ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.23 07:22
* * *
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.

Олег Герман
2026.07.23 03:33
Безсоння
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.

Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.

С М
2026.07.22 22:09
Святий Стефан (Grateful Dead)
Святий Стефан із трояндою
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем

Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?

Вячеслав Руденко
2026.07.22 18:11
На початкАх Ламарка-Штірліца
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,

Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Зимовий шлях
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
"Таємниці між лінями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ" (продовження 11)
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
* 149 *
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
* * *
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Останній бій гетьмана Свирговського
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Коди
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Світанок якого не було
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
* * *
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
* 148 *
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
* * *
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
mortis ars patiendi
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Не радує літо
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Коли доступнi висi
sea and sky Коли доступні висі, то сира земля –
клепсидра – скрапує у нікуди з нікуди.
Геть чисто зношеного подиху вахляр
складається вітрилами в завмерлих грудях.

Стихає наболіле – потойбічний штиль,
одноголосність вироку звучить зичливо
для дрейфу ледь прозорого при ломці хвиль,
у ясному човні, при повному відпливі.

У непримхливому похитуванні зір,
при перших криках і останніх тремах тіла
душа світліє, бо втрачає на вазі...
Сніжинки падають. Подвір’я неба – біле.

26 Жовтня 2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-26 16:20:01
Переглядів сторінки твору 6085
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.079 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.07.20 20:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 16:39:05 ]
Знову позитивно відгукатимусь.
А як інакше? Я спостерігаю поступ у напрямку високого мистецтва, яке будується не за рахунок відштовхування від старого, бо проштовується щось нове - наприклад, нові поетичні якщо не образи, то разом з ними якісь технології впливу на мозок малодосвідченого читача. Все несподіване (гарне чи ні) за рахунок несподіваності вражає, якщо не шокує.
Я спостерігаю низку нових поетичних образів. Я можу помилятись, якщо ти їх вже використовував у віршах більш давньої доби своєї творчості. Але нехай. Нові поетичні образи я сприймаю саме такими. Тому мене цікавили і цікавлять твої вірші.
З повагою і без дешевої улесливості,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 17:21:13 ]
"О, друг мой, Аркадий Николаевич,– ответил Базаров.– Об одном прошу: не говори красиво" (с) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:12:17 ]
Спасибі, Гаррі.
Я, як і всі - вчуся. Такий собі процес нащупування кордонів слова.
Завжди,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 16:55:00 ]
Про вахляр - дужжже сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:13:14 ]
Дякую, Наталю.
Приємно що це діалектичне слово - зрозуміле.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:30:14 ]
та є воно в словниках. хоч, можливо, і сприймається полонізмом. Сам колись думав кудись його "увікнути")
Гарний вірш, в цілому, Юрію!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:50:50 ]
Мені воно якось асоціативно лягає поряд з іменниками зі закінченнями на "...яр"/"...ар".
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 17:03:44 ]
Так, Юро, так, коли доступні висі, то пишеш ти чудово:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:14:06 ]
Спасибі, що завжди заглядаєш на мої терени, Володю.
Моцно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-26 17:11:09 ]
про час, коли людину полишає душа, бо що таке тіло?
дуже сподобалося про ломку хвиль! супер образність Вашого вірша, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:15:46 ]
Ломка хвиль - процес природній.
Дякую, Маріанно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 17:32:27 ]
Мені сподобалось два місця: про душу, яка світліє, бо втрачає на вазі (але в мене стійкий спогад, що я саме цей образ вже бачила у тебе раніше) і "Подвір’я неба – біле" - це справді ясний, прозорий образ, за яким мислячий читач може додати багато.

Інше здалося якимсь злегка вимученим, ніби ти за навороченістю намагався приховати щось. Але це моє суб"єктивна точка зору - аналогічно точки зору Г.С.

Тепер питання. "Коли" вимагає "то". Без нього втрачається зміст. Тому є два варіанти. Або:
"Коли доступні висі, то сира земля",
або після "з нікуди" ставити кому і "геть" з малої.
І якщо земля - клепсидра, то її варто з обох боків виділити тире.

"ломка хвиль" - пан розуміється на ломках? :)

"при перших зойках і останніх тремах тіла" - це про народження і смерть? якщо так, то при народженні кричать, а не зойкають.

І нарешті, чим тобі "сніжинки" не вгодили? Нащо замість них ліпити таке важке слово "сніжнини"?
Усьо :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:23:19 ]
Сонце,
Я все врахував - у твоїх словах витає ясність.
Ти мене ощасливила нині - не лише я цікавлюся творчістю
цікавих мені людей - але й мене - уважно читаєш ти - це суперово.
Уклінно і з вдячністю,
ЛЮ
ПСи Про ломку знаю лише у контексті - "стереотипності"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 20:22:43 ]
от що мені завжди подобалось у твоїх віршах, Юрчику - це майстерні рими!
а от при читанні рядочечка "клепсидра – скрапує у нікудИ з нікуди", хочеться - "в нікУди із нікуди", через звичний наголос, певно.

з теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:36:28 ]
Дякую, Нікусь.
Мені чомусь здалося що і твій і мій варіанти приємливі:
***
нікУди - нема куди
нІкуди - ні в яке місце, ні в якому напрямку
***
у нІкуди з нікУди
у <ні яке місце> з <(первинного)нема куди>...
***
Мушу це ще перетравити...
Ніжно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:46:14 ]
видно, я хибно прочитала: не до кінця ще зрозуміла ритм. завтра перечитаю на свіжу голову, і, думаю, все роз*ясницця :)

доброї ночі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 22:01:46 ]
(співає) Ой ходить сон, коло вікон... А дрімота.... коло плота...
Погожих снів, Нікусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:01:16 ]
Світленький вірш, Юрію.
Певно з білого неба... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:41:15 ]
Еге ж, Василю
З тої самої перини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 21:55:14 ]
клепсидрою міряю день,
коли не доступні висі:
нікуди, ніяк, ніде -
delete от відчаю тисну...

:)...дрейфуймо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 22:00:12 ]
:)
Точно, Людмилочко.
І дрейфуємо і кайфуємо - коли вже несе - то треба спокійно сидіти і спостерігати.
Так близько,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 22:24:13 ]
тисну руку і обіймаю, Юрцю. ..сьогодні облетіла акація... так дивно було спостерігати - такий собі дрейф у круговерті часу... своєрідний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 22:52:06 ]
У цій акації - я облечу віршем...
:)