ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.21 22:54
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 ОСІННІ РОЗДУМИ
Знову осінь приходить, як мрія,
Що про літо у мене була –
Легкий легіт і крапля тепла,
Ніжне сонце… і серденько мліє.

Підкрадається тихо, як рись,
Розчиняє повітря спроквола
Непомітно і лагідно - холод,
Яблуневі сади налились…

Листя вже не зелене, а буре –
Мов із ярмарку їдуть літа –
Сивина синє небо вгорта,
Наче супиться далеч похмуро.

Щось міняється тихо в житті –
Про минуле, прийдешнє подумай…
Павутинка невидима суму
У гіллі затремтіла густім.

3.09.7520 р. (Від Трипілля) (2012)

Конча Озерна, півострів Суму.







      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-09-05 02:22:44
Переглядів сторінки твору 10843
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2012-09-05 07:04:00 ]
Оту, Ярославе, "павутинку невидиму суму" не побачить у твоєму вірші хіба що тільки сліпий. Я, наприклад, її з перших рядків своїм нутром відчув.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-09-05 07:08:10 ]
Гарно як...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-05 10:43:34 ]
Дуже файно! А це оце - "Мов із ярмарку їдуть літа". І справді: щось продали, щось купили, щось дорогою пропили... ех...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-09-05 17:10:09 ]
Стареем, Брат...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2012-09-05 21:28:09 ]
Доброго дня, шановний Ярославе!
:-)
Файно!
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-05 23:03:20 ]
Привіт, Вікторе! Радий твоїй проникливості, тим більше, що вона у тебе, як у поета, значно краще розвинена, ніж у пересічного читача. Та я і не збирався особливо приховувати цей сум. Ми рідко чомусь радіємо восени, більше печалі, ось і намагався передати мінорний настрій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-05 23:03:53 ]
Спасибі, Тамарочко, гарного тобі настрою!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-05 23:05:10 ]
Дякую, Мироне! Радий, що знайшли для себе щось близьке у вірші!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-05 23:06:15 ]
Не кажи, брате, сивіємо разом із осінню, тільки вона - буро, а ми - біло!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-05 23:07:10 ]
Привіт, Олександре! Дякую!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2012-09-06 08:11:18 ]
Прекрасна настроєва композиція! Відчуття минущості і легкого мудрого смутку.

От би ще лЕгкий (легкИй), зробити якимось більш українським - щемним чи що - було б ще краще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-08 11:59:01 ]
Дякую, Ярославе! Щодо наголосу - хоч словники дають наголос "легкИй" , при тому що є прислівник "ЛЕгко", але приклади, зі словом "легкИй", зокрема у 12-томнику тлумачному подаються прозові, де можна ставити наголос, яки завгодно. Я керуюся, маю таку сміливість, ще і власним відчуттям мови. Наголос "легкИй" робить це слово важким, непоетичним, більше це слово підходить для прози, а не для поезії. А наголос "лЕгкий" - він справді піднімає легіт високо в повітря.
Нещодавно у попередньому творі я обговорював з Мартою Январською слово, яке дають словники "жЕвріє" - дикий, як на мене, непоетичний наголос, і зовсім по-іншому сприймається наголос "жеврІє" - точний, поетичний, увиразнює зміст слова.
Із Павличком я сперечався відносно словникового наголосу у слові "вишИванка", так дає словник орфографічний. А тлумачний дає вишивАнка". Але слово "вишИваний" з наголосом на "И". Весь народ говорить і у піснях співає "вишивАнка".
Іванку, ти, Іванку,
Сорочка вишивАнка.
А Малишко, певно, теж не дивився в словник, коли писав у знаменитій пісні "Рідна мати моя":
І рушник вишивАний на щастя, на долю дала. Та зате він знав, як рідний народ ставить наголоси, а не мовознавці деякі, які, таке враження складається, висмоктують ці наголоси з пальця.
Треба укласти словник ПОЕТИЧНИХ наголосів, де не буде наголосу "легкИй", паралельний із словом "важкИй".
А відносно того, чи цей наголос український - це питання дуже суперечливе. Наша мова вже була тоді, коли предки деяких сусідніх народів ще по деревах лазили і вживали "вигуки" і "частки" без іменників і дієслів.
Тому, вибач, заради поезії залишаю так, як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-08 13:33:22 ]
Ярославе і Ярославе - слухайте, що Вам скаже Ярослав... у використанні мови маючи споживацькі настрої , таке й маю відношення до неї самої... ідеальним, для мене, є варіант коли я сам встановлюю правила...граматики. "Я керуюсь, маю таку сміливість, ще і власним відчуттям мови" - кажете Ви. Багато творчих людей так роблять, а по між поетів - й поготів, бо там часто-густо того вимагає мадам "Гармонія". Про наголоси я вже й не кажу - його величність "Зміст" вимагає поставити кому, наголос, намалювати дулю...
Будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 12:03:43 ]
І тільки так, брате!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-08 12:28:50 ]
Так, Вітре, ти вітер відчуваєш правильно, він "лЕгкий"!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-08 13:42:58 ]
А якщо треба щоб ЛЕгкий був трішки ваговитішим, а тяжКИй трохи легшим...між тонких матерій поетичних? "Сьогднішній день ТЯжкий, а вчорашній був тяжКИй..."
Будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-08 23:22:07 ]
Пане Аноніме!
На Ваше негречне іронічне зауваження: його величність "Зміст" вимагає поставити кому, наголос, намалювати дулю...
Будьте!
Я Вам можу відповісти тільки одним: якщо хочете мене переконати в чомусь, то зніміть маску, давайте КОНСТРУКТИВНІ поради і перестаньте ЗАЙМАТИСЬ АНОНІМІЗМОМ!
Це відповідь на перший коментар.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-09 10:51:53 ]
Щодо Аноніма - Ярославе, я нічого не скриваю, будьте уважні... що до порад - вибачте, я не хотів, щоб це були поради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-08 23:33:58 ]
Анонімові Я Саландяку - відповідь на другий коментар:

Якщо буде потрібно, щоб лЕгкий був ваговитішим, то я його заміню на епітет, відповідний його вазі, але це буде інше слово - важче і з важчим наголосом. Хоча, якщо б мова йшла, скажімо про смуток, то тут міг би бути епітет "легкИй" з наголосом на другому складі, бо слово "смуток" таки важче за значенням, ніж "легіт".
Сподіваюсь, я Вас задовольнив, бодай частково.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-09 10:58:48 ]
Якщо це були запитання, то виключно риторичні... у мистецтві безконечне число шляхів до... задоволення.
Сьогодні я задоволений, що живу,з Вами розмовляю!
Будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-09-09 11:09:17 ]
Ужас)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-09 12:20:23 ]
Вибачте, пане Ярославе (Саландяк) - одразу не помітив. Адже Ви вперше у мене на сторінці. Але якщо це не поради, то що - настанови чи констатація чи ще щось? Роз"ясніть, будь ласка, мені треба звикнути до особливостей Вашого сприймання, недомовленість - це добре, але кожен її розшифровує по-своєму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-10 05:59:09 ]
Це, Ярославе, прострації - Мандри в космосі...зайдіть на мою сторінку...але вибачайте за якість...після моєі двомісячної відсутності Поетичні Майстерні кудись від мене "попливли"...
Будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-09 12:22:52 ]
Ну раз отримали задоволення від спілкування, Ярославе, то це вже щось, як на мене!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-09 12:27:44 ]
Від чого ти вжахнувся, брате Вітре? Од висловів пана Ярослава Саландяка чи од моїх? - Я буваю різким на поворотах, визнаю, але ж умію і вибачитись, якщо помилився. Хоч стосовно наголосів - все відносно, залежно від контексту - який він, такий і наголос має бути - така моя думка. Мабуть, треба наприкінці публікованого вірша просто ставити акцент, що це - авторський наголос, щоб читачеві було зрозуміло - яка авторська позиція.
Дякую тобі за вболівання, брате!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-09-09 12:31:31 ]
Поїхали до Гентоша на зустіч....)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-09-09 18:26:39 ]
Легко_легітно, холодно_лагідно...
БАЧУ павутинку суму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-09 19:56:41 ]
Ой, брате, не засмучуй! Я - боржник Іванів, він до мене у Київ приїздив на вечір, як і ти, а я до нього - ну ніяк вирватись не можу! Все зустрічаємося на нейтральній території - то в Ірпені, то в Городищі, то в Умані, то в Кременчуку, то в Києві, а у Львові - ну ніяк не виходить! Але, гадаю, колись таки вийде!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-09 20:07:28 ]
Любове, дякую, давно не було Вас у мене, вже скучив!
Радий, що нема зауважень, хоча - легко-легітно - це лагідний натяк, як треба було зробити, щоб було в наголосах - у відповідності із словниками?
Можна взагалі-то - мені одразу прийшло -
ЛЕгко, лЕгітно, крапля тепла,
Ніжносонячно... й серденько мліє!

Навіть по-тичинівськи трохи було б...

Але оце поєднання - "легкий легіт" - тут якийсь є "кайф" невловимої поетичної легкості для мене - і ніяк не можу від цього поєднання відмовитись!

Радий, що бачите павутинку суму. Вона, як струна,
тремтить у душі. Спасибі за розуміння і співпереживання!