ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Подячна пісня
і двері в сад прочинені –
за сферами
з ефіру і твоїх сумних віршів.
там три зорі
зустрілися й вечеряли,
і ти мене
в котрійсь із них зустрів.
на те слова
багряними потоками
вливалися
в правічний океан,
що більше нам не бути
одинокими,
лиш вийняти
цвяхи останні з ран.
мій дар тобі,
що пахне сном і сполохом
і б'є крильми
розкритими вночі, –
дозволь покласти руку –
легша голуба
моя рука
у тебе на плечі.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-27 21:49:14
Переглядів сторінки твору 7152
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.830 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.607 / 5.5  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-27 22:05:35 ]
Хрусткі слова...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-27 22:17:47 ]
ну, тобто дуже свіжі... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-27 22:30:14 ]
Головне, що більше не бути одинокими...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-27 22:42:20 ]
і я так кажу, Женю, тільки так... ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-28 13:35:23 ]
Привіт!
А якщо - "останні цвяхи з ран", так легше читається?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 13:38:49 ]
а воно спочатку так і було, лиш мені підказали, що правильно наголошувати цвяхИ. Довелося поправити)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-28 13:45:25 ]
Я те ж тільки що заглянула в наголоси, отак живеш, розмовляєш, як Франко, народною мовою, а воно, насправді, літературно, не зовсім так.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 13:49:16 ]
так, мій тато завжди так і казав - цвЯхи...
я думаю, що оцей наш, західняцький варіант наголошування слів теж мав би бути літературним - тобто мова часто приймає ті (можливо, і непарвильні) варіанти мовлення, якщо вони стійко в ній прижилися.
Але поки що - мусим грати за тими правилами, які є. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 13:57:20 ]
так мені хотілося вчора через ці цвЯхи-цвяхИ написати Гаррі Сідорову, щоб порадив... бо можна ж наголошувати птах - птАхи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-28 15:58:43 ]
Але птАхи тоді - однина, тому це не той випадок.
Та і якщо вже тепер знаєш правильний наголос, то у вірші читається добре, просто спочатку незвично, бо ж тато казав...
В нас так не говорять, але є такі села, де кажуть - тато казали, цвєхи :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 16:58:09 ]
а, зрозуміла)) я просто звикла, Женю, казати: "відлітають у вирій птАхи", "сняться жАхи", "фільм жАхів" і тп - неправильно, виявляється)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 16:33:40 ]
Існує птаха. Це пташина жіночої статі і іменник жіночого роду.
А існує птах.
І всі вони у множині мають різні наголоси.
Якщо існує цвяхи з такими ж кондиціями (матуся і тато, сестра та брат, наречена та наречений цвях etc), то ніяких питань, НМСД, не може бути.
А про сам вірш напишу пізніше, бо я випадково потрапив у Інтернет. І куди саме...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 17:09:11 ]
дякую, Гаррі!
добре, що я серед ночі не взялася вам писати, а вдень - воно все-таки легше сприймається))) я зрозуміла, буду переучуватися. Хоча коли пишу, то намагаюся вимикати логіку, то вже потім дошліфовується...

Я, схоже, поспішила з публікацією цього вірша, – бачу, що в ньому багато образів, які лиш для мене мають таке особливе трепетне значення - і ці три зорі, і багряні потоки, що вливаються в океан... напевне, читачі сприймають їх як витійство (побачила по коментарях в КП).

Але... в мене таке враження, що звичайно поети закладають в вірші більше, ніж може прочитатися іншою людиною... Я теж сподівалася, що цей вірш буде сприйматися швидше підсвідомо - як музика. Ну що ж, треба ж на чомусь вчитися, буду працювати далі. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-28 17:31:28 ]
Та ні, Олю, не поспішила.
Про зорі, потоки і ще руку на плечі, яка легша голуба, і справді дуже тонко і трепетно, як легенька осіння павутинка, на яку боїшся і дихнути, а дивишся так зачаровано-замріяно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 11:14:25 ]
я довго носилася з ідеєю цього вірша, але він дуже містичний, мене іноді пробиває на всілякі видива у стилі Апокаліпсису)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-08-28 17:34:33 ]
Я б назвав цей вірш - піснею голубки.
Тільки в серці цих птахів таке уміле поєднання ніжного, доброго, люблячого і вірного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 11:17:27 ]
знаєте, коли я перший раз відкрила Апокаліпсис Богослова, то - ніколи не забуду це враження - сама собі сказала, що ніколи ще не читала нічого красивішого...)) може тому мене так тягне на ці зорі, ангели, віщі сни )))
Щиро дякую, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-28 20:01:08 ]
"Крильми розкритими вночі"
І всіми подихами вроди...
Я не забуду ТВОЇ сни!..

Олю! Пісня-казка! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 11:20:13 ]
казки - реальніші за дійсність,
як згустки мудрості й тепла,
і добре, що приходять вірші
туди, де казка не дійшла...
))))
щиро дякую, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-29 13:56:36 ]
"легша голуба / моя рука / у тебе на плечі" - чуттєва поезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 11:21:07 ]
щиро дякую, пані Маріє! Ці слова мене зігрівали, може, і когось ще зігріють...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 18:55:51 ]
Насправді гарний вірш! і з ювілеєм тебе, Олю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 18:58:03 ]
дякую! )) це майже рік я пишу... справді ювілей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 19:00:52 ]
мав на увазі 100 віршів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 19:06:22 ]
ці сто з чимось ти написала за один рік?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 17:58:11 ]
трошки більше )) але старі спроби висять на іншому сайті, мені нецікаво їх перепубліковувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 19:05:47 ]
дійшло... моя фантазія сьогодні відпочиває :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 18:48:31 ]
То тільки сон.
Усе мине до сроку.
Слова легкі цвяхами до руки.
І геть кудись в нічев*я крок за кроком.
Як ці у серпень кинуті рядки...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 21:18:15 ]
слова - цвяхами до руки...
мені дуже сподобався цей експромт,
така світла... російське слово проситься - отрешенность...)))
дякую!