ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
***
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
***
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Осінь посеред зими
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Лютий
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Птах
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Немає сподівань (The Rolling Stones)
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Мороз морозенко
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
Ми - світло!
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Клин
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Не всі вдома
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
Біла спальня (Cream)
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Остання спроба або Похід Пилипа Орлика на Україну в 1711 році
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Богдан Манюк (1965) / Інша поезія

 ЖЕБРАЦЬКА НІЧ
(триптих)

1.
Під церквою
трійця божевільних,
а для мене таки блаженних
митців жебрацтва.
Одного переслідує жах
від удару приклАдом,
інший панічно
боїться мотузок,
бо колись заледве
утік від зашморгу.
Третя з цього гурту
роками бачить дитя,
під вечір повернуте їй
місцевою річкою...

2.
Три душі.
Три свічі.
Три пророцтва,
з білих і жовтих
копійок мальованих,
яким легко
поміститись у жмені,
ні, не людській – Господній!

3.
...Трійця обіймає темінь,
бо прихистила
і трохи заспокоїла
трьома у світі вогниками,
захищеними муром церковним
і всього двома куполами.
Як помиратиме той,
кому бракне купола,
щасливцями вкраденого?..

2012р.

Я Саландяк. Ніч в Підгайцях.
Художник Ярослав Саландяк.

Контекст : http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9834


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-06-03 16:07:03
Переглядів сторінки твору 6263
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
Автор востаннє на сайті 2026.01.26 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 16:52:14 ]
Сильно, глибоко і Образно!
"... легко
поміститись у жмені,
ні, не людській – Господній!" - !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 16:56:39 ]
Іване, дяка! Ніколи не можу пройти байдуже повз жебраків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-03 17:08:51 ]
тема важка. але закладено в рядки серйозну глибину думок і образів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 17:20:43 ]
Вітя, мої ЛГ мають прототипів. Може, тому саме так мені написалося. Дякую, що відвідуєш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 18:07:29 ]
Реалізм до кісточок пробиає...
По-справжньому!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 22:41:20 ]
Ірино, вдячний. Є теми, які пробиваюся із підсвідомості, як трава з-під каміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-03 19:41:46 ]
І цей неймовірно важкий
камінь "жебрацької ночі"
ти, Богдане, підняв!
Та ще й в отакий День! Спасибі! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 22:50:00 ]
Василю, дякую за добрі слова. Напевно, парадокс людського життя у тому, що на його дні опиняються не виродки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 20:58:52 ]
Сильно. І правда!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 22:55:31 ]
Любове, дякую. Взагалі, на таку тему важко писати в психологічному плані, а ще важче бачити таку реальність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 23:02:36 ]
коли бачу бездомних, жебраків, завжди думаю- на їх місці може опинитися кжен.
А ще пригадую, як моябабця, Царство їй Небесне, вчила мене - коли людина просить, то хоч копійку, а дай. Просити - дуже тяжко.
І коли ходила по людях шукати гроші на видання книжки відчула себе таким самом жебраком...
А книжок у мене шість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 23:28:20 ]
Дуже добре, Любо, Вас розумію. А Ваші книжки, судячи з публікацій в ПМ, цікаві. Колись їх будуть випрошувати у Вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-06-04 22:00:21 ]
Ваші слова та Богові у вуста!Дякую на добрім слові, пане Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-06-04 00:01:34 ]
коли зустрічаєшся з такою темою, завжди важко казати гарно:) і глибоко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-04 00:13:14 ]
Тетяно, вдячний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-06-04 00:30:52 ]
нагадало "великий льох" шевченка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-04 09:33:02 ]
В'ячеславе, дякую. На жаль, з часів Шевченка знедолених не поменшало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-06-04 10:15:38 ]
взагалі знедолені - стала величина. їх завжди вистачає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-06-04 05:39:50 ]
А третій під куполом НЕБА....
Пірнула у вірш...заболіло- особливо за ту, що в річку виглядає.....треба таких віршів!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-04 09:38:02 ]
Роксолано, дяка! Таку форму вірша використовую не часто. Вирішив, що в цьому випадку неримований вірш доречніший: все-таки проза життя...дійсно болісна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-05 12:55:45 ]
Таки так Роксолано! Ти розгледіла у нічному просторі той третій купол!
Вдячний - будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-04 08:14:21 ]
Важко розібрати слова на картині, а хотілось би...

Як помиратиме той,
кому бракне купола,
щасливцями вкраденого?..

глибоко копаєте, хлопці)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-04 09:42:15 ]
Ксеніє, вітаю! Тих божевільних жебраків Ярослав малював майже з натури. Вони добре відомі всім підгайчанам. Своім текстом на картині він передає найвідоміші їхні репліки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-05 13:15:32 ]
Іван каже - Як ся м-м-маєш!Га!
Павло каже - Дайте мені тілько жовті копійки.
Ганя: А я їм казала - мундир до магазину!

Логічно це мала бути нісенітниця, але в радянські часи жовті копійки мали меншу вартість, а за австрії - мундир до магазину -значило, геть з владної посади...Мене завжди цікавила логіка абсурдних рядів. До речі , логіка Богданового тексту логічніша,вибач за мимовільний абсурд...
Будь Ксеню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-06-04 08:24:38 ]
Босх... Бог...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-04 09:44:22 ]
Домініку, вдячний! Сподіваюся, що у вірші присутній Бог...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-06-04 22:58:14 ]



жменя Господня_мальовані копійки_місцева

річка&зашморг

так, до вас навідувалась справжня Муза

сподобалось


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-05 23:01:47 ]
Терцино, вдячний! Намагався не розірвати і водночас урізноманітнити смисловий ланцюжок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-05 18:57:08 ]
Такі картини жебрацького життя не можуть не викликати співчуття - люди викинуті на задвірки людської долі й з долоні Господньої теж і від народження весь свій вік несуть оцей найважчий хрест.
Але... в природі не буває все просто так - наука стверджує все вертається бумерангом; релігії говорять - Божа кара за гріхи предків - несправидливість закладена в тому, що щю кару отримують не самі винуватці, а їхні нащадки от таким от існуванням.
Мені чомусь, в подібних ситуаціях згадуються слова Давида:
"Я был молод и состарился, и не видал праведника оставленным и потомков его просящими хлеба:

он всякий день милует и взаймы дает, и потомство его в благословение будет." (псалом 36)

Це веде до висновку - будь в цім житті чемним, милостивим і благопристойним, щоб твої нащадки не опинилися на місці цих жебраків, але чи всі і в усіх стуаціях здатні дотримуватися цих простих правил?...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-05 23:17:12 ]
Лелю, мені близька Ваша позиція, хоча скептики могли б знайти багато аргументів проти наведених Вами тверджень. Думаю, що, караючи нащадків грішників, Господь сподівається на співчуття інших людей до них. На жаль, це тільки моя гіпотеза, яку не можу нічим підтвердити. Вдячний Вам за відвідини.