ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.06.03 01:59
Мені у двері серпень подзвонив.
Цей звук - лише йому властива риса.
Я відчинив. Впізнав без зайвих слів.
І бачу у руках його валізу.

У тій валізі - суміш літніх трав,
Там запах яблук, вечори спекотні.
Стояв навпроти мене і мовчав,

Ілахім Поет
2024.06.03 00:04
Зачатий ще під Донну Саммер в ритмі диско -
Свою незайманість втрачав під Депеш Мод.
Я динозавр; я із часів, коли не зиску
Чекали від життя – любові та пригод.

Девіз мій: живемо єдиний раз життя ми -
Що нині згаяв, не поверне вже ніхто.
Тому якщ

Володимир Бойко
2024.06.03 00:03
Прославлені диктатори закінчують безславно. Безголові полюбляють очолювати (по їхньому - "возглавлять". На одного діяльного злочинця припадають тисячі злочинно бездіяльних. Російський заштатний урка домігся міжнародного визнання, скоївши міжна

Борис Костиря
2024.06.02 22:46
Я загубився у гаях понять,
Я віддалився від людей натхненно.
І нависає видиво проклять,
Що поселились на землі нужденній.

Розчарувавшись в марноті доби,
Я поселився в лісі одиноко
І слухаю мелодію дубів,

Світлана Пирогова
2024.06.02 21:46
Лебідкою літає літо,
Лимани ллються легко.
Лопоче липень листям липи,
Лещицю ловить легіт.

Лугам липневим, лану - лоскіт.
Лаванда любить ласку.
Ліатриси лягають лоском.

Юрій Гундарєв
2024.06.02 20:36
Ольга Сімонова, позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, сексапільна, завжди зі стильною зачіскою з підголеними скронями… Росіянка за походженням, родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Починала парамедиком у добровольчому пі

Ісая Мирянин
2024.06.02 18:59
В журби хвилини та печалі
Дивись на тінь свою;
Крізь сотень миль незнані далі
Я в ній завжди жию.

2015

Роксолана Вірлан
2024.06.02 17:57
Той, з ким умовилися стрітись
багато тому ще віків,
лишивши ключ на ґанку
літа,
знамення тайне на вікні;
з ким обіцялися впізнатись
помежи всесвіту шляхів,
перетекти міжсвітні ґрати,

Ісая Мирянин
2024.06.02 17:46
ЛОДЗІЄВСЬКИЙ Я щиро радий, що Ви вирішили зупинитися у нас, пане Залужний. Сподіваюся, що Вам у нас сподобається. Але мені нестерпно хочеться почути про Ваші дипломатичні пригоди у Британії. ЗАЛУЖНИЙ Насправді мене відряджали зовсім до іншої краї

Євген Федчук
2024.06.02 12:34
Покарав Господь людину за гріхи потопом,
Думав, що гріховну тягу тим потопом втопить.
Та куди там. Розплодились, знову розжилися
І за гріхи, беззаконня знову узялися.
Геть забули і про Бога, й про його завіти,
Бо ж хотілося на світі людям легко жити.

Іван Потьомкін
2024.06.02 10:49
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Віктор Кучерук
2024.06.02 05:18
Молодецька бравада
І постава струнка
Залишились позаду,
Як і сила в руках.
Поховала їх старість,
Але, бачу, зате,
Що з’явилася скнарість
І зневіра росте.

Ілахім Поет
2024.06.02 00:43
Ці очі кольору горіха
І губи з присмаком гріха -
Моя єдина в світі втіха.
Хай кажуть, що у ній пиха,
Що легковажна егоїстка.
Що бути з нею – то дурня.
І треба розгубити мізки,
Щоб так терзатися щодня.

Артур Курдіновський
2024.06.02 00:34
Натхненно чекаючи світлого літа
Удвох, саме так, як в часи стародавні,
Життя розпочавши, чому б не сидіти
На парковій лавці у травні?

Тримавшись за руки, плекати надію...
Коли ледь за двадцять - це дуже можливо!
Ось сонце за обрієм вже червоніє...

Борис Костиря
2024.06.01 22:45
В пустелі на порепаній землі
Іду спокійно і шукаю смислів,
Яких не знайдеш у густій ріллі.
Шалена спека розтопила мислі.

У цій пустелі у самотині
Чи станеш ти іще одним пророком,
Який розтане десь у далині,

Леся Горова
2024.06.01 22:01
В слова раніш банальні "до" і "після"
Вернувся зразу початковий зміст,
Як тільки дикий смерч війни пронісся
Над сивим ранком зціпенілих міст .

У "до" залишив кожен того ранку
Все надбання раніш прожитих літ-
Хто захід свій, хто щемну мить с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Інна Ковальчук (2014) / Вірші

 Навчи
Наопаш дороги і доля,
самую уже не сама,
ні злого іржавого болю,
ні сірого смутку нема.
Нема…
Чому ж докорінно не знана,
покликана повінню літ,
вибаглива втома омани
за мною іде слід у слід?
Услід…
Вишивану острахом душу
нарешті коханню навчи,
допоки пітьму не зворушив
притаєний подих свічі.
Навчи…




Найвища оцінка Анатолій Криловець 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мішель Платіні 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-30 14:49:44
Переглядів сторінки твору 5478
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.609 / 5.75  (5.243 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.178 / 5.69)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.831
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.12.09 10:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 15:10:56 ]
"самую уже не сама...." сумую?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:15:17 ]
Самувати - дієслово від самоти. Вперше побачила його у Гірника. Самую уже не сама, бо навіть наодинці з собою маю поряд рідну людину.
Підсвідомо незнана втома від колишнього болю має залишитися в минулому, не торкати ні серце, ні розум.
Дякую за цікавий відгук, любові і натхнення!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:42:49 ]
Тепер я зрозумів, звідки у Вас затертий образ свічі... У чудового поета Павла Гірника свічок у віршах ой як багато! Але якщо Вам подобаються ці джерела світла і символи вічного-невмирущого та ін., продовжуйте їх увіковічнювати... Натхнення і творчих здобутків, Інно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:55:21 ]
Це затертий символ не тільки вічного невмирущого, а ПЕРШ ЗА ВСЕ неймовірної тендітності буття...
Мабуть, будь-який символ є затертим, бо ніщо не є новим у цьому світі, новим є тільки наше сприйняття.
Дякую, пане Сергію, навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 17:16:48 ]
"... бо ніщо не є новим у цьому світі, новим є тільки наше сприйняття." А ось за це я Вас, Інно, вже не люблю.Щойно полюбив, а тепер не люблю. Дивна логіка! На продовження: кілька років тому мені один віруючий чоловік(який хотів, але не вмів римувати,а тому кинув це заняття)сказав, що немає смислу писати вірші, прозу і книги взагалі, бо все вже написано у Біблії... Це, Інно, не докір, а інформація для роздумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 20:23:23 ]
А я навпаки, мені ДУЖЕ з Вами цікаво, бо зустріч з людиною мислячою, творчою - це завжди подарунок долі.
Та невже мало того, що одне і те ж кожна людина сприймає по-різному? І тому це одне і те ж обростає величезною кількістю нюансів, що робить його неповторним? Шукати неповторність у повторах - хіба це не одне з проявів творчого начала?
У мене є вірш, яким я відкрила другу збірку:
У неминучості повторень
Є неповторна таїна...
Дякую Вам за все, пане Сергію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 15:17:36 ]
В цілому гарний вірш, пані Інно! Але мене скоробило Ваше слово "підсвідомо " --- "Чому ж підсвідомо незнана..." Тепла хочеться, тепла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 15:23:46 ]
Сподобалося! А якщо в передостанньому рядку так:
"щемливе тремтіння свічі"(?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:22:19 ]
Дякую, пане Іване!
Хіба можна ворушити тремтіння? Воно і так ворушиться. А ворушити подихом смужечку свічі, яку нарешті запалило щастя, - то інша річ.
Щасливого Вам кохання, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:34:18 ]
Глибокий, мелодійний вірш. Майстерно написаний.
Мене збивають з вишуканого ритму і цим трохи дратують (чесно) повтори: нема, услід, навчи.
Рядок "Вишивану острахом душу" хотчеться змінити, бо вишиту душу, як ту сорочку, навряд, чи можна якось змінити на краще. До того ж, не впевнений у наголосі "вишИвану". Можливо, варто змінити, скажімо, на "Сполохану острахом душу".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:46:27 ]
Неймовірно цікаво виходить з цим віршем!
Дякую за такий відгук, пане Олександре!
Взагалі по жорстким правилам навіть вишИванка, а не вишивАнка. ВишИваний, вишИвана і т.д. Мене свого часу це теж здивувало, бо звикли до вишивАнка.
У тому то і річ, що не так просто забути погане, звільнитися від остраху перед новою любов'ю. Якийсь зумовлений рефлекс після колишнього болю.
І не так то вже й просто навчити знову любити, коли людина вже обпеклася...
Дай Вам Боже тільки щасливої любові, Олександре!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 16:54:32 ]
До речі,"Словник наголосів " М.І.Погрібного зазначає: "вишИванка і вишивАнка". Але "вишИваний, вишИвана"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 17:00:27 ]
Вірно. Я ніколи не зустрічала варіант вишИванка у пробуті, але мене колись виправив мовник. Першим варіантом йде вишИванка, а потім вишивАнка. Як мені пояснили, другий наголос з'явився пізніше.
Дякую, натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 20:27:10 ]
До речі, дещо я змінила, дещо залишила... Дякую усім,
бо, як мене вчили, вірш повинен бути прозорим, а не ребусом. Щасти вам усім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-30 20:58:53 ]
Цікаво і самобутньо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 08:57:04 ]
Дякую, Катюшо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 22:47:17 ]
Славно, Інно, славно.
...А свіча, як і доля, у кожного своя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 08:57:26 ]
Дякую, Анатолію, рада чути, гарного дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 01:28:55 ]
Справді, та тендітність душі і обережність чуттів ЛГ - відчуваються...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 08:57:44 ]
Дякую, люба Галинко1


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-31 10:14:17 ]
Інночко, вірш дуже сподобався, але я б теж слово "вишивану" замінила на якесь інше. Бо вишивати і свою долю, і свою душу ми прагнемо у щось більш позитивне, веселе, ніж острах. Але це - тільки моя особиста думка. Ви як автор маєте право на власну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 11:17:48 ]
Дякую, люба! То ж не я її вишиваю - життя, а воно буває жорстокіше, ніж нам би того хотілося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 22:49:53 ]
Найсильніший Ваш вірш.
Від душі...
нарешті коханню навчи,

Заворожують повтори...
ні сірого смутку нема.
Нема…

за мною іде слід у слід?
Услід…

Вишивану острахом душу
нарешті коханню навчи,
допоки пітьму не зворушив
притаєний подих свічі.
Навчи…
Читається на одному подиху.
Я б нічого не додавав і не забирав.
Як є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-01 08:58:28 ]
Дякую, Мішелю! Вірш цікавий вже тим, що скільки людей, стільки і суджень про нього, майже у всіх по-різному. Очевидно, він таки торкає.
Гарного дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-01 12:11:54 ]
Низовий би відзначив цей вірш... І чому, знаю...
Думки й почуття...але від жінки...
Думаю, Ви мене, Інно, зрозуміли.

Класний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-02 17:45:25 ]
Дякую, люба!