ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
* * *
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
***
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Експозиція протиборства
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Battle for hearts and minds
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Мрія
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
* 254 *
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Надміру попелу
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Куренівська трагедія 13 березня 1961 року
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Плач
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
У ранковому серпанку
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся і Василь на одній сцені
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
* * *
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 4)
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Королева-Убивця (Queen)
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
***
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Ортодоксальний сонет
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ДВІЙНЯТКА
Образ твору Урочистого дня відчиню золоту коробку,
розгортатиму довго строкаті її шалі,
і в останній із них смс-ку знайду коротку:
"З Днем народження, Ярку! Удачі! Я йду далі".

Ще між слів прочитаю: "Усе це - безперспективне,
ці хвороби, ці муки, та й знаєш, між нами - прірва.
Це ж лише оборудка - а значить, кого пектиме,
як котрась зі сторін однобічно її розíрве?

У стосунках важливе усе - почуття і гроші,
в нас, якщо і було щось, то згодься - занадто в міру.
Ти мене зрозумієш, я знаю, що ти хороший,
ти знайдеш собі кращу, хоч я в це й не дуже вірю.

Може, станеш поетом - тобі б тільки чуть завзяття,
видавав би вже збірку, блін, в тебе ж пристойні вірші.
Ну і ще поясню - ти старався мене зв'язати,
а для мене обов'язок - що може бути гірше?

Але найголовніше - ніколи іще так близько
не підходила я до ідеї свойого дому.
Медитація - це своєрідна її колиска,
перевірено на іноземцю - тобі відомо.

Він - красивий і статний, і - віриш? - йому - пофіґ,
що двійнятка мої ще не злазять самі з печі,
а в коханні, признаюся, він - взагалі профі,
хоч важливіше перше, а це - тільки так, до речі.

І люблю я його, як нікого в житті - що ти!,
а з тобою - випадок, ти знаєш - окремо взятий.
І, між іншим, я перелічила, це він - сотий,
ну а ти, відповідно - лише дев'яносто п'ятий."

28.04.2011



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-26 21:22:51
Переглядів сторінки твору 12512
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 21:36:22 ]
вражена...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 21:37:26 ]
чим?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 21:38:53 ]
всім


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 21:50:14 ]
А могла б якось ширше мене похвалити!)
Хоч дякую і за це)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 22:03:55 ]
вас могла, вірш - ні.
є вірші, які не потребують лестощів.
;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 21:54:32 ]
От же ж як цікаво, Ярославе: ми з Вами мало не одночасно написали - Ви "ДВІЙНЯТОК", І Я "ЛЕЛЕК". У мене ГЕРОЇНЯ - ТАКА Ж, з "дев'яносто дев'ятим" коханцем, і теж - "многоплодіє", близнята...Дива!.. А за вірш дякую. Тільки от подумала: саме такі жінки заслуговують у мужчин-поетів - таких талановитих віршів. А інші "дами"- занудні, правда? - що про них писати... Хай колекцію дозбирують, тоді, може, кого й зацікавлять.(Це я так жартую).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 21:59:44 ]
Бачите, Ларисо, значить щось в нас з вами синхронне)
Дякую за теплі слова!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-26 21:54:59 ]
Цікаво...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 22:02:34 ]
Дякую, Лілю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-26 21:59:34 ]
Якось так філософськи написано, шановний тезко. Що вже переболіло Вашому ЛГ? Чи просто він вище всього цього?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 22:02:06 ]
Та він вже був готовий до цього. Я ще зараз вірша доповню епіграфом, може тоді все буде зрозумілішим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 22:08:35 ]
Дякую за відгук, Ярославе!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-26 22:09:56 ]
Дуже файний вірш. Вартує перечитувань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 22:13:33 ]
Дякую, Хуане)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-26 22:14:05 ]
Сильно, Ярославе! Емоційно і щиро - супер! Тут не до математики, але все ж маленька заувага - між сотим і дев’яносто п’ятим,все ж ... як би делікатніше сказати, трохи бракує. А це(на мою думку) цьому віршу не пасує. Я би порадив "впорядкувати" на користь ЛГ:
"І, між іншим, я перелічила, це ти - сотий,
ну а він, відповідно, був дев'яносто дев’ятий"
Звісно, якщо я правильно зрозумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 22:33:49 ]
Дякую, Іване!)
так, найцікавіше, що все, що ви помітили саме мною і задумано...) і це одна з родзинок вірша...
чим ближче до кінця, тим більше вірш почав набирати іронічного звучання... а це правдива історія, тому я не буду розставляти всі крапки над і...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Стара Сторінка (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 22:38:30 ]
Щось невловимо знайоме є у вашому віршеві.) І пишете ви зріло, ніби з самих глибин себе... Це заворожує. Сильний цей вірш! І щирий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:06:59 ]
Дякую, Сін!)
Просто сьогодні МР зробила мені зауваження, що мої вірші ще не дуже зрілі. Тому я продемонстрував зразок більш свіжішого свого доробку.
І я бачу, що мабуть загадка не тільки в вас з Хуаном. Я ж також народився хоч і не в Іспанії, але не дуже далеко від неї - в Лісабоні. І ще дещо співпадає з тим, що ви описали про себе)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Стара Сторінка (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:12:34 ]
Ви заінтригували мене! Розкажіть більше про те, що між нами є спільного.)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:15:08 ]
Ярославе! Ви теж були моделлю? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:18:50 ]
Ні, звичайно...
Я ж мужчина. Я був моделем)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-27 13:07:45 ]
Моделем - звучить як пуделем. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-09-26 22:43:42 ]
Ярославе, сильно і реалістично. Багатьом така ситуація болить... Але раджу замінити слово"відповідно", бо воно в даній ситуації передбачає точний рахунок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:10:05 ]
Дякую, Богдане!)
Так в мене тут і йдеться про точний рахунок...
Чи я вас не зрозумів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 22:51:32 ]
Велика ціна, щоб:стати поетом.
Майстерно подано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:10:33 ]
Дякую, Василю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:22:21 ]
а за такий моцний вірш я із задоволенням поставлю вам вищій бал :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:23:58 ]
"вищій" - це синочок віщого і вищого :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:25:47 ]
Дякую, Ніко!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-26 23:37:27 ]
я теж вражена, Бутсику, молодець!
є нерв, що і робить текст живим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:47:41 ]

Дякую Чорі!) До речі, в мене завтра подвійний ювілей!)
Місяць на ПМ і рівно 2 роки моєї творчої діяльності)
Свою Панну я написав саме 27 вересня 2009р


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-26 23:59:19 ]
бач, як все до купи :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-26 23:39:12 ]
Дорога РМ! Мені здається, що після "Двійняток" Ярослава можна спокійно переводити в МК. Як Вам здається? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 01:04:31 ]
Слово "чуть" тут вжите у його російському значенні - "трошки", а в укр. мові воно - або скорочена форма від "чути", або означає "ледь", "ледве" і має зовсім не той смисловий відтінок.
Тільки якщо ти мені збираєшся доводити протилежне, то краще просто мовчки нічого не змінюй - зекономимо час і нерви... а то наші безплідні дискусії останнім часом мене втомлюють.
Ще:
- "Може станеш поетом..." - після "може" має бути кома;
- "...а для мене, обов'язок..." - а тут коми не треба;
- "...і статний - і віриш?, йому..." - правильно так: "...і статний, і - віриш? - йому...".
Ну, і "народження" таки з двома "н" (якщо, звичайно, автор не натякає цим, що дама сія - не лише стерво ще те, а й грамоті не вчена).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 01:12:05 ]
Дякую, Грені! Спорити не буду. Мабуть, ти права. Але я вже завтра все проаналізую.
Йду спатки. А народження - звичайно, що 2 н.
сам не знаю, куди друге н ділося(
як всі виховано промовчали)
одна ти...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 01:14:31 ]
Отож-бо. Цінуй ;))
Спокійної ночі, гарних снів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 01:20:12 ]
Та цілую!)
А ти б хоч колись не забула мене похвалити.
А то так виглядає, що, наче, як крім помилок в моїй поезіїї нічого немає)
Тобі також солодких снів!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 01:25:43 ]
(Відбиваючись)
- Тіхо_ша, там не "л", а "н"! :))
Не люблю зайвих зусиль - похвалять тебе й без мене, а критикувати вже я, бідолашна, буду... треба ж комусь і цю невдячну справу робити ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Завадський (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 10:10:41 ]
Зворушливий, емоційний вірш! Ритм співпадає з настроєм. Молодець, Ярославе, так тримати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 11:31:56 ]
Дякую, Олеже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-27 10:35:38 ]
Дуже майстерно, Ярославе. Але скажу чесно, настрій, енергетика вірша мене засмутили. Віє від цих рядків чимось таким... недобрим. За цими рядками - злість і образа... Передай своєму ЛГ, що прощення - шлях до свободи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-27 11:31:42 ]
Ярославе, не лякай мене так. Ти так розхвилювався, що знову забув - ми на "ти". Це, напевно, моя провина - нависла над тобою своїм "моралізаторством", ніби сама святість (Господи, прости). Я просто так відчула. Якщо я помилилась, то дуже рада. Але... вибач, якщо знову нехотячи завдам болю "твоєму ЛГ", - твоїм коментарем він все-таки виправдовується, отже має в тому потребу (перед собою в першу чергу).
Ще раз вибач, якщо щось не те ляпнула чи перейшла "дозволену межу"...
З найкращими дружніми намірами, Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 11:42:42 ]
Таки розхвилювався!)
І забув)
Та ні, Любо, все ок. Завжди пиши те, що думаєш.

І звичайно, що насправді все трохи складніше, ніж у вірші.
І та іронія, яка може й виглядає трохи дошкульною, була на той момент якоюсь захисною оболонкою для мене. І дещо там змінено, щоб не виглядало зрозумілим лише нам двом.
Але те, що цей вірш був сприйнятий і одобрений його героїнею, мене в великій мірі виправдовує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-27 12:35:34 ]
Щира розмовна поезія... Прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 13:11:36 ]
Дякую, Маріє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-27 12:36:58 ]
Емоційно.
Енергетика вірша - цунамі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 13:12:31 ]
Дякую, Марійко, що аж так відчуваєш)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-27 13:17:47 ]
Ого! Та Вона, певно, якась неймовірна красуня, якщо звабила рівно сотню, а за сотого (іноземця!) вийшла заміж і народила йому двійню. І ти наполягаєш, що це реальна історія? Цікаво описана!

Двічі у першій строфі зашпортувався за "шалі-далі", але нарешті вловив правильний ритм і дочитав вірш вже без перечіплювань. :) Вітаю, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 13:25:59 ]
Дякую, Валерію!)
А вона й справді красуня. Софія Ротару в молодості)
А з двійнятками ти чогось не зрозумів. Бо з вірша видно, що тому іноземцеві байдуже, що в неї вже є двійко маленьких діток. А от комусь іншому, може, було небайдуже...(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-27 13:33:27 ]
Бачив колись Софію Ротару у молодості в Ялті на набережній під час фестивалю "Кримські зорі". Але дуже здаля - не роздивився зблизька. :)

Якщо знати, що там ключове слово "мої" (двійнята) - а так не зовсім зрозуміло, що він узяв її заміж з двійнею новонароджених.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-09-28 21:27:46 ]
дуже круто написано! чесслово. але /суб*єктивно/ все псує кінець. і ось чому: весь вірш...е-е-е... шукаю слово... просякнутий високою ліричною напругою. він дуже підшкірний, інтимний. а кінцівка - не подумайте, ні, вона не написана погано - просто вона нівелює його до рівня гуморески. хай навіть числа і справжні - вони сприймаються на рівні анекдотичної метафори. тобто - вірш може бути високо ліричним, а так він... е-е-е... знову шукаю слово... дещо гротескний.
але це - чистої води суб*єктивізм. вам, як автору, видніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-28 22:18:41 ]
Дякую, Сергію!
Приємно почути такі слова від автора Диму_над_водов)
Але, мабуть ви праві. Навіть Іван Гентош робив мені таке зауваження. числа, звичайно ж, взяті зі стелі. та й починалося з чисел 100 і 99. Але й справді потім захотілося добавити гротеску. можливо й даремно.
є причина ще раз задуматися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 01:01:23 ]
Цiкавий, незвичайний та смiливий вiрш)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 01:04:38 ]
Дякую, Катерино!) А в чому його сміливість?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 22:57:46 ]
Дійсно - класно. І ритм бойовий, і смисл. І кінцівка, як Ви і попереджали:)
Може хтось і стверджуватиме, що вона приземлює основний задум, чи там що... А мені сподобалось, чесно. Я теж так люблю: фьььюіть! - і підвести усьо ото красиве і якісне чимось жирно-життєвим:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 19:49:31 ]
Дякую, Олю! Підбадьорили мене! Дуже тішуся, що вірш вам сподобався!)
Я вже вам писав, що ваша поезія також мені подобається.
Дякую!)