ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Трагедія
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
***
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
"У блакитнім просторі безмежнім..."
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлька Гриценко (1990) / Вірші / Душа писала...

 Держава хвора
Образ твору Не слухай пісню — чужою стала.
Послухай серце, послухай совість.
Хай кожна буква у кожнім слові
Зчиняє крики, зчиняє галас.

Не дай так легко зламати волю!
Не схлипуй гірко під кожним цапом!
Не дайся бідам в голодні лапи.
Немає хору, то буде соло!

Не дай чужому своє забрати,
І рідним словом долай образу.
Не плач над цукром, не плач за газом,
Живи тим добрим, що дала мати.

І хай ламають, і хай говорять,
Що нам країну ховати треба.
У нас є жито, у нас є небо,
Та серце наше хронічно хворе.

Чиї ж то сльози втопили море,
Й залізли в серце гвоздем іржавим?
Вже цілу вічність моя держава
Лікує серце хронічно хворе...


11.11.2011р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-11 21:57:05
Переглядів сторінки твору 7887
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.845 / 5.5  (4.877 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.717 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.02.12 21:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 22:10:28 ]
Сміливий діагноз.
Але факти - річ переконлива.

Життя і більше моя держава,
Цей рядок не розумію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 22:11:35 ]
Ціле життя боремось і навіть більше, ніж життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 22:13:05 ]
Змінила той рядок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 22:15:19 ]
Так, краще....і переконливіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 22:14:04 ]
На жаль, Юлечко, вона таки хвора. Ось недавно й мені написалося...

Я продовжити можу безмірно
"Чорний список" людського розтління,
Перероджень Людини у звіра
І спотворення істин безцінних,
Перетворень малого в велике,
Обезкровлення дерева Роду,
Розпорошення Духу на крихти,
Звиродніння Душі у народу,
Перемноження страху на відчай,
Упокорення болі стернею,
Укоріннення масок у вічі,
Перекреслення правди брехнею,
Поневолення волі насиллям,
Уневажнення честі й моралі,
Розпорошення в колах безсилля
Переломлених долі скрижалей...

Перекраєні віхи історій
І сплюндровані вір постулати,
Заколисана, приспана, хвора,
Запроторена совість за грати.
Розстриножені коні стихії,
Потривожене небо від зречень,
І любов, яка душу не гріє
Ні у спеку, ані в холоднечу.
Перепалені мрії на попіл,
Перетовчені кості в могилах,
Недовивчені нами уроки
Пеленою оман нас сповили.
Запорошені серця судини
Чорним снігом людської облуди,
Замордований люд безупину
Всі віки у засліпленні блудить...

Сумно янголи дивляться з висі.
Можна й далі продовжити список...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 22:19:22 ]
Можна й далі продовжити список:
Зовсім юні, із рідних колисок
До чужого біжать, за кордони,
Їм і мови вже не перепони...

Зовсім юні тікають за море,
Там до них, як до рідних говорять.
І вже звідти матусі привіти,
Надсилають відхрещені діти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 22:23:52 ]
Сподобалося.
Єдине, що різонуло - гвоздем. Може, краще гвіздком?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 22:25:29 ]
Гвоздем... великим і старим. Таким, який намагається роздерти м"ясо, але вже тупий для цього...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 22:27:07 ]
Та я розумію. Але мені видається, що гвоздь - русизм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 22:29:25 ]
Правильно Вам здається... Так і повинно бути. Не українській мові присвячую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 22:36:47 ]
Не серце в неї хронічно хворе,
Хронічно хворі у неї діти.
Усього доста - землі і моря
І банда навіть найбільша в світі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 22:37:39 ]
А хіба діти - то не серце держави?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 22:42:03 ]
Завели у безвихідь державу
І усе, що святе, сплюндрували.
Непокірним готують розправу,
Щоби інші покірно мовчали.
Україна від злиднів зчорніла,
Українці – по світі з торбами.
Тільки влада, немов знавісніла,
П’є з нас кров і закусує нами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 22:45:31 ]
Наталечко, дякую за розуміння і за те, що ти є! За те, що є , за те, що тут...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 23:13:03 ]
В нас це навзаєм, я - у Тебе, Ти - у мене...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-11-12 04:36:39 ]
Та серце наше хронічно хворе? Ні, не серце... І цвяхом, а не гвоздем... Шліфуйте ще, не кидайте...
І не відволікайтесь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 11:18:22 ]
Пане Іване, чи Ви раптом вже не зробити "розтин" тій державі, що знаєте - що у неї насправді хронічно хворе?... А "гвоздем" вжито автором свідомо, а не через незнання рідної мови. Ставлюся з повагою до Вас, як до поета, та гадаю, що слід вникати також і у суть написаного, а не беземоційно аналізувати лише форму і досконалість рим, тоді й не буде таких безпідставних звинувачень на адресу автора. З повагою, Н.К.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-12 11:44:05 ]
Іване, та що ви всі до того цвяха... У мене з мовою проблем нема. Просто пожаліла товаришів-сусідів. Нехай бодай одне слово знайоме побачать...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-12 15:49:11 ]
якась дитяча відмовка. та хоч у лапки його тоді візьміть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-12 11:50:27 ]
Щодо серця. Патара Бачія добре зрозуміла про що тут. Діти - серце держави, молодь, яка повинна її будувати. Я і меніподібні. Але у нас інші життєві цілі. Дають нам чуже - з радість беремо те чуже і йому вклоняємось. А свого не бачимо. А своє здається чимось забитим і безперспективним. Тому й хворе наше серце. А ті, що життя прожили лікують... І вже цілу вічність лікують. Та з кожним роком шансів на одужання все менше. І перестаньте до "гвоздя" чіплятись. Бо російська мова влазить у наше серце не українським цвяхом, а своїм гвоздем. І не буду я нічого виправляти. Вважайте краще мене неосвіченою. Зрештою, якщо мені треба пояснювати кожен рядок, то, виходить, я нездара і писати - не моє, адже аудиторія нічого не розуміє. Піду я зі своїми символами в інше місце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 14:44:37 ]
Юлечко, воно того не вартує, ну кому ти зробиш гірше? Навіть не думай нікуди діватись зі "своїми символами", ти нам тут потрібна і мені зокрема, а хто не зрозумів - хай йому буде, не ображайся, всім не вгодиш, а люди деколи люблять шукати собі ворогів зовсім не там, де вони насправді проживають (вони ж бо - у них самих...).
Ти - мій сонячний промінець, люблю тебе зі всіма твоїми символами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-11-12 15:24:26 ]
Квітонько, чого ви сердитесь?..
Господь з вами, які звинувачення? Подивіться на це у світлі Святого Письма... Пояснення завжди знайдуться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-12 15:40:52 ]
Юлю, - молодець! Актуально, гарно і сміливо написано.