ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 *****
Вовче сонце вечір похрестив,
темінь опечалює вино.
Янголам написані листи
відлітають німбом за вікно,
але знову падають на сквер,
наче сни у безвість наяву.
Я без тебе ніби й не помер,
я без тебе ніби й не живу.
Далечінь між нами, далесуть
і чужих цілунків пектораль.
Наші душі моляться на ртуть,
що повзе униз чомусь, на жаль…
Суєту закутую у шовк,
у кімнатний затишок думок.
Тихо. Тьмяно. І… плететься вовк,
що в мені до сонця - ні на крок…

2012р.












    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-09-07 16:43:25
Переглядів сторінки твору 6198
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2024.10.13 19:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 18:15:04 ]
Дуже чуттєво і проникливо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 21:24:11 ]
Уляно, мало часу в мене для написання віршів. Може й тому чуттєве щось получається, що тривожить особливо. Дякую за відвідини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 18:20:15 ]
"Я без тебе ніби й не помер,
я без тебе ніби й не живу" - ніби нічого особливого й не сказано, а віриш.
ще сподобався неологізм "далесуть".

а "закутую" це те ж саме, що "закутаю"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 21:28:17 ]
Юліє, вдячний, що повірили, як той відомий режисер, який казав акторам: вірю! Або навпаки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 18:38:53 ]
закутую - що роблю, недоконаний ви,
закутаю - що зроблю, доконаний вид дієслова,

сильно, до глибини душі проймає Ваша поезія)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 21:30:26 ]
Таню, все точно з тим дієсловом! Вдячний за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 21:36:32 ]
не подумайте, просто я зайшла, коли запитали, не втрималась - і пояснила,звичайно, правильно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-08 13:38:47 ]
вибачайте, що не заспокоюсь ніяк, але все одно в рядку "Суєту закутую у шовк" надто багато "у" виходить, тому він глухий трішки. а "закутаю" його б дещо оживило.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-09-08 22:54:51 ]
але Юлю, закутую - процес, що відбуваться в цю хвилину, а закутаю - буде, може, колись


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 18:50:27 ]
вовче сонце - цікавий образ)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 21:35:03 ]
Оксано, такий вислів зустрічається у фольклорі. Я спробував трактувати його на свій лад. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-07 19:08:46 ]
Елегійно!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 21:37:04 ]
Мирославе, якось так вже закрутилося в житті та в голові. Вдячний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-07 19:35:52 ]
необыкновенности стали у вас писаться..
как-то мне уютно так читать стихи ваши..вроде шёлком укрывают..нежно читать..тепло. и все тут есть что любо мне - волки, ангелы, души, словесные находки, (пектораль поцелуев просто приковала)
есть стихи - угольки, есть - костры, есть - пожарища
есть - электрические осветительные приборы)
ваши последние стихи - свечи...
эта особенная, восковая..сама себе солнце)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 21:45:33 ]
Марто, якщо цей вірш свіча, то нехай Небесні сили ...примножать многая літа поезії всіх авторів ПМ. Уклін за такий чуттєвий і багатогранний коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 20:27:34 ]
Ці поезії - і матеріал для роздумів. Ось приклад:
"темінь опечалює вино".
Де присудок, а що підмет - треба вміть здогадаться.
Дуже вдалою виглядає рима "наяву - живу". Я її неодноразово чув, і вона завжди була у фаворі.
Вовки у поезіях цього сайту і цього, окремо взятого вірша, знайшли своє місце.
Читать було цікаво :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 21:51:36 ]
Семене, брак часу не дозволяє мені частіше з Вами спілкуватися, про що жалкую, бо цікаво. Насправді, хотів внести елемент різночитання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 22:00:41 ]
І в мене брак часу. Це звичайне явище.
А у кого того часу більше, той і встигає зробить більше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 21:35:41 ]
Небуденно. Загущення саме тією глибинною емоцією, що робить вірш поезією... вітаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 21:45:35 ]
Сьогодні бачив у київському метрі вірші Є.Юхниці.
То взагалі жах.
У цьому вірші загущення, як Ви назвали це явище, як на мене, то надто густотерте (кажу як маляр 3-го розряду).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 21:56:25 ]
ми з Вами дещо "схожі" - коли поступила в інститут, нас послали на рік одразу на будівництво всіх і там я отримала теж розряд маляра... а вчилися тоді як вечірники. - ну, то так.
Про Є. Юхницю - згодна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 22:03:33 ]
Треба, мабуть, перечитати всі його вірші, щоб склалось більш-менш цілісне враження.
Та я ними випадково поцікавивсь років 5 тому. Вони кращими не стали, бо я сьогодні побачив його бестіарій. А в нього є читачки та читачі. Ось воно що. Є читачки та читачі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 22:14:01 ]
по радіо весь час оголошують - скоро вийде нова книга сучасного культового поета... подивимось. В УЛГ (№ 17) прочитала, як на мене, слушну думку (не полінуюсь): "Під ударами попси першою гине складна поезія, печерні тексти популярних пісень йдуть до серця слухача прямою дорогою без найменшої інтелектуальної напруги" (Борис Херсонський).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 22:21:41 ]
Я не помилюсь, якщо скажу, що і наші (наприклад, мої) вірші хтось більш талановитий або просто талановитий, але скромний у сенсі продуктивності, вважає попсою або графоманією. Але ці вірші не виштовхують чиїсь, вони не служать екраном (перешкодою) для усіх инших.
Віршуйте всі.
Місця всім вистачить.
Але існують технології, завдяки яким перемикається увага.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 22:31:59 ]
Вірю, Ви знаєте ЩО говорите, бо так розумію, що знаєтеся на інформаційних технологіях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 22:42:01 ]
Ці технології давно відомі, але життя go on. Одна частина населення залишає нас, наступна отримує паспорти та перші шкільні пенали. Цим категоріям населення ці технології невідомі, так само, як і більшій частині попередньої.
Політтехнологи працюють зараз ефективніше за замполітів, парторгів і инших "оргів" минулої історичної доби.
А що Є.Юхниця? Він, як зараз модно казать, "зробив сам себе". І такі приклади непоодинокі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 22:53:39 ]
ну, так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 21:56:22 ]
Маріє, даю дорогу підсвідомості та первинному світосприйняттю... В такому випадку емоціям дихається вільніше. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 21:59:37 ]
А маляром я був тільки в армії. Сподіваюся сорокаметровий паркан на мене не образився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 23:23:56 ]
Ви його, мабуть, такими римами обмалювали!. :)
Відчувається віршопис поетичного вовка :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-08 10:35:24 ]
Шановна Бабо Нібабо, я його тому малював, що на ньому красувалися рими, від яких панянки втрачали свідомість. Одним словом, наша рота постаралася, а мені (на той час салазі) довелося ту "високу" поезію замальвувати. За вовка особлива дяка. Напевне, після річного перебування в ПМ щось напишу про себе там, біля аватарки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 07:30:52 ]
Вовче сонце!!!- о яка Сизигія! Як неймовірно...!
І це: "Я без тебе ніби й не помер,
я без тебе ніби й не живу" - стан ЛГ невиліковно закоханий!!! Вічно юний...
Богдане, такі вірші творяться серцем, що любити уміє. Образи - неймовірно красномовні!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-08 10:48:19 ]
Роксолано, вдячний! Десь читав, що О. Пушкін закохувався 101 раз. А що тільки йому можна? А якщо серйозно... Поезія без штормів на серці - не море, а мілкий ставочок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-08 11:25:08 ]
сказано ж бо: "на всей земле не сыщете поэта, рискнувшего бы взяться за перо, не обмакнув его сперва в слезах любви"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-09 14:44:17 ]
тепер можна казати, що ти- вовк пера чи сонце пера. досить цікаві образи!