірші
туди, де казка не дійшла...
))))
щиро дякую, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-29 13:56:36 ]
"легша голуба / моя рука / у тебе на плечі" - чуттєва поезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 11:21:07 ]
щиро дякую, пані Маріє! Ці слова мене зігрівали, може, і когось ще зігріють...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 18:55:51 ]
Насправді гарний вірш! і з ювілеєм тебе, Олю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 18:58:03 ]
дякую! )) це майже рік я пишу... справді ювілей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 19:00:52 ]
мав на увазі 100 віршів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 19:06:22 ]
ці сто з чимось ти написала за один рік?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 17:58:11 ]
трошки більше )) але старі спроби висять на іншому сайті, мені нецікаво їх перепубліковувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 19:05:47 ]
дійшло... моя фантазія сьогодні відпочиває :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 18:48:31 ]
То тільки сон.
Усе мине до сроку.
Слова легкі цвяхами до руки.
І геть кудись в нічев*я крок за кроком.
Як ці у серпень кинуті рядки...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 21:18:15 ]
слова - цвяхами до руки...
мені дуже сподобався цей експромт,
така світла... російське слово проситься - отрешенность...)))
дякую!