ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.02.28 21:23
Місцевий транзит (The Jimi Hendrix Experience)
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Субстрат всякої всячини
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Довоєнна ідилія
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
* * *
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
Кримські портрети на тлі природи
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,

Юрій Гундарів
2026.02.28 09:35
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Дмитро Коцюбайло
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко

Віктор Кучерук
2026.02.28 06:13
* * *
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.

Тетяна Левицька
2026.02.27 21:53
Вертайтесь
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!

Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
Нате
                    І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!

Іван Потьомкін
2026.02.27 19:44
Владислав Бронєвський
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.

Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
Нам Не Торкнутися -- з присмаком іспанських ритмів
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
***
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Ранок
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
* * *
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Довколаполітичні думки
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
Меню гіркої правди
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Еолові сходи
день сторожу відбув, долетів до межі і погас,
вечір, бліднучи, носить раменом тягар прохолоди
для сезону утрат, що давно не виходить із моди,
затуманений вік мандрагори полює на нас.

а еолові сходи спускаються вниз, і вітрів
предостатньо для серця, – не жаль, що немає попутних,
тільки нить аріадни, немовби сльоза невідчутна,
осипається в мох закошлачених сріблом лісів.

розтирає білила художник землі світляків,
він малює углиб, і проносить себе, як лампаду.
ти наважся – ступи крейдяною травою й не згадуй,
як тебе він беріг, а себе – не умів, не зумів…

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-09 21:35:27
Переглядів сторінки твору 5856
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.950 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 21:40:15 ]
Дуже гарно, Олю. Мені близька пульсуюча емоція цього вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 21:43:13 ]
щиро дякую! бо почуваю себе часто як псих: коли пишу - щаслива, коли публікую - все не подобається. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 21:55:16 ]
Ви ніби писали під звуки арфи Еола. Дуже-дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 21:59:49 ]
а ви знаєте, так дивно - написала про землю світляків - а вже потім згадала, що читала в дитинстві "Землю світлячків" Близнеця. Знайшла в Інтернеті - і просто ахнула - така сучасна казка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 22:11:51 ]
ритм і справді гарний, еоловий, пульсуючий, як сказала Світлана.
але є деякі моменти, які "стопорять" :)
"блІднучи" - є така форма? крім існуючих "блідніючи" і "бліднучИ"?

в рядках
"тіні чорних полів мандрагори полюють на нас."
і
"розтирає білила художник землі світляків" - однакова вада: невиразність визначального слова/поняття. тому у першому випадку незрозуміло, що саме полює: тіні чи мандрагори, а в другому - що саме розтирає художник: білила чи світляків.

також сумнівне (для мене) порівняння нитки Аріадни з першою сльозою і її невідчутністю.
і, Олю, хіба нитка і спіраль - одне й те ж? якби герой ходив по спіралі Аріадни, то він би ходив й досі :)

Останній рядок дуже сподобався. Тільки я б написала:
"як тебе він беріг, а себе – не умів, не зумів…"

Сподіваюсь, критика не дуже жорстка? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 22:28:23 ]
Олю, з "бліднучи" то я "прогнала", питання знімається :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 22:36:09 ]
Чорі, "блІднучи" перевірила ще до публікаці на http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/

особисто мені в тих рядках видається все прозоро))) тіні чи мандрагори - "тіні... полів мандрагори" - у мене була інша версія рядка, де були "мандрагорові тіні", але цей варіант надто перегукується з наступним "еолові сходи" - то я його зняла.
"художник землі світляків" - ну як сказати ясніше? я не бачу тут конфлікту.

і я не мала на увазі нитку аріадни, аріадна - тут тільки натяк на того, хто веде. А шлях саме по спіралі - бо так відбувається той процес, що я описала.

:)) і дякую за пропозицію "умів-зумів" але умів звучить обнадійливо, а зумів - трохи трагічно, як підсумок. Це трохи розходиться з ідеєю, тому я ще подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 22:46:24 ]
ви праві з аріадною. спробую замінити її нейтральнішим словом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 22:39:10 ]
Гарно, Олю! Файно пишеш останнім часом. Починаю вже тобі заздрити (надіюся, що білою заздрістю=))

а фінал вірша мені нагадав рядки Римарука:

За голодну душу глоду
як умію помолюсь,
за чужу: поперла в хащу -
а витала б між олив...
От лише свою пропащу
не втолив, не відмолив.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 22:56:51 ]
а, не кажи про заздрість, робимо ж спільну справу. :)
один у одного щось вчимося.

дякую за Римарука! справді дуже гарний уривок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:05:33 ]
Головне, що я знаю, що можу добре писати. От, тільки не пишеться, зараза...
До речі, можеш мене поздоровити з першою публікацією.
В "Дніпрі". При чому, що я туди нічого не посилав)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:08:35 ]
видно, ти Юхниці сподобався. ) а як ти дізнався про публікацію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:12:29 ]
Тільки-що лист побачив. А то ще й вірш такий посередненький. "Горб". Юхниця, до речі, зауважив його) А яке він відношення має до Дніпра?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:14:00 ]
точно не знаю,) думаю, що таке ж, як і до рожевого сайту - фінанси. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:26:35 ]
в мене теж зараз 940 грн появилося вільних. Може б з ним в долю впасти. Був би співвласником "Дніпра". Цікава ідея. Дякую, Олю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:28:56 ]
це тобі за вірш заплатили стільки?!!! =()


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:32:04 ]
так. Я, правда, продав їм авторські права на нього. тЕПЕР МУЧУСЯ - МОЖЕ ПРОДЕШЕВИВ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:41:59 ]
дО РЕЧІ, ЗНАЙШО В НЕТІ ВЕСЬ ВІРШ Римарука.
Після його смерті він звучить вже зовсфм по іншому.

Тут не знайдете мене ви.
в найглухішому кутку
маю море я серпневе
й точну дату на квитку.
На удачу є підкова,
на рибину – рвана сіть…
Зрідка слово випадкове
їжаком прошурхотить.


Проглядає тут крізь воду
кожен камінь і молюск.
За голодну душу глоду
як умію помолюсь,
за чужу: поперла в хащу –
а витала б між олив…
От лише свою пропащу
не втолив, не відмолив.


Солодкаві, мов цукати,
і гіркіші від цикут –
ви лишіть мене шукати:
я недовго буду тут.
Знову я втечу, панове,
і в тамтешній темноті
небо матиму тернове
й точну дату на хресті.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-10 00:00:27 ]
Файно,Оль! Може останнє слово ліпше "зумів"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 09:15:29 ]
знаєте, розмірковувала над цим умів-зумів весь ранок і бачу, що ви з Чорі праві - в художньому розумінні це краще - я зміню.
Хоча я трохи фаталістка і боюся таких песимістичних слів… )))
Дякую, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-10 09:02:12 ]
Олю, зачарували мене Ваші Еолові сходи...
Хоч теж відчула кілька "проблемних" місць. Маю кілька пропозицій на Ваш розсуд.

"тіні чорних полів мандрагори полюють на нас"

тут можна й так залишити, нехай читач сам розбирається, якщо захоче. а можна йому допомогти ось так:
"тіні (чорних полів мандрагори) полюють на нас"
або так:
"тіні
чорних полів мандрагори
полюють на нас".

Відповідно й тут:
"розтирає білила
художник землі світляків"

"тільки нить аріадни, немовби сльоза невідчутна,
осипається в мох закошлачених сріблом лісів".


нить - сльоза - осипається ???

якось воно до купи не тулиться. Люба права.
Може, "сльозу" замінити "золою"? Ану гляньте, Олю:

нить - зола - осипається. Тепер все логічно.
(Ох, набридла я вже певно тут усім зі своєю логікою. Та вже вибачайте...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 09:22:15 ]
а було в мене таке бажання - розбити рядки, щоб фрази ділилися логічніше, бо вірш дуже насичений. Може спробувати?

про нитку, що осипається - вона осипається сльозами, тому я хотіла б тут залишити, як є. Вона пояснює метафору нитки - сльози як те, що розкриває серце. Можна було б написати "опадає на мох закошлачених…" - але це мені здалося, що це дуже спрощує розуміння.

Взагалі вірш описує дуже конкретний процес :), а не просто красива замальовка, тому я так і тримаюся за ці "невідповідності" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 10:52:31 ]
На мою думку, треба залишити розмір рядків як є - саме він дає напругу і створює той "авторський" простір поезії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 14:02:21 ]
дякую, Маріє! я теж залишилася при такій думці - він і писався, щоб бути мелодійним і легко-прозорим, а розбивка наче робить його рвучкішим… ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-10 11:18:40 ]
Мені - з робивкою краще. Та обирати автору. На всіх не вгодиш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 14:03:07 ]
дякую, пані Любо! ось походила кілька днів, подумала… поки що залишу в першому варіанті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 12:33:59 ]
Олю!
Ота "нитка Аріадни"...
Ні!
Не виткати мені
такий образний
і розмаїтий
гобелен...
Радий за Вас! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 14:04:29 ]
і я не тчу,
я лиш хапаю нитку часу -
неповторну,
завтра вона
вже буде іншою…

щиро дякую, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2012-02-15 18:32:00 ]
Чудово! Не просто античні мотиви - якоюсь предковічною давниною віє від Ваших віршів... Зачаровує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-19 13:34:40 ]
дуже дякую, Артуре.