Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.27
07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.
2025.11.27
06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.
Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.
Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,
2025.11.26
16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.
І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.
І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів
2025.11.26
15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…
В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…
В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель
2025.11.26
13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.
2025.11.26
12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!
2025.11.26
11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
2025.11.26
09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би
ще дурня
збочена дурня
ще дурня
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би
ще дурня
збочена дурня
ще дурня
2025.11.26
05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
2025.11.26
00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
2025.11.25
22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
2025.11.25
18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
2025.11.25
15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
2025.11.25
13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
2025.11.25
13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
2025.11.25
12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Зубар (1956) /
Критика | Аналітика
Загальновідомі поради
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Загальновідомі поради
Оце знайшлося в нетрях Інтернету, а привернуло увагу тому, що абсолютно збігається з моєю позицією. Приємно мати однодумців, правда?
Інша справа, що не завжди вдається бути на рівні - талант не кожному дається, та й працьовитості не вистачає, однак якщо я усвідомлюю, куди слід прямувати, можливо, й не зіб’юся з дороги.
Можливо...
***
Отже, автор ОЛЬГА ЗАБИРОВА, "Размышления о поэзии"
***
"Отношения к поэзии как к богадельне не понимаю и не приемлю. Уровень «самодеятельности» в искусстве недопустим. Мы боимся, что критикой оскорбят нас, но не боимся оскорбить поэзию...
Кичиться дилетантизмом в искусстве - это в высшей степени идиотично. Тот, кто занимается творчеством, - поэтическим ли, музыкальным или живописным - просто ОБЯЗАН обладать хотя бы начатками профессиональных навыков. Профессионализм – это абсолютное владение материалом. В поэзии – это язык. Отсутствие природного чувства языка (как минимум) - это диагноз.
Слово "профессионализм" в сочетании со словом "поэт" я подразумеваю абстрагированно от финансовой парадигмы: т.е. не как способ заработка, а лишь как показатель уровня мастерства (но отнюдь не уровень отформатированности продукта творчества!) - подобно тому, как слово "бретёр"означало "профессиональный дуэлянт". Поэт-профессионал - это не профессиональный футболист. Не производитель "промышленных" шаблонов. Это - мастер. И всё.
При этом он может по профессии быть кем угодно - врачом, трубачом, кочегаром... А писать - НА ПРОФЕССИОНАЛЬНОМ УРОВНЕ.
Примеров - масса.
Что же касается СОДЕРЖАНИЯ... Друзья мои! Всё давным-давно уже сказано до нас: что добро побеждает зло, что красота - это страшная сила, что помидор красный, что жизнь прекрасна и удивительна, что любовь - это тебе не хухры-мухры и т.д. Цитируя "Операцию Ы", "ВСЁ УЖЕ УКРАДЕНО ДО НАС".
Ничего нового мы не придумаем, и единственное, что мы можем - это найти для старых истин новую ФОРМУ.
Архетипы стары как мир. АРХЕТИП - ЭТО ГЕНОКОД. Это матрица.
А странная самоцель писать стихи так, "чтобы было понятно и мальчику на самокате и дедушке на скамеечке" - это значит стремиться писать откровенно примитивно.
ПОЛУЧАТЬ БЕСКОНЕЧНЫЕ "ДЕВИДЕНДЫ" С ТАКОЙ НЕНАДЁЖНОЙ ВЕЩИ КАК ЭМОЦИИ, пресловутая "ДУША" - НЕВОЗМОЖНО.
Овладевайте, друзья мои, формой, и не стыдитесь этого. СЛОВО для поэта - это ЕДИНСТВЕННЫЙ его материал, и оно же - ЕДИНСТВЕННЫЙ его инструментарий.
Рекомендую ознакомиться с философемами БАХТИНА, сформулированными в его работе "Проблемы содержания, материала и формы в словесном творчестве".
Существует понятие "эстетический объект".
По Бахтину - материал противоположен эстетическому фактору.
СОДЕРЖАНИЕ НЕ ИМЕЕТ ОТНОШЕНИЯ К ТВОРЧЕСТВУ.
К творчеству имеет отношение лишь ФОРМА.
ИСКУССТВО - это ПРОЦЕСС ФОРМООБРАЗОВАНИЯ.
Проще говоря: искусство - это НЕ "о чём?", а "КАК?"
...........
Вважаю, ці поради відомі всім.
І можливо, це багатолітня звичка педагога повчати, але дуже хотілося б, щоб молоді автори прислухалися до них.
Інша справа, що не завжди вдається бути на рівні - талант не кожному дається, та й працьовитості не вистачає, однак якщо я усвідомлюю, куди слід прямувати, можливо, й не зіб’юся з дороги.
Можливо...
***
Отже, автор ОЛЬГА ЗАБИРОВА, "Размышления о поэзии"
***
"Отношения к поэзии как к богадельне не понимаю и не приемлю. Уровень «самодеятельности» в искусстве недопустим. Мы боимся, что критикой оскорбят нас, но не боимся оскорбить поэзию...
Кичиться дилетантизмом в искусстве - это в высшей степени идиотично. Тот, кто занимается творчеством, - поэтическим ли, музыкальным или живописным - просто ОБЯЗАН обладать хотя бы начатками профессиональных навыков. Профессионализм – это абсолютное владение материалом. В поэзии – это язык. Отсутствие природного чувства языка (как минимум) - это диагноз.
Слово "профессионализм" в сочетании со словом "поэт" я подразумеваю абстрагированно от финансовой парадигмы: т.е. не как способ заработка, а лишь как показатель уровня мастерства (но отнюдь не уровень отформатированности продукта творчества!) - подобно тому, как слово "бретёр"означало "профессиональный дуэлянт". Поэт-профессионал - это не профессиональный футболист. Не производитель "промышленных" шаблонов. Это - мастер. И всё.
При этом он может по профессии быть кем угодно - врачом, трубачом, кочегаром... А писать - НА ПРОФЕССИОНАЛЬНОМ УРОВНЕ.
Примеров - масса.
Что же касается СОДЕРЖАНИЯ... Друзья мои! Всё давным-давно уже сказано до нас: что добро побеждает зло, что красота - это страшная сила, что помидор красный, что жизнь прекрасна и удивительна, что любовь - это тебе не хухры-мухры и т.д. Цитируя "Операцию Ы", "ВСЁ УЖЕ УКРАДЕНО ДО НАС".
Ничего нового мы не придумаем, и единственное, что мы можем - это найти для старых истин новую ФОРМУ.
Архетипы стары как мир. АРХЕТИП - ЭТО ГЕНОКОД. Это матрица.
А странная самоцель писать стихи так, "чтобы было понятно и мальчику на самокате и дедушке на скамеечке" - это значит стремиться писать откровенно примитивно.
ПОЛУЧАТЬ БЕСКОНЕЧНЫЕ "ДЕВИДЕНДЫ" С ТАКОЙ НЕНАДЁЖНОЙ ВЕЩИ КАК ЭМОЦИИ, пресловутая "ДУША" - НЕВОЗМОЖНО.
Овладевайте, друзья мои, формой, и не стыдитесь этого. СЛОВО для поэта - это ЕДИНСТВЕННЫЙ его материал, и оно же - ЕДИНСТВЕННЫЙ его инструментарий.
Рекомендую ознакомиться с философемами БАХТИНА, сформулированными в его работе "Проблемы содержания, материала и формы в словесном творчестве".
Существует понятие "эстетический объект".
По Бахтину - материал противоположен эстетическому фактору.
СОДЕРЖАНИЕ НЕ ИМЕЕТ ОТНОШЕНИЯ К ТВОРЧЕСТВУ.
К творчеству имеет отношение лишь ФОРМА.
ИСКУССТВО - это ПРОЦЕСС ФОРМООБРАЗОВАНИЯ.
Проще говоря: искусство - это НЕ "о чём?", а "КАК?"
...........
Вважаю, ці поради відомі всім.
І можливо, це багатолітня звичка педагога повчати, але дуже хотілося б, щоб молоді автори прислухалися до них.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
