ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.23 03:55
Поминальна молитва
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.

Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,

Вероніка В
2026.01.23 00:27
Сорочка
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а

Євген Федчук
2026.01.22 21:27
* * *
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма

Іван Потьомкін
2026.01.22 17:05
***
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р

Артур Курдіновський
2026.01.22 16:29
Джерело натхнення
Коли понюхаю чужу білизну -
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.

Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,

Ігор Шоха
2026.01.22 14:05
Блукання в часі
Не забуваю малу дітвору,
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.

Світлана Пирогова
2026.01.22 12:14
Відчайдухи
Зима у біло-чорних кольорах,
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.

Борис Костиря
2026.01.22 11:17
Відхід
Коли втомлюсь і відійду від справ
У ліс дрімучий чи далекі гори,
Прикутий до стола, неначе раб,
Я відійду в мелодію прозору,
Мов у далекий потаємний рай,
Врятований від бруду наговору.

Я відійду у тінь далеких пальм,

Ігор Терен
2026.01.22 08:53
Режисура світової клоунади
А гарячка біла в білім домі
інфікує цілий білий світ...
у дурдомі цьому,
як відомо,
оселився демон із боліт.

***
А знання, наука та освіта

Кока Черкаський
2026.01.21 23:00
Я не пишу сонети
Писати сонета - це мука,
Вже краще сапать буряки,
Чи підгортати картоплю,
Чи збирати жуки.

Буває, напишеш сонета,
Глядь- а воно ж не сонет!
Й рука мимоволі підносить

Олександр Буй
2026.01.21 21:17
Фенікс
Бувало, пишався, куражився,
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...

Траплялося, жили розтягував,

Сергій Губерначук
2026.01.21 20:10
Ти
Я доторкнувся думкою до тебе.
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.

Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…

Олена Побийголод
2026.01.21 18:50
2001. Горілка у спекоту (в скороченні)
Із Леоніда Сергєєва

В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.

В зеніті буйствує загрозливе світило.

Ярослав Чорногуз
2026.01.21 18:43
Дока
Я закоканий в Тетяну,
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.

Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --

Кока Черкаський
2026.01.21 14:36
Ахеронт
Пливу Ахеронтом у тихім човні,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.

Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,

Микола Дудар
2026.01.21 14:24
Присвята
Обіцянки... обіцянки
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Коли доступнi висi
sea and sky Коли доступні висі, то сира земля –
клепсидра – скрапує у нікуди з нікуди.
Геть чисто зношеного подиху вахляр
складається вітрилами в завмерлих грудях.

Стихає наболіле – потойбічний штиль,
одноголосність вироку звучить зичливо
для дрейфу ледь прозорого при ломці хвиль,
у ясному човні, при повному відпливі.

У непримхливому похитуванні зір,
при перших криках і останніх тремах тіла
душа світліє, бо втрачає на вазі...
Сніжинки падають. Подвір’я неба – біле.

26 Жовтня 2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-26 16:20:01
Переглядів сторінки твору 5349
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.01.20 00:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 16:39:05 ]
Знову позитивно відгукатимусь.
А як інакше? Я спостерігаю поступ у напрямку високого мистецтва, яке будується не за рахунок відштовхування від старого, бо проштовується щось нове - наприклад, нові поетичні якщо не образи, то разом з ними якісь технології впливу на мозок малодосвідченого читача. Все несподіване (гарне чи ні) за рахунок несподіваності вражає, якщо не шокує.
Я спостерігаю низку нових поетичних образів. Я можу помилятись, якщо ти їх вже використовував у віршах більш давньої доби своєї творчості. Але нехай. Нові поетичні образи я сприймаю саме такими. Тому мене цікавили і цікавлять твої вірші.
З повагою і без дешевої улесливості,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 17:21:13 ]
"О, друг мой, Аркадий Николаевич,– ответил Базаров.– Об одном прошу: не говори красиво" (с) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:12:17 ]
Спасибі, Гаррі.
Я, як і всі - вчуся. Такий собі процес нащупування кордонів слова.
Завжди,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 16:55:00 ]
Про вахляр - дужжже сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:13:14 ]
Дякую, Наталю.
Приємно що це діалектичне слово - зрозуміле.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:30:14 ]
та є воно в словниках. хоч, можливо, і сприймається полонізмом. Сам колись думав кудись його "увікнути")
Гарний вірш, в цілому, Юрію!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:50:50 ]
Мені воно якось асоціативно лягає поряд з іменниками зі закінченнями на "...яр"/"...ар".
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 17:03:44 ]
Так, Юро, так, коли доступні висі, то пишеш ти чудово:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:14:06 ]
Спасибі, що завжди заглядаєш на мої терени, Володю.
Моцно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-26 17:11:09 ]
про час, коли людину полишає душа, бо що таке тіло?
дуже сподобалося про ломку хвиль! супер образність Вашого вірша, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:15:46 ]
Ломка хвиль - процес природній.
Дякую, Маріанно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 17:32:27 ]
Мені сподобалось два місця: про душу, яка світліє, бо втрачає на вазі (але в мене стійкий спогад, що я саме цей образ вже бачила у тебе раніше) і "Подвір’я неба – біле" - це справді ясний, прозорий образ, за яким мислячий читач може додати багато.

Інше здалося якимсь злегка вимученим, ніби ти за навороченістю намагався приховати щось. Але це моє суб"єктивна точка зору - аналогічно точки зору Г.С.

Тепер питання. "Коли" вимагає "то". Без нього втрачається зміст. Тому є два варіанти. Або:
"Коли доступні висі, то сира земля",
або після "з нікуди" ставити кому і "геть" з малої.
І якщо земля - клепсидра, то її варто з обох боків виділити тире.

"ломка хвиль" - пан розуміється на ломках? :)

"при перших зойках і останніх тремах тіла" - це про народження і смерть? якщо так, то при народженні кричать, а не зойкають.

І нарешті, чим тобі "сніжинки" не вгодили? Нащо замість них ліпити таке важке слово "сніжнини"?
Усьо :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:23:19 ]
Сонце,
Я все врахував - у твоїх словах витає ясність.
Ти мене ощасливила нині - не лише я цікавлюся творчістю
цікавих мені людей - але й мене - уважно читаєш ти - це суперово.
Уклінно і з вдячністю,
ЛЮ
ПСи Про ломку знаю лише у контексті - "стереотипності"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 20:22:43 ]
от що мені завжди подобалось у твоїх віршах, Юрчику - це майстерні рими!
а от при читанні рядочечка "клепсидра – скрапує у нікудИ з нікуди", хочеться - "в нікУди із нікуди", через звичний наголос, певно.

з теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:36:28 ]
Дякую, Нікусь.
Мені чомусь здалося що і твій і мій варіанти приємливі:
***
нікУди - нема куди
нІкуди - ні в яке місце, ні в якому напрямку
***
у нІкуди з нікУди
у <ні яке місце> з <(первинного)нема куди>...
***
Мушу це ще перетравити...
Ніжно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:46:14 ]
видно, я хибно прочитала: не до кінця ще зрозуміла ритм. завтра перечитаю на свіжу голову, і, думаю, все роз*ясницця :)

доброї ночі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 22:01:46 ]
(співає) Ой ходить сон, коло вікон... А дрімота.... коло плота...
Погожих снів, Нікусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:01:16 ]
Світленький вірш, Юрію.
Певно з білого неба... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:41:15 ]
Еге ж, Василю
З тої самої перини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 21:55:14 ]
клепсидрою міряю день,
коли не доступні висі:
нікуди, ніяк, ніде -
delete от відчаю тисну...

:)...дрейфуймо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 22:00:12 ]
:)
Точно, Людмилочко.
І дрейфуємо і кайфуємо - коли вже несе - то треба спокійно сидіти і спостерігати.
Так близько,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 22:24:13 ]
тисну руку і обіймаю, Юрцю. ..сьогодні облетіла акація... так дивно було спостерігати - такий собі дрейф у круговерті часу... своєрідний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 22:52:06 ]
У цій акації - я облечу віршем...
:)