ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі

С М
2025.06.17 22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах

Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку

Світлана Майя Залізняк
2025.06.17 21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Золотавий ла

Борис Костиря
2025.06.17 21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.

Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.

Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Інна Ковальчук (2014) / Вірші

 Навчи
Наопаш дороги і доля,
самую уже не сама,
ні злого іржавого болю,
ні сірого смутку нема.
Нема…
Чому ж докорінно не знана,
покликана повінню літ,
вибаглива втома омани
за мною іде слід у слід?
Услід…
Вишивану острахом душу
нарешті коханню навчи,
допоки пітьму не зворушив
притаєний подих свічі.
Навчи…




Найвища оцінка Анатолій Криловець 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мішель Платіні 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-30 14:49:44
Переглядів сторінки твору 5922
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.609 / 5.75  (5.243 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.178 / 5.69)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.831
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.12.09 10:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 15:10:56 ]
"самую уже не сама...." сумую?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:15:17 ]
Самувати - дієслово від самоти. Вперше побачила його у Гірника. Самую уже не сама, бо навіть наодинці з собою маю поряд рідну людину.
Підсвідомо незнана втома від колишнього болю має залишитися в минулому, не торкати ні серце, ні розум.
Дякую за цікавий відгук, любові і натхнення!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:42:49 ]
Тепер я зрозумів, звідки у Вас затертий образ свічі... У чудового поета Павла Гірника свічок у віршах ой як багато! Але якщо Вам подобаються ці джерела світла і символи вічного-невмирущого та ін., продовжуйте їх увіковічнювати... Натхнення і творчих здобутків, Інно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:55:21 ]
Це затертий символ не тільки вічного невмирущого, а ПЕРШ ЗА ВСЕ неймовірної тендітності буття...
Мабуть, будь-який символ є затертим, бо ніщо не є новим у цьому світі, новим є тільки наше сприйняття.
Дякую, пане Сергію, навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 17:16:48 ]
"... бо ніщо не є новим у цьому світі, новим є тільки наше сприйняття." А ось за це я Вас, Інно, вже не люблю.Щойно полюбив, а тепер не люблю. Дивна логіка! На продовження: кілька років тому мені один віруючий чоловік(який хотів, але не вмів римувати,а тому кинув це заняття)сказав, що немає смислу писати вірші, прозу і книги взагалі, бо все вже написано у Біблії... Це, Інно, не докір, а інформація для роздумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 20:23:23 ]
А я навпаки, мені ДУЖЕ з Вами цікаво, бо зустріч з людиною мислячою, творчою - це завжди подарунок долі.
Та невже мало того, що одне і те ж кожна людина сприймає по-різному? І тому це одне і те ж обростає величезною кількістю нюансів, що робить його неповторним? Шукати неповторність у повторах - хіба це не одне з проявів творчого начала?
У мене є вірш, яким я відкрила другу збірку:
У неминучості повторень
Є неповторна таїна...
Дякую Вам за все, пане Сергію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 15:17:36 ]
В цілому гарний вірш, пані Інно! Але мене скоробило Ваше слово "підсвідомо " --- "Чому ж підсвідомо незнана..." Тепла хочеться, тепла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 15:23:46 ]
Сподобалося! А якщо в передостанньому рядку так:
"щемливе тремтіння свічі"(?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:22:19 ]
Дякую, пане Іване!
Хіба можна ворушити тремтіння? Воно і так ворушиться. А ворушити подихом смужечку свічі, яку нарешті запалило щастя, - то інша річ.
Щасливого Вам кохання, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:34:18 ]
Глибокий, мелодійний вірш. Майстерно написаний.
Мене збивають з вишуканого ритму і цим трохи дратують (чесно) повтори: нема, услід, навчи.
Рядок "Вишивану острахом душу" хотчеться змінити, бо вишиту душу, як ту сорочку, навряд, чи можна якось змінити на краще. До того ж, не впевнений у наголосі "вишИвану". Можливо, варто змінити, скажімо, на "Сполохану острахом душу".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:46:27 ]
Неймовірно цікаво виходить з цим віршем!
Дякую за такий відгук, пане Олександре!
Взагалі по жорстким правилам навіть вишИванка, а не вишивАнка. ВишИваний, вишИвана і т.д. Мене свого часу це теж здивувало, бо звикли до вишивАнка.
У тому то і річ, що не так просто забути погане, звільнитися від остраху перед новою любов'ю. Якийсь зумовлений рефлекс після колишнього болю.
І не так то вже й просто навчити знову любити, коли людина вже обпеклася...
Дай Вам Боже тільки щасливої любові, Олександре!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:54:32 ]
До речі,"Словник наголосів " М.І.Погрібного зазначає: "вишИванка і вишивАнка". Але "вишИваний, вишИвана"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 17:00:27 ]
Вірно. Я ніколи не зустрічала варіант вишИванка у пробуті, але мене колись виправив мовник. Першим варіантом йде вишИванка, а потім вишивАнка. Як мені пояснили, другий наголос з'явився пізніше.
Дякую, натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 20:27:10 ]
До речі, дещо я змінила, дещо залишила... Дякую усім,
бо, як мене вчили, вірш повинен бути прозорим, а не ребусом. Щасти вам усім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-30 20:58:53 ]
Цікаво і самобутньо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 08:57:04 ]
Дякую, Катюшо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 22:47:17 ]
Славно, Інно, славно.
...А свіча, як і доля, у кожного своя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 08:57:26 ]
Дякую, Анатолію, рада чути, гарного дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 01:28:55 ]
Справді, та тендітність душі і обережність чуттів ЛГ - відчуваються...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 08:57:44 ]
Дякую, люба Галинко1


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-31 10:14:17 ]
Інночко, вірш дуже сподобався, але я б теж слово "вишивану" замінила на якесь інше. Бо вишивати і свою долю, і свою душу ми прагнемо у щось більш позитивне, веселе, ніж острах. Але це - тільки моя особиста думка. Ви як автор маєте право на власну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 11:17:48 ]
Дякую, люба! То ж не я її вишиваю - життя, а воно буває жорстокіше, ніж нам би того хотілося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 22:49:53 ]
Найсильніший Ваш вірш.
Від душі...
нарешті коханню навчи,

Заворожують повтори...
ні сірого смутку нема.
Нема…

за мною іде слід у слід?
Услід…

Вишивану острахом душу
нарешті коханню навчи,
допоки пітьму не зворушив
притаєний подих свічі.
Навчи…
Читається на одному подиху.
Я б нічого не додавав і не забирав.
Як є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-01 08:58:28 ]
Дякую, Мішелю! Вірш цікавий вже тим, що скільки людей, стільки і суджень про нього, майже у всіх по-різному. Очевидно, він таки торкає.
Гарного дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-01 12:11:54 ]
Низовий би відзначив цей вірш... І чому, знаю...
Думки й почуття...але від жінки...
Думаю, Ви мене, Інно, зрозуміли.

Класний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-02 17:45:25 ]
Дякую, люба!