ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.07.01 21:29
Сталося це в Аскалоні. За звичаєм, пішли в Єрусалим брати-юдеї. «От і добре,- зрадів сусід-язичник.- Поки молитимуться, дечим розживуся». Глянув на подвір’я через тин: Брати чомусь не квапляться на прощу.. Відки йому було знати, Що це Господ

Микола Дудар
2024.07.01 17:28
Вже третій місяць без магбука. Віршів трохи назбиралось... Буду нишком виставляти. Життя продовжується!

Микола Дудар
2024.07.01 17:22
Ще до війни було аж надто задалеко…
Ще ріки сліз чекали на відплив…
Хозяйнували в небі зрощені лелеки…
І ти такий слухняний… просто жив.
Топтав цю землю грішну неповторно…
Вичитував, зачитувався ти,
Що не Еней був парубок моторний,
А всі оті зашмо

Ольга Олеандра
2024.07.01 10:55
Спробуй.
Бо все можливо.
Кожен світанок – диво.
Будь-який крок оборотний.
Серцем заходь в звороти.

Пробуй.
Не є фатальним

Олександр Сушко
2024.07.01 08:06
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях чорно-білих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Олександр Сушко
2024.07.01 08:05
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
Ставай зі мною поруч, брате, й ти
І бий поклони лобом аж до крові.

Не дайте дітям гигнути,! Святі,
Нехай поггладять черево і душу,
І хай сидять на цвинтарній плиті

Віктор Кучерук
2024.07.01 07:11
Ракет падіння замість зорепадів,
Щодня осколків смертоносний град, –
Не має смерть ніякої пощади
До кожного, хто довше жити рад.
Руїни стін од затишної хати,
Нема вцілілих у вогні речей, –
Є вічна пам'ять про найбільшу втрату –
Зотлілих і обвугл

Артур Курдіновський
2024.07.01 06:15
Розфарбував світанок мій колючий
Якийсь незрозумілий темний щем.
Міцніє він щоразу, з кожним днем,
Нейтральне все стає таким болючим!

Долати важко непохитні кручі
З беззахисним букетом хризантем.
Між полум'ям стояв я та вогнем.

Микола Соболь
2024.07.01 05:26
День шукає втечі за межу.
Вечоріє, але ще зарано.
Я тобі сузір’я покажу,
як рум’янець вичахне багряний.
Зашумів на річці очерет,
заспівала свою пісню квакша,
назбираю пригорщу монет,
хай затягне що-небудь інакше.

Олександр Сушко
2024.07.01 05:19
Течуть роки, немов Дніпро-ріка,
За осінню - зима, весна, питання...
Це літо, наче мавка молода -
Таке ж гаряче і,, мабуть, останнє.

Вдихнув і задихнувся від краси,
Забув про сон, душевний спокій, вірші.
Лечу крізь легіт в піднебесну синь

Володимир Бойко
2024.06.30 21:54
У ділах і словах московитів
Назріває класичний совок –
Найпаскудніша з чинних політик,
Що дістала усіх до кісток.

Ми стаємо до бою нового
На заломі безжальних епох
Аби світ навернувся до Бога,

Світлана Пирогова
2024.06.30 20:37
Не купиш ти любов за гроші,
За золото і діаманти,
Бо почуття це найдорожче
Знайдеш по волі Божій в мандрах.

Хмільне воно, аж до безтями,
І романтичне, і сердечне,
І усміхається зірками,

Микола Соболь
2024.06.30 18:58
В тихому болоті два чорти
каламутять воду спозаранку.
Певно, щось стараються знайти.
Може, навіть, срібників бляшанку?
Ставить ланковий їм трудодні,
куцаки завзяті, роботящі,
аж по вуха йорзають в лайні,
не стуляють ні очей, ні пащі,

Євген Федчук
2024.06.30 16:32
Зорі в небі блищать, місяць викотив коло,
Зачепився за дуб та й на хвильку завис.
Своїм оком єдиним на долину дививсь,
Що удень ще була бою лютого полем.
Хоча бій і затих, гамір не ущухав.
Переможці багать навкруги розпалили.
Хто лежав, хто сидів

Сергій Губерначук
2024.06.30 15:55
Задовольняєшся меншим.
Задовольняєшся меншим.
Молодшим.
Наївнішим.
Ортодоксальнішим.
З коротким волоссям,
з характером легшим
і фейсом найнепривабливішим.

Марія Дем'янюк
2024.06.30 13:54
Усе на світі створене з любові:
І травина, квітка, колосок,
І метелик, сонечко, мураха,
Й солов'їний ніжний голосок.

Червонястий мак, синій дзвіночок,
Що росте на грядці у рядочок,
І верба розлога, і тополя
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ПОЛІСЬКЕ-2012
Образ твору Столітня ялина.
Червневий дощ.
Рідне моє Полісся.
Від ноти до і до ноти до
Голос пташок розрісся.

А я у дуплі золотім живу,
Слухаю голос коріння.
А там он, за лісом,
Буг – наче вуж.
Вірша пишу на гривні.

Радість в душі коровайна аж.
Довго не мав такої.
Ліс і озера, я ваш, я ваш...
Все ще поет і воїн.

Сонячні зайчики скачуть ще
По вовчих дрімучих тінях.
Гляну на них –
І первісний щем...
І золоте тремтіння.

Як довгонога чиясь журба,
Бродить лелека чорний.
В Бузі, як в Бозі, серце купав.
Поряд палатка... попкорни.

Свічечка квітки пече в хребет,
Коли я рахую зорі.
У храмах хмаринок бачу себе,
Наче ім’я в історії.

Дощик поліський іде в пісок.
Там он багаття димне.
З космосом тут у мене зв’язок
Вічно-інтимний.

2 лип.12

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-03 14:58:13
Переглядів сторінки твору 7111
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.09.11 21:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-07-03 15:22:10 ]
Геніальний вірш! Мабуть, найкращий з усього Вашого, що я встиг прочитати. Але на Вашому місці я викреслив би "смартфони з порно".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-07-03 15:54:24 ]
Все так лірично_зримо: і праліси і поліська ідилія, але порно справді трішки не вписується, на мій скромний погляд.

Ваша шанувальниця, У


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-03 15:58:57 ]
Дякую, Ігоре, за добре слово і за доречне зауваження. Сам би викинув. Але щойно звідси, з Полісся... Не так легко його, на жаль, із життя-буття викинути, як із вірша. Тому наразі хай буде так, щоби, як писав геній, "правду жизни не нарушить". Ваша творчість мені також імпонує. вітання Лютому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-03 16:00:38 ]
І Вам, Уляно, щирий поклін. Щодо "смартфони з порно"... То дивіться мою відповідь Ігореві Калиниченку.
Хоча я ще думаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-03 16:12:15 ]
Дуже гарно! Настільки свіжо, що аж прохолодою війнуло з монітора!!! Ігорчику, сприйміть з посмішкою, будь ласка, мій дружній шаржик на Ваш вірш.;-))) Не гнівайтеся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-07-03 16:24:33 ]
Воно то так, але чи варто зважати на якихось придурків у палатках, що дивляться порно? Мабуть я просто відношусь до іншого покоління, якого не здивуєш ніякою порнухою. Або ж мою увагу привертають інші картини, куди більш вражаючі - у нас на Запоріжжі село вимирає, вулиці спорожніли, хати стоять покинуті, жах... А порно - то дрібниці. Але це Ваше право так писати, я не збираюся Вам щось вказувати.
До речі, перше знайомство з Вашими віршами відбулося завдяки нашій запорізькій "Хортиці". Моя літнаставниця Анна Лупинос порадила почитати саме Вас. Лютому привіт передам, як побачу. Дякую, що помітили мою скромну творчість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-03 16:27:04 ]
З космосом тут у мене зв’язок
Вічно-інтимний.
Чудово, неймовірно. Дякую Вам, Ігоре, за прекрасні рядки. Та я вже третьою буду, хто просить, приберіть, ну плізик, оте порно. Правда життя не мусить відображати абсолютно все, у когось інтим не з Космосом, їм пощастило в цьому втіленні значно менше. То ж кесарю - кесареве, а цей вірш наскрізь Божий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-03 16:36:46 ]
Дякую, Патарочко! А де ж той шаржик?.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-03 16:47:40 ]
У мене на сторінці...;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-03 16:39:21 ]
Цікаво з Вами, тезко, поспілкуватися. Пишіть мені на Pihor@ukr.net


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-03 16:42:50 ]
:))
...Розводжу руками, шановна Галино, і таки послухаюся голосу колег, Ви вже третя... Заберу вже це, таке не миле Вам порно... :)
Хоча нащадкам оригінальну версію зоставлю... :) Щоби знали, в якому контексті наші тексти творилися. :)
Дякую, звичайно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-03 16:49:17 ]
Отак і мій шаржик накаже довго жити...:-(((( У мене якраз там те порно задіяне...:-((((((( Ото напасні колеги!!! ;-))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-03 16:48:00 ]
І Вам, Уляно, щирий поклін. Щодо "смартфони з порно"... То дивіться мою відповідь Ігореві Калиниченку.
Хоча я ще думаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-03 16:49:27 ]
PS. А щодо теми села сучасного, Ігоре, то є у мене такий вірш:

СЕЛО ХХІ. ГЛИБИНКА

Стареньке світло Місяця над ставом.
Ідилія природи... не людей...
Два п’яниці... некошена отава.
Задрипані дітиська де-не-де.

Моя печаль, як лісова дорога,
Невидима із неба до зими.

Дивлюсь на все...
Очам моїм волого.
І вітер у печі, мов кров, шумить.

Нічний туман на озеро лягає.
Глибинка засинає без пісень.
Єдиний дід, що знав іще Чапаєва,
У снах дрімотних спогади пасе.

Всі вільні тут – як риби на асфальті.
Нема ні клубу, ні веселих свят...
Лиш чорноротий піп фальшивим альтом
Благословляє сивих немовлят.

А в церкві лісу гнізда і розп’яття,
І ветхі схрони з Другої війни.
Сидять у дуплах привиди хвостаті
І рохкають під дубом кабани.

А зверху зорі падають, як паски
Із вишитого хрестиком стола.

...Оце вона і є –
Остання казка
І перша правда
Мертвого села.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-03 16:53:58 ]
Присвятіть його мені і зоставте: рукопісі ж не горять, сайти не баняться... Щось таке... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-03 17:06:29 ]
Як довгонога чиясь журба ,
Бродить лелека чорний.
В Бузі, як в Бозі, серце купав.
Поряд палатка і... хруст попкорну.
А якщо так?.. ;-))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-03 17:11:02 ]
ЧУдово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2012-07-03 17:14:34 ]
Лише в очому краю у кожного з нас проявляється отой непорушний "З космосом зв'язок вічно-інтимний"... Гарний вірш, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-03 18:07:29 ]
Саме так, В*ячеславе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-07-03 23:28:38 ]
Вірш і змістом, і звучанням - "від ноти до і до ноти до" - чуДОвий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-07-03 23:50:03 ]
Так трепетно, гарно, Ігоре!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-04 09:29:23 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-04 09:29:58 ]
Коли важко живеться, тоді пишеться легко...