ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.10.21 21:14
Ліщинове
Білий туман торОчиться
Стьожками між ліщиною,
Скочується у брижі.
Галасами сорочими -
Сваркою безпричинною,
Ранок шматує тишу.

Зібрані листям, шелестно

Кока Черкаський
2026.10.21 15:50
Гриби
Я прийшов у ліс сьогодні
По гриби, бо я голодний.
Але ж це не в тому плані:
Я ж не хотів "грибів в сметані".

Ондо білі, а там- лисички,
Та я не маю такої звички
Брати все, що попадеться

Борис Костиря
2026.10.21 15:09
Сніги минулого
Я згадую у лютому сніги,
Немов фантом примарний і нещасний.
Припливом на піщані береги
Нахлине пристрасть гостра і нещадна.

Сніг пропікав до глибини душі
Прадавнім лезом і сарматським списом.
Тепер до нас промовлять спориші

С М
2026.10.21 12:43
Гіацинтова хата (The Doors)
Що робиться на гіацинтовій хаті
Що робиться на гіацинтовій, га
На радість левам, ей
У цей день

Вірю в нового друга, без претензії
Вірю в нового друга, без проблем отих
Мені потрібен друг

Вячеслав Руденко
2026.10.21 11:43
Держави хитрого грача
Степи давно не мають пруфу, —
Шкодують блазням ковдри духу,
Ховають погляди від згуб
Вовків самотніх в літній дуб.
Вистава йде... Повільна тиша.
Над жолудем голодна миша,
Частково справжня, наче ми,
Світ наближає до чуми,

Володимир Мацуцький
2026.10.21 10:32
Критичний аналіз вірша
Поезія «Вмирає хата без батьків» українського поета Володимира Мацуцького була написана у вересні 2022 року. Це глибокий і проникливий вірш, що поєднує біль особистої втрати з трагедією війни в Україні. Нижче наведено повний текст твору: ______________

хома дідим
2026.10.21 08:52
* 236 *
він не / імя /
і не / іще імя /
і до усього
підходить він геть інакше
тобі поезія
йому маячня хоча
те саме необовязково завше
ще він торкається сердець

Віктор Кучерук
2026.10.21 06:03
* * *
Затягнуло димом просинь,
Стогне змучена земля
І в глухого Бога просить
Покарати москаля.
За усі дитячі сльози,
За зруйновані міста, -
За погрози і за грози,
І за спалені жита.

Олег Герман
2026.10.20 20:08
Під жовтим листям
Здається іншим світ під жовтим листям.
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо

Марія Дем'янюк
2026.10.20 17:07
Чарівно
Як тут чарівно, мамо, як чарівно,
У жовте листя увібралася царівна!
Кленовий лист, тонкі вербові віти,
Вільха і буки прагнуть золотіти.
Краплини срібла на багрянім листі,
Думки прозорі, стишені і чисті...
Мережки хмар - тендітне павутиння,
І павучк

Світлана Пирогова
2026.10.20 16:18
Іди
Густий туман укутав перехрестя,
Сховав орієнтири і шляхи.
Чи зможеш ти дійти до Евресту
І подолати всі свої страхи?

Не видно далі аніж на пів кроку.
Праворуч і ліворуч є межа.
Туман розлив відвагу. Змокнув?

Борис Костиря
2026.10.20 14:05
* * *
Підійде понеділок, і для битви
Здійматися напружено пора.
Запеклим бути в боротьбі й молитві.
Під натиском розсиплеться гора.
У круговерті боротьби і смутку,
Тріумфів, катаклізмів і невдач,
У круговерті радощів і муки
Заглянь у серце, зрозумій, про

Володимир Мацуцький
2026.10.20 10:36
Не зліть Україну
Не зліть Україну,
ви – держиморди!
Подавитесь кров’ю
своєї породи…
Землі захотілось? –
в землі нажеретесь.
В чию таку милість
Вкраїною претесь?

Віктор Кучерук
2026.10.20 06:53
* * *
Уночі, задумою обнятий,
Через скло вглядаючись у тьму,
Починаю сам себе питати:
Де, коли, навіщо і чому?
Де зникають на світанні зорі?
І коли не буде бігти час?
І навіщо в світі стільки горя
І чому знаходить лихо нас?

Володимир Бойко
2026.10.20 03:39
Міжсловесні контроверсії – 2
Майбутнє нібито належить молодим, але вирішують долі світу чомусь-то старі маразматики. Взимку страшні не так морози, як відморозки. Диктатора від серійного вбивці відрізняють лише масштаби злодіянь. Питання влади в Україні для декого набагато ва

хома дідим
2026.10.20 00:14
* 235 *
могли би стрітися класично
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Коли доступнi висi
sea and sky Коли доступні висі, то сира земля –
клепсидра – скрапує у нікуди з нікуди.
Геть чисто зношеного подиху вахляр
складається вітрилами в завмерлих грудях.

Стихає наболіле – потойбічний штиль,
одноголосність вироку звучить зичливо
для дрейфу ледь прозорого при ломці хвиль,
у ясному човні, при повному відпливі.

У непримхливому похитуванні зір,
при перших криках і останніх тремах тіла
душа світліє, бо втрачає на вазі...
Сніжинки падають. Подвір’я неба – біле.

26 Жовтня 2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-26 16:20:01
Переглядів сторінки твору 6454
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.09.25 17:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 16:39:05 ]
Знову позитивно відгукатимусь.
А як інакше? Я спостерігаю поступ у напрямку високого мистецтва, яке будується не за рахунок відштовхування від старого, бо проштовується щось нове - наприклад, нові поетичні якщо не образи, то разом з ними якісь технології впливу на мозок малодосвідченого читача. Все несподіване (гарне чи ні) за рахунок несподіваності вражає, якщо не шокує.
Я спостерігаю низку нових поетичних образів. Я можу помилятись, якщо ти їх вже використовував у віршах більш давньої доби своєї творчості. Але нехай. Нові поетичні образи я сприймаю саме такими. Тому мене цікавили і цікавлять твої вірші.
З повагою і без дешевої улесливості,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 17:21:13 ]
"О, друг мой, Аркадий Николаевич,– ответил Базаров.– Об одном прошу: не говори красиво" (с) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:12:17 ]
Спасибі, Гаррі.
Я, як і всі - вчуся. Такий собі процес нащупування кордонів слова.
Завжди,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 16:55:00 ]
Про вахляр - дужжже сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:13:14 ]
Дякую, Наталю.
Приємно що це діалектичне слово - зрозуміле.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:30:14 ]
та є воно в словниках. хоч, можливо, і сприймається полонізмом. Сам колись думав кудись його "увікнути")
Гарний вірш, в цілому, Юрію!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:50:50 ]
Мені воно якось асоціативно лягає поряд з іменниками зі закінченнями на "...яр"/"...ар".
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 17:03:44 ]
Так, Юро, так, коли доступні висі, то пишеш ти чудово:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:14:06 ]
Спасибі, що завжди заглядаєш на мої терени, Володю.
Моцно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-26 17:11:09 ]
про час, коли людину полишає душа, бо що таке тіло?
дуже сподобалося про ломку хвиль! супер образність Вашого вірша, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:15:46 ]
Ломка хвиль - процес природній.
Дякую, Маріанно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 17:32:27 ]
Мені сподобалось два місця: про душу, яка світліє, бо втрачає на вазі (але в мене стійкий спогад, що я саме цей образ вже бачила у тебе раніше) і "Подвір’я неба – біле" - це справді ясний, прозорий образ, за яким мислячий читач може додати багато.

Інше здалося якимсь злегка вимученим, ніби ти за навороченістю намагався приховати щось. Але це моє суб"єктивна точка зору - аналогічно точки зору Г.С.

Тепер питання. "Коли" вимагає "то". Без нього втрачається зміст. Тому є два варіанти. Або:
"Коли доступні висі, то сира земля",
або після "з нікуди" ставити кому і "геть" з малої.
І якщо земля - клепсидра, то її варто з обох боків виділити тире.

"ломка хвиль" - пан розуміється на ломках? :)

"при перших зойках і останніх тремах тіла" - це про народження і смерть? якщо так, то при народженні кричать, а не зойкають.

І нарешті, чим тобі "сніжинки" не вгодили? Нащо замість них ліпити таке важке слово "сніжнини"?
Усьо :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:23:19 ]
Сонце,
Я все врахував - у твоїх словах витає ясність.
Ти мене ощасливила нині - не лише я цікавлюся творчістю
цікавих мені людей - але й мене - уважно читаєш ти - це суперово.
Уклінно і з вдячністю,
ЛЮ
ПСи Про ломку знаю лише у контексті - "стереотипності"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 20:22:43 ]
от що мені завжди подобалось у твоїх віршах, Юрчику - це майстерні рими!
а от при читанні рядочечка "клепсидра – скрапує у нікудИ з нікуди", хочеться - "в нікУди із нікуди", через звичний наголос, певно.

з теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:36:28 ]
Дякую, Нікусь.
Мені чомусь здалося що і твій і мій варіанти приємливі:
***
нікУди - нема куди
нІкуди - ні в яке місце, ні в якому напрямку
***
у нІкуди з нікУди
у <ні яке місце> з <(первинного)нема куди>...
***
Мушу це ще перетравити...
Ніжно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:46:14 ]
видно, я хибно прочитала: не до кінця ще зрозуміла ритм. завтра перечитаю на свіжу голову, і, думаю, все роз*ясницця :)

доброї ночі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 22:01:46 ]
(співає) Ой ходить сон, коло вікон... А дрімота.... коло плота...
Погожих снів, Нікусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:01:16 ]
Світленький вірш, Юрію.
Певно з білого неба... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:41:15 ]
Еге ж, Василю
З тої самої перини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 21:55:14 ]
клепсидрою міряю день,
коли не доступні висі:
нікуди, ніяк, ніде -
delete от відчаю тисну...

:)...дрейфуймо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 22:00:12 ]
:)
Точно, Людмилочко.
І дрейфуємо і кайфуємо - коли вже несе - то треба спокійно сидіти і спостерігати.
Так близько,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 22:24:13 ]
тисну руку і обіймаю, Юрцю. ..сьогодні облетіла акація... так дивно було спостерігати - такий собі дрейф у круговерті часу... своєрідний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 22:52:06 ]
У цій акації - я облечу віршем...
:)