ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.15 17:30
«Па хахлам! Агонь!» – 
А далі що? Тут пів години лету.
Ця ніч комусь остання на землі.
Переплелись бездушна лють ракети
та вбивча бездуховність москалів.
А з ким Господь? Наразі невідомо.
Щоб не було, тримати, друже, стрій.
Ті нелюди порушили свідо

Ігор Шоха
2024.11.15 14:51
Росіє малохольна,– ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..

Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля

Володимир Каразуб
2024.11.15 14:46
Покинь обладунки свої в кімнаті з товстої романіки,
Свою недолугу, видовжену тінь спускаючись долу
У внутрішній дворик з колодязем,
замок порослий травою між кам'яною бруківкою, покинь
Куртуазний апостроф розкішних жіночих грудей
І готичне небо,

Іван Потьомкін
2024.11.15 11:40
Юдейська непорочна Діво,
Даруй, що руки опускаю в розпачі безсило,
Бо неспроможен відтворить належно
Твоє замилування світом...
...То був печальний і прощальний погляд
Бо ж до пуття ти ще не знала,
Чи Ерец- Їсраель побачиш знову.
“Елі, Елі

Віктор Кучерук
2024.11.15 07:33
Жбурляю камінь, як гранату,
В той бік, де взявся жаром схід, –
Чиню сусідові відплату
За покалічений мій рід.
Прокльони шлю і тичу дулі
У бік того, хто дотепер
Живе безрадісно минулим
І в кім інстинкт тварин не вмер.

Микола Соболь
2024.11.15 07:03
Зимові сни рум’янцем на щоці.
Їх не лякає втомлена завія.
Метелиця під вікнами засіє
і ти заснеш із книгою в руці.
Борвій завиє під твоїм вікном,
гілки зашкряботять посеред ночі,
але безсилі духи поторочі
перед зимовим, найсолодшим сном.

Микола Дудар
2024.11.15 06:51
Умовно кажучи — капець
Теплу жовтневому… теплу
Он навіть вибіг вітерець
В похилу змочену хулу…
Ще тільки бавився теплом
Учора з дітьми залюбки,
Тепер не вітер, вітролом
Не вистачає коцюби…

Світлана Пирогова
2024.11.14 20:30
Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.
Враз вдалині вибухало зовсім незряче,
У полі голім, чи десь за сивим рогом.
А часто летіло оскаженіло-бридко
І падало, - розриваючи будинки.
Лилися сльози дощами по мідних ринва

Євген Федчук
2024.11.14 16:17
У теремі і тихо, й прохолодно.
Промінчик сонця біга по стіні,
Крізь дірку пробиваючись в вікні,
Що наглухо завішене сьогодні.
Аби ніщо завадить не змогло
Йому прийняти рішення важливе.
Душа його то закипа від гніву,
У пустоту вихлюпуючи зло,

Юрко Бужанин
2024.11.14 15:18
О Небожителько, зійди в мої обійми!
Богине, на мої молитви відгукнися!
Ти б знала, люба, як набридло бути сильним,
Як серце рветься твоїй волі підкоритись.

Блаженством є відчуть твої, кохана, руки
У себе на долонях і кожен пальчик твій
Зацілувати

Микола Дудар
2024.11.14 08:57
До моря я не встиг. Ріки оминав.
І пристало горе. Себе пізнавав…
Тиха заводь поруч — тема для казок…
У відлунні «небож» чути слово «Бог».
Скільки треба «того», щоб «проснувся» світ?
Знов не та дорога… знову абеліт…

Абеліт - вибухова суміш

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,

Володимир Каразуб
2024.11.13 13:23
Літак пролітає немов би минає вічність.
Фасади домів розвернули на північ дахи.
Ти, здається, смієшся без посмішки на обличчі,
І торкаєшся без руки.

І зникає блакить відкриваючи безвість мови,
І виманюють зорі розширити власне вікно.
Там — осяяні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 МОРЕЛІ
Так рідко завертаю до стежин,
котрі міліють в пам’яті потрохи.
Вони струмлять у далеч між ожин
крізь мокрі трави і дитячі (к)роки.

Їх пил гірчить зачахлим полинóм,
а він печалі і утрати вісник -
мій слід під ним - застиглий полінóм
моїх імен, уже тепер недійсних...

А зусібіч -
пропелери дерев,
що шлють у ніч
недремний вітру подув,
оскомина морель
і акварель
моїх облич,
задивлених у Воду**...

осінь 2009

*мокрі роси – не випадковий образ. Весь час, коли проходжу стежками свого дитинства, пригадую, як намокали штанини від ранкових осінніх рос по дорозі до школи.
**Вода – річка Коропець, одна з двох річок мого дитинства. ЇЇ власною назвою ніхто ніколи не користувався, максимум – називали її «Коропчиком». А так, зазвичай, просто Водою.
Другу річку Дністер, в яку впадав Коропчик, в тому місці, де я жив, називали просто Рікою.




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-30 09:20:01
Переглядів сторінки твору 9633
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 09:36:03 ]
Поліном - це з області алгебри? Функція, що об'єднує у собі багато змінних?
Тоді це дуже глибокий вірш. І Вода сприймається не як конкретна річка, а як потік часу. Хоча те, що ти додав одній із "змінних" дуже зрозуміле, статичне значення, робить вірш різноплановим. Його можна читати на різних рівнях глибини. Класно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 09:43:26 ]
Дякую, Олю!
а крім математичного змісту поліном несе ще й інший. він перекладається як "багато імен". достатньо задуматися, щоб усвідомити це


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 09:51:29 ]
я саме це й зрозуміла, тільки зі свого боку - з боку абстракцій:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 10:03:46 ]
Ще раз, Олю, дякую тобі.) Нема кращого інтерпретатора моїх поезій від тебе. Деколи почитаю твої коментарі і дивуюся який я розумний і як глибоко сягали мої думки.) Колись, як стану класиком, обов"язково віддячуся тобі. Будемо їздити разом по закордонах. Я буду читати свої поезії, а ти будеш їх пояснювати. Ну,і навпаки.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-30 13:18:18 ]
Я теж прочитав спочатку "полІном" :) Поставте наголос, Ярославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 14:32:06 ]
)А чому "теж", Валерію?
Хто ще прочитав так, як ти?
Але ок, поставлю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 14:35:45 ]
Давай вже на "ти", Валерію! Бо мені здалося, що ми вже перейшли цей етап офіційного спілкування. Якщо маєш бажання, звичайно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 10:01:43 ]
А я живу неподалік с. Коропець. Може то ми недалекі зьоми, га?
Файно, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 10:05:43 ]
Дякую, Влодку!
Але не села, а СМТ!)
В нас електрика по міському тарифу!)
А ти звідки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 13:50:31 ]
Бучач знаєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 15:22:40 ]
Звичайно, що знаю, Володю! І не тільки коньяк.) Колись Бучач навіть був районним центром мого селища. Між нами відстань 24 км. )
Земляки!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 20:38:21 ]
Пиємно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 10:52:08 ]
Ностальгійно...
І тепло...
І кожному - своє.

Дякую, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 11:00:10 ]
Дякую вам, Оленко! За тепло ваших слів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 11:08:20 ]
Гарний текст вийшов. тільки дуже схоже на те, що не морель, а морелей.
...оскомина морелей,
акварель...
Чи я помиляюся?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 11:09:56 ]
чи
оскоми на морель?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 11:18:42 ]
Як не виправдовуй оті "мокрі роси", а воно звучить як "масло масляне" і псує все враження. І з морелями таки халепа :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 11:22:42 ]
можна написати "оскомина, морель і акварель" - через кому, тоді буде просто як потік образів і зрозуміло звідки оскомина... чи оскома на морель? )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 11:31:18 ]
Морель не можна написати, бо мореля. Або морелі. Або морелей. Але це як схоче автор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 11:29:21 ]
Дякую, Грені! Ну, над росами, можна ще подумати.
А про морелі - я пояснив. Я вже не раз пояснював, що не вважаю правильною точку зору, що абсолютно у всіх випадках потрібно говорити саме так, як це хтось зазначив у словниках. Адже там далеко не вся повнота живої української мови. Безліч слів мого дитинства навіть близько немає в словниках (навіть з позначками "діал.") І що це означає - я повинен від них відмовлятися, бо хтось колись "схалявив", укладаючи ті словники?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 11:19:48 ]
Дякую, Хуане, за відгук!
В нас на Західній Україні закінчення "ей" дуже неприродньо звучить. Тому тут я використав діалектний вапіант родового відмінка слова "морелі". Так говорили ми в дитинстві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 11:28:11 ]
То зроби примітку: "читати лише мешканцям Західної України". Всі інші перестануть читати і голови ламати ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 11:33:44 ]
Я - не ксенофоб. Почитай Мар"яну Варців на рахунок того, хто має право розмовляти чистою українською мовою) Погугли в неті. А голову ламати корисно. Навіть Шевченко казав - "і чужого научайтесь, й свого не цурайтесь". Це - моє. А якщо тобі чуже, то "научайся"!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 11:40:43 ]
Ти не ксенофоб, ти впертюх. А це не завжди на користь - і тобі, і віршам твоїм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 12:03:07 ]
Що впертюх, це правда.) І навіть згоден, що це мені не на користь. Але зате - на користь одній з моїх рідних мов. Ще раз повторюся - я не хочу виродити свою рідну мову до рівня есперанто. Особливо, щоб і близько не пахло словами, які нагадують російські. )Я - за співжиття діалектних, іншомовних, всяких цікавих "ізмів", і навіть "русизмів", які прижилися (Боже, що він верзе! (Грені нервово п"є валер"янку))і живуть паралельно з українськими словами, не загрожуючи їм, а тільки відображуючи якісь реалії сучасних мовних процесів. Це нормально! Так є у всїх світових мовах. Хоч я й трохи розумію тих, хто живе в двомовному середовищі і відчуває постійний страх і спротив поглинанню рідної мови мовою російською. Але для мене особисто, російська - всього лише одна з багатьох світових мов. Така ж як польська, португальська чи конкані. І в мене деколи навіть появляється бажання повернути деякі слова, які вийшли з української - і прижилися в російській як блудних синів. Бо чим багатша мова - тим це для неї (та й для нас - літераторів) - це краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 12:09:05 ]
Не заводьтеся, Ярославе. Як я розумію, ніхто вас не примушує зректися чи цуратися чогось такого свого, рідного. Тим більше, що приклад з морелями не принциповий. Це не той випадок, який варто відстоювати. Бо є дуже діалектичні і автентичні слова, які лишається тільки смакувати і насолоджуватись. А морель - це просто невірне загальновживане слово.
Втім, на ваш розсуд)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 14:37:37 ]
Дякую, Хуане! Вже заспокоївся.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 11:28:34 ]
У матросов нєт вопросов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 12:06:09 ]
Коропець. Знайома місцина.
Як і морелі.
Гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 14:57:55 ]
Дякую, Женю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 12:14:12 ]
Таж можна написати

оскомина морелей,
акварель
моїх облич,
задивлених у Воду.

І нема проблем...

А мені в контексті вірша - дуже органічно звучить рядок
крізь мокрі роси* і дитячі (к)роки.

Тут саме завдяки слову "мокрі" виникає цей образ в уяві: про зарошені штанини. Воно пов'язує роси і кроки в одне ціле. Так мені здається.
А образ Води - дуже глибокий. Міг і не пояснювати.
Мені сподобалось.
(До речі, мій чоловік мені зізнався якось, що довго вважав, що Горинь, на якій він виріс - синонім слова "річка".)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 14:52:19 ]
Дякую, Любо, що з тими росами ти відчула те, що й я. Тоді так і залишу. А оті "морелей" в контексті цього рядка мені не звучить. але ще подумаю.
А про Воду і Ріку згадав тому, що ці слова повторюються в кількох моїх поезіях, та й хотів трохи розказати про селище мого батька.
Що цікаво, що наше селище колись вважалося містом (ще десь чи не в 15 столітті йому було надано Магдебурське право). Ще й зараз його центральна частина називається Містом. Цю назву я теж використовую в своїх поезіях.
тому - Вода, Ріка і Місто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 12:34:03 ]
повертаючись думками у дитинство,
ми - розквітаємо душею) -
горнятко молодильної водиці з нашої пам"яті криниці.

"Так рідко завертаю до стежин,
котрі міліють в пам’яті потрохи." - вірно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 14:56:44 ]
Дякую, Марійко! ти все добре відчуваєш)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-30 13:20:09 ]
А хіба роси бувають сухі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 14:55:16 ]
я вже пояснював, Валерію, який смисл вкладав я в цей образ. Люба Бенедишин теж з цим погодилася. а вона для мене - авторитет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-30 16:01:36 ]
Я прочитав всі коментарі перед тим, як публікувати свій. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 14:54:14 ]
Здається, на Тернопільщині "морелями" (чи "марель") називали крупну вишню?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 15:01:07 ]
Так, шановний РМ. І вона страшенно терпка, з таким специфічним присмаком. Я тільки згадую про неї - і в мене одразу виникає відчуття оскоми -такої, що аж в вухах віддає)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 15:19:33 ]
А в нас, правда, не мОрелі, а мУралі, кажуть на абрикоси :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 15:20:02 ]
мУрелі тобто :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 16:07:01 ]
але в нас - не "мАрель". в моєму селищі це слово звучало як "мУрелі"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 15:28:34 ]
так і є, Лілю)
я трішки підкоректував, щоб поближче було до словників)
а цікаво було б, якщо б усі говорили мУрелі, а писали "мОрелі", бо так хтось помилково записав у словник)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 15:30:11 ]
а в нас - "мУрелі" на сорт крупних вишень...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 15:37:11 ]
І таке може бути :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 15:38:00 ]
Останій коментар стосувався словників :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 15:51:11 ]
На мою скромну думку, "мокрі роси" - це тавтологія, підтримую в цьому Грені. Роси самі по собі вже створюють образ чогось мокрого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 16:03:57 ]
Дякую, Чорі! значить, чаша хитнулася в бік Грені)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 16:30:21 ]
Слухай, Ярославе, я тут подумала... а може, "мокрі трави" ? - бо саме вони й уявляються. Все тоді буде ясно і гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 16:59:22 ]
Та може бути, Любо. Але особисто мені це сприймається банальніше, ні мокрі роси. мабуть це залежить від складу розуму. Я вже колись доводив це на прикладі "розладнати хаос". Хоч аналогія і не повна, але напрямок той.
щось подібне колись добре проілюстрував Едгар По в своєму оповіданні про лист(вже не пам"ятаю точної назви). він там змальовував ігри розуму на прикладі простенької гри - "відгадай в якій руці".
в яку руку треба заховати ту річ, коли той, хто вгадує тільки-що правильно вгадав?
і він говорив, що для цього потрібно оцінити розум суперника. наскільки ти точніше це зробиш, настільки більше шансів в тебе виграти. і не тільки розум суперника, а ще й оцінку твого розуму ним.
довго пояснювати. але я спрощу, мабуть. якщо суперник тупий, то подумає, що наступний раз той, хто ховає річ поміняє руку. якщо ні, то, подумає, що він схитрує і залишить річ в тій же руці. а якщо ще хитріший, то таки поміняє. це звичайно нерозв"язна задача. але демонструє принцип. що навіть банальні речі з уст( чи з рук розумної людини) - не завжди банальні. якщо хтось примітивний сказав би "мокрі роси", то однозначно можна сприйняти їх як тавтологію по його "недомислію". Але якщо це говорить людина, з контексту вірша якої видно, що вона не найпримітивніша серед людей, то можна подумати, що автор сказав це не просто так, а заклав у цьому додатковий сенс - тобто, що ця мокрота, мабуть, давалася взнаки його ЛГ через те явище, яке я описав.
от і все, що я хотів сказати.
найпростіше - звичайно, орієнтуватися на найпримітивнішого читача. але чи для нього призначений цей вірш?(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 17:11:28 ]
а шо таке полінО? дуже таке слово красиве, тільки не знаю шо воно має означати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 17:22:24 ]
полінОм - це алгебраїчний вираз - многочлен, іншими словами. мабуть це вам пригадає щось зі школи. а перекладається як "багатойменний", щось типу цього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 17:32:14 ]
тоді все класно. просто я нездатен осягнути таких карколомних стрибків думки - з полину - через полінО - в імена! Мовчу, не гавкаю.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 17:35:09 ]
Знаєш, Ярославе, послухала я оце твоє мудрування щодо "мокрих рос" і згадала слова Зотової: "Є поезія, а є "видалбоси"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 17:41:17 ]
думок є багато, Грені. як і бажаючих, з ними не погоджуватися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 18:04:35 ]
Зрештою, Грені, мені не складно щось там і поміняти. але чому я навіть не маю права висловити свою думку, щоб мені хтось за це не наплював в душу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 18:30:24 ]
Горечко моє, де це тобі в душу плюють? Та тут тебе на руцях носять і пилинки здмухують обережненько! Какіє ми нєжниє! Не бачив ти ще черствого хліба... ;))
Ото чим швидше без зайвих балачок і міняй - а то як тільки язик не болить... в смислі - пальці... хоч би клавіатуру пожалів! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 18:36:36 ]
хочу виговоритися. приковують тут мене ланцюгом на цілий день до компа. і дають їсти пропорційно кількості знаків.)
мир, Грені! деколи забуваю, що ти не так мене дістаєш, як хочеш допомогти.
не ображайся!)