Ледве упізнав свій рядок:
Уте – бебу-девсе,
Розвеселив, Гарріо, аж до кольок у животі.)))
До речі, чув думку однієї поетеси, що писати короткими рядками складніше, аніж довгими. ) Але то таке.
Ложа? Звісно, масонська, а що, бувають ще якісь?) І ще такий завуальований натяк на ложе, тобто ліжко, аякже.)
Щодо однокореневих - лоханувся, перепрошую, подумаю, як виправити, дякую.
О, основний інстинкт - наше все! Недавно навіть прем'єра Сербії на нього перевірили - здається, вдало!)))
Збіги - побачив тільки два, теж подумаю.
Дякую, Гарріо, за товариський і веселий коментар.

То московіти пишуть ямбами та хореями. Вони на цих куцих розмірах вибудовували і ронделі, і рондо, не кажучи про тріолети. А пишуть ямбами - то і хвалять.
Важко ними віршувати тому, що бажано якось відслідковувати зв'язок слово/стопа - і буде 100% гармонійна побудова. Можна і не відслідковувати - і багато кого це питання не цікавить, але ж сам бачиш, яке "тада-дада" виходить.
Про критику, дійсно, немає мови.
Чисто по-товариському :)

А, я перші вірші писав російською - графоманив, певно. А зараз ось знову вирішив прийняти участь в конкурсі на російському сайті. Певно, тому і такий вірш вийшов - про-московітський (щодо розмірів, як ти стверджуєш). Взаємопроникнення культур, певно. ))

Тарас Григорович теж віршував ямбом. "Не називаю її раєм, тую хатиночку у гаї". "Село неначе погоріло, неначе люди подуріли" etc.
Я про інше казав. Поетеса, яка сказала, що віршувати короткими рядками важче, мала на увазі, напевне, по-перше, ямб чи хорей, бо я не уявляю короткого рядка, написаного дактилем, анапестом або амфібрахієм, а, по-друге, я орієнтувався на рондо та ронделі. До речі, і сонети теж мало хто писав анапестом.
Я не казав, що ямб і хорей є виключно їхніми, російськими. Ними, дійсно, складно віршувати, якщо орієнтуватись на той зв'язок, на який я звертав увагу, і його не порушувати.
"каждий пішет, как он дишит" (с).
Оце таке :)

Та мене самого дістала до печінок "та тема", як Ви кажете, Галино! Так критикувати, аби відбивати людям бажання писати - це вже нікуди не годиться. Ще й справді би був якийсь заштатний графоман - тоді й не шкода, але коли людина викладається, а їй вишукувати кожну блоху - це вже за межами будь-якого здорового глузду.
Погрішності я стараюсь виправляти по гарячих слідах - як слідчі ловлять злочинця.) Хоча деколи вдається розкривати і старі злочини, як переглядаю давні справи.) (Ви мене зрозуміли, сподіваюсь).
Дякую, Галино.

"лігвиЩі"? (передостання строфа) :)

Одруківка, дякую, виправив.)

Ага, бачив, щойно так і було, але, оскільки я на ходу роблю виправлення, то КП міняється.)
Дякую, навзаєм, Володимире!

Добре, що в бік зросту !)

Всяке буває - не молитись ж на нього!)))

Дякую, Гарріо, не помітив зразу, переробив.

Приймаю, Гарріо! )
Вибач за мою англійську.)
Дякую.)

Дякую!)

схоже на те)

Дякую, Лесю!
О, який несподіваний і приємний комплімент! :)

Та звісно, Гарріо, можна і весь вірш ще раз повністю переробити і змінити до невпізнанності (насправді вже цей був другою версією геть іншого, і з твоєю допомогою ми його вичистили до майже дзеркального блиску)...
Звісно, важко у тристопному рядку мати ще й трискладові рими - але нема межі досконалості...
Дякую, Гарріо.

Дякую, В'ячеславе!
Так, чомусь мені дуже подобається вставляти у вірші іншомовні слова без транскрипції та перекладу - хто не зрозуміє, я не винен. )
Ну, а в цьому відірвався, що називається, на повну котушку. )

Оце так відкриття!
ОДНІ І ТІ Ж САМІ ТВОРИ під різними псевдо на різних сайтах друкують багато авторів. Тому не розумію, в чому тут ноу-хау.
Але хіба це не у вас лиш на одному сайті є кілька клонів, а на додачу і присутність на інших сайтах (не в курсі щодо кількості клонів там)? Не поділитесь передовим досвідом - вони, ці клони, одні одним коментарі не пишуть? А оцінки не ставлять? Знаю, таке практикують на деяких сайтах. Я - ні.

Наскільки мені відомо, то існують певні правила:
- клони (одного автора, я маю на увазі) не пишуть одне одному коментарі та все таке инше - анонси, присвяти;
- читачі не діляться вголос результатами своїх власних досліджень - мовляв, я тебе впізнав;
- клони можуть розглядатись як тролі (чи троллі), коли вони нападають на одну іту ж особу, хвалячи або критикуючи, цим самим створюючи враження масовости. У такому випадку це явище повинно якось унеможливлюватись.

З таким, про яке я довідавсь сьогодні, я ще не зустрічавсь. Я навіть не знаю, як його розцінить.
Поки що для мене це якась технологія, у якій я не бачу нічого жахливого. Така собі реклама.
А де її зараз нема?

Щасти :)

На инших сайтах мене нема. І віршів моїх під цим іменем і гіпотетично під будь-яким иншим - так само.
Те, що хтось там схожий на мене, а на когось - я, то це зовсім инше питання.

(це я тільки що перечитав Ваш коментар, у якому Ви припускаєтесь думки про те, чого нема і не може буть, щонайменше, саме у такому аспекті - один автор, декілька його клонів і у всіх ті ж самі твори).

А де ці правила можна почитати? :)
Навіть не знаю, чи десь адміністратори сайтів у змозі унеможливити створення клонів (навіть блокування по IP нічого не дасть, оскільки зараз чи не в кожного є по кілька гаджетів), і я сам бачив і навіть відчував на собі "атаки клонів" і потужний "троллізм" невдах, які ні на що більше не здатні, як поливати брудом інших (я не вас маю на увазі, Семене).
Щодо мого знаходження на різних сайтах, то я вже колись комусь пояснював (чи не вам?), що це дозволяє мені як почути різноманітну критику, так і спілкуватись з різними авторами та отримувати більше інформації. Дозволено все, що не заборонено. Жодному сайту я не давав клятву вірності. І жоден від мене її не вимагав. :)

Навзаєм! :)

Можливо, я і помиляюсь щодо інших сайтів, не сперечатимусь, отже, отримав невірну інформацію, перепрошую.

Я позавчора бачив, як один автор (не важливо, хто це) дорікав, що, мовляв, на иншому сайті його вірші сприймаються "на ура", а тут чомусь ні.
То такі сайти. Я такої думки.

Про те, що можуть буть клони і що не бажано робить сеанси викриття, я читав на сайті С.Осоки ще того дня, коли він рекламувавсь тут. Потім я забув, як він зветься і не знаю, чи збереглась ця умова-дозвіл чи ні.
А про ті неписані правила я дізнавсь ще 5 років тому, коли вперше засів у цій мережі, яка зветься Інтернет. Може, з часом вони десь набули наступних параграфів. Я запам'ятав головне :)

Щасти :)

То такі сайти, цей такий сайт, а інший - зовсім інший. То такий журнал, цей такий журнал, а інший - зовсім інший.

С.Осока дозволив клони, але заборонив їх викривати? Незрозуміла логіка. А взагалі, поясніть мені, навіщо кілька разів клонуватись на одному сайті? Хіба не досить одноразово зареєструватись?

Якщо це зроблено вміло, а клони - це наче окремі автори (іміджі), які віршують кожен по-своєму, які відрізняються один від другого, у них різна лексика, синтаксичні конструкції їніх речень і т.д. і все таке инше, то чому б ні?
Наприклад, один віршує про все. До Нового року - ось, будь-ласка, твір до Нового року, до Водохрещі - будь-ласка, до Водохрещі і т.д. і все таке инше.
Другого іміджа (клона) непокоїть питання, скажімо, наукової тематики.
Третій - про нещасливе кохання або навпаки, про щасливе і про статеві акти-стосунки та все таке инше.
Четвертому подобаються балади або пиво чи залицяння до дівчат.
А п'ятий - може, навіть не стілько клон, як сам особисто (як казав Голохвастов, "собственной персоной" (рос.). тулить не щось смішне, то щось дурне, тупе або трагічне. Або ще щось.
То й на здоров'ячко.
Редакції літпорталу що важливо? Мабуть, самі твори. Літпортал для чого створювавсь? Для розвитку літератури, для того, щоб виховувалось покоління читачів і поетів не лише тих, які ладні сміятись з "факового" чи иншого пальця, а які тямитимуть і у віршових розмірах, і у віршових формах и якім притаманне відчуття художнього смаку і т.д. і все таке инше, що має пряме чи якесь близьке відношення до істинно художнього і, мабуть, непогано, щоб і до нового. Світ Поезії, напевне, розвивається так само, як і Життя, не у напрямку деградації :)
А питання, хто за ними стоїть, скоріше за все, несуттєве.