ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Опісля
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
* * *
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлька Гриценко (1990) / Вірші / Душа писала...

 Держава хвора
Образ твору Не слухай пісню — чужою стала.
Послухай серце, послухай совість.
Хай кожна буква у кожнім слові
Зчиняє крики, зчиняє галас.

Не дай так легко зламати волю!
Не схлипуй гірко під кожним цапом!
Не дайся бідам в голодні лапи.
Немає хору, то буде соло!

Не дай чужому своє забрати,
І рідним словом долай образу.
Не плач над цукром, не плач за газом,
Живи тим добрим, що дала мати.

І хай ламають, і хай говорять,
Що нам країну ховати треба.
У нас є жито, у нас є небо,
Та серце наше хронічно хворе.

Чиї ж то сльози втопили море,
Й залізли в серце гвоздем іржавим?
Вже цілу вічність моя держава
Лікує серце хронічно хворе...


11.11.2011р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-11 21:57:05
Переглядів сторінки твору 6900
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.845 / 5.5  (4.877 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.717 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.02.12 21:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 22:10:28 ]
Сміливий діагноз.
Але факти - річ переконлива.

Життя і більше моя держава,
Цей рядок не розумію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 22:11:35 ]
Ціле життя боремось і навіть більше, ніж життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 22:13:05 ]
Змінила той рядок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 22:15:19 ]
Так, краще....і переконливіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 22:14:04 ]
На жаль, Юлечко, вона таки хвора. Ось недавно й мені написалося...

Я продовжити можу безмірно
"Чорний список" людського розтління,
Перероджень Людини у звіра
І спотворення істин безцінних,
Перетворень малого в велике,
Обезкровлення дерева Роду,
Розпорошення Духу на крихти,
Звиродніння Душі у народу,
Перемноження страху на відчай,
Упокорення болі стернею,
Укоріннення масок у вічі,
Перекреслення правди брехнею,
Поневолення волі насиллям,
Уневажнення честі й моралі,
Розпорошення в колах безсилля
Переломлених долі скрижалей...

Перекраєні віхи історій
І сплюндровані вір постулати,
Заколисана, приспана, хвора,
Запроторена совість за грати.
Розстриножені коні стихії,
Потривожене небо від зречень,
І любов, яка душу не гріє
Ні у спеку, ані в холоднечу.
Перепалені мрії на попіл,
Перетовчені кості в могилах,
Недовивчені нами уроки
Пеленою оман нас сповили.
Запорошені серця судини
Чорним снігом людської облуди,
Замордований люд безупину
Всі віки у засліпленні блудить...

Сумно янголи дивляться з висі.
Можна й далі продовжити список...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 22:19:22 ]
Можна й далі продовжити список:
Зовсім юні, із рідних колисок
До чужого біжать, за кордони,
Їм і мови вже не перепони...

Зовсім юні тікають за море,
Там до них, як до рідних говорять.
І вже звідти матусі привіти,
Надсилають відхрещені діти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 22:23:52 ]
Сподобалося.
Єдине, що різонуло - гвоздем. Може, краще гвіздком?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 22:25:29 ]
Гвоздем... великим і старим. Таким, який намагається роздерти м"ясо, але вже тупий для цього...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 22:27:07 ]
Та я розумію. Але мені видається, що гвоздь - русизм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 22:29:25 ]
Правильно Вам здається... Так і повинно бути. Не українській мові присвячую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 22:36:47 ]
Не серце в неї хронічно хворе,
Хронічно хворі у неї діти.
Усього доста - землі і моря
І банда навіть найбільша в світі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 22:37:39 ]
А хіба діти - то не серце держави?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 22:42:03 ]
Завели у безвихідь державу
І усе, що святе, сплюндрували.
Непокірним готують розправу,
Щоби інші покірно мовчали.
Україна від злиднів зчорніла,
Українці – по світі з торбами.
Тільки влада, немов знавісніла,
П’є з нас кров і закусує нами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 22:45:31 ]
Наталечко, дякую за розуміння і за те, що ти є! За те, що є , за те, що тут...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 23:13:03 ]
В нас це навзаєм, я - у Тебе, Ти - у мене...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-11-12 04:36:39 ]
Та серце наше хронічно хворе? Ні, не серце... І цвяхом, а не гвоздем... Шліфуйте ще, не кидайте...
І не відволікайтесь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 11:18:22 ]
Пане Іване, чи Ви раптом вже не зробити "розтин" тій державі, що знаєте - що у неї насправді хронічно хворе?... А "гвоздем" вжито автором свідомо, а не через незнання рідної мови. Ставлюся з повагою до Вас, як до поета, та гадаю, що слід вникати також і у суть написаного, а не беземоційно аналізувати лише форму і досконалість рим, тоді й не буде таких безпідставних звинувачень на адресу автора. З повагою, Н.К.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-12 11:44:05 ]
Іване, та що ви всі до того цвяха... У мене з мовою проблем нема. Просто пожаліла товаришів-сусідів. Нехай бодай одне слово знайоме побачать...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-12 15:49:11 ]
якась дитяча відмовка. та хоч у лапки його тоді візьміть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-12 11:50:27 ]
Щодо серця. Патара Бачія добре зрозуміла про що тут. Діти - серце держави, молодь, яка повинна її будувати. Я і меніподібні. Але у нас інші життєві цілі. Дають нам чуже - з радість беремо те чуже і йому вклоняємось. А свого не бачимо. А своє здається чимось забитим і безперспективним. Тому й хворе наше серце. А ті, що життя прожили лікують... І вже цілу вічність лікують. Та з кожним роком шансів на одужання все менше. І перестаньте до "гвоздя" чіплятись. Бо російська мова влазить у наше серце не українським цвяхом, а своїм гвоздем. І не буду я нічого виправляти. Вважайте краще мене неосвіченою. Зрештою, якщо мені треба пояснювати кожен рядок, то, виходить, я нездара і писати - не моє, адже аудиторія нічого не розуміє. Піду я зі своїми символами в інше місце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 14:44:37 ]
Юлечко, воно того не вартує, ну кому ти зробиш гірше? Навіть не думай нікуди діватись зі "своїми символами", ти нам тут потрібна і мені зокрема, а хто не зрозумів - хай йому буде, не ображайся, всім не вгодиш, а люди деколи люблять шукати собі ворогів зовсім не там, де вони насправді проживають (вони ж бо - у них самих...).
Ти - мій сонячний промінець, люблю тебе зі всіма твоїми символами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-11-12 15:24:26 ]
Квітонько, чого ви сердитесь?..
Господь з вами, які звинувачення? Подивіться на це у світлі Святого Письма... Пояснення завжди знайдуться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-12 15:40:52 ]
Юлю, - молодець! Актуально, гарно і сміливо написано.