Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.06
20:46
Відшуміла епоха на нас поглядає здаля.
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.
Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.
Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас
2026.09.06
19:12
Перегортаю я альбом світлин з дитинства,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...
А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...
А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,
2026.09.06
18:52
«Ти дослухайся звітних!» —
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…
2026.09.06
16:41
Здавалося, що усе добре йшло.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.
2026.09.06
15:10
1
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них?
2026.09.06
11:41
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;
2026.09.06
08:46
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше
2026.09.06
07:34
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.
2026.09.06
00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте
2026.09.05
22:42
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат
2026.09.05
21:03
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби
У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби
У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті
2026.09.05
18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!
2026.09.05
13:20
був ліс
несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці
несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці
2026.09.05
13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.
Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.
Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.
2026.09.05
11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.
Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.
Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води
2026.09.05
11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Зубар (1956) /
Критика | Аналітика
Загальновідомі поради
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Загальновідомі поради
Оце знайшлося в нетрях Інтернету, а привернуло увагу тому, що абсолютно збігається з моєю позицією. Приємно мати однодумців, правда?
Інша справа, що не завжди вдається бути на рівні - талант не кожному дається, та й працьовитості не вистачає, однак якщо я усвідомлюю, куди слід прямувати, можливо, й не зіб’юся з дороги.
Можливо...
***
Отже, автор ОЛЬГА ЗАБИРОВА, "Размышления о поэзии"
***
"Отношения к поэзии как к богадельне не понимаю и не приемлю. Уровень «самодеятельности» в искусстве недопустим. Мы боимся, что критикой оскорбят нас, но не боимся оскорбить поэзию...
Кичиться дилетантизмом в искусстве - это в высшей степени идиотично. Тот, кто занимается творчеством, - поэтическим ли, музыкальным или живописным - просто ОБЯЗАН обладать хотя бы начатками профессиональных навыков. Профессионализм – это абсолютное владение материалом. В поэзии – это язык. Отсутствие природного чувства языка (как минимум) - это диагноз.
Слово "профессионализм" в сочетании со словом "поэт" я подразумеваю абстрагированно от финансовой парадигмы: т.е. не как способ заработка, а лишь как показатель уровня мастерства (но отнюдь не уровень отформатированности продукта творчества!) - подобно тому, как слово "бретёр"означало "профессиональный дуэлянт". Поэт-профессионал - это не профессиональный футболист. Не производитель "промышленных" шаблонов. Это - мастер. И всё.
При этом он может по профессии быть кем угодно - врачом, трубачом, кочегаром... А писать - НА ПРОФЕССИОНАЛЬНОМ УРОВНЕ.
Примеров - масса.
Что же касается СОДЕРЖАНИЯ... Друзья мои! Всё давным-давно уже сказано до нас: что добро побеждает зло, что красота - это страшная сила, что помидор красный, что жизнь прекрасна и удивительна, что любовь - это тебе не хухры-мухры и т.д. Цитируя "Операцию Ы", "ВСЁ УЖЕ УКРАДЕНО ДО НАС".
Ничего нового мы не придумаем, и единственное, что мы можем - это найти для старых истин новую ФОРМУ.
Архетипы стары как мир. АРХЕТИП - ЭТО ГЕНОКОД. Это матрица.
А странная самоцель писать стихи так, "чтобы было понятно и мальчику на самокате и дедушке на скамеечке" - это значит стремиться писать откровенно примитивно.
ПОЛУЧАТЬ БЕСКОНЕЧНЫЕ "ДЕВИДЕНДЫ" С ТАКОЙ НЕНАДЁЖНОЙ ВЕЩИ КАК ЭМОЦИИ, пресловутая "ДУША" - НЕВОЗМОЖНО.
Овладевайте, друзья мои, формой, и не стыдитесь этого. СЛОВО для поэта - это ЕДИНСТВЕННЫЙ его материал, и оно же - ЕДИНСТВЕННЫЙ его инструментарий.
Рекомендую ознакомиться с философемами БАХТИНА, сформулированными в его работе "Проблемы содержания, материала и формы в словесном творчестве".
Существует понятие "эстетический объект".
По Бахтину - материал противоположен эстетическому фактору.
СОДЕРЖАНИЕ НЕ ИМЕЕТ ОТНОШЕНИЯ К ТВОРЧЕСТВУ.
К творчеству имеет отношение лишь ФОРМА.
ИСКУССТВО - это ПРОЦЕСС ФОРМООБРАЗОВАНИЯ.
Проще говоря: искусство - это НЕ "о чём?", а "КАК?"
...........
Вважаю, ці поради відомі всім.
І можливо, це багатолітня звичка педагога повчати, але дуже хотілося б, щоб молоді автори прислухалися до них.
Інша справа, що не завжди вдається бути на рівні - талант не кожному дається, та й працьовитості не вистачає, однак якщо я усвідомлюю, куди слід прямувати, можливо, й не зіб’юся з дороги.
Можливо...
***
Отже, автор ОЛЬГА ЗАБИРОВА, "Размышления о поэзии"
***
"Отношения к поэзии как к богадельне не понимаю и не приемлю. Уровень «самодеятельности» в искусстве недопустим. Мы боимся, что критикой оскорбят нас, но не боимся оскорбить поэзию...
Кичиться дилетантизмом в искусстве - это в высшей степени идиотично. Тот, кто занимается творчеством, - поэтическим ли, музыкальным или живописным - просто ОБЯЗАН обладать хотя бы начатками профессиональных навыков. Профессионализм – это абсолютное владение материалом. В поэзии – это язык. Отсутствие природного чувства языка (как минимум) - это диагноз.
Слово "профессионализм" в сочетании со словом "поэт" я подразумеваю абстрагированно от финансовой парадигмы: т.е. не как способ заработка, а лишь как показатель уровня мастерства (но отнюдь не уровень отформатированности продукта творчества!) - подобно тому, как слово "бретёр"означало "профессиональный дуэлянт". Поэт-профессионал - это не профессиональный футболист. Не производитель "промышленных" шаблонов. Это - мастер. И всё.
При этом он может по профессии быть кем угодно - врачом, трубачом, кочегаром... А писать - НА ПРОФЕССИОНАЛЬНОМ УРОВНЕ.
Примеров - масса.
Что же касается СОДЕРЖАНИЯ... Друзья мои! Всё давным-давно уже сказано до нас: что добро побеждает зло, что красота - это страшная сила, что помидор красный, что жизнь прекрасна и удивительна, что любовь - это тебе не хухры-мухры и т.д. Цитируя "Операцию Ы", "ВСЁ УЖЕ УКРАДЕНО ДО НАС".
Ничего нового мы не придумаем, и единственное, что мы можем - это найти для старых истин новую ФОРМУ.
Архетипы стары как мир. АРХЕТИП - ЭТО ГЕНОКОД. Это матрица.
А странная самоцель писать стихи так, "чтобы было понятно и мальчику на самокате и дедушке на скамеечке" - это значит стремиться писать откровенно примитивно.
ПОЛУЧАТЬ БЕСКОНЕЧНЫЕ "ДЕВИДЕНДЫ" С ТАКОЙ НЕНАДЁЖНОЙ ВЕЩИ КАК ЭМОЦИИ, пресловутая "ДУША" - НЕВОЗМОЖНО.
Овладевайте, друзья мои, формой, и не стыдитесь этого. СЛОВО для поэта - это ЕДИНСТВЕННЫЙ его материал, и оно же - ЕДИНСТВЕННЫЙ его инструментарий.
Рекомендую ознакомиться с философемами БАХТИНА, сформулированными в его работе "Проблемы содержания, материала и формы в словесном творчестве".
Существует понятие "эстетический объект".
По Бахтину - материал противоположен эстетическому фактору.
СОДЕРЖАНИЕ НЕ ИМЕЕТ ОТНОШЕНИЯ К ТВОРЧЕСТВУ.
К творчеству имеет отношение лишь ФОРМА.
ИСКУССТВО - это ПРОЦЕСС ФОРМООБРАЗОВАНИЯ.
Проще говоря: искусство - это НЕ "о чём?", а "КАК?"
...........
Вважаю, ці поради відомі всім.
І можливо, це багатолітня звичка педагога повчати, але дуже хотілося б, щоб молоді автори прислухалися до них.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
