ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Володимир Бойко
2025.12.15 23:52
Недобре добро називати добром недобре. Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою. Ворожка ворогам ворожила вороже. Генії на гени не нарікають. Світило у світі недовго світило. Пан Баняк до банку поклав грошей банку. Одержимі своє о

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 По найбільшій з глибин
по найтоншій ріці
тальвег-лінію йдеш – не дишеш,
за найменший ковток надії
сягаєш дна,
кожен правильний крок
на шляху визначає тиша,
а безпечний фарватер
засвідчує глибина.

вберегти від тривоги,
як від мілини – не можу,
хай хранить тебе далеч
невидимих ще вогнів.
у кордонах ріки
я краплину цілую кожну,
що торкала тебе,
а належить тепер мені.

ця дзеркальна ріка
що тече, як агат, між ребер,
має колір світанку
й розхлюпаного вина,
де, стискаючи зуби,
знову шукаєш неба,
де спасіння одне –
відчайдушна твоя глибина.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-10-13 22:11:31
Переглядів сторінки твору 8326
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-13 22:41:40 ]
"Дишеш" з "тишею", як на мене, є доволі відомою римою. Але вона мене поверта до улюблених пісень радянської давнини грамзапису. І вони відгукаються, як згадка, скажімо, про перше кохання чи поцілунок.
По-щирому заздрю літ-герою.
Чудова сентиментальність. Мені здалось, що іноді у рядких надто багато шиплячих літер (і звуків). Три - це вже надто. Анапесту усього-навсього дві стопи у кожному :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 23:03:17 ]
сентиментальність? :))) гммм… аж не знаю, що відповісти :) це швидше хода по канату над прірвою :)
я знаю, що вірш не надто досконалий в плані версифікації, але тут кожне слово підбиралося довго і я вважаю, що добре попрацювала. Чистого анапесту тут немає, а нерівний ритм, як на мій погляд, дуже добре передає стан лг. А чому ні? в ПМ й так багато гладеньких віршів, хай мій буде не гладеньким, то хоча б по суті :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-13 23:49:45 ]
це для мене - сентиментальність. Я ж не в літ-героях. Я можу сприймать инакше, ніж він чи автор (Ви).
У шостому рядку шипіння.
І мені здається, що Ви правильно сприймаєте мої тоненькі натяки на те-на се :) у сенсі їхньої некритичности. Мій ком-тар саме такий. А Ваші вірші варті уваги і вшановування :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 11:18:46 ]
не хвилюйтесь за критику - все одно я не зможу на вас образитись, знаючи, що ви дуже добродушна людина :))
твір треба обговорити - і це найкращий варіант критики. Дякую, Семене!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 22:58:17 ]
Гарно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 23:05:33 ]
уклін, Лесю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 23:37:28 ]
все так, як я люблю... задирикувато, романтично, тонко, чуттєво і до розтятих вен жіочно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 23:38:07 ]
жіночно себто)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 11:06:55 ]
дякую, Схимнице!!! мене саме подружка розкритикувала, що я поступаю дуже по-чоловічому :)) ще не всьо потєряно, значить :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 05:20:00 ]
Особливо оце, Олю:
"за найменший ковток надії
сягаєш дна,
кожен правильний крок
на шляху визначає тиша" - лабіринтово-загадковий твір...

"вберегти від тривоги,
як від мілини – не можу,
хай хранить тебе далеч
невидимих ще вогнів" - щасливий той - до кого це звернено:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 11:12:37 ]
дякую, Роксолано! можливо, і так :) хоча любов важко назвати щастям, бо вона дуже вимоглива :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 06:18:05 ]
Льоль! Щедро))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 11:13:57 ]
дякую, Михайле! Зі святом тебе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 06:55:12 ]
"що тече, як агат, між ребер," - не зрозумів, Олю :(
"у кордонах ріки" - чи "на"?
маю надію що та ріка не полтвоподібна :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 11:02:28 ]
ну, тут образно описаний період життя, коли відчуваєш наче внутрішню паузу – коли нічого не відбувається, але це якраз і показник того, що все йде правильно - треба просто перетерпіти цю внутрішню тишу.
Тому ця ріка – і ріка часу, і сердечна ріка, що тече через усю людину. Як я собі бачу, вона багатошарова, схожа на агат, а ще тут гарно вписується легенда про походження агату: "Найчастіше малюнок агата нагадує око. Згідно з однією із стародавніх легенд, це око небесного білого орла, який після битви з чорним чаклуном впав на Землю і став каменем. А його очей продовжує дивитися на людей, відокремлюючи добрі справи від злих. Агат також називають Оком Творця."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 17:43:16 ]
Дякую, Олю
за змістовне витлумаченя.
Проблема, як на мене з дієсловом "тече" і взаємодія цього слова з "агат".
Щоби тут не підбиталося - а камінь залишається каменем... але це моя скромна думка.
Як правильно "тече між ребер" чи "міже ребрами"?(просто цікаво з філологічної точки зору).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-15 09:09:01 ]
Дякую, ЛЮ!
Я тут пішла по аналогії – в нашій мові паралельно вживаються варіанти: ріка тече між берегів і між берегами, щось відчувається між слів і між словами. Навіть у Стуса є "між чужинецьких вогнів". Тому я думаю, що такий варіант допустимий. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 12:24:05 ]
Класс!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-15 09:09:48 ]
дякую, Ніко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-10-14 13:57:12 ]
Ваш коментар, Олю, підтвердив моє розуміння Вашого вірша. Сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-15 09:11:02 ]
прорвемося :)) дякую, Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-10-14 17:11:34 ]
Хотіла спитати про агат між ребер але глянула на один з комнтиків і зрозуміла творчу мотивацію ) гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-15 09:12:09 ]
це один із варіантів трактування :)
дякую, Уляно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 18:00:14 ]
Так, глибина своя - вона і спасіння, вона і погуба...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-18 09:29:53 ]
десь там сходяться антитези :))
дякую, пані Тамаро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-10-17 23:31:51 ]
де, стискаючи зуби,
знову шукаєш неба,
де спасіння одне –
відчайдушна твоя глибина.

...заберу собі в записник з афоризмами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-18 09:31:43 ]
дякую, пані Любо :)) от буває - щось таке колотиться неясне в голові, а почну писати - самій прояснюється :))