О, Світлано Майє, мені надзвичайно приємно отримати таке схвалення моєї літ.пародії від Вас, я й сам просто ошелешений. Щиро вдячний!

До речі, підтримую Вас у Вашому прагненні захистити свої авторські права і теж вважаю, що пародисти не мають права копіювати собі в епіграф повністю пародійований твір без згоди автора цього твору. Колись я теж піднімав це питання, і відзвуки цього навіть є у моїй поемі, але залишився в "гордом одиночестве". А Вас вітаю з перемогою (бачив Вашу дискусію під пародією Яни Устимко).

прошу уточнити з перемогою над ким саме.))) чи слабо?

Не кого над ким, а чого, Яно. В даному випадку, я вважаю - здорового глузду і Закону України "Про авторське право і суміжні права". Як я вже казав, я тут теж піднімав аналогічне питання, але програв - напевно, не вистачило сили переконання. На відміну від Світлани Майї. Що стосується конкретики, то, на мій погляд, пародисту вистачає кількох рядків оригіналу для пародії, і тоді авторське право не буде порушено. Наприклад, у випадку з цією моєю пародією. Як бачите, у Світлани Майї до мене не виникло запитань, оскільки я все зробив правильно: взяв в епіграф кілька рядків з Світланиного вірша з вказанням автора, а внизу дав посилання на її вірш. Саме так, на мою думку, і повинні робити всі пародисти.

Шановна Світлано Майє!

Вважаючи більш доцільнішим спілкуватися про об'єкт спілкування за місцем його знаходження, хотілося б продовжити наш диспут саме тут (на це є ще одна причина - моя остання пародія, під якою він (диспут) розпочався, мною видалена не без поважних на те причин).

Отже, під моєю відповіддю на коментар Семена Саннікова я несподівано отримав Ваш коментар, цитую:

Коментатор Семен Санніков, [ 2013-01-23 21:31:53 ],
на сторінці твору "***"

Мабуть, усі хто служили у піхоті, повинні були знать про бабаїв. Уданому випадку, напевне, повинно буть "бабає́м".
"ХтоСЬ Забрати" - нов комент (no comment).
ЯК ПРомажу.

І це лише одна строфа.
Ваш вірш, якщо над ним попрацювать, може стать кращим, аніж обидва попередні.


Коментатор Валерій Хмельницький, [ 2013-01-24 09:14:24 ],
на сторінці твору "***" | Остаточно видалити

Пильнуюсь я, пильнуюсь, та час від часу знову таки неправильні наголоси вилазять у віршах.) Дякую, Семене!

Ой, не вельми пильнуєтеся, пане)))Пишете і друкуєте пародію в журналі без дозволу автора оригіналу. Оригінал був лише в інтернеті. І оригінал "Оферта" був і є самодостатнім і кращим за Вашу пародію, до речі. Без зайвої скромності стверджую))) А як же авторське право, яке Ви так відстоювали?
Вгору
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2013-01-24 16:35:58 ],
на сторінці твору "***"

Кінець цитати.

І, нижче, окремим коментарем, цитую:

Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2013-01-24 15:20:49 ],
на сторінці твору "***"

Я писала під текстом Валерія. Він знає, чому я написала)))Моя "Оферта"його до Олімпу веде))). А що Вам робити...я не знаю.

Кінець цитати.

Моя відповідь на Ваші коментарі була така, цитую:


Коментатор Валерій Хмельницький, [ 2013-01-25 15:25:47 ],
на сторінці твору "***" | Остаточно видалити

Вітаю, Світлано Майє! Радий побачити Ваш коментар на своїй сторінці після досить довгої перерви.

Я зрозумів, про що Ви.

Проте своїм зауваженням Ви змусили мене щойно переглянути ще раз коментарі під моєю пародією та Вашим оригіналом, а також знайти в Інтернеті Закон України "Про авторське право та суміжні права".

Щодо коментарів, то бачу, що Вам тоді сподобалася моя пародія і Ви цілком схвально її прийняли.

Щодо "друку пародії в журналі без дозволу автора оригіналу", а також того, що "оригінал був лише в інтернеті".

Спочатку давайте визначимося з термінами згідно Закону України "Про авторське право та суміжні права" (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3792-12) (який і я, і Ви, як пам'ятаю з тодішньої дискусії на сторінках ПМ, визнаємо і стараємось дотримуватись).

Цитую:

"Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила
твір;

...

оприлюднення (розкриття публіці) твору - здійснена за згодою
автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав
дія, що вперше робить твір доступним для публіки шляхом
опублікування, публічного виконання, публічного показу, публічної
демонстрації, публічного сповіщення тощо;

опублікування твору, фонограми, відеограми - випуск в обіг за
згодою автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або)
суміжних прав виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими
способами примірників твору, фонограми, відеограми у кількості,
здатній задовольнити, з урахуванням характеру твору, фонограми чи
відеограми, розумні потреби публіки, шляхом їх продажу, здавання в
майновий найм, побутового чи комерційного прокату, надання доступу
до них через електронні системи інформації таким чином, що
будь-яка особа може його отримати з будь-якого місця і у будь-який
час за власним вибором або передачі права власності на них чи
володіння ними іншими способами. Опублікуванням твору, фонограми,
відеограми вважається також депонування рукопису твору, фонограми,
відеограми у сховищі (депозитарії) з відкритим доступом та
можливістю одержання в ньому примірника (копії) твору, фонограми,
відеограми;

...

цитата - порівняно короткий уривок з літературного, наукового
чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується,
з обов'язковим посиланням на його автора і джерела цитування,
іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої
твердження або для посилання на погляди іншого автора в
автентичному формулюванні; "

Кінець цитати.

Думаю, наведених мною термінів буде достатньо для подальшого порозуміння.

Окрім того, в Законі існує і "Стаття 21. Вільне використання твору із зазначенням імені автора".

Цитую:

Стаття 21. Вільне використання твору із зазначенням
імені автора

Без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право),
але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення,
допускається:

1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих
творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі
цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо
воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним
характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання
цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до
фонограми (відеограми) або програми мовлення;

2) використання літературних і художніх творів в обсязі,
виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях,
передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального
характеру;

3) відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне
сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей
з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних
питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у
випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або
інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;

4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами
фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше
публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час
перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних
публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для
висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у
комерційних цілях; ( Пункт 5 частини першої статті 21 в редакції
Закону N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )

6) видання випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом
для сліпих;

7) відтворення творів для судового і адміністративного
провадження в обсязі, виправданому цією метою;

8) публічне виконання музичних творів під час офіційних і
релігійних церемоній, а також похоронів в обсязі, виправданому
характером таких церемоній;

9) відтворення з інформаційною метою у газетах та інших
періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення
публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних
творів у обсязі, виправданому поставленою метою;

10) відтворення твору в цілях і за умов, передбачених
статтями 22-25 цього Закону.

Цей перелік вільного використання творів є вичерпним. "

Кінець цитати.


Отже, виходячи з вищенаведеного, вважаю, Світлано Майє, що публікацією своєї пародії у журналі не порушив жодних положень Закону України "Про авторське право та суміжні права".


Щодо того, Світлано Майє, що, як Ви стверджуєте, "оригінал "Оферта" був і є самодостатнім і кращим за ... пародію." - не смію заперечувати.

Зрештою, без нього не було б і самої пародії, про що навіть я і сам не стомлююся нагадувати і авторам оригіналів, і пародистам. Тому й завжди висловлюю вдячність за натхнення авторам оригіналів у випадку написання пародії на їхні твори.

Хоча я не є чистим пародистом і свої віршовані спроби починав не з пародій, а віршів, які й досі час від часу пишу (все ніяк не спроможусь підрахувати в процентному відношенні, що ж переважає :)).

Але, якщо виникають такі ексцеси, закінчуватиму, певно, з пародіями, а заодно й віршами, зберу манатки і піду в прозаїки (перші 2 оповідання вже маю) або романісти (ідея теж є), там хоч гонорари платять, на відміну від віршів та пародій, що час від часу друкують журнали без жодних гонорарів, а поетичні збірки взагалі доводиться видавати за власний кошт. )))

Кінець цитати.


У відповідь ж на моє повідомлення про факт написання мною пародії на Ваш вірш у нас відбулось таке спілкування, цитую:

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-01-03 11:57:34 ] - відповісти
І мене надихнули, Світлано-Майє:

http://maysterni.com/publication.php?id=71836

З Новим 2012!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-03 12:17:07 ] - відповісти
Дякую, Валерію. А ще пояснення таке: ототожнювати ЛГ зі мною саме тут...не варто. Я часто пишу не про себе, погляд зі сторони. Погляд жінки - іронічний - на життєву ситуацію. Це для адекватних людей. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-01-03 13:49:54 ] - відповісти
Дякую Вам, Світлано-Майє!
Ви знаєте, а я й не ототожнюю ЛГ з автором (відтоді, відколи прочитав вираз Євдокії Дозорної про те, що "графоман описує свої почуття та враження, а справжній поет створює ліричного героя").))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-03 13:54:07 ] - відповісти
Отож...ми створюємо, але СВОЇМ серцем, душею, глуздом. Своїми набутками, скарбом - душі чи воза життєвого. Що хто зумів надбати - той і котить у світи.
І щоб зрозуміти твір, потрібно самому мати не меншу уяву, іронію. І серце чутливе. У Вас це є. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-01-03 13:57:22 ] - відповісти
Саме так, Світлано-Майє, абсолютно згоден.
Дякую Вам. Навзаєм!


До того щойно я знайшов і видалений чомусь Ваш коментар, цитую:

Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2012-10-18 22:13:45 ],
на сторінці поезії "Оферта" Залізняк Світлана Майя

Щойно повідомили, що пародія є в журналі "Дніпро". Автор пародії, Ви могли б дати весь текст, а не вирвані рядки, щоб читач бачив оригінал. Для мене це було б приємнішим. Книга моя ще в роботі. Можливі зміни. Дочекалися б паперового втілення. Але приємно.

Кінець цитати.

Отже, не розуміючи, що сталось за період від написання мною пародії на Ваш вірш і до цього часу, хотілось би, що називається, розставити всі крапки над "і".

З щирою повагою та сподіваннями на порозуміння.

І тут повністю з Вами згідний, Світлано Майє!) Але матюччя і у Вашому вірші, і в моїй пародії обмежилось назвою побутового приладу, хіба ні?))

Бійся своїх бажань, Патаро - вони можуть здійснитись!))) З Новим роком!

От і зрозумій жінок після цього!)))

Все, переконала, Патарочко - йду любити.)))

Дуже дякую, Маріє!) І Вас - з Новим роком!

І Вас також! Хай Ваша творча сила не згасає! ))

Дякую, Маріє! Буду сподіватись, не згасне.) Навзаєм!

Справді був такий дзвінок, в реалі?))

Так, назву побутового приладу підібрано надзвичайно вдало.)))

Та ні, я просто вважав, що це стосується літературної героїні - а, виявляється, і самої поетеси.) Ех, і чому мені ніхто не дзвонить серед ночі з такими пропозиціями?!))

Ви хочете, Валентине, щоб Вам зателефонував вночі юнак і запропонував інтим? Взуйте ботфорти і йдіть у даль :)

Ні, Чорі, я б хотів, аби мені серед ночі зателефонувала юнка з такою пропозицією.)) Ботфортів не маю, на жаль, хоч в інституті і мав кличку "д'Артаньян".))

Я вже вийшов з того віку, Патаро, аби чогось боятися.)))

До речі, Чорі, і Вас - з Новим роком!

і Вас - з Новим Роком!

Дякую, Любо!)

Логічно!))

А колись ботфорти носили мушкетери: "В ботфорт вельми цікава історія, яка ілюструє неоднозначність і суперечність їх образу. Приблизно три століття назад такі чоботи стали носити французькі офіцери. Їх висота була дуже зручна при постійній їзді на коні, тому що захищала розкішні штани." (http://m0da.pp.ua/botforti-choboti-z-maniyeyu-velichi/)

:)

А звідки Ви взяли, що ми сваримось?)) Абсолютно навпаки. І Світлана-Майя в наступному коментарі це підтвердила.))
Дякую, взаємно, Ярославе!

Щира правда, Світлано-Майє!

Дякую, Михайле, навзаєм!

Саме так, Василю!
Вітаю і Вас з Новим роком!

Я з самого початку при публікації пародії вказав у примітках гіперпосилання на Ваш твір, Світлано-Майє, аби кожен, хто побажає, міг зайти і прочитати повністю оригінал.

Залишається лиш сподіваюсь, що колись і мої вірші будуть досконалі.

Чекаю дня, коли собі скажу:
оця строфа, нарешті, досконала.
О, як тоді, мабуть, я затужу!
І як захочу, щоб вона сконала.

І як злякаюсь: а куди ж тепер?!
Уже вершина, де ж мої дороги? (Ліна Костенко)

Шановна Світлано Майє, чому ж Ви тоді, коли пародія була опублікована тут, не сказали, що проти, аби Ваше ім'я було згадане в тексті пародії (хоча, здається, це ж насправді не Ваше ім'я, а Ваш літературний псевдонім?)?

(Ось гляньте у коментарі, як чудово з цього приводу ми порозумілися з Уляною Дудок:
http://maysterni.com/publication.php?id=83182)

Якби Ви тоді зауважили це, я б одразу забрав його.

Я його розмістив як відповідь на перший Ваш коментар під моєю пародією.
І в пародії я мав на увазі ліричну героїню. Перепрошую, якщо таким чином Ви почуваєтесь чимось ображеною, чесно, я не бажав цього і не бажаю.
Та й, здається, і лірична героїня вірша у моїй пародії не мала б почуватися ображеною. Хіба ні?

Шкода.