ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Дитяча зрілість чоловіка (пародія)

Лишилось ще з дитячих літ
(Про юність нічого й казати):
Увесь стрункий жіночий світ
Жагуче хочеш обійняти.
Благословенна вічна хіть –
Не тіла, а душі потреба.
В майбутнє з тьми тисячоліть
Шалений крик летить до неба:
З одною – з усіма пошлюб!..
О, де ти, справжності основа?..
Всім однолюбам однолюб,
Всім казановам Казанова.

Анатолій Криловець. Чоловік // Лель. – 1998. - №4.

Я по секрету вам скажу:
з дитинства звуся Казанова.
З колиски по дівках ходжу, -
і ось де справжності основа!

Лишилася ще з пелюшок
(що вже й казать про мою зрілість)
та звичка лізти до цицьок, -
коли облапать всіх хотілось.

Я хочу пазухи завжди,
і це уже душі потреба:
«О, стій, дитинство, підожди!» -
летить шалений крик до неба.

Все ж, я – затятий однолюб
(який там, друже, Казанова?!):
пустушку дай мені до губ –
й від похоті – сама полова…

4.11.1998 р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-06-18 12:48:44
Переглядів сторінки твору 8231
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.746 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.586 / 5.5  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 14:28:01 ]
Вау, Лариско!
Маладєц! Але закінчення якесь песимістичне занадто, може варто дати ЛГ шанс?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 17:07:36 ]
Іване, дякую, що не пройшов повз...Нє, як на мій погляд, хай буде як є, добре? Я ж пародист не добрий, а кусючий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 14:41:04 ]
Вітаю, Ларисо, дуже влучно! Гостро, по суті, так би мовити, білці в око. А головне - смішно ж.:)Навіть про пустушку: я завжди кажу, що чоловіки полюбляють курити, бо зе здатні від пустушки відмовитись.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 17:09:13 ]
Оце так влучно підмітила, Тетяно! Точно - про пустушку. То в мужиків такий рудемент дитинства, чи атавізм... Дякую, рада Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 14:41:20 ]
Класно, весело, я так сміялася :)) дякую що підняли настрій цією легкою пародією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 17:11:05 ]
Улянко, а знала б ти, як я хвилювалася, її виставляючи! У мене пародій багато, але їх мало хто чув. Якщо публіка не проти, буду виставляти ще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-18 15:41:35 ]
Випередили мене, Ларисо - я теж гострив зуби на цей вірш, навіть скопіював його собі на всякий випадок, але Ярославові міліциціонерки завадили.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 17:13:49 ]
Валерію, а що, це ж цікаво: зробіть і Ви пародію - зі свого погляду. Ех, жаль, треба мені було "погодіть", не виставлять, все одно вона 14 років тому написана, хай би ще полежала... А Ви зробіть вигляд, що мою пародію не читали - і пишіть! Дякую за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-18 20:37:03 ]
Та мої пародії, може, всім вже й набридли, так що все ОК!)) Подивлюсь, якщо вдасться, то напишу, а ні - то ні.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 16:25:05 ]
О, Ларисо! І в тебе пародійний хист прокинувся. Та ще й як прокинувся! Люблю перчені пародії. В цьому ти - мій послідовник або сестра по перченому духу. Це, мабуть, тому, що ми обоє - козацького коріння.
А козаки, як відомо, брали найміцніший первак - градусів так за 70, наливали у найпекучішу перчину - очищену, випивали одним духом, а тоді отим страшним пекучим перцем заїдали.
Єдина маленька заувага - я б виправив русизм "одна" на "сама" - і буде все на місці.
Вітаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 17:19:52 ]
Ярославе, дякую,що дуже мені допоміг: бач, не відчула, що "одна" - це русизм. Отже, виправила, дякую ще раз! Ця пародія - одна з перших моїх чотирьох пародій. Їх відлік ведеться від 1998 року.Вже багато назбиралося. Коли товариство не проти - буду виставляти.А про козацьке коріння - дякую, Ярославе, що нагадав. Справді, є!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 17:50:43 ]
Як на мене, жіночий загін пародистів ближче до природи пародії як такої. За те, певно, і страждає від чоловіків :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-18 19:47:08 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 20:30:46 ]
Любо, дякую за підтримку! А мені все пригадується телепередача з мого дитинства-юності: з улюблена пародистом Олександром Івановим. Забула як вона називалася... Детепні мав пародії! А я того періоду жінок-пародисток і не знала. Певно, ми в меншості, але все-таки є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 18:18:49 ]
)))))))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 20:31:11 ]
Дякую, Сонечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 20:18:55 ]
Дуже вдала пародія, весела і з перчиком чи то пустушкою)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 20:31:52 ]
Ой, Ксенічко, дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 20:34:48 ]
Чим би "дитя" не бавилось... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 22:34:03 ]
Ага!.. Любо, дякую, що завітала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 22:40:36 ]
Весело! У вас спить пародист, Ларисо :) схоже, вже прокидається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 23:20:25 ]
Олю, та оце маю вже 54 пародії - у власній саморобній книжечці "Кілограм колупаних родзинок". Мабуть, буду з неї виставляти. А то сиджу, як на скрині. Дякую, Олечко, що прочитала!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2012-06-19 09:44:01 ]
Ларисо, щиро вдячний. Справжня пародія і повинна бути кусючою.
До речі, із Ваших пародій на себе читав лише про Везувій (вона, здається, друкувалася в "Лелі". Щоправда, до неї в мене є деякі зауваження суто з мовного боку. А ця - вищий клас!
Колись навіть С. Барабаш у докторській дисертації посилалась на мою лелівську статтю про еротичну образність Стефановича. Я тієї публікації не бачив.
Виправте в першому рядку мого вірша перше слово. "Лишилось", а не "лишилась". Ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-19 10:12:17 ]
Анатолію, дякую, що відгукнулися, поцінували - з почуттям гумору! Уявіть, людина жила 14 років, не знаючи - читав чи не читав автор її пародію?.. Виявляється, читав. Про "везувій", а більш нічого не було опубліковано. Принаймні, мені в "Лелю" не траплялося, я не всі номери бачила, а скоро він вже був закритий...Щодо "везувія" - як виставлю, поговоримо, добре? Бо якщо є зауваги, то я їх мушу знати.
Ще одна в мене для Вас несподіванка - Ви не повірите! І уявити не можете, що хтось, десь таке про Вас пам'ятає (хороше)!
...1977рік, я навчаюся в 4 класі, і надсилаю свої недолугі віршики на поетичний конкурс журналу "Піонерія" - "Революцією народжені", чи щось у тому дусі... Уважно читаю вірші конкурсантів, мій, звісно, опублікований не був, зате тоді практикувалась хороша справа - листування з читачем, то ж я знала від редакції свої недоліки.І от, у кінці проведення конкурсу, я дізнаюся таке важливе: хто ж здобув перемогу? І це був... ТОЛЯ КРИЛОВЕЦЬ! ТЕПЕР Я ВЖЕ ЗНАЮ, ЩО ВІН БУВ ЗА МЕНЕ СТАРШЕНЬКИЙ - ПЕВНО, 16 УЖЕ БУЛО. АНАТОЛІЮ, СПРИЙМІТЬ ЦЕ З ГУМОРОМ, АЛЕ СПРАВДІ - ЩИРО: ВІТАЮ ВАС - ЧЕРЕЗ СТІЛЬКИ РОКІВ!!! - З ТІЄЮ ПЕРЕМОГОЮ! Вона була недаремна, з Вас вийшли люди. І я теж тоді мала поштовх до роботи, вдосконалення.
...Тільки не розчаровуйте мене: невже то були... не Ви?!!