Дякую, друже Іване!))

На жаль, так, пане Мирославе! На картини винищення справжньої природи важко дивитись весело!))

Спасибі, дорога Таню, за разраду! І на Київщині сьогодні був гарний день! І аби не дивився на понищені гаї, то може б теж писалося мажорно!)))

Володю, дякую за відгук! Це добре, що ти постійно заглядаєш у словник... Хтось вибирає слова у словнику, а комусь вони падають з неба неологізмами і потім збагачують словники, розумієш? От щодо слова "траурним" ти точно відчув. Мені це слово теж "кусалося". Надто офіціозне якесь для ліричного контексту. Отут послухаю тебе, заміню.

Дякую, Танечко, за відгук і розуміння - саме так! У Миколаєві не так давно, бачив по телебаченню гарно боролися люди за навіть маленькі скверики - ночували в наметах навіть, щоб не зрубали вночі дерева!)))

Саме так, Таню (це щодо стьмянілої мантії)!

Де ти, справедливосте, о де ти...

Нема її, пане Яросдлаве! Творіння Боже, красу природи- руйнують. Тужно, по осінньому!

Наснаги вам!

Сердечно дякую, а я щойно з Вашої сторінки!)))

Оце молодці миколаївці, бережуть свої сквери! Може і кияни колись навчаться у них!)))

Роскошно!!!)))

Дуууже лірично_мінорно! а музика віршованого рядка так притаманна вашим поезіям!

переливчато- мінорні кольори. гарно. але муляє трохи "стьмянілу".Щасти!

Дякую, друже дорогий, Вітре!)))

Дякую, Уляно! У Вас слух і око критика, рецензійний коментар вийшов, приємно!)))

Вікторе, дякую, за відгук, ну раз уже двом читачам "муляє" те слово, то виправляю.))

Брате, вкотре питаю, а шо оцінки усі чорточками абазначили, и людей знайомих з літа ніц?)))

Це я, брате, відмовився від оцінювання своїх і чужих творів. І тепер не маю права ставити оцінок нікому і мені = ніхто не буде ставити. Тільки коментувати можна вірші. Через те мої рейтинги-оцінки зняті. Це є така стрічка у графі "Змінити дані". Ти можеш теж відмовитися, якщо рейтинги набридли чи не подобаються. Бо все відносне у цьому житті.
А яких людей нема знайомих, брате? Дехто пішов з "ПМ", як Патара, наприклад. Щось не сподобалося. Були дискусії різні, Чорі і Осока пішли теж. Отаке, брате! Отож, будьмо і будьмо на "ПМ"!))

На ПМ, я сподіваюся, найголовніше - бути вірним і чесним перед Поезією, все інше цим і налаштовується.

Ярославе, а давайте поговоримо про ідеальності. Ясно, що у вас вони свої, в мене - теж, власні. Але це бачення одного і того ж предмету Поезії, зрозуміло, з інших кутів зору. Так ось, ваш вірш.

Прощавайте, золоті дерева,
Вже не чуть у хмарах Божий глас…
Осінь, мов печальна королева,
Сутінкову мантію вдягла.

Де ти, справедливосте, о де ти?
І який же біс тебе зборов?
Скоро ви, діброви, упадете
І проллється з вас багряна кров.

І пополотніле від одчаю,
Небо, обірвавши в серці нить,
Заголосить тужно, заридає,
Жалібно дощем зажебонить.

А чому би не вирівняти форми втілення чудового вашого задуму, наприклад таким чином

Прощавайте, золоті дерева,
Не сяйне у хмаро-кронах Божий глас…
Осені печальна королева
У чернечу мантію вдяглась.

Де ти, справедливосте, о де ти?
Хто тебе у дні мої зборов?
Скоро й ви, дібровами, впадете
І проллється з вас багряна кров.

І пополотніле від одчаю,
Небо, обірвавши в серці нить,
Заголосить тужно, заридає,
Жалібно дощем зажебонить.

Я таким і намагаюсь бути, шановна Редакціє, і іноді без кінця правлю свої вірші після підказок колег. От і зараз дещо уже вкотре дещо виправив. Справді, "сутінкова мантія" - не зовсім точне слово. Здається вже знайшов якнайточніше.
Королева осені - не зовсім сприйнятна, дивна річ для мене. Це - вже Ваше бачення, моє - коли таки осінь - сумна королева природи. Щодня це спостерігаю.
Правка "Не сяйне у хмаро-кронах Божий глас" - по-перше - не завжди хмари бачаться мені, як крони, вони постійно змінюють свою форму і завжди неоднакові, а по-друге такий рядок з такою кількістю складів порушує ритм всього вірша, тому мені це також важко сприйняти.
Щодо приховання слова "біс" тут згоден, застосую язичницький термін "Чорнобог" - це слово звучить шляхетніше.
Правка "Скоро й ви, дібровами, впадете" - я так розумію, що узгодження слова "ви дібровами" має застосовуватись до останнього перед цим іменника,
а він є словом "справедливості" і "дні". Із жодним з них "ви" не стикується, тому змушений залишити так, як є.
Дякую, що оцінили високо задум вірша. ))