ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.03 17:30
* 66 *
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні

Вячеслав Руденко
2026.05.03 16:49
Весла вицвілих брів
Ми пливемо у світ
На човнах мертвяків
Між пожовклих дошок,
Випадкових батьків,

Над очима зоря,
Під очима синці,
Весла вицвілих брів ,

Сергій Губерначук
2026.05.03 16:43
Середа
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.

Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,

Світлана Пирогова
2026.05.03 15:04
Отих думок розпалене багаття
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.

- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,

Євген Федчук
2026.05.03 14:44
Павло Тетеря
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о

Артур Курдіновський
2026.05.03 13:26
Холоди (рондель)
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.

Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...

Іван Потьомкін
2026.05.03 13:01
Бааль Шем Тов і Швець
В котрімсь містечку раннього ранку
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу

Охмуд Песецький
2026.05.03 11:10
Без назви
Мріями не ходиться — ними літається.
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
у полумї плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згоріт

Кока Черкаський
2026.05.03 10:42
Якби сповідь
Озираюсь на прожиті роки:
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.

Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,

С М
2026.05.03 10:31
Діло мовлю (The Doors)
Япа-тапа та-па
Япа-тапа чі-па
О хей-о, о хей-да
Тапа-хей-хей-да
Рікі-тата ті-да

Ха, ха, ха, ха, ха, ха
Ей

Володимир Мацуцький
2026.05.03 09:50
Напівсплячі цивілізації
звернення поета України
до суспільства планети Земля)

Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче білолиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ

Юрій Гундарів
2026.05.03 09:43
Привіт від дяді Жори
Щотижня складає сонети,
заупокійні куплети -
чергові «останні ноти»:
могильні плити, скорботи…

Вилизує наївних метрів -
живих і мертвих,
щоб стати членом й лавреатом,

Тетяна Левицька
2026.05.03 08:49
Ти там...
Ти там, де обіцяє Бог блаженство,
немає: болю, горя і пітьми,
облуди, зради і жалоби ремства,
зміїної спокуси сатани.
Де зорі пестять вічності простори,
чумацьким шляхом ходить вітровій.
Гойдає тиша спокій, наче море
папірусні кораблики надій.

Віктор Кучерук
2026.05.03 07:12
* * *
То замру, неначе тиша,
То, як вітер, засвищу, -
То писати геть полишу,
То щодня беру й пишу.
То бажаю розказати
Ким я є та звідкіля, -
То змовкаю винувато,
Мов повільна течія.

Кока Черкаський
2026.05.02 23:45
В піст
Я, як Антоніо Бандерас
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!

хома дідим
2026.05.02 20:57
* 64 *
я дійсно знаю
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Дениско (1954) / Проза

 Їжачки
Образ твору «А що робити?» ‒ запитав маму Петро, коли смачно повечеряв. Він уже встиг розповісти про свої успіхи у виші, про те, як склав літню екзаменаційну сесію. Приїхав додому на кілька днів. А далі на нього чекав студентський будівельний загін «Корчагінець» та непроста робота в нічну зміну. Надія заробити якісь гроші ще жевріла...
«Здоїв би ти корову, ‒ попросила мати. ‒ Бо мені репаними руками довго мучитись. ‒ І додала: ‒Там біля призьби риночки стоять. Наллєш молока їжачкам».
‒ Так, а де ж їжачки? ‒ здивовано запитав Петро.
‒ Живуть у літній загорожі - десь, мабуть, під дошками помосту. Вони прийдуть до тебе…
Дійниця була давня, дідівська. Виготовлена із тонкого латунного листа. Фігурні бронзові петлі для дужки було приклепано до боків, а дно і бічний шов пропаяно оловом, очевидно, з домішками срібла, бо воно не тьмяніло вже десятки років.
Петро любив звуки від тертя дужки дійниці. Вони нагадували звучання скрипкових струн. Це не якесь там грубе, важке оцинковане відро, що скрипить, як немазана гарба.
Перші цівки молока з просвистом ударяли у дно дійниці, а згодом ‒ глухо
шурхали у піну. Цю мелодію неможливо переплутати з іншою…
Петро, підсовуючи зручніше стільчик, озирнувся, бо почув якесь хрокання-шарудіння біля одвірка повітки. На поріжку вмостилась їжачиха, а поряд ‒ двоє дитинчат завбільшки з кулак із ріденькими сизими голочками. Вони чудно поводили гостренькими носами, вловлюючи невідомі запахи. Очевидно, вивчали незнайомця.
Коли Петро простував із молоком до хати, їжачки чкурнули навпростець попід кущами смородини. Пили молоко з ринок спершу боязко, а потім ‒ жадібно. Мати, угледівши їх, винесла з хати два оладки і вправно наколола їжачисі на голки.
Петро з усмішкою і якимось теплим почуттям споглядав, як їжачиха, перевалюючись, повела своїх діток до загорожі. Оладки, ніби мініатюрні космічні антени-тарілки, рухались на голках, вловлюючи сонячні промені…
Невдовзі їжачиха повернулася сама (вже без оладків) ‒ чи попросити добавки, чи просто подякувати. Петро обережно взяв її, посадив на коліно. Вона не пручалась і не скручувалась у клубочок, а міцно трималась лапками за штанину та тикала беззвучно мокрим рухливим носом у долоню…

2012

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-02-21 19:28:27
Переглядів сторінки твору 8024
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.945 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно фауна і флора. Проза
Автор востаннє на сайті 2025.09.12 18:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-02-21 20:48:14 ]
Пане Василю, у мене також сезонно живуть їжаки. Цікаві істоти. Оповідання дуже сподобалося. Гарно побудоване, ліричне, якась у ньому є особлива віддушина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-21 21:04:35 ]
Вельми вдячний, Богдане!
Моя любов до братів наших менших - невитравна!.. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-02-21 21:28:21 ]
вдячні їжачки. ерудовані: )
я у дитинстві зловила на ставку одного і у відрі принесла до бабусиної хати. у сінях заховала у дідовий гумовий чобіт , а зранку - ні чобіт, ні їжака)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-02-21 21:28:51 ]
сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-21 21:46:19 ]
Розвеселили, Терцинко! Спасибі. Моя уява малювала інше продовження: Дідусь ранком захотів взути чобіт... А там їжачок... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-21 23:05:29 ]
за тепло і спогади дитинства - дякую, Василю!
дуже сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-22 13:22:49 ]
Пам'ять - дивовижно-вибіркова...
Деякі епізоди - незгладимі.
І Вам, Олю, спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-02-22 00:34:13 ]
їжаки живуть і в мене


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-22 13:25:02 ]
Таню!
Врадуваний за Ваших їжачків і знайомству - теж. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-02-22 15:23:19 ]
взаємно)))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-02-22 01:58:09 ]
Їжачки, Капітане, не знають, що таке "от жизни собачей собака бывает кусачей"... Хижачки вони, молодці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-22 13:31:01 ]
Дякую, Полковнику!
Якось наблюдав картину:
біля воріт лампа горить на стовпі і вночі хрущі летять, вдаряються у лампу і падають, а їжачки їх поїдають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-02-22 07:38:49 ]
Петро любив звуки від тертя дужки дійниці. Вони нагадували звучання скрипкових струн.
Перші цівки молока з просвистом ударяли у дно дійниці, а згодом ‒ глухо
шурхали у піну. Цю мелодію не можливо переплутати з іншою…

Почути скрипку не кожен зумів би, напевне доводилось займатися цим процесом і самому.
Прочитала із великим задоволенням.Дякую.

У мене колись те ж жили їжачки під дошками,
правда, не так легко ідуть вони на контакт,
і до мисочки з молоком так і не наблизились...
зате стали здобиччю мого Барсика, на жаль...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-22 13:42:56 ]
У Барсика очевидно великі ікла і сильні щелепи...
А так зазвичай не по зубах...
Оксанко! ЛГ - це я.
Мелодію скрипки дуже люблю,
на жаль, сам грати не вмію,
ну а здоїти корову доводилося багато разів.
Спасибі, Оксанко, за вдумливе прочитання і гарні слова. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-02-22 20:47:33 ]
Та ні, мій Барсик брав наполегливістю, а я плакала над порожніми шубками.
І коли ми зрозуміли, що їжачки місця своєї дислокації
поряд з Барсиковою будою не змінять, на зиму мостилися, переселили
його в інше місце.

Гарно оповідаєш, Василю, а ще б під музику...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-02-22 23:29:14 ]
Які милі їжачки :)
Проза у вас взагалі дуже гарна. Мабуть, чимало людей тонко відчувають природу, але мало хто вміє те все передати словами. А у вас виходить :)
Кілька зауважень "по дєлу".
1) "Цю мелодію не можливо переплутати з іншою" - "неможливо" тут пишеться разом.
2) "...Ріденькими, сизими голочками" - кома не потрібна (перелічуються неоднорідні ознаки).
3) Пряму мову варто оформити вже в якомусь одному стилі - або в стрічку (в лапках), або з абзацу (з тире). На мій погляд, з абзацу якось "живіше".
4) "Живуть десь під дошками помосту літньої загорожі" - на розмовну мову це мало схоже. Ну хто ж у звичайній розмові так каже? ;))
"Живуть у літній загорожі - десь, мабуть, під дошками помосту" - щось подібне звучатиме природніше.
І ще: "величиною" я б замінила на "завбільшки", але то вже справа смаку :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-23 16:24:52 ]
Вельми вдячний за коментар і зауваження. :))
Стало трішечки соромно...
Скільки ж мені ще "лупати"?..
Погоджуюсь з усіма Вашими пропозиціями. Пряму мову оформлю однотипно - пізніше.
Нуілі!
Спасибі за гарні слова!
Як ковток свіжого повітря... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-02-22 23:43:35 ]

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-23 16:27:02 ]
Чудернацький їжачок!
Розвеселила, Оксанко! Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 10:58:11 ]
Їжачки потішили. Гарна розповідка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-11 21:11:24 ]
Та отож, Юлю, вже скільки років минуло, а пам'ятаю ніби все відбувалося вчора. Бо таке не придумаєш...
Спасибі. Заходьте. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
просто Вільшанка (Л.П./М.К.) [ 2016-04-20 22:10:32 ]
Дякую Вам, Василю. Щемно...і так сумно, що ніколи не зможеш повернутись в ті літа...(((
Чудово пишете!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-20 22:32:00 ]
Дужко дякую! Ваші теплі слова надихають. :)