ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІІ Кохання зрілої пори

  Немає сакур, місто вже не те

Мукачево. Магнолії цвітуть,
Алея  сакур  місто прикрашає.
Коханого свого в далеку путь
На людному пероні проводжаю.

У сакур і магнолій попрошу,
Аби у пишнім цвіті дочекались,
Коли його зустріну і скажу,
Що я у древнє місто закохалась.
Чи не тому, що тут - магнолій цвіт?
А сакури духмяні вечорами -
Дозрілого кохання дивний світ,
Захований за синіми горами.

І саме тут, як у казкових снах,
Така жадана, трепетна і світла,
Зустрілась нашій осені весна
І сакурами ніжними розквітла.




вулиця Івана Маргітича (колишня Московська)
Сюди вже не летять комах рої –
Алея восени осиротіла.
Пішли на плаху сакури мої,
Зарано листя їх відшелестіло.

Хай скажуть, що старенькі вже були,
Що молоді дерева посадили.
Мов райський сад, торік іще цвіли,
Але і тим комусь не догодили.

Мукачеве. Магнолія цвіте,
Цілує сонце котики вербові.
Немає сакур – місто вже не те,
Мов серце, що лишилось без любові…

Квітень 2012. (2013)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Алея сакур в Мукачево


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-11 22:08:16
Переглядів сторінки твору 9087
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.405 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-11 22:15:28 ]
В Вас дуже гарні порівняння1

Немає сакур – місто вже не те,
Мов серце, що лишилось без любові…
Ви молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-11 22:26:46 ]
Дякую. Місто справді втратило щось дуже цінне й дороге. Сумно і боляче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-11 22:17:26 ]
Чудовий вірш, Валентино! Я вперше в житті побачила сакури на Закарпатті. Я тут часто буваю. Дуже мені подобаються і Ужгород і Мукачево, особливо, навесні. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-11 22:23:35 ]
Мені також стало рідним це місто. Дякую за оцінку.
Ось тут добірка фото Алеї сакур в Мукачево.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-11 22:31:40 ]
Вдало підібрано музику, все на одному подиху, загалом - достойно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-11 22:45:40 ]
Ще ніколи Ви не були таким небагатослівним. Навіть не знаю, радіти чи не дуже:)Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-11 23:07:00 ]
Хоча й тема дуже сумна..., але поезія красива...і музика...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-12 10:09:36 ]
Дякую, Лесю! Краса врятує світ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-11 23:21:02 ]
Колись у Полтаві вирубали каштани на Каштановій алеї. Звісно, посадили молоді деревця, однак зі старими каштанами у кожного була пов'язана своя історія.
Розумію і захоплююся Вашими почуттями...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-12 10:14:02 ]
Прикро ще й те, що ці сакури ще б років 50 цвіли і радували. Але чиїсь амбіції, бізгнес-плани та політика перемогли... От така історія...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-11 23:48:18 ]

ID: 328802
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 08.04.2012 20:38:22
© дата внесення змiн: 14.09.2012 09:17:16
автор: Попелюшка


В Обране додали:
Олександр Ковальчук, alla.megel, sanator, Ру, Анка
Прочитаний усіма відвідувачами (505)
В тому числі авторами сайту (25)
КОМЕНТАРІ

Ліоліна, 29.03.2013 - 00:34
Вражена і майстерністю автора, і бездумністю влади.
Дійсно, ніби сам в житті щось втратив...І скільки ми такого втрачаємо - на пустому місці   
Попелюшка, 29.03.2013 - 08:26
Коли я була в 10 класі, біля моєї школи вирубали алею величезних ялин, наче щоб вони не закривали школу, щоб її здалеку було видно... я плакала, наче за рідною людиною...Дякую Вам!
Патара Бачія, 14.03.2013 - 22:33
Сумно, але... СИЛЬНО.  
Попелюшка, 14.03.2013 - 22:39
Дякую! Сумно - не те слово, коли пам'ятаєш колишній пейзаж і бачиш, як тепер... Це 100 метрів від мого дому.  А молоді деревця виростуть ще ой як нескоро...
Сагайда, 11.04.2012 - 13:14
Сильно... Дуже тонко й пронизливо! ...так - природу більша частина людства цінувати не вміє! Все більше і більше перетворюємось на паразитів Землі!
Попелюшка, 16.04.2012 - 21:07
Атож! Щоправда, сьогодня прогулювалась по колишній алеї сакур, про яку тут пишу. Новопосаджені деревця також сакури. Так що років через 10 вулиця Маргітича (колишня Московська) в центрі Мукачева знову квітуватиме екзотичними японськими вишнями. Так що, дякувати Богу, все не так вже й песимістично!
Русин, 08.04.2012 - 21:17
Який біль у цьому вірші! Самому боляче стало. Та в дійсності таке не лише з сакурами і не лише в Мукачево - подібне по всій Україні відбувається і в прямому і в переносному значенні 
Попелюшка, 09.04.2012 - 09:59
Та й в Мукачево не тільки з сакурами. Я вже писала раніше про поле маків на околиці міста, яке зникло після того, як там збудували заправку... Щось в нашому суспільстві переоцінка цінностей іде не в той бік. 
Весняна Осінь, 08.04.2012 - 20:46
*різнуло
Весняна Осінь, 08.04.2012 - 20:46
Ах, різноло по душі, наче ножем   Боляче просто, бо справді без запаху цієї краси, місто стає іншим
Попелюшка, 09.04.2012 - 22:00
дякую за розуміння і небайдужість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-12 00:00:05 ]

Дуже шкода, але на цьому сайті немає оцінки, якою треба було б оцінити вірші та відчуття, збуджені ними...
Бравіссімо, Валентино!
Щире і уклінне дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-12 16:23:17 ]
І я Вам вдячна! Не журіться за оцінками, бо не це головне. Якщо відгукнулось в душі - оце і є найвища оцінка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Виноградська (М.К./М.К.) [ 2013-04-12 11:24:04 ]
Ніна виноградська
Чудова поезія.Написано трепетно і щиро, бере за душу біль за втраченим. Ви глибока і чуйна, це дуже важливо у творчості. Рада знайомству з Ващою творчістю. Наснаги Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-12 16:20:54 ]
Навзаєм рада. Іще й тому, що ми з Вами землячки. Я народилась і виросла в Роменському районі на Сумщині. Щиро вдячна Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-13 12:08:06 ]
Вірші прекрасні!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-13 18:00:03 ]
Дякую Вам! Сакури були прекрасні...:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Чаєчка (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-14 01:24:47 ]
Це просто пошесть якась! Маю на увазі тотальне винищення дерев. До речі, я теж написала коротеньке есе "Спогади по дерева". У нас росли каштани... Вже немає (

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 12:15:22 ]
Спробую угадати діагноз:
Це таким чином хочуть "увіковичити" себе чільники теперішньої влади. Це своєрідний показник кишеньковості їхньої влади у тому чи іншому місті, яким вони хизуються один перед іншим...
Чи ж не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Чаєчка (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-14 16:38:05 ]
Влаштували поміж себе змагання - хто більше шкоди зробить! Прикро все те...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 18:13:27 ]
Історія їх не забуде:(...