ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 * * *
Образ твору
У чорних дірах тихо, як в жінках,
З яких виходим і куди ми хочем...
Крізь нас тече міжзоряна ріка
І білий котик у душі муркоче.

Ця тепла ніжність всім знайома, так,
Хто тут дожив хоча би до усмішки.
А райська осінь також золота?
А з того світу в цей вертають пішки?..

Багато філософських міркувань.
Життя закони знаєм, смисл – закритий...
То ж губиться сердешна голова
Між прагненням до Бога й до корита.

А я – поет опальний в цих краях,
Як, врешті, за життя усі поети...
Оця рука, що пише це, – вже прах...
Ну тобто стане порохом планети,
Яка й сама конечна, як і все,
Народжене від світла, органічне.
Ми трохи те, що нас пасе, спасе...
Що, врешті, також віще, та не вічне.

Звірина яма.
Дно у болотах.
Стоїть моя країна, як бабуся.
Часи погані.
Я – вирійний птах,
Ніяк не відлітати не навчуся.

Слова стають землею.
У душі
Висить велика небезпечна тиша.
Вже бачу все, що тут я залишив::
Дві доньки, ліс дерев і книгу віршів,
Де ніжність тепла, де іскрять сніги...
Де кров і світло зірки – воєдино.
Де у печі дідівській пироги...
А в космосі найближчому людинно.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : http://poezia.org/ua/id/36138/


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-06 18:14:34
Переглядів сторінки твору 9422
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.10.12 18:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-06 19:03:31 ]
Бідна та голівонька :(
Ігорцю, а мо' замість 'пошуками' - 'прагненнями'?
Бо прагнення - таки первинне, а потім вже ідуть пошуки... Нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-06 19:35:33 ]
я тут вижу поиск смысла жизни, и именно поэт-ому - поиск, а не стремления, особенно в контексте корыта)
прошу прощения, что влезла в мужской разговор)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-03-06 19:19:49 ]
Багато філософських міркувань... - ваша поезія, Ігоре, уся така :0)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-03-06 19:37:40 ]
От усього від тебе очікував, друже: і погляду глобального, і відчуття тліну, величного фіналу, але от перший....)))
Той найперший куплет - справжня бомба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-06 19:43:46 ]
о какая картинка!!! о, мамочки мои!...)))
да где ты их берешь такие?!..
на вирійного птаха я глазоньки закрою (мы-таки пешком пойдем:), и сразу в космос, ближайший. это по-нашему.
каждая строчка - концентрированный опыт того самого, который у душі муркоче.. очень и очень


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-06 21:00:44 ]
Жінка=чорна діра... цікавеньке вітання жінкам :)) Якщо про гроші - то в десятку!
Чоловіче сприйняття жіночої сутності,не вивчених ще космічних явищ... Певно у тих дірах не дуже тихо - кажу як жінка :)
"Я – вирійний птах,
Який не відлітати не навч(уся)ИТЬСЯ".
Остання строфа - !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-03-07 05:58:44 ]
:) ...і не дуже затишно декотрим. Але хай! Таких чоловіків можна з легкістю відпускати. Як птаха у вирій. Нехай летить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-03-06 22:56:12 ]
і нічого добавити... Все на своїх місцях. Коментарі також.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-03-07 07:51:32 ]
То ж губиться сердечна голова
Між пошуками Бога і корита - сильно!
все - сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-03-07 07:51:54 ]
Ігоре, ти пишеш афоризмами.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-07 09:23:31 ]
Дякую Всім за увагу, дороге, шановне, миле мені Товариство. Дасть нехай Вам Всевишній здоров*я і світло в душах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-07 09:26:07 ]
Дякую, дорогий Юрцю.
Може, так, як Ти пропонуєш, і краще.
Візьму до уваги і ще подумаю...
Не ображайся, якщо зоставлю так, як є...

Із поважною любов*ю Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-07 09:27:41 ]
Ну ось на мій захист і Марта виступила... :)
Юрко чоловік шляхетний, то Він не образиться, шановна Марто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-07 09:29:40 ]
Сам не знаю, пане Володимире. Читачам-поетам, як-от Вам, із боку видніш. Дякую за щиру і постійну увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-03-07 09:31:20 ]
А у мене десяток зауваг, земляче!
Направлю ел. поштою! Сьогодні ж. Зараз - часу не маю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-07 09:32:05 ]
І Тобі, Ярославе, за Розуміння дякую. Приємно послухати мудру і талановиту Людину. Аж сам перечитав першу строфу... Може й, так... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-07 09:35:55 ]
Дякую і Вам, пані Галино, за увагу і за останню строфу. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-07 09:47:04 ]
Не гнівайтесь, пане Ігоре, але фраза про вирійного птаха (я вже з тими виріями трохи мала справу:)) трохи шкутильгає. Може так: "Я - вирійний птах... НІЯК не відлітати не навчуся..."
Успіхів! Ширококрилих польотів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-07 09:37:19 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-07 09:37:40 ]
Тисну руку, пане Миколо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-07 09:38:43 ]
:) Ех, Софіє... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-07 09:40:41 ]
Афоризм, кажуть, - добре відредагований роман. Ці афоризми, дорога Софіє, відредаговані мої болючі досвіди, втрати, помилки, радості-любові також... Ти ж розумієш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-07 09:42:12 ]
Дякую, дорога Марто... Перехвалюєте Ви мене... балуєте... :) Але оскільки вірші останнім часом кров*ю своєю пишу межовою (вибачте за пафос), то такі посестри, як Ви, мені дуже потрібні, щоби жити-писати, писати-жити далі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-07 09:47:37 ]
Дякую, Сергію. Жду.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-03-07 12:08:38 ]
Вітаю, Ігорю!
"То ж губиться сердечна голова
Між пошуками Бога і корита." - влучно сказано!
"Звірина яма.
Дно у болотах.
Стоїть моя країна, як бабуся.
Часи погані." - з цими рядками не можу погодитись. Як на мене - хороші часи: після кількох століть поневолення нарешті Україна знову вільна. Їй потрібен певний час, аби відродити козацьку славу предків, самоповагу, незалежність. І роль потів - зокрема твоя, - у цьому процесі дуже важлива. Принаймні, мене це надихає.
"Я – вирійний птах,
Який не відлітати не навчуся" - останній рядок, здається варто підкоректувати:
"Я – вирійний птах:
Ніяк не відлітати не навчуся"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-07 13:51:04 ]
Дякую, пане Олександре, за такий щирий відгук.
Що ж, це добре, коли люде одні одних надихають. Тому розумію Вас і тисну руку.

Що ж до
"Я – вирійний птах:
Ніяк не відлітати не навчуся" -
дякую. Вже поправив. Будьмо і тримаймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-03-07 15:20:47 ]
не можу не повернутись на сторінку... Те, що хтось - щось примітив і запропонував то таке... Мене вразило: щирість і відкритість пана Ігора щодо зауваг колег. Це дуже багато говорить про його Душу, характер... Адже ніхто не сумнівається - він найкращий на літпросторі... виносить і охоче ділиться своїми потаємними зручностями і Не -- на загал нашого з Вами обговорення. Я навіть не сумніваюсь, йдучи поряд з такою творчою особистістю, мало хто не бажав би зайвий раз по причині і без -- скубанути... Авось і на нас звернуть увагу, та пану Ігорю, який прожив і живе своє життя, є що сказати ( і багато вже й сказано...) Отож --бережім одне одного, слово -- зброя, Душа -- Птаха... Дякую усіх присутніх і причетних до цієї сторінки і взагалі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-08 13:19:29 ]
Нема у мене слів, дорогий Миколо, після Ваших, зворушливих для мене... Наразі просто тисну Вашу руку, дивлячись в очі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-08 13:21:32 ]
Знаєш, дорогий Юрцю, "прагненнями" таки тут ліпше.
Дякую. Тисну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 09:26:54 ]
сердеЧна=>сердеШна? Було б майже Шевченківське...
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-10 16:32:13 ]
Найвище призначення поезії - торкатися найпотаємніших струн серця,спонукати до роздумів,співпереживання,заглиблення в себе...Ви творите по- справжньому:щиро,зболено,пристрасно...