ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —

Борис Костиря
2026.09.22 13:07
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.

У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу

Ольга Садкова
2026.09.22 12:19
Опинившись посеред гармидеру,
з відчаю розсипаєшся на клаптики.
Не відразу отямишся
і силою волі зберешся до купи.
Заметушишся тоді:
там підбереш, там посунеш,
щось поставиш, щось перекинеш,
припасуєш, зірвеш, викинеш, притиснеш…

Володимир Мацуцький
2026.09.22 12:00
Казочка для дітей та їхніх батьків)

Озвучили казочку:
Автор, Добрий Кабанчик (П’ятачок),
Старий Собака, Рудий Кіт.
Особи, які згадуються:
Хазяїн, Хазяйка, Дочка, Колій, Цабе,
Люди, Свиня, Кабан, Миша.

Артур Курдіновський
2026.09.22 11:42
Твоє перо застигло в чорній тузі.
Немає слуг, палаців та карет.
Лише життя затягує корсет...
Нестерпно жити у важкій задусі!

За правду більше страти не боюся!
Недосконалий світ - крихкий намет.
Тобі новий підкориться сонет -

Ірина Вовк
2026.09.22 07:05
ІV. ОСТАННЄ ПРОРОЦТВО ТІБЕРІЯ У підвалі старого інсулі – багатоповерхового будинку для бідноти на окраїні Помпей – пахло вологою, дешевою оливковою олією та свіжоспеченим ячмінним хлібом. Тіберій, чоловік із поріділим волоссям та глибокими, спокійними

Віктор Кучерук
2026.09.22 06:38
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...

хома дідим
2026.09.21 22:54
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 *****
Наші кола давно
підкорились воді,
а були вітражами
й душею мозаїк.
Мій повернений янголе
з райських садів,
я не можу по-янгольськи -
так, щоб навзаєм.

На очах вогневиць,
під розкриллям дощів
одягаюся в осінь
і зойки престолів.
І навіщо мені
соколя на плечі -
не зумію за колом
і блудень у колі.

Не шукай моїх весен
і весел зорі:
не пливти нам удвох
розмаїттям відваги.
Ми з тобою,
як помисли Божі,
старі,
ми з тобою -
покинуті вічністю
стяги.

Нас розчавить орда
невгамованих лих,
наше Косове поле
гайне в піднебесся.
Cорочки відбіліють
мов диптих,
що стих.
Сльози тільки
на білім…
Лиш це не минеться.
2012р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-14 09:57:17
Переглядів сторінки твору 6506
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.998 / 5.5  (4.993 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.017 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.09.12 21:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Таршин (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 11:03:06 ]
Подобаться, душу торкає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 13:54:29 ]
Надіє, вдячний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 11:24:32 ]
Симпатично, Богдане. Можливо легше і глибше звучатиме не "під розкриллям", а "під розкрилля дощів", може цікаво і "незнайомцю за колом"? Наголос "дИптих"? І останні два рядка краще дошліфувати милозвуччя.

А взагалі, як на мене, краще цей твір би виглядав формально так
Наші кола давно підкорились воді,
а були вітражами - душею мозаїк.
Мій повернений янголе з райських садів,
я не можу по-янгольськи ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 14:14:01 ]
Шановна Редакціє, дякую, що завітали. "Під розкриллям дощів" - тут хотів сказати саме так (дія відбувається під розкриллям дощів), хоча Ваш варіант, звичайно, милозвучніший. За "дИптих" вдячний особливо. Вітражі і мозаїки - різні поняття, тому залишу свій варіант. Заходьте на мою сторінку частіше - буду дуже радий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Лихошерст (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 12:05:04 ]
сильно

а "під розкриллям дощів" найкраща тут фраза. не перероблюйте, будь ласка

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 14:25:00 ]
Христино, дякую Вам за Ваше відчуття цього вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 15:26:35 ]
Я не маю, що казати, бо поезія ...читалася душею)
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 20:01:33 ]
Таню, радий, що Вам сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 18:14:55 ]
“Наші кола давно
підкорились воді,
а були вітражами
й душею мозаїк.“,-
клас!-
Та й далі гарно, що там цитувати...
Дякую за естетичну насолоду від прочитання й глибину твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 20:04:39 ]
Тамаро, напевно, усі ми маємо янгола-охоронця. Мені здалося, що зі своїм я зблизився душею. Вдячний Вам за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 18:47:12 ]
Прочитала декілька разів.Суєта-суєт десь пішла, зникла, розчинилась...Залишився тільки Всесвіт...Так буває на самоті під зоряним небом. Дякую, Богдане, за таку високу глибинність Вашого Твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 20:09:47 ]
Тетяно, якось мені так написалося, коли трохи припинилася суєта. Ваш коментар мене дуже підбадьорує. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 18:54:29 ]
Гарно, Бодю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 20:10:48 ]
Володя, вітаю! Вдячний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 19:01:39 ]
Ой же ж, Богдане, вмієте зачепити душу!.. Не перестаю зачаровуватись глибиною і образністю вашої думки і душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 20:14:43 ]
Оксано, сказане Вами, на мою думку, в першу чергу стосується Вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 19:01:58 ]
Сильна річ! Сподобалось. милозвучність- річ правильна, але це варіанти. Головне- суть, глибина. А вірш "зачіпає", шкрябає там десь на денці серця.Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 20:17:30 ]
Вікторе, дякую! До зустрічі на презентації "Подільської толоки".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 21:20:59 ]
сорочкИ

В цьому вірші - то здіймаєшся до небес (де зойки престолів), то стрімко падаєш у "б(л)удень"...)
І так у кожній строфі... Кардіограма болю...
Хоча "душа мозаїк" - якось штучно трохи звучить, непереконливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-15 08:57:52 ]
Любове, з "душею мозаїк" у мене цілком реальні асоціації. За "сорочкИ" велике дякую. Зреагував миттєво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 21:37:05 ]
Чудова лірика, друже! І знову - осінь...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-15 10:45:33 ]
Мирославе, тішуся, що ще не зима. Дякую за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 23:40:56 ]
Гарно, Богдане.
Захоплюючі поетичні рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-15 10:50:50 ]
Василю, тут я вже згадував про "Подільську толоку", наш тернопільський часопис, - бракує в ньому Василя Світлого, як і інших цікавих авторів з Тернопільщини. Дякую, що завітав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-11-15 07:00:49 ]
В душу метеоритом Ваш вірш, Богдане. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-15 10:51:40 ]
Яфинко, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-15 14:08:31 ]
Гарні у Вас вірші, Богдане. Натхнення Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-17 14:33:42 ]
Олександре, дякую. Також зичу натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Александр Колгатін (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-15 17:45:51 ]
Ви філософ, Богдане


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-17 14:34:45 ]
Олександре, стараюся таким бути. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-16 13:57:09 ]
Cорочки відбіліють
мов диптих,
що стих..... який же розмах!!!

...і кожен - кожнісінький образ заворожує. Талановито!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-17 14:37:12 ]
Роксолано, приємно читати такий відгук поетки з потужним розмахом поетичних крил.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-11-17 22:14:08 ]
ЧУДОВО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-23 12:44:09 ]
Любо, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-02-16 09:40:48 ]
оооооооой, як чудово! стільки символів і глибини в кожному рядку!
Ми з тобою,
як помисли Божі,
старі,
ми з тобою -
покинуті вічністю стяги... - Ви чіпляєте абсолютно кожнісіньким рядочком і словечком! Це навіть захватом мало назвати... Супер!!!