ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
В кожну ніч
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
Шашлики по-флотськи
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Нескорена і непоборна
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Погляд німого ока
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
* * *
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
* * *
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Мена ж
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Лет
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька життів
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
Боже Як Тихо --- блюзова балада
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Холодомор
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Друге засідання нового року
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Розрив часів
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
1989. Весілля №2 (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
* * *
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.

С М
2026.02.13 03:10
Я – Морж (The Beatles)
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом

Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ДВІЙНЯТКА
Образ твору Урочистого дня відчиню золоту коробку,
розгортатиму довго строкаті її шалі,
і в останній із них смс-ку знайду коротку:
"З Днем народження, Ярку! Удачі! Я йду далі".

Ще між слів прочитаю: "Усе це - безперспективне,
ці хвороби, ці муки, та й знаєш, між нами - прірва.
Це ж лише оборудка - а значить, кого пектиме,
як котрась зі сторін однобічно її розíрве?

У стосунках важливе усе - почуття і гроші,
в нас, якщо і було щось, то згодься - занадто в міру.
Ти мене зрозумієш, я знаю, що ти хороший,
ти знайдеш собі кращу, хоч я в це й не дуже вірю.

Може, станеш поетом - тобі б тільки чуть завзяття,
видавав би вже збірку, блін, в тебе ж пристойні вірші.
Ну і ще поясню - ти старався мене зв'язати,
а для мене обов'язок - що може бути гірше?

Але найголовніше - ніколи іще так близько
не підходила я до ідеї свойого дому.
Медитація - це своєрідна її колиска,
перевірено на іноземцю - тобі відомо.

Він - красивий і статний, і - віриш? - йому - пофіґ,
що двійнятка мої ще не злазять самі з печі,
а в коханні, признаюся, він - взагалі профі,
хоч важливіше перше, а це - тільки так, до речі.

І люблю я його, як нікого в житті - що ти!,
а з тобою - випадок, ти знаєш - окремо взятий.
І, між іншим, я перелічила, це він - сотий,
ну а ти, відповідно - лише дев'яносто п'ятий."

28.04.2011



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-26 21:22:51
Переглядів сторінки твору 10933
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 21:36:22 ]
вражена...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 21:37:26 ]
чим?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 21:38:53 ]
всім


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 21:50:14 ]
А могла б якось ширше мене похвалити!)
Хоч дякую і за це)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 22:03:55 ]
вас могла, вірш - ні.
є вірші, які не потребують лестощів.
;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 21:54:32 ]
От же ж як цікаво, Ярославе: ми з Вами мало не одночасно написали - Ви "ДВІЙНЯТОК", І Я "ЛЕЛЕК". У мене ГЕРОЇНЯ - ТАКА Ж, з "дев'яносто дев'ятим" коханцем, і теж - "многоплодіє", близнята...Дива!.. А за вірш дякую. Тільки от подумала: саме такі жінки заслуговують у мужчин-поетів - таких талановитих віршів. А інші "дами"- занудні, правда? - що про них писати... Хай колекцію дозбирують, тоді, може, кого й зацікавлять.(Це я так жартую).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 21:59:44 ]
Бачите, Ларисо, значить щось в нас з вами синхронне)
Дякую за теплі слова!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-26 21:54:59 ]
Цікаво...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 22:02:34 ]
Дякую, Лілю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-26 21:59:34 ]
Якось так філософськи написано, шановний тезко. Що вже переболіло Вашому ЛГ? Чи просто він вище всього цього?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 22:02:06 ]
Та він вже був готовий до цього. Я ще зараз вірша доповню епіграфом, може тоді все буде зрозумілішим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 22:08:35 ]
Дякую за відгук, Ярославе!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-26 22:09:56 ]
Дуже файний вірш. Вартує перечитувань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 22:13:33 ]
Дякую, Хуане)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-26 22:14:05 ]
Сильно, Ярославе! Емоційно і щиро - супер! Тут не до математики, але все ж маленька заувага - між сотим і дев’яносто п’ятим,все ж ... як би делікатніше сказати, трохи бракує. А це(на мою думку) цьому віршу не пасує. Я би порадив "впорядкувати" на користь ЛГ:
"І, між іншим, я перелічила, це ти - сотий,
ну а він, відповідно, був дев'яносто дев’ятий"
Звісно, якщо я правильно зрозумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 22:33:49 ]
Дякую, Іване!)
так, найцікавіше, що все, що ви помітили саме мною і задумано...) і це одна з родзинок вірша...
чим ближче до кінця, тим більше вірш почав набирати іронічного звучання... а це правдива історія, тому я не буду розставляти всі крапки над і...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Стара Сторінка (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 22:38:30 ]
Щось невловимо знайоме є у вашому віршеві.) І пишете ви зріло, ніби з самих глибин себе... Це заворожує. Сильний цей вірш! І щирий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:06:59 ]
Дякую, Сін!)
Просто сьогодні МР зробила мені зауваження, що мої вірші ще не дуже зрілі. Тому я продемонстрував зразок більш свіжішого свого доробку.
І я бачу, що мабуть загадка не тільки в вас з Хуаном. Я ж також народився хоч і не в Іспанії, але не дуже далеко від неї - в Лісабоні. І ще дещо співпадає з тим, що ви описали про себе)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Стара Сторінка (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:12:34 ]
Ви заінтригували мене! Розкажіть більше про те, що між нами є спільного.)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:15:08 ]
Ярославе! Ви теж були моделлю? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:18:50 ]
Ні, звичайно...
Я ж мужчина. Я був моделем)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-27 13:07:45 ]
Моделем - звучить як пуделем. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-09-26 22:43:42 ]
Ярославе, сильно і реалістично. Багатьом така ситуація болить... Але раджу замінити слово"відповідно", бо воно в даній ситуації передбачає точний рахунок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:10:05 ]
Дякую, Богдане!)
Так в мене тут і йдеться про точний рахунок...
Чи я вас не зрозумів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 22:51:32 ]
Велика ціна, щоб:стати поетом.
Майстерно подано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:10:33 ]
Дякую, Василю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:22:21 ]
а за такий моцний вірш я із задоволенням поставлю вам вищій бал :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:23:58 ]
"вищій" - це синочок віщого і вищого :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:25:47 ]
Дякую, Ніко!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-26 23:37:27 ]
я теж вражена, Бутсику, молодець!
є нерв, що і робить текст живим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:47:41 ]

Дякую Чорі!) До речі, в мене завтра подвійний ювілей!)
Місяць на ПМ і рівно 2 роки моєї творчої діяльності)
Свою Панну я написав саме 27 вересня 2009р


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-26 23:59:19 ]
бач, як все до купи :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-26 23:39:12 ]
Дорога РМ! Мені здається, що після "Двійняток" Ярослава можна спокійно переводити в МК. Як Вам здається? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 01:04:31 ]
Слово "чуть" тут вжите у його російському значенні - "трошки", а в укр. мові воно - або скорочена форма від "чути", або означає "ледь", "ледве" і має зовсім не той смисловий відтінок.
Тільки якщо ти мені збираєшся доводити протилежне, то краще просто мовчки нічого не змінюй - зекономимо час і нерви... а то наші безплідні дискусії останнім часом мене втомлюють.
Ще:
- "Може станеш поетом..." - після "може" має бути кома;
- "...а для мене, обов'язок..." - а тут коми не треба;
- "...і статний - і віриш?, йому..." - правильно так: "...і статний, і - віриш? - йому...".
Ну, і "народження" таки з двома "н" (якщо, звичайно, автор не натякає цим, що дама сія - не лише стерво ще те, а й грамоті не вчена).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 01:12:05 ]
Дякую, Грені! Спорити не буду. Мабуть, ти права. Але я вже завтра все проаналізую.
Йду спатки. А народження - звичайно, що 2 н.
сам не знаю, куди друге н ділося(
як всі виховано промовчали)
одна ти...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 01:14:31 ]
Отож-бо. Цінуй ;))
Спокійної ночі, гарних снів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 01:20:12 ]
Та цілую!)
А ти б хоч колись не забула мене похвалити.
А то так виглядає, що, наче, як крім помилок в моїй поезіїї нічого немає)
Тобі також солодких снів!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 01:25:43 ]
(Відбиваючись)
- Тіхо_ша, там не "л", а "н"! :))
Не люблю зайвих зусиль - похвалять тебе й без мене, а критикувати вже я, бідолашна, буду... треба ж комусь і цю невдячну справу робити ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Завадський (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 10:10:41 ]
Зворушливий, емоційний вірш! Ритм співпадає з настроєм. Молодець, Ярославе, так тримати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 11:31:56 ]
Дякую, Олеже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-27 10:35:38 ]
Дуже майстерно, Ярославе. Але скажу чесно, настрій, енергетика вірша мене засмутили. Віє від цих рядків чимось таким... недобрим. За цими рядками - злість і образа... Передай своєму ЛГ, що прощення - шлях до свободи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-27 11:31:42 ]
Ярославе, не лякай мене так. Ти так розхвилювався, що знову забув - ми на "ти". Це, напевно, моя провина - нависла над тобою своїм "моралізаторством", ніби сама святість (Господи, прости). Я просто так відчула. Якщо я помилилась, то дуже рада. Але... вибач, якщо знову нехотячи завдам болю "твоєму ЛГ", - твоїм коментарем він все-таки виправдовується, отже має в тому потребу (перед собою в першу чергу).
Ще раз вибач, якщо щось не те ляпнула чи перейшла "дозволену межу"...
З найкращими дружніми намірами, Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 11:42:42 ]
Таки розхвилювався!)
І забув)
Та ні, Любо, все ок. Завжди пиши те, що думаєш.

І звичайно, що насправді все трохи складніше, ніж у вірші.
І та іронія, яка може й виглядає трохи дошкульною, була на той момент якоюсь захисною оболонкою для мене. І дещо там змінено, щоб не виглядало зрозумілим лише нам двом.
Але те, що цей вірш був сприйнятий і одобрений його героїнею, мене в великій мірі виправдовує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-27 12:35:34 ]
Щира розмовна поезія... Прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 13:11:36 ]
Дякую, Маріє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-27 12:36:58 ]
Емоційно.
Енергетика вірша - цунамі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 13:12:31 ]
Дякую, Марійко, що аж так відчуваєш)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-27 13:17:47 ]
Ого! Та Вона, певно, якась неймовірна красуня, якщо звабила рівно сотню, а за сотого (іноземця!) вийшла заміж і народила йому двійню. І ти наполягаєш, що це реальна історія? Цікаво описана!

Двічі у першій строфі зашпортувався за "шалі-далі", але нарешті вловив правильний ритм і дочитав вірш вже без перечіплювань. :) Вітаю, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 13:25:59 ]
Дякую, Валерію!)
А вона й справді красуня. Софія Ротару в молодості)
А з двійнятками ти чогось не зрозумів. Бо з вірша видно, що тому іноземцеві байдуже, що в неї вже є двійко маленьких діток. А от комусь іншому, може, було небайдуже...(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-27 13:33:27 ]
Бачив колись Софію Ротару у молодості в Ялті на набережній під час фестивалю "Кримські зорі". Але дуже здаля - не роздивився зблизька. :)

Якщо знати, що там ключове слово "мої" (двійнята) - а так не зовсім зрозуміло, що він узяв її заміж з двійнею новонароджених.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-09-28 21:27:46 ]
дуже круто написано! чесслово. але /суб*єктивно/ все псує кінець. і ось чому: весь вірш...е-е-е... шукаю слово... просякнутий високою ліричною напругою. він дуже підшкірний, інтимний. а кінцівка - не подумайте, ні, вона не написана погано - просто вона нівелює його до рівня гуморески. хай навіть числа і справжні - вони сприймаються на рівні анекдотичної метафори. тобто - вірш може бути високо ліричним, а так він... е-е-е... знову шукаю слово... дещо гротескний.
але це - чистої води суб*єктивізм. вам, як автору, видніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-28 22:18:41 ]
Дякую, Сергію!
Приємно почути такі слова від автора Диму_над_водов)
Але, мабуть ви праві. Навіть Іван Гентош робив мені таке зауваження. числа, звичайно ж, взяті зі стелі. та й починалося з чисел 100 і 99. Але й справді потім захотілося добавити гротеску. можливо й даремно.
є причина ще раз задуматися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 01:01:23 ]
Цiкавий, незвичайний та смiливий вiрш)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 01:04:38 ]
Дякую, Катерино!) А в чому його сміливість?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 22:57:46 ]
Дійсно - класно. І ритм бойовий, і смисл. І кінцівка, як Ви і попереджали:)
Може хтось і стверджуватиме, що вона приземлює основний задум, чи там що... А мені сподобалось, чесно. Я теж так люблю: фьььюіть! - і підвести усьо ото красиве і якісне чимось жирно-життєвим:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 19:49:31 ]
Дякую, Олю! Підбадьорили мене! Дуже тішуся, що вірш вам сподобався!)
Я вже вам писав, що ваша поезія також мені подобається.
Дякую!)