ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Намовляння
Я сонцю вклоняюсь нині,
Так, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буду собі сидіти,

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
Марсель Марсо
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Час пробудження
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Китайський Кіт Соняшний (Grateful Dead)
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Карjєра асистента Мороки
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
Сюр-реалії дійсності
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Вільні хліба
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Дорога крізь сон
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Сирітське
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Торнадо
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
* * *
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
***
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос

Олена Побийголод
2026.03.20 19:41
1936. Партизан Железняк
Михайло Голодний (1903-1949)

В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.

Іван Потьомкін
2026.03.20 18:36
***
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
***
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
Чивелінрок
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Інна Ковальчук (2014) / Вірші

 Навчи
Наопаш дороги і доля,
самую уже не сама,
ні злого іржавого болю,
ні сірого смутку нема.
Нема…
Чому ж докорінно не знана,
покликана повінню літ,
вибаглива втома омани
за мною іде слід у слід?
Услід…
Вишивану острахом душу
нарешті коханню навчи,
допоки пітьму не зворушив
притаєний подих свічі.
Навчи…




Найвища оцінка Анатолій Криловець 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мішель Платіні 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-30 14:49:44
Переглядів сторінки твору 6312
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.609 / 5.75  (5.240 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.175 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.831
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.12.09 10:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 15:10:56 ]
"самую уже не сама...." сумую?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:15:17 ]
Самувати - дієслово від самоти. Вперше побачила його у Гірника. Самую уже не сама, бо навіть наодинці з собою маю поряд рідну людину.
Підсвідомо незнана втома від колишнього болю має залишитися в минулому, не торкати ні серце, ні розум.
Дякую за цікавий відгук, любові і натхнення!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:42:49 ]
Тепер я зрозумів, звідки у Вас затертий образ свічі... У чудового поета Павла Гірника свічок у віршах ой як багато! Але якщо Вам подобаються ці джерела світла і символи вічного-невмирущого та ін., продовжуйте їх увіковічнювати... Натхнення і творчих здобутків, Інно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:55:21 ]
Це затертий символ не тільки вічного невмирущого, а ПЕРШ ЗА ВСЕ неймовірної тендітності буття...
Мабуть, будь-який символ є затертим, бо ніщо не є новим у цьому світі, новим є тільки наше сприйняття.
Дякую, пане Сергію, навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 17:16:48 ]
"... бо ніщо не є новим у цьому світі, новим є тільки наше сприйняття." А ось за це я Вас, Інно, вже не люблю.Щойно полюбив, а тепер не люблю. Дивна логіка! На продовження: кілька років тому мені один віруючий чоловік(який хотів, але не вмів римувати,а тому кинув це заняття)сказав, що немає смислу писати вірші, прозу і книги взагалі, бо все вже написано у Біблії... Це, Інно, не докір, а інформація для роздумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 20:23:23 ]
А я навпаки, мені ДУЖЕ з Вами цікаво, бо зустріч з людиною мислячою, творчою - це завжди подарунок долі.
Та невже мало того, що одне і те ж кожна людина сприймає по-різному? І тому це одне і те ж обростає величезною кількістю нюансів, що робить його неповторним? Шукати неповторність у повторах - хіба це не одне з проявів творчого начала?
У мене є вірш, яким я відкрила другу збірку:
У неминучості повторень
Є неповторна таїна...
Дякую Вам за все, пане Сергію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 15:17:36 ]
В цілому гарний вірш, пані Інно! Але мене скоробило Ваше слово "підсвідомо " --- "Чому ж підсвідомо незнана..." Тепла хочеться, тепла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 15:23:46 ]
Сподобалося! А якщо в передостанньому рядку так:
"щемливе тремтіння свічі"(?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:22:19 ]
Дякую, пане Іване!
Хіба можна ворушити тремтіння? Воно і так ворушиться. А ворушити подихом смужечку свічі, яку нарешті запалило щастя, - то інша річ.
Щасливого Вам кохання, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:34:18 ]
Глибокий, мелодійний вірш. Майстерно написаний.
Мене збивають з вишуканого ритму і цим трохи дратують (чесно) повтори: нема, услід, навчи.
Рядок "Вишивану острахом душу" хотчеться змінити, бо вишиту душу, як ту сорочку, навряд, чи можна якось змінити на краще. До того ж, не впевнений у наголосі "вишИвану". Можливо, варто змінити, скажімо, на "Сполохану острахом душу".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:46:27 ]
Неймовірно цікаво виходить з цим віршем!
Дякую за такий відгук, пане Олександре!
Взагалі по жорстким правилам навіть вишИванка, а не вишивАнка. ВишИваний, вишИвана і т.д. Мене свого часу це теж здивувало, бо звикли до вишивАнка.
У тому то і річ, що не так просто забути погане, звільнитися від остраху перед новою любов'ю. Якийсь зумовлений рефлекс після колишнього болю.
І не так то вже й просто навчити знову любити, коли людина вже обпеклася...
Дай Вам Боже тільки щасливої любові, Олександре!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:54:32 ]
До речі,"Словник наголосів " М.І.Погрібного зазначає: "вишИванка і вишивАнка". Але "вишИваний, вишИвана"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 17:00:27 ]
Вірно. Я ніколи не зустрічала варіант вишИванка у пробуті, але мене колись виправив мовник. Першим варіантом йде вишИванка, а потім вишивАнка. Як мені пояснили, другий наголос з'явився пізніше.
Дякую, натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 20:27:10 ]
До речі, дещо я змінила, дещо залишила... Дякую усім,
бо, як мене вчили, вірш повинен бути прозорим, а не ребусом. Щасти вам усім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-30 20:58:53 ]
Цікаво і самобутньо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 08:57:04 ]
Дякую, Катюшо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 22:47:17 ]
Славно, Інно, славно.
...А свіча, як і доля, у кожного своя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 08:57:26 ]
Дякую, Анатолію, рада чути, гарного дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 01:28:55 ]
Справді, та тендітність душі і обережність чуттів ЛГ - відчуваються...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 08:57:44 ]
Дякую, люба Галинко1


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-31 10:14:17 ]
Інночко, вірш дуже сподобався, але я б теж слово "вишивану" замінила на якесь інше. Бо вишивати і свою долю, і свою душу ми прагнемо у щось більш позитивне, веселе, ніж острах. Але це - тільки моя особиста думка. Ви як автор маєте право на власну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 11:17:48 ]
Дякую, люба! То ж не я її вишиваю - життя, а воно буває жорстокіше, ніж нам би того хотілося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 22:49:53 ]
Найсильніший Ваш вірш.
Від душі...
нарешті коханню навчи,

Заворожують повтори...
ні сірого смутку нема.
Нема…

за мною іде слід у слід?
Услід…

Вишивану острахом душу
нарешті коханню навчи,
допоки пітьму не зворушив
притаєний подих свічі.
Навчи…
Читається на одному подиху.
Я б нічого не додавав і не забирав.
Як є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-01 08:58:28 ]
Дякую, Мішелю! Вірш цікавий вже тим, що скільки людей, стільки і суджень про нього, майже у всіх по-різному. Очевидно, він таки торкає.
Гарного дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-01 12:11:54 ]
Низовий би відзначив цей вірш... І чому, знаю...
Думки й почуття...але від жінки...
Думаю, Ви мене, Інно, зрозуміли.

Класний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-02 17:45:25 ]
Дякую, люба!