ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Вільному — воля
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
А світ чекає…
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Опісля
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
* * *
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Коли доступнi висi
sea and sky Коли доступні висі, то сира земля –
клепсидра – скрапує у нікуди з нікуди.
Геть чисто зношеного подиху вахляр
складається вітрилами в завмерлих грудях.

Стихає наболіле – потойбічний штиль,
одноголосність вироку звучить зичливо
для дрейфу ледь прозорого при ломці хвиль,
у ясному човні, при повному відпливі.

У непримхливому похитуванні зір,
при перших криках і останніх тремах тіла
душа світліє, бо втрачає на вазі...
Сніжинки падають. Подвір’я неба – біле.

26 Жовтня 2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-26 16:20:01
Переглядів сторінки твору 4724
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.060 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.103 / 5.72)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2024.11.22 19:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 16:39:05 ]
Знову позитивно відгукатимусь.
А як інакше? Я спостерігаю поступ у напрямку високого мистецтва, яке будується не за рахунок відштовхування від старого, бо проштовується щось нове - наприклад, нові поетичні якщо не образи, то разом з ними якісь технології впливу на мозок малодосвідченого читача. Все несподіване (гарне чи ні) за рахунок несподіваності вражає, якщо не шокує.
Я спостерігаю низку нових поетичних образів. Я можу помилятись, якщо ти їх вже використовував у віршах більш давньої доби своєї творчості. Але нехай. Нові поетичні образи я сприймаю саме такими. Тому мене цікавили і цікавлять твої вірші.
З повагою і без дешевої улесливості,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 17:21:13 ]
"О, друг мой, Аркадий Николаевич,– ответил Базаров.– Об одном прошу: не говори красиво" (с) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:12:17 ]
Спасибі, Гаррі.
Я, як і всі - вчуся. Такий собі процес нащупування кордонів слова.
Завжди,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 16:55:00 ]
Про вахляр - дужжже сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:13:14 ]
Дякую, Наталю.
Приємно що це діалектичне слово - зрозуміле.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:30:14 ]
та є воно в словниках. хоч, можливо, і сприймається полонізмом. Сам колись думав кудись його "увікнути")
Гарний вірш, в цілому, Юрію!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:50:50 ]
Мені воно якось асоціативно лягає поряд з іменниками зі закінченнями на "...яр"/"...ар".
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 17:03:44 ]
Так, Юро, так, коли доступні висі, то пишеш ти чудово:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:14:06 ]
Спасибі, що завжди заглядаєш на мої терени, Володю.
Моцно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-26 17:11:09 ]
про час, коли людину полишає душа, бо що таке тіло?
дуже сподобалося про ломку хвиль! супер образність Вашого вірша, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:15:46 ]
Ломка хвиль - процес природній.
Дякую, Маріанно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 17:32:27 ]
Мені сподобалось два місця: про душу, яка світліє, бо втрачає на вазі (але в мене стійкий спогад, що я саме цей образ вже бачила у тебе раніше) і "Подвір’я неба – біле" - це справді ясний, прозорий образ, за яким мислячий читач може додати багато.

Інше здалося якимсь злегка вимученим, ніби ти за навороченістю намагався приховати щось. Але це моє суб"єктивна точка зору - аналогічно точки зору Г.С.

Тепер питання. "Коли" вимагає "то". Без нього втрачається зміст. Тому є два варіанти. Або:
"Коли доступні висі, то сира земля",
або після "з нікуди" ставити кому і "геть" з малої.
І якщо земля - клепсидра, то її варто з обох боків виділити тире.

"ломка хвиль" - пан розуміється на ломках? :)

"при перших зойках і останніх тремах тіла" - це про народження і смерть? якщо так, то при народженні кричать, а не зойкають.

І нарешті, чим тобі "сніжинки" не вгодили? Нащо замість них ліпити таке важке слово "сніжнини"?
Усьо :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:23:19 ]
Сонце,
Я все врахував - у твоїх словах витає ясність.
Ти мене ощасливила нині - не лише я цікавлюся творчістю
цікавих мені людей - але й мене - уважно читаєш ти - це суперово.
Уклінно і з вдячністю,
ЛЮ
ПСи Про ломку знаю лише у контексті - "стереотипності"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 20:22:43 ]
от що мені завжди подобалось у твоїх віршах, Юрчику - це майстерні рими!
а от при читанні рядочечка "клепсидра – скрапує у нікудИ з нікуди", хочеться - "в нікУди із нікуди", через звичний наголос, певно.

з теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:36:28 ]
Дякую, Нікусь.
Мені чомусь здалося що і твій і мій варіанти приємливі:
***
нікУди - нема куди
нІкуди - ні в яке місце, ні в якому напрямку
***
у нІкуди з нікУди
у <ні яке місце> з <(первинного)нема куди>...
***
Мушу це ще перетравити...
Ніжно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:46:14 ]
видно, я хибно прочитала: не до кінця ще зрозуміла ритм. завтра перечитаю на свіжу голову, і, думаю, все роз*ясницця :)

доброї ночі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 22:01:46 ]
(співає) Ой ходить сон, коло вікон... А дрімота.... коло плота...
Погожих снів, Нікусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:01:16 ]
Світленький вірш, Юрію.
Певно з білого неба... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:41:15 ]
Еге ж, Василю
З тої самої перини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 21:55:14 ]
клепсидрою міряю день,
коли не доступні висі:
нікуди, ніяк, ніде -
delete от відчаю тисну...

:)...дрейфуймо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 22:00:12 ]
:)
Точно, Людмилочко.
І дрейфуємо і кайфуємо - коли вже несе - то треба спокійно сидіти і спостерігати.
Так близько,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 22:24:13 ]
тисну руку і обіймаю, Юрцю. ..сьогодні облетіла акація... так дивно було спостерігати - такий собі дрейф у круговерті часу... своєрідний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 22:52:06 ]
У цій акації - я облечу віршем...
:)