Чорі! Невже таким я цікавіший?
???

Дуже цікавий вірш!
російською у вас пробивається трохи інший стиль ))
українські вірші - безжурніші, нмсд.
ну і, може й добре було б підправити два останні рядки першої строфи - вони не дуже зрозумілі.

Чорі! А конкретніше, будь ласка?

Твій, Олю, теж гарний... Я вже був.
Щодо першої строфи, то трохи почекаю... Хай сам із собою розберусь...

Чорі! А може - знищити?

Цікавий, образний і гармонійний вірш. Правда, 4 рядок мені не дуже зрозумілий.

Словесні фігури «откройсь», «готовсь» і т. ін. у російській мають лубочно-армійський колорит. Твій вірш не з цієї опери, тому використання тут цієї форми – поганий феншуй :)

«а щель свою повремени захлопнуть» – по-перше, погано уявляю собі «щель души», по-друге «захлопнуть щель» – це як? Її можна закрити, замазати і т.ін. По-третє, сполучник «а» має щось противопоставляти. Хіба він противопоставляє «откройсь» і «повремени захлопнуть»?

«колодец этажа» - образ, хоч і не новий, але точний, чому б і ні.

«который омут с помыслами лопнуть» - це не російською. Я взагалі не розумію, про що це.

Друга строфа більш-менш вдала. «Питомец Мир» – гарно, тільки дефіс я би поставила.
«врезаясь внутрь» - важкувато звучить. Може, «врезаясь в тело»? Тоді з»явиться цікава парадоксальна лінія – тіло неживої «тележки» і «прах» живого ЛГ.

«таких в лицо пустых неузнаваний» – теж незрозумылий виверт. До чого выдноситься «лицо»?

«Нету» – це моветон у російській літературній мові :)

«собственный свой дух» – тут скрита тавтологія: якщо дух «собвственный», це автоматично означає, що «свой», нє?

«мест для гавани у взрослых» – місця можуть бути чи не бути в гавані, а не для неї. Але навіть не зважати на це, то що має означати «гавань у взрослых», висловлена від імені ЛГ? Він дитина? А якщо це якимось чином стосується «Питомца-Мира», то зв»язок з ним уже було втрачено в 3 строфі.

«Питомец Мир любезен лишь на слух,
но так рассчётлив, выбирая посох.» – вдалий образ. Хоча «любезен на слух» теж не зовсім російською.

«Лежит у ног ненужный молоток:
не достучаться в дверь, которой нету.» - іноді двері відчиняються, коли в них стучишся долонею :)

«А миг любви, седой мой волосок,
скользит над пропастью по парапету.» – вибач, Міша, але це мені нагадало «старика Хоттабыча» :) До того ж, «скользить» можна kbit по чомусь гладкому, а парапет, наскільки мені відомо, таким не є.

При всьому тому у вірші є ідея і настрій. І, повторю свою думку, такі вірші, нмд, допоможуть тобі краще розкритися.

Привіт. Полковнику! Приємно здивував! Після Чорі коментувати немає сенсу - там все докладно. Мені сподобалося.

Чорі! :))) "Публичная порка Бобикова" пройшла успішно. Дяка! Беру до уваги! Авжеееж... Проте, це усе, ну, мовне... (чим зовсім не переймався, сякий-такий) "Більше не буду"

Да! Чорі! МГУ - супер! Передай, що я :))) перепрошую...

Привіт, Генерале! А що тобі сподобалося? Ляпаси чи те, що їх заслужило?
:)

Даруй, Чорі, виправив, що міг...

Далась тобі та інверсія! А за "повремени" абидна...

Привіт! Та вже "зализую" свої розкішні "власний стиль" і таке інше... :))) "НаДихатися" залишаю насолоду Анонімові. Я вже якось "тхнутимусь", нє?
Дяка за аванси щодо висоти (зауваж, я не альпініст там якийсь!), гадаю, там і без мене "добра" усякого вистачає:)))
Ксюш!! Чи не поясниш тільки, а шо то за "мед" такий у коментах, коли пишуть ..нд(чи як там)пс якесь?