ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Пісочний годинник
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 3)
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
* 141 *
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
* * *
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26

Мар'ян Кіхно
2026.07.14 03:23
Як ми не стали дипломатами
Я сподіваюсь, у вас ніколи більше не виникне подібна можливість. Але знати про неї надалі доцільно та смішно. На ту мить Україна збиралася в державний кулак, і ми двоє, шниривши на Хрещатику-26, вирішили від балди найнятися ще й перекладачами в Міністер

Володимир Бойко
2026.07.13 19:08
Історичні парадокси -2
І історію і сучасність підганяють одне під одного. Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло. Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.

Юрій Лазірко
2026.07.13 17:09
Зима Вже Близько -- з присмаком блюзу
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот

те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні

С М
2026.07.13 15:04
Ядро & Цеп (Janis Joplin @McMahon Stadium Calgary July 4 1970)
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки

Вячеслав Руденко
2026.07.13 14:41
Secret place
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.

Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Еолові сходи
день сторожу відбув, долетів до межі і погас,
вечір, бліднучи, носить раменом тягар прохолоди
для сезону утрат, що давно не виходить із моди,
затуманений вік мандрагори полює на нас.

а еолові сходи спускаються вниз, і вітрів
предостатньо для серця, – не жаль, що немає попутних,
тільки нить аріадни, немовби сльоза невідчутна,
осипається в мох закошлачених сріблом лісів.

розтирає білила художник землі світляків,
він малює углиб, і проносить себе, як лампаду.
ти наважся – ступи крейдяною травою й не згадуй,
як тебе він беріг, а себе – не умів, не зумів…

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-09 21:35:27
Переглядів сторінки твору 6330
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.950 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 21:40:15 ]
Дуже гарно, Олю. Мені близька пульсуюча емоція цього вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 21:43:13 ]
щиро дякую! бо почуваю себе часто як псих: коли пишу - щаслива, коли публікую - все не подобається. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 21:55:16 ]
Ви ніби писали під звуки арфи Еола. Дуже-дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 21:59:49 ]
а ви знаєте, так дивно - написала про землю світляків - а вже потім згадала, що читала в дитинстві "Землю світлячків" Близнеця. Знайшла в Інтернеті - і просто ахнула - така сучасна казка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 22:11:51 ]
ритм і справді гарний, еоловий, пульсуючий, як сказала Світлана.
але є деякі моменти, які "стопорять" :)
"блІднучи" - є така форма? крім існуючих "блідніючи" і "бліднучИ"?

в рядках
"тіні чорних полів мандрагори полюють на нас."
і
"розтирає білила художник землі світляків" - однакова вада: невиразність визначального слова/поняття. тому у першому випадку незрозуміло, що саме полює: тіні чи мандрагори, а в другому - що саме розтирає художник: білила чи світляків.

також сумнівне (для мене) порівняння нитки Аріадни з першою сльозою і її невідчутністю.
і, Олю, хіба нитка і спіраль - одне й те ж? якби герой ходив по спіралі Аріадни, то він би ходив й досі :)

Останній рядок дуже сподобався. Тільки я б написала:
"як тебе він беріг, а себе – не умів, не зумів…"

Сподіваюсь, критика не дуже жорстка? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 22:28:23 ]
Олю, з "бліднучи" то я "прогнала", питання знімається :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 22:36:09 ]
Чорі, "блІднучи" перевірила ще до публікаці на http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/

особисто мені в тих рядках видається все прозоро))) тіні чи мандрагори - "тіні... полів мандрагори" - у мене була інша версія рядка, де були "мандрагорові тіні", але цей варіант надто перегукується з наступним "еолові сходи" - то я його зняла.
"художник землі світляків" - ну як сказати ясніше? я не бачу тут конфлікту.

і я не мала на увазі нитку аріадни, аріадна - тут тільки натяк на того, хто веде. А шлях саме по спіралі - бо так відбувається той процес, що я описала.

:)) і дякую за пропозицію "умів-зумів" але умів звучить обнадійливо, а зумів - трохи трагічно, як підсумок. Це трохи розходиться з ідеєю, тому я ще подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 22:46:24 ]
ви праві з аріадною. спробую замінити її нейтральнішим словом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 22:39:10 ]
Гарно, Олю! Файно пишеш останнім часом. Починаю вже тобі заздрити (надіюся, що білою заздрістю=))

а фінал вірша мені нагадав рядки Римарука:

За голодну душу глоду
як умію помолюсь,
за чужу: поперла в хащу -
а витала б між олив...
От лише свою пропащу
не втолив, не відмолив.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 22:56:51 ]
а, не кажи про заздрість, робимо ж спільну справу. :)
один у одного щось вчимося.

дякую за Римарука! справді дуже гарний уривок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:05:33 ]
Головне, що я знаю, що можу добре писати. От, тільки не пишеться, зараза...
До речі, можеш мене поздоровити з першою публікацією.
В "Дніпрі". При чому, що я туди нічого не посилав)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:08:35 ]
видно, ти Юхниці сподобався. ) а як ти дізнався про публікацію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:12:29 ]
Тільки-що лист побачив. А то ще й вірш такий посередненький. "Горб". Юхниця, до речі, зауважив його) А яке він відношення має до Дніпра?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:14:00 ]
точно не знаю,) думаю, що таке ж, як і до рожевого сайту - фінанси. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:26:35 ]
в мене теж зараз 940 грн появилося вільних. Може б з ним в долю впасти. Був би співвласником "Дніпра". Цікава ідея. Дякую, Олю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:28:56 ]
це тобі за вірш заплатили стільки?!!! =()


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:32:04 ]
так. Я, правда, продав їм авторські права на нього. тЕПЕР МУЧУСЯ - МОЖЕ ПРОДЕШЕВИВ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:41:59 ]
дО РЕЧІ, ЗНАЙШО В НЕТІ ВЕСЬ ВІРШ Римарука.
Після його смерті він звучить вже зовсфм по іншому.

Тут не знайдете мене ви.
в найглухішому кутку
маю море я серпневе
й точну дату на квитку.
На удачу є підкова,
на рибину – рвана сіть…
Зрідка слово випадкове
їжаком прошурхотить.


Проглядає тут крізь воду
кожен камінь і молюск.
За голодну душу глоду
як умію помолюсь,
за чужу: поперла в хащу –
а витала б між олив…
От лише свою пропащу
не втолив, не відмолив.


Солодкаві, мов цукати,
і гіркіші від цикут –
ви лишіть мене шукати:
я недовго буду тут.
Знову я втечу, панове,
і в тамтешній темноті
небо матиму тернове
й точну дату на хресті.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-10 00:00:27 ]
Файно,Оль! Може останнє слово ліпше "зумів"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 09:15:29 ]
знаєте, розмірковувала над цим умів-зумів весь ранок і бачу, що ви з Чорі праві - в художньому розумінні це краще - я зміню.
Хоча я трохи фаталістка і боюся таких песимістичних слів… )))
Дякую, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-10 09:02:12 ]
Олю, зачарували мене Ваші Еолові сходи...
Хоч теж відчула кілька "проблемних" місць. Маю кілька пропозицій на Ваш розсуд.

"тіні чорних полів мандрагори полюють на нас"

тут можна й так залишити, нехай читач сам розбирається, якщо захоче. а можна йому допомогти ось так:
"тіні (чорних полів мандрагори) полюють на нас"
або так:
"тіні
чорних полів мандрагори
полюють на нас".

Відповідно й тут:
"розтирає білила
художник землі світляків"

"тільки нить аріадни, немовби сльоза невідчутна,
осипається в мох закошлачених сріблом лісів".


нить - сльоза - осипається ???

якось воно до купи не тулиться. Люба права.
Може, "сльозу" замінити "золою"? Ану гляньте, Олю:

нить - зола - осипається. Тепер все логічно.
(Ох, набридла я вже певно тут усім зі своєю логікою. Та вже вибачайте...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 09:22:15 ]
а було в мене таке бажання - розбити рядки, щоб фрази ділилися логічніше, бо вірш дуже насичений. Може спробувати?

про нитку, що осипається - вона осипається сльозами, тому я хотіла б тут залишити, як є. Вона пояснює метафору нитки - сльози як те, що розкриває серце. Можна було б написати "опадає на мох закошлачених…" - але це мені здалося, що це дуже спрощує розуміння.

Взагалі вірш описує дуже конкретний процес :), а не просто красива замальовка, тому я так і тримаюся за ці "невідповідності" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 10:52:31 ]
На мою думку, треба залишити розмір рядків як є - саме він дає напругу і створює той "авторський" простір поезії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 14:02:21 ]
дякую, Маріє! я теж залишилася при такій думці - він і писався, щоб бути мелодійним і легко-прозорим, а розбивка наче робить його рвучкішим… ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-10 11:18:40 ]
Мені - з робивкою краще. Та обирати автору. На всіх не вгодиш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 14:03:07 ]
дякую, пані Любо! ось походила кілька днів, подумала… поки що залишу в першому варіанті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 12:33:59 ]
Олю!
Ота "нитка Аріадни"...
Ні!
Не виткати мені
такий образний
і розмаїтий
гобелен...
Радий за Вас! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 14:04:29 ]
і я не тчу,
я лиш хапаю нитку часу -
неповторну,
завтра вона
вже буде іншою…

щиро дякую, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2012-02-15 18:32:00 ]
Чудово! Не просто античні мотиви - якоюсь предковічною давниною віє від Ваших віршів... Зачаровує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-19 13:34:40 ]
дуже дякую, Артуре.