ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.28 06:17
* * *
Вишгород високий, Вишгород горбатий,
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува

Ярослав Чорногуз
2025.08.28 00:54
Поробили
Не люби, не люби, не люби --
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.

Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -

Борис Костиря
2025.08.27 21:20
* * *
Голоси із покинутого будинку,
голоси із делеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.

Віктор Насипаний
2025.08.27 17:23
Щось воно не так
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.

Світлана Пирогова
2025.08.27 12:42
Тепла ілюзія
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.

Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.

Віктор Кучерук
2025.08.27 11:40
* * *
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.

Юрій Гундарєв
2025.08.27 09:15
Іван Франко
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…

-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
* * *
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
У класі...
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
* * *
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
* * *
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
* * *
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
Черства жінка
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Святополк «Окаянний»
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
Халіна Посвятовска
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
***
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Одександр Яшан
2025.08.19

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Дениско (1954) / Проза

 Їжачки
Образ твору «А що робити?» ‒ запитав маму Петро, коли смачно повечеряв. Він уже встиг розповісти про свої успіхи у виші, про те, як склав літню екзаменаційну сесію. Приїхав додому на кілька днів. А далі на нього чекав студентський будівельний загін «Корчагінець» та непроста робота в нічну зміну. Надія заробити якісь гроші ще жевріла...
«Здоїв би ти корову, ‒ попросила мати. ‒ Бо мені репаними руками довго мучитись. ‒ І додала: ‒Там біля призьби риночки стоять. Наллєш молока їжачкам».
‒ Так, а де ж їжачки? ‒ здивовано запитав Петро.
‒ Живуть у літній загорожі - десь, мабуть, під дошками помосту. Вони прийдуть до тебе…
Дійниця була давня, дідівська. Виготовлена із тонкого латунного листа. Фігурні бронзові петлі для дужки було приклепано до боків, а дно і бічний шов пропаяно оловом, очевидно, з домішками срібла, бо воно не тьмяніло вже десятки років.
Петро любив звуки від тертя дужки дійниці. Вони нагадували звучання скрипкових струн. Це не якесь там грубе, важке оцинковане відро, що скрипить, як немазана гарба.
Перші цівки молока з просвистом ударяли у дно дійниці, а згодом ‒ глухо
шурхали у піну. Цю мелодію неможливо переплутати з іншою…
Петро, підсовуючи зручніше стільчик, озирнувся, бо почув якесь хрокання-шарудіння біля одвірка повітки. На поріжку вмостилась їжачиха, а поряд ‒ двоє дитинчат завбільшки з кулак із ріденькими сизими голочками. Вони чудно поводили гостренькими носами, вловлюючи невідомі запахи. Очевидно, вивчали незнайомця.
Коли Петро простував із молоком до хати, їжачки чкурнули навпростець попід кущами смородини. Пили молоко з ринок спершу боязко, а потім ‒ жадібно. Мати, угледівши їх, винесла з хати два оладки і вправно наколола їжачисі на голки.
Петро з усмішкою і якимось теплим почуттям споглядав, як їжачиха, перевалюючись, повела своїх діток до загорожі. Оладки, ніби мініатюрні космічні антени-тарілки, рухались на голках, вловлюючи сонячні промені…
Невдовзі їжачиха повернулася сама (вже без оладків) ‒ чи попросити добавки, чи просто подякувати. Петро обережно взяв її, посадив на коліно. Вона не пручалась і не скручувалась у клубочок, а міцно трималась лапками за штанину та тикала беззвучно мокрим рухливим носом у долоню…

2012

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-02-21 19:28:27
Переглядів сторінки твору 7456
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.945 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно фауна і флора. Проза
Автор востаннє на сайті 2025.08.14 18:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-02-21 20:48:14 ]
Пане Василю, у мене також сезонно живуть їжаки. Цікаві істоти. Оповідання дуже сподобалося. Гарно побудоване, ліричне, якась у ньому є особлива віддушина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-21 21:04:35 ]
Вельми вдячний, Богдане!
Моя любов до братів наших менших - невитравна!.. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-02-21 21:28:21 ]
вдячні їжачки. ерудовані: )
я у дитинстві зловила на ставку одного і у відрі принесла до бабусиної хати. у сінях заховала у дідовий гумовий чобіт , а зранку - ні чобіт, ні їжака)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-02-21 21:28:51 ]
сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-21 21:46:19 ]
Розвеселили, Терцинко! Спасибі. Моя уява малювала інше продовження: Дідусь ранком захотів взути чобіт... А там їжачок... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-21 23:05:29 ]
за тепло і спогади дитинства - дякую, Василю!
дуже сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-22 13:22:49 ]
Пам'ять - дивовижно-вибіркова...
Деякі епізоди - незгладимі.
І Вам, Олю, спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-02-22 00:34:13 ]
їжаки живуть і в мене


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-22 13:25:02 ]
Таню!
Врадуваний за Ваших їжачків і знайомству - теж. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-02-22 15:23:19 ]
взаємно)))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-02-22 01:58:09 ]
Їжачки, Капітане, не знають, що таке "от жизни собачей собака бывает кусачей"... Хижачки вони, молодці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-22 13:31:01 ]
Дякую, Полковнику!
Якось наблюдав картину:
біля воріт лампа горить на стовпі і вночі хрущі летять, вдаряються у лампу і падають, а їжачки їх поїдають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-02-22 07:38:49 ]
Петро любив звуки від тертя дужки дійниці. Вони нагадували звучання скрипкових струн.
Перші цівки молока з просвистом ударяли у дно дійниці, а згодом ‒ глухо
шурхали у піну. Цю мелодію не можливо переплутати з іншою…

Почути скрипку не кожен зумів би, напевне доводилось займатися цим процесом і самому.
Прочитала із великим задоволенням.Дякую.

У мене колись те ж жили їжачки під дошками,
правда, не так легко ідуть вони на контакт,
і до мисочки з молоком так і не наблизились...
зате стали здобиччю мого Барсика, на жаль...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-22 13:42:56 ]
У Барсика очевидно великі ікла і сильні щелепи...
А так зазвичай не по зубах...
Оксанко! ЛГ - це я.
Мелодію скрипки дуже люблю,
на жаль, сам грати не вмію,
ну а здоїти корову доводилося багато разів.
Спасибі, Оксанко, за вдумливе прочитання і гарні слова. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-02-22 20:47:33 ]
Та ні, мій Барсик брав наполегливістю, а я плакала над порожніми шубками.
І коли ми зрозуміли, що їжачки місця своєї дислокації
поряд з Барсиковою будою не змінять, на зиму мостилися, переселили
його в інше місце.

Гарно оповідаєш, Василю, а ще б під музику...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-02-22 23:29:14 ]
Які милі їжачки :)
Проза у вас взагалі дуже гарна. Мабуть, чимало людей тонко відчувають природу, але мало хто вміє те все передати словами. А у вас виходить :)
Кілька зауважень "по дєлу".
1) "Цю мелодію не можливо переплутати з іншою" - "неможливо" тут пишеться разом.
2) "...Ріденькими, сизими голочками" - кома не потрібна (перелічуються неоднорідні ознаки).
3) Пряму мову варто оформити вже в якомусь одному стилі - або в стрічку (в лапках), або з абзацу (з тире). На мій погляд, з абзацу якось "живіше".
4) "Живуть десь під дошками помосту літньої загорожі" - на розмовну мову це мало схоже. Ну хто ж у звичайній розмові так каже? ;))
"Живуть у літній загорожі - десь, мабуть, під дошками помосту" - щось подібне звучатиме природніше.
І ще: "величиною" я б замінила на "завбільшки", але то вже справа смаку :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-23 16:24:52 ]
Вельми вдячний за коментар і зауваження. :))
Стало трішечки соромно...
Скільки ж мені ще "лупати"?..
Погоджуюсь з усіма Вашими пропозиціями. Пряму мову оформлю однотипно - пізніше.
Нуілі!
Спасибі за гарні слова!
Як ковток свіжого повітря... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-02-22 23:43:35 ]

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-23 16:27:02 ]
Чудернацький їжачок!
Розвеселила, Оксанко! Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 10:58:11 ]
Їжачки потішили. Гарна розповідка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-11 21:11:24 ]
Та отож, Юлю, вже скільки років минуло, а пам'ятаю ніби все відбувалося вчора. Бо таке не придумаєш...
Спасибі. Заходьте. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
просто Вільшанка (Л.П./М.К.) [ 2016-04-20 22:10:32 ]
Дякую Вам, Василю. Щемно...і так сумно, що ніколи не зможеш повернутись в ті літа...(((
Чудово пишете!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-20 22:32:00 ]
Дужко дякую! Ваші теплі слова надихають. :)