ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.09 10:35
* 167 *
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
* * *
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
"Чорний сніг Александрії" (продовження 3)
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Бобер
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Невибутнім романтиком був він
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
Земля на Рибинах -- з присмаком блюзу
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
La mia alba
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,

Ігор Терен
2026.08.08 16:11
Химерики курйозного безголов’я
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.

***
А ботаніки люльку курили

Артур Курдіновський
2026.08.08 15:10
Два поети
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.

Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати

Борис Костиря
2026.08.08 13:44
Монолог безпритульного
Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?

Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,

Ольга Олеандра
2026.08.08 11:56
Задощило
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.

хома дідим
2026.08.08 11:56
* 166 *
коли розвиднюється
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад

М Менянин
2026.08.08 09:52
Четвер – есей
P.S. Четвер – есей 0 Друзям. Песах. Смеркалось. 1 От і Четвер. З Петром приготували Пасху, запекли ягня, щоб Учитель спожив зі Своїми учнями. 2 Знайомий воду приніс*. В цей час і учні зайшли. 3 Накритий стіл в світлиці. З’явивсь Ісус і почали. Ще

Віктор Кучерук
2026.08.08 07:33
* * *
За хмарою хмара - і кожна мрячить
Набридливо і безкінечно, -
Похмурі хмарини укрили блакить
І вітер подув недоречно.
Оця надокучлива мжичка дрібна, -
Як мухи серпневі в кімнаті, -
Як пам'ятна змалечку пісня сумна
Про наші родинні утрати.

С М
2026.08.08 04:44
Стерво (The Rolling Stones)
постійна втома, не розумію
спав три, чи більше, діб
мене змолов хтось, поспіль розсіяв
не годний до трудів
наче хтось соки із мене вичавив
пить не у змозі я
голодним чуюся, у чім тут причина
їв же кінський біляш

Ольга Садкова
2026.08.07 21:51
Чекання
А без тебе і небо несинє —
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 *****
Вовче сонце вечір похрестив,
темінь опечалює вино.
Янголам написані листи
відлітають німбом за вікно,
але знову падають на сквер,
наче сни у безвість наяву.
Я без тебе ніби й не помер,
я без тебе ніби й не живу.
Далечінь між нами, далесуть
і чужих цілунків пектораль.
Наші душі моляться на ртуть,
що повзе униз чомусь, на жаль…
Суєту закутую у шовк,
у кімнатний затишок думок.
Тихо. Тьмяно. І… плететься вовк,
що в мені до сонця - ні на крок…

2012р.












    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-09-07 16:43:25
Переглядів сторінки твору 7585
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.08.01 23:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 18:15:04 ]
Дуже чуттєво і проникливо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 21:24:11 ]
Уляно, мало часу в мене для написання віршів. Може й тому чуттєве щось получається, що тривожить особливо. Дякую за відвідини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 18:20:15 ]
"Я без тебе ніби й не помер,
я без тебе ніби й не живу" - ніби нічого особливого й не сказано, а віриш.
ще сподобався неологізм "далесуть".

а "закутую" це те ж саме, що "закутаю"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 21:28:17 ]
Юліє, вдячний, що повірили, як той відомий режисер, який казав акторам: вірю! Або навпаки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 18:38:53 ]
закутую - що роблю, недоконаний ви,
закутаю - що зроблю, доконаний вид дієслова,

сильно, до глибини душі проймає Ваша поезія)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 21:30:26 ]
Таню, все точно з тим дієсловом! Вдячний за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 21:36:32 ]
не подумайте, просто я зайшла, коли запитали, не втрималась - і пояснила,звичайно, правильно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-08 13:38:47 ]
вибачайте, що не заспокоюсь ніяк, але все одно в рядку "Суєту закутую у шовк" надто багато "у" виходить, тому він глухий трішки. а "закутаю" його б дещо оживило.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-09-08 22:54:51 ]
але Юлю, закутую - процес, що відбуваться в цю хвилину, а закутаю - буде, може, колись


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 18:50:27 ]
вовче сонце - цікавий образ)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 21:35:03 ]
Оксано, такий вислів зустрічається у фольклорі. Я спробував трактувати його на свій лад. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-07 19:08:46 ]
Елегійно!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 21:37:04 ]
Мирославе, якось так вже закрутилося в житті та в голові. Вдячний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-07 19:35:52 ]
необыкновенности стали у вас писаться..
как-то мне уютно так читать стихи ваши..вроде шёлком укрывают..нежно читать..тепло. и все тут есть что любо мне - волки, ангелы, души, словесные находки, (пектораль поцелуев просто приковала)
есть стихи - угольки, есть - костры, есть - пожарища
есть - электрические осветительные приборы)
ваши последние стихи - свечи...
эта особенная, восковая..сама себе солнце)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 21:45:33 ]
Марто, якщо цей вірш свіча, то нехай Небесні сили ...примножать многая літа поезії всіх авторів ПМ. Уклін за такий чуттєвий і багатогранний коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-09-07 20:27:34 ]
Ці поезії - і матеріал для роздумів. Ось приклад:
"темінь опечалює вино".
Де присудок, а що підмет - треба вміть здогадаться.
Дуже вдалою виглядає рима "наяву - живу". Я її неодноразово чув, і вона завжди була у фаворі.
Вовки у поезіях цього сайту і цього, окремо взятого вірша, знайшли своє місце.
Читать було цікаво :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 21:51:36 ]
Семене, брак часу не дозволяє мені частіше з Вами спілкуватися, про що жалкую, бо цікаво. Насправді, хотів внести елемент різночитання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-09-07 22:00:41 ]
І в мене брак часу. Це звичайне явище.
А у кого того часу більше, той і встигає зробить більше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 21:35:41 ]
Небуденно. Загущення саме тією глибинною емоцією, що робить вірш поезією... вітаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-09-07 21:45:35 ]
Сьогодні бачив у київському метрі вірші Є.Юхниці.
То взагалі жах.
У цьому вірші загущення, як Ви назвали це явище, як на мене, то надто густотерте (кажу як маляр 3-го розряду).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 21:56:25 ]
ми з Вами дещо "схожі" - коли поступила в інститут, нас послали на рік одразу на будівництво всіх і там я отримала теж розряд маляра... а вчилися тоді як вечірники. - ну, то так.
Про Є. Юхницю - згодна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-09-07 22:03:33 ]
Треба, мабуть, перечитати всі його вірші, щоб склалось більш-менш цілісне враження.
Та я ними випадково поцікавивсь років 5 тому. Вони кращими не стали, бо я сьогодні побачив його бестіарій. А в нього є читачки та читачі. Ось воно що. Є читачки та читачі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 22:14:01 ]
по радіо весь час оголошують - скоро вийде нова книга сучасного культового поета... подивимось. В УЛГ (№ 17) прочитала, як на мене, слушну думку (не полінуюсь): "Під ударами попси першою гине складна поезія, печерні тексти популярних пісень йдуть до серця слухача прямою дорогою без найменшої інтелектуальної напруги" (Борис Херсонський).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-09-07 22:21:41 ]
Я не помилюсь, якщо скажу, що і наші (наприклад, мої) вірші хтось більш талановитий або просто талановитий, але скромний у сенсі продуктивності, вважає попсою або графоманією. Але ці вірші не виштовхують чиїсь, вони не служать екраном (перешкодою) для усіх инших.
Віршуйте всі.
Місця всім вистачить.
Але існують технології, завдяки яким перемикається увага.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 22:31:59 ]
Вірю, Ви знаєте ЩО говорите, бо так розумію, що знаєтеся на інформаційних технологіях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-09-07 22:42:01 ]
Ці технології давно відомі, але життя go on. Одна частина населення залишає нас, наступна отримує паспорти та перші шкільні пенали. Цим категоріям населення ці технології невідомі, так само, як і більшій частині попередньої.
Політтехнологи працюють зараз ефективніше за замполітів, парторгів і инших "оргів" минулої історичної доби.
А що Є.Юхниця? Він, як зараз модно казать, "зробив сам себе". І такі приклади непоодинокі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 22:53:39 ]
ну, так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 21:56:22 ]
Маріє, даю дорогу підсвідомості та первинному світосприйняттю... В такому випадку емоціям дихається вільніше. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 21:59:37 ]
А маляром я був тільки в армії. Сподіваюся сорокаметровий паркан на мене не образився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 23:23:56 ]
Ви його, мабуть, такими римами обмалювали!. :)
Відчувається віршопис поетичного вовка :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-08 10:35:24 ]
Шановна Бабо Нібабо, я його тому малював, що на ньому красувалися рими, від яких панянки втрачали свідомість. Одним словом, наша рота постаралася, а мені (на той час салазі) довелося ту "високу" поезію замальвувати. За вовка особлива дяка. Напевне, після річного перебування в ПМ щось напишу про себе там, біля аватарки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 07:30:52 ]
Вовче сонце!!!- о яка Сизигія! Як неймовірно...!
І це: "Я без тебе ніби й не помер,
я без тебе ніби й не живу" - стан ЛГ невиліковно закоханий!!! Вічно юний...
Богдане, такі вірші творяться серцем, що любити уміє. Образи - неймовірно красномовні!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-08 10:48:19 ]
Роксолано, вдячний! Десь читав, що О. Пушкін закохувався 101 раз. А що тільки йому можна? А якщо серйозно... Поезія без штормів на серці - не море, а мілкий ставочок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-08 11:25:08 ]
сказано ж бо: "на всей земле не сыщете поэта, рискнувшего бы взяться за перо, не обмакнув его сперва в слезах любви"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-09 14:44:17 ]
тепер можна казати, що ти- вовк пера чи сонце пера. досить цікаві образи!