ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 По найбільшій з глибин
по найтоншій ріці
тальвег-лінію йдеш – не дишеш,
за найменший ковток надії
сягаєш дна,
кожен правильний крок
на шляху визначає тиша,
а безпечний фарватер
засвідчує глибина.

вберегти від тривоги,
як від мілини – не можу,
хай хранить тебе далеч
невидимих ще вогнів.
у кордонах ріки
я краплину цілую кожну,
що торкала тебе,
а належить тепер мені.

ця дзеркальна ріка
що тече, як агат, між ребер,
має колір світанку
й розхлюпаного вина,
де, стискаючи зуби,
знову шукаєш неба,
де спасіння одне –
відчайдушна твоя глибина.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-10-13 22:11:31
Переглядів сторінки твору 7614
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-13 22:41:40 ]
"Дишеш" з "тишею", як на мене, є доволі відомою римою. Але вона мене поверта до улюблених пісень радянської давнини грамзапису. І вони відгукаються, як згадка, скажімо, про перше кохання чи поцілунок.
По-щирому заздрю літ-герою.
Чудова сентиментальність. Мені здалось, що іноді у рядких надто багато шиплячих літер (і звуків). Три - це вже надто. Анапесту усього-навсього дві стопи у кожному :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 23:03:17 ]
сентиментальність? :))) гммм… аж не знаю, що відповісти :) це швидше хода по канату над прірвою :)
я знаю, що вірш не надто досконалий в плані версифікації, але тут кожне слово підбиралося довго і я вважаю, що добре попрацювала. Чистого анапесту тут немає, а нерівний ритм, як на мій погляд, дуже добре передає стан лг. А чому ні? в ПМ й так багато гладеньких віршів, хай мій буде не гладеньким, то хоча б по суті :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-13 23:49:45 ]
це для мене - сентиментальність. Я ж не в літ-героях. Я можу сприймать инакше, ніж він чи автор (Ви).
У шостому рядку шипіння.
І мені здається, що Ви правильно сприймаєте мої тоненькі натяки на те-на се :) у сенсі їхньої некритичности. Мій ком-тар саме такий. А Ваші вірші варті уваги і вшановування :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 11:18:46 ]
не хвилюйтесь за критику - все одно я не зможу на вас образитись, знаючи, що ви дуже добродушна людина :))
твір треба обговорити - і це найкращий варіант критики. Дякую, Семене!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 22:58:17 ]
Гарно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 23:05:33 ]
уклін, Лесю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 23:37:28 ]
все так, як я люблю... задирикувато, романтично, тонко, чуттєво і до розтятих вен жіочно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 23:38:07 ]
жіночно себто)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 11:06:55 ]
дякую, Схимнице!!! мене саме подружка розкритикувала, що я поступаю дуже по-чоловічому :)) ще не всьо потєряно, значить :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 05:20:00 ]
Особливо оце, Олю:
"за найменший ковток надії
сягаєш дна,
кожен правильний крок
на шляху визначає тиша" - лабіринтово-загадковий твір...

"вберегти від тривоги,
як від мілини – не можу,
хай хранить тебе далеч
невидимих ще вогнів" - щасливий той - до кого це звернено:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 11:12:37 ]
дякую, Роксолано! можливо, і так :) хоча любов важко назвати щастям, бо вона дуже вимоглива :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 06:18:05 ]
Льоль! Щедро))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 11:13:57 ]
дякую, Михайле! Зі святом тебе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 06:55:12 ]
"що тече, як агат, між ребер," - не зрозумів, Олю :(
"у кордонах ріки" - чи "на"?
маю надію що та ріка не полтвоподібна :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 11:02:28 ]
ну, тут образно описаний період життя, коли відчуваєш наче внутрішню паузу – коли нічого не відбувається, але це якраз і показник того, що все йде правильно - треба просто перетерпіти цю внутрішню тишу.
Тому ця ріка – і ріка часу, і сердечна ріка, що тече через усю людину. Як я собі бачу, вона багатошарова, схожа на агат, а ще тут гарно вписується легенда про походження агату: "Найчастіше малюнок агата нагадує око. Згідно з однією із стародавніх легенд, це око небесного білого орла, який після битви з чорним чаклуном впав на Землю і став каменем. А його очей продовжує дивитися на людей, відокремлюючи добрі справи від злих. Агат також називають Оком Творця."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 17:43:16 ]
Дякую, Олю
за змістовне витлумаченя.
Проблема, як на мене з дієсловом "тече" і взаємодія цього слова з "агат".
Щоби тут не підбиталося - а камінь залишається каменем... але це моя скромна думка.
Як правильно "тече між ребер" чи "міже ребрами"?(просто цікаво з філологічної точки зору).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-15 09:09:01 ]
Дякую, ЛЮ!
Я тут пішла по аналогії – в нашій мові паралельно вживаються варіанти: ріка тече між берегів і між берегами, щось відчувається між слів і між словами. Навіть у Стуса є "між чужинецьких вогнів". Тому я думаю, що такий варіант допустимий. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 12:24:05 ]
Класс!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-15 09:09:48 ]
дякую, Ніко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-10-14 13:57:12 ]
Ваш коментар, Олю, підтвердив моє розуміння Вашого вірша. Сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-15 09:11:02 ]
прорвемося :)) дякую, Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-10-14 17:11:34 ]
Хотіла спитати про агат між ребер але глянула на один з комнтиків і зрозуміла творчу мотивацію ) гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-15 09:12:09 ]
це один із варіантів трактування :)
дякую, Уляно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 18:00:14 ]
Так, глибина своя - вона і спасіння, вона і погуба...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-18 09:29:53 ]
десь там сходяться антитези :))
дякую, пані Тамаро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-10-17 23:31:51 ]
де, стискаючи зуби,
знову шукаєш неба,
де спасіння одне –
відчайдушна твоя глибина.

...заберу собі в записник з афоризмами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-18 09:31:43 ]
дякую, пані Любо :)) от буває - щось таке колотиться неясне в голові, а почну писати - самій прояснюється :))