ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Утрата
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
***
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Князь московський Василь Темний
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
1958. Капосний кіт
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мовчати (газель)
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Неоднозначні думки -7
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Жила-була собачка (до 1998)
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Елегія
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
***
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зникла колишня дівчина
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
Гра уяви
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
серпневе
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Пес собачий (до 1998)
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Земна сіль (The Rolling Stones)
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
* * *
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Інна Ковальчук (2014) / Вірші

 Навчи
Наопаш дороги і доля,
самую уже не сама,
ні злого іржавого болю,
ні сірого смутку нема.
Нема…
Чому ж докорінно не знана,
покликана повінню літ,
вибаглива втома омани
за мною іде слід у слід?
Услід…
Вишивану острахом душу
нарешті коханню навчи,
допоки пітьму не зворушив
притаєний подих свічі.
Навчи…




Найвища оцінка Анатолій Криловець 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мішель Платіні 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-30 14:49:44
Переглядів сторінки твору 5986
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.609 / 5.75  (5.243 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.178 / 5.69)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.831
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.12.09 10:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 15:10:56 ]
"самую уже не сама...." сумую?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:15:17 ]
Самувати - дієслово від самоти. Вперше побачила його у Гірника. Самую уже не сама, бо навіть наодинці з собою маю поряд рідну людину.
Підсвідомо незнана втома від колишнього болю має залишитися в минулому, не торкати ні серце, ні розум.
Дякую за цікавий відгук, любові і натхнення!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:42:49 ]
Тепер я зрозумів, звідки у Вас затертий образ свічі... У чудового поета Павла Гірника свічок у віршах ой як багато! Але якщо Вам подобаються ці джерела світла і символи вічного-невмирущого та ін., продовжуйте їх увіковічнювати... Натхнення і творчих здобутків, Інно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:55:21 ]
Це затертий символ не тільки вічного невмирущого, а ПЕРШ ЗА ВСЕ неймовірної тендітності буття...
Мабуть, будь-який символ є затертим, бо ніщо не є новим у цьому світі, новим є тільки наше сприйняття.
Дякую, пане Сергію, навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 17:16:48 ]
"... бо ніщо не є новим у цьому світі, новим є тільки наше сприйняття." А ось за це я Вас, Інно, вже не люблю.Щойно полюбив, а тепер не люблю. Дивна логіка! На продовження: кілька років тому мені один віруючий чоловік(який хотів, але не вмів римувати,а тому кинув це заняття)сказав, що немає смислу писати вірші, прозу і книги взагалі, бо все вже написано у Біблії... Це, Інно, не докір, а інформація для роздумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 20:23:23 ]
А я навпаки, мені ДУЖЕ з Вами цікаво, бо зустріч з людиною мислячою, творчою - це завжди подарунок долі.
Та невже мало того, що одне і те ж кожна людина сприймає по-різному? І тому це одне і те ж обростає величезною кількістю нюансів, що робить його неповторним? Шукати неповторність у повторах - хіба це не одне з проявів творчого начала?
У мене є вірш, яким я відкрила другу збірку:
У неминучості повторень
Є неповторна таїна...
Дякую Вам за все, пане Сергію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 15:17:36 ]
В цілому гарний вірш, пані Інно! Але мене скоробило Ваше слово "підсвідомо " --- "Чому ж підсвідомо незнана..." Тепла хочеться, тепла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 15:23:46 ]
Сподобалося! А якщо в передостанньому рядку так:
"щемливе тремтіння свічі"(?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:22:19 ]
Дякую, пане Іване!
Хіба можна ворушити тремтіння? Воно і так ворушиться. А ворушити подихом смужечку свічі, яку нарешті запалило щастя, - то інша річ.
Щасливого Вам кохання, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:34:18 ]
Глибокий, мелодійний вірш. Майстерно написаний.
Мене збивають з вишуканого ритму і цим трохи дратують (чесно) повтори: нема, услід, навчи.
Рядок "Вишивану острахом душу" хотчеться змінити, бо вишиту душу, як ту сорочку, навряд, чи можна якось змінити на краще. До того ж, не впевнений у наголосі "вишИвану". Можливо, варто змінити, скажімо, на "Сполохану острахом душу".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:46:27 ]
Неймовірно цікаво виходить з цим віршем!
Дякую за такий відгук, пане Олександре!
Взагалі по жорстким правилам навіть вишИванка, а не вишивАнка. ВишИваний, вишИвана і т.д. Мене свого часу це теж здивувало, бо звикли до вишивАнка.
У тому то і річ, що не так просто забути погане, звільнитися від остраху перед новою любов'ю. Якийсь зумовлений рефлекс після колишнього болю.
І не так то вже й просто навчити знову любити, коли людина вже обпеклася...
Дай Вам Боже тільки щасливої любові, Олександре!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:54:32 ]
До речі,"Словник наголосів " М.І.Погрібного зазначає: "вишИванка і вишивАнка". Але "вишИваний, вишИвана"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 17:00:27 ]
Вірно. Я ніколи не зустрічала варіант вишИванка у пробуті, але мене колись виправив мовник. Першим варіантом йде вишИванка, а потім вишивАнка. Як мені пояснили, другий наголос з'явився пізніше.
Дякую, натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 20:27:10 ]
До речі, дещо я змінила, дещо залишила... Дякую усім,
бо, як мене вчили, вірш повинен бути прозорим, а не ребусом. Щасти вам усім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-30 20:58:53 ]
Цікаво і самобутньо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 08:57:04 ]
Дякую, Катюшо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 22:47:17 ]
Славно, Інно, славно.
...А свіча, як і доля, у кожного своя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 08:57:26 ]
Дякую, Анатолію, рада чути, гарного дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 01:28:55 ]
Справді, та тендітність душі і обережність чуттів ЛГ - відчуваються...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 08:57:44 ]
Дякую, люба Галинко1


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-31 10:14:17 ]
Інночко, вірш дуже сподобався, але я б теж слово "вишивану" замінила на якесь інше. Бо вишивати і свою долю, і свою душу ми прагнемо у щось більш позитивне, веселе, ніж острах. Але це - тільки моя особиста думка. Ви як автор маєте право на власну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 11:17:48 ]
Дякую, люба! То ж не я її вишиваю - життя, а воно буває жорстокіше, ніж нам би того хотілося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 22:49:53 ]
Найсильніший Ваш вірш.
Від душі...
нарешті коханню навчи,

Заворожують повтори...
ні сірого смутку нема.
Нема…

за мною іде слід у слід?
Услід…

Вишивану острахом душу
нарешті коханню навчи,
допоки пітьму не зворушив
притаєний подих свічі.
Навчи…
Читається на одному подиху.
Я б нічого не додавав і не забирав.
Як є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-01 08:58:28 ]
Дякую, Мішелю! Вірш цікавий вже тим, що скільки людей, стільки і суджень про нього, майже у всіх по-різному. Очевидно, він таки торкає.
Гарного дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-01 12:11:54 ]
Низовий би відзначив цей вірш... І чому, знаю...
Думки й почуття...але від жінки...
Думаю, Ви мене, Інно, зрозуміли.

Класний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-02 17:45:25 ]
Дякую, люба!