ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.27 21:28
* 186 *
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
«Татарське побоїще» під Сєвськом в липні 1668 року
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
Охоронець
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
* * *
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця

Вячеслав Руденко
2026.08.27 12:25
Всі метелики, мов квіти
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,

Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,

Ірина Вовк
2026.08.27 10:14
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 2)
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ

ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.

Віктор Кучерук
2026.08.27 07:17
Жоржини
Огортає туман невблаганно
Напісонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.

хома дідим
2026.08.26 21:34
* 185 *
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
Нетривіальні думки - 11
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та

Артур Курдіновський
2026.08.26 18:27
День Міста у Харкові (рондель)
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.

Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.

Ірина Вовк
2026.08.26 17:43
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 1)
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»

«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:

Сергій Губерначук
2026.08.26 15:20
Спостереження Руслана Нюхні́́…
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»

Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)

Ольга Садкова
2026.08.26 13:45
Пес і кіт
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, гайда сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.

Борис Костиря
2026.08.26 13:06
* * *
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно

Вячеслав Руденко
2026.08.26 10:54
В цукрі прихистку
Власноруч — можливо й без подяки —
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…

Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя

Артур Сіренко
2026.08.26 10:53
Час, що настав
І надійшов час Великого Дня, коли Сонце дарує Землі, і зелу квітучому, і людям, і тварям земним світло тривале і темряву коротку. І кинули ми і друзів своїх, і місто побратимів своїх, і селище посестер наших, і будинки з міцними стінами, і колодязі глибок
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Рубцов (1965) / Вірші

 Побратимські долі
Жалітися не маю права,
Хоч як би скрутно не було.
Спромігся стати на крило,
А побратим почав невдало:
По лікті руки відняло
І очі вибрало металом.

Служили дідьку чи вітчизні?
Та між засніжених висот
Потрапили до різних рот
І долі викресались різні.
Його була коротка пісня:
Атака – санітарний борт.

Чотири місяці – і все!
Спектакль завершено. Завіса!
Мої здобутки – сорок вісім,
А сенс? Чи був у тому сенс?
Бо у війни суворий ценз
І ненаситні закуліси.

Не терпить скривджена земля
Посіву з м’яса та металу:
Його на скелях розпластало
Немов безпомічне маля,
А я… як парком погуляв
І жодна куля не впіймала.


Ісламський вітер прорідив
Багнетів наші частоколи.
Солдат живий, але ніколи
Ніяких не побачить див
І не поп'є з долонь води,
Долаючи життєве поле.

Віддалених боїв заграви
Свавільна пам'ять не жене.
Вони спалили не мене -
Жалітися не маю права.
Вернувсь з руками - Богу слава,
Що не ускочив до тенет.

Колись було, пайок на марші
Ділили порівну на всіх,
Та ні очей, ні рук, ні ніг
Не дати - то не в силі нашій.
Він мав би те і долю кращу,
Якби я міг… Якби я міг!

8 березня 2013 року

Вірш написано під впливом спогадів трохи підзабутої радянсько-афганської війни 1979-1989 років. Реальна, але позбавлена конкретики і узагальнена історія. Хоча персонаж, описаний у вірші, має своє ім'я, та подібні історії - не рідкісні і неодноразово повторювалися за ті, дев'ять із "хвостиком" років.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-09 20:40:53
Переглядів сторінки твору 12398
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.019 / 5.5  (4.845 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.541 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2018.12.09 22:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-03-09 20:56:59 ]
Яскраво і майстерно змальовано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-09 21:00:36 ]
Дякую! Тут не стільки моя майстерність, скільки наполегливість моєї помічниці, яка вимучила мене, а я, дослухаючись до її зауважень, шліфував до запаморочення. І от - маю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-03-09 21:07:11 ]
Іноді доводиться чуть, що, мовляв, вірш написано, так би мовить, "на єдиному подиху" і що будь-яка зміна (правка) радикально або трагічно вплине на його смисли, красоти або навіть на якийсь його дух, і вірш буде вже "не той", бо набуде инших ознак.
Ваш, як мені здається, саме той, незважаючи на працю над ним.
Дякую (забувсь це зробить у попередньому коментарі).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 21:39:54 ]
Просто дякую за вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 12:14:17 ]
Нема за що. Всякий дар від Бога походить. Дав написати - я написав. А тоді сиджу і думаю: як воно так вийшло?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-09 21:46:30 ]
Болюча розповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 12:15:11 ]
Не без того. Війна має викликати відразу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 22:07:07 ]
Вірш достойний стояти поряд із творами не тільки вітчизняної класики. Творчий марш - кидок, друже!!! Від мене 6!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 12:20:18 ]
На класиків не зазіхаймо. Хай вже вони тримають монополію на лаврові вінки. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 23:18:39 ]
Як часто нарікаємо на долю... А маємо ж руки-ноги, а хтось - ні... Цінуймо життя щохвилини - каже Ваш вірш, Ігоре.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 12:21:59 ]
О, Ви у суть подивились. Саме це і є головною ідеєю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 23:25:31 ]
Не всім повезло... За тебе радий. А сенс... Який у війнах сенс?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 12:23:05 ]
Про сенс можна казати. Він тільки для тих існує, хто на цьому заробляє. Для всіх інших - ніякого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-03-10 10:54:56 ]
У кожного поета, який би широкий він не був у своїй тематиці, є своя улюблена тема, своя найзадушевніша мелодія, свій найдорожчий образ. У тебе, Ігоре, це тема війни, бо від пережитого колись тобою відійти і сховатися важко, просто неможливо.
Гарний вірш!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 12:24:35 ]
Дякую! Так, емоції потребують розрядки. Написав - легше якось стало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-10 13:59:44 ]
Пропущено крізь серце... Відчувається, що пережито цей жах...
Щасти!

(можна було б "ПосівіВ З М’яса" = "посівУ з м'яса" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 14:34:48 ]
Дякую! Конструктивна порада. Зараз внесу поправку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-03-10 15:09:55 ]
"Його на скелях розпластало"=Його на скелІ розпластало
"(ні ні)г " = явна неблагозвучність

"Багнетів наші частоколи"... "багнети " - поняття застаріле, воно не з часів війни в Афганістані.
Можете, Ігоре, мене послухати, а можете -- й не слухати...
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 15:27:56 ]
Можу так, а можу й інакше... Втім, замислився. Воно так, мабуть, як Ви кажете і є. Намучився я вже із цим віршем. Треба від процесу відпочити. От, якраз із Франківська друг подзвонив з приводу публікації. Наче, нічого не помітив. Ну добре, матиму на увазі. Дякую за добрі поради. Щасти й Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-03-10 15:37:32 ]
"Багнетів наші частоколи"...- своєрідна красивість.
Можливо, у підрозділі, де Ви служили, кількість воїнві й називали колишнім словом "багнети". Одначе широкого вживання у цьому значення не було. Це у війнах Серафімовича і О.Гончара були багнети.Кажу так, бо у ті ж роки, що служили Ви, мене готували для Афганістану,але великі люди оцінили мої здібності і витягнули мене з пекла, направивши в Німеччину та до ін.країв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-03-10 15:54:03 ]
Багнети - це, можливо, у даному випадку є ситуативно-адекватим образом, властивий творам революційної тематики. Революція (читай - багнети) - це насилля, як вважають ті, хто, на них спровокував. Водночас це єдиний вихід і стратегія перемоги для народу у його боротьбі за справедливість і незалежність.
Контрреволюція - це начебто протилежне. І його багнети так само. Але багнети залишаються багнетами - штампом у літературі та зброєю в руках. Цей вірш я рахую за одкровення.
Образ багнетів, вибачте, доречний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-11 22:16:26 ]
З приводу багнетів у мене була невеличка дискусія з порадницею. Я не великий майстер слова. Скористався фразеологією, яка лягла у нішу розміру. Звісно, не ті нині багнети й інші порівняння, але усталене словосполучення "принести на багнетах своє бачення" і подібні я засвоїв ще зі школи. Тому лишив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-03-10 15:39:13 ]
воїнві =воїнів, значення=значенні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-03-10 15:44:58 ]
"Бо у війни суворий ценз
І ненаситні закуліси." - дуже лаконічний і змістовний висновок, на мою думку (як історика). А от слова:
"А я… як парком погуляв
І жодна куля не впіймала.", а також:
"Та ні очей, ні рук, ні ніг
Не дати - то не в силі нашій." - стали для мене одкровенням як для людини. У 1980-х я лише слухала сумні та романтичні пісні про Афган. Дякую, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-11 22:22:06 ]
Нема за що дякувати. А ми там співали не стільки романтичних, скільки героїчних пісень таких собі шибайголів. Взагалі у мене інші музичні смаки, але й ті пісні викликають купу спогадів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-03-11 22:54:31 ]
Я перепрошую, Ігоре, але я не можу ставитися до війни в Афганістані як до героїчної події, хоча співчуваю усім, хто через це пройшов, і нікого не засуджую (окрім політики радянського уряду). З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-12 15:05:06 ]
Само собою, розв'язана війна носила злочинний характер. Свою оцінку я дав у прозових спогадах. У цьому ж випадку я пишу тільки про ситуацію з людиною. Навіть не про якийсь її героїзм, а про те, що солдат, якого навчили виконувати накази, та ще й підвели під це ідеологічну базу, опинився у стані безпорадного інваліда. Він міг вірити у свою благородну місію, а міг і не вірити. Міг боятися під час рейду і, напевно, боявся. Ставши гвинтиком у системі, постраждав. З точки зору моджахедів, покараний за агресію проти їхньої країни. Але ж людина. І він не зламався як людина. Знайшлася у його дівчини ота сміливість розділити біду на двох. Шість років у госпіталі. Там же побралися. А потім народили дитину. Таким чином, поділяю Вашу позицію стосовно війни. Ми свою порцію шроту в одне місце від волелюбного афганського народу отримали - треба робити висновки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-03-10 16:05:37 ]
Рада, що розгорнулась конструктивна дискусія, у якій, хочеться вірити, народиться істина... Усім бажаю успіхів, панове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-03-10 16:10:52 ]
Та не буде дискусії.
Автор був у ДРА, опонент - в ҐДР чи де там. Це різні речі.
Йшла (не вони, держава) вчить і йшла вчитись, та не навчила і не навчилась.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-12 15:08:19 ]
Я би не казав, що у мене є опонент. Будь яка порада - це допомога. Що я можу мати до пана Сергія, крім вдячності? Навпаки, я думатиму над тим, що можна буде покращити, але вже не зараз, бо вірш дався тяжко, треба перепочити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-03-12 17:20:35 ]
Дійсно, я не опонент Ігоря. Це Семен Санніков любить ускладнювати ситуацію. Він й І.Павлюка назвав моїм "клієнтом". Але нехай - з Семеном веселіше.Не переймайтеся, Ігоре! А до воїнів СА,котрі служили в Афганістані, у мене ставлення особливе - відчуваю перед ними якусь вину... Але не я винен, що мій літак полетів у протилежний від Афганістану бік. Зрештою, і мені не солодко було, бо життя моє неодноразово висіло на волосині... Шануймося,Ігоре! Ми ж - воїни-інтернаціоналісти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-10 16:24:45 ]
cпасибо вам за стих-ние. оно хорошее. и я рада видеть здесь эту тему. у меня есть тоже, вот поделюсь с вами, это ваш ровесник..:

http://www.stihi.ru/2012/02/15/9295


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-11 22:22:52 ]
Дякую за посилання! Зараз подивлюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-03-12 15:44:57 ]
Ваш вірш нагадав одну з відомих пісень В.Висоцького: "Мне ответ подвернулся:"Извините, что цел, Я случайно вернулся, вернулся, ну, а он не сумел".
Але у Вашому вірші дещо інший акцент, що нагадує мені кодекс честі козацького братства:
"Він мав би те і долю кращу,
Якби я міг… Якби я міг!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-12 16:50:54 ]
Я висловив повагу всім, хто має сильну волю до життя. На їхньому прикладі нам нема про що жалітися.