Тільки вірші!

---

Тема десята, містична

---

Г. М.

***
Ти заміжня, щаслива, і щодня
все лине по найкращому із русел:
улюблене, улюблені, і риси
любові не тьмяніють! А душа
вбирає знову й знову відчуття
кохання іншого, немов зі світу,
де тільки сниться нинішнє життя...

---

Тема дев'ята, літературна

---

Д. ПМ

Не жінкам!

Пиши лише рядки магічних слів,
аж доки не потане туга днів -
пиши себе собі собою, - не жінкам,
бо їм це - як безодні фіміам,
бо все в співмірності – і хто б хотів
знести донизу з високості храм,
купляючи так чи інакше крам.

---

Тема восьма, ілюзорна

---

Галантний Маньєрист

Не всі жінки темні крижинки )

Хай все менше жінок, за якими нутром тремчу,
і бентежать діоптрії досвіду ті ще речі
на поличках тонких і крилатих колись плечей,
що й не хочеться далі, аніж за одеж парчу,
тільки хмелю в крові, і з усохлого глузду течі, -
знаю, глибше, у кожної, світиться Божий слід,
і, буває, що в блиску Його ані попіл не чутно,
ні лід.

---

Тема сьома, релігійна

---

Галантний Маньєрист

VІІ. Тільки крізь вас

Так сяє сідничок світильник у стрінгах,
і небо в медових зринає стежинках!
Ти яра і світла, ще поки, місцями,
як жаль, що затьмариться все це роками.
О юні тому нас і ваблять доріжки,
що це чоловіку не просто там ніжки!
І вище це значно за флірт і нестями -
крізь ваше єство стаємо ми богами.

2015




Відповідь:
Марґо Ґейко
:(
Кохання у вірності прагне жіноцтво.
Без вірності брага життя буде оцтом.
Але популярно стає між митцями,
у мандри рушати чужими «місцями».
Аж раптом додому - тому що з доріжки
звернула дружина і ріжуться ріжки.
У пошуки мужа пішла манівцями,
і там заблукала сама - до нестями.

.....................

---

Тема шоста, містерійна

---

Даймон Пеем

VІ. Кольорові кульки

Вони лиш вітряні барвисті кульки -
зігріті спраглим чоловічим сонцем,
злітають високо і звуться щастям.
Та мить одна і вихолола кулька -
стрибай, лети, тягнися чи стелися,
лише б вона реалій не торкнулась,
не спорожніла, видихнувши все! -
таке колись задихано-прекрасне…



Відповідь:
Тетяна Роса
: ))
Вони лиш мильні райдужні бульки –
творіння ніжної жіночої руки,
що вміло заколочує піну.
Та булька завжди думає про ціни
своїх веселок, надуває щоки,
бо самовпевнена нівроку.
Тож бережи, аби не здулось диво,
бо поки є – допоки і щаслива… : )))

.....................

---

Тема п'ята, фаталістична

---

V.Дамська опінія

Що чоловіче їм, зрештою, речення -
раціо досвіду, зважене судження,
дотик до подиху духу латентного,
вічне питання бажання відчутного,
тембру мелодія, ждана прелюдія,
муки розлуки нового Овідія?..
Чи, як завжди́, тільки словосполучення
для перекручення "Цезаре-Фідія"... (




Відповідь:
Весняна Карамель

Марно шукати посутнє в відсутньому,
Попит на ринку складе пропозиція,
Розмір спіднички - угоди довершення,
Кожному привиду привід для зречення.
Всяк чоловікові мантія мариться,
Присуд невинності - ложе Офелії,
Манять у нетрі спокусливі гірки
То Клеопатри, то Скарлет О'Хари...
***
Опінія дам - фаталізм Ніагари)

.....................

---

Тема четверта, сенсова

---

ІV.Про всяк випадок ...
Даймон Пеем

Жінка - хоча і вінець безпорадності
(зветься жіночою це таємницею) -
гонором і темпераменту глицею
звана із дріб’язку правити складнощі.
І хай типові всі риси характеру,
і у майбутнє не складно вдивлятися -
щастя тому, хто перестрахуватися
смугою зміг для спасенного чартеру.




Відповідь:
Ольга Бражник

Так прикрашати чоло безпорадністю,
щоб володіти його таємницями,
щоб годувати борщем із яглицею,
щоб не звертати уваги на складнощі,
не проявляти упертість характеру,
і потихенько у небо вдивлятися
в прагненні м"яко на хмарці валятися
й тицяти дулі пілотові чартеру.

Відповідь:
Весняна Карамель

Не бездоганна й пелюстка трояндова -
Donna_парфюм_де_гламур_вже_зів'янула.
І не спасеться у косах розплетених
Той, хто у список закоханих внесений.
Па пелюсткове, у танці розбуджене,
Скрипкою плаче, тілом розчулене.
З нотного дріб'язку музики вервиця,
Жінка з характером щастям обернеться.

---

Тема третя, естетична

---

ІІІ. "Краса його сивин" ...
Даймон Пеем
Його веде змагання із богами,
Її - бажання упокорити його,
Він – цінить затишок і мить нестями,
Вона – круїзи і букетики всього.

Вкладаючи бажання у бажання,
які повинен розгадати він,
вона, тому, завжди лиш запитання, -
без нього, без Володаря причин.

(Де відповідь - печаль його сивин...)




Відповідь:
Ольга Бражник

І си́віє, бо марить все новими,
В азарті не помітивши того,
Що поки він спокутує провини -
Вона, вже не шукаючи причини,
У колісницю запрягла його.
.........................................................
І поки він "з богами на двобій" –
Шестериком таких вже колісниця
(як мінімум) підхоплена і мчиться,
Вона лиш заправляє вміло в ній...
(А він - то лівий задній пристяжний) :)

.........................................................

---

Тема друга, етична

---

ІІ. "Її портрет у рамі золотій" ...
Даймон Пеем

Кожна із них – це вершина приємності,
інше усе - чоловічі скаредності!
І, взагалі, не вдавай надто мудрого,
доки питання не знімеш посудного!
І без дурниць, наче в іншому знаєшся -
тільки одне – як у ній ти кохаєшся!
А не узрів її царської сутності -
Все, ти навіки у лоні осудності…




Відповідь:
Мрія Поета

Кожен із них – Фудзіяма надійності,
Міці, талантів, любові та вірності.
Що їм той посуд?! на крилах корозія!
Їжа посланців Олімпу – амброзія.
Леви у любощах, в побуті – ангели,
Годі й бажати і нікуди прагнути!
Нам залишається знати, як Отче наш:
В жінці – нещастя, бо жінка – це збочення.

Відповідь:
Любов Бенедишин

Кожна із нас - надвершина Таємності!
Щоб осягнути це - мало писемності.
Жінку читати - не блок із новинами
Переглядати очима невинними.
Жінка - природна - у гніві і в милості.
Легко - про сутність - в любові і ситості.
Вбийте в собі царювати_охочого,
Всі-бо ви родом із лона жіночого.

.................................

---

Тема перша, філософічна

---

І. "Найвища Помічниця чоловікові? Аякже ж…"
Даймон Пеем

В найважливі́шому ми не справлялися?
Але нівроку жилося - до шлюбощів,
муки із жінкою більше, не радощів,
досить було би і щиро кохатися,
і з тим Призначенням - сам лиш і маєшся,
ну ж бо яка у цім Поміч од ближньої?!
"Дай", "забезпеч", "начаруй" - аж до нижньої…
Марно ТАКОГО ребра ми позбулися...

..................................



Відповідь:
Гренуіль де Маре

Найважливішого ви й не второпали
(певно, наркоз попустив не одразу вас):
Не «помічниця», як вчулося зопалу,
«Се є цариця твоя» - було сказано!..

Відповідь:
Сін Семілья

Кажеш "даремно", а згадуєш марево,
Як милувався духмяними косами.
Першим коханням чи лютою карою,
Радістю, примхою, липою, просом, - о
Ким не була лиш! А ким ще попросиш-бо...
Ребра, мій милий, рахують по осені.

Відповідь:
Мрія Поета

З «дійсно Величним» ухекався, хлопчику?
Важко, мабуть, зізнаватися в слабкості?
Це ж не у зраді чи скоєнні злочину,
Що ж ти на жінку киваєш ображено?
Чом не спитаєш, які в неї враження
Від носія і ребрового донора?
Ноша твоя – не підстава для гонору.
Буде для кого, знайдуться і ласощі...

Відповідь:
Ксенія Озерна

о, не втечеш, коли ти вже ошлюблений,
весь у глазурі - шукав_то за здобою -
здобиччю став, біля жінки - оздобою,
скільки таких, як і ти, вже загублено
будь ти хуаном, жуаном чи містером,
жінка вправніше орудує міксером
вмить і окрутить, і спінить, й зіб'є
(в міру, та все ж уважай, бо це боляче),
о, ще шепочеш про марність призначення???...
ЖІНКА І МАТИ - "я" - й це лиш і знáчиме!

Відповідь:
Любов Бенедишин

В найважливішому, певно б, справлялися.
(Мали б канапу, й канапку із шинкою.)
Та, якби Бог не вдостоїв вас жінкою,
З ким, перепрошую, ви би кохалися?
Прагнете Свого, і дійсно Великого.
(Велич - одна. А дрібниць - тільки тисяча).
Жінка - з ребра, тож і вправна, і мисляча.
Їй - поміч нащо? Кохати - покликана.

..................................

---

А ще: • Поединок поэтов: мужчины vs женщины.

---

(Тут будуть, можливо, відповіді і нові теми)

* Можливі різні теми для "одкровень"
** Кращі відповіді з коментарів переноситимуться на публікаційну сторінку
*** Розмір (і той, і той) відповіді повинен відповідати розміру оригіналу "виклику".