ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2025.08.09 10:52
Із Бориса Заходера

Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!

І ось наша доблесна Рижка

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 ***
Образ твору Згасає день. І відпочинку просить.
Аж раптом наростає з далини
таке тривожно кинуте у просинь
прощальне «кру!» зі смутком чужини.

Крещендо кличу додає ще сили,
за мить – у небі контури ключа.
Потоки вітру - не завада крилам,
і гострий клин зростає на очах.

Пливе взірець неписаного ладу,
міняє форму, рідшає, – однак
шлях до мети не допускає зради,
як на чолі – досвідчений вожак.

І не страшне тоді безмежжя синє,
дорога і далека, і жаска…
Якби то ми були такі єдині…
Якби то нам такого вожака…

25.09.2013




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-25 22:16:37
Переглядів сторінки твору 6223
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.685 / 6  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 22:23:10 ]
Пане Мирославе! Величезне спасибі за отаку кінцівку! Браво! Щойно позіхала і хотіла вийти з інтернету, аж раптом набрела на Ваш вірш...То вже й не сплю:))) Ще раз дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 22:37:29 ]
Галю, а спати таки треба:))) На добраніч і солодких снів! Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 22:37:06 ]
Нині саме мала нагоду спостерігати за таким ключем журавлів. Зворушлива картина. І оте "кру" - особливо.
У 3-й строфі після "рідшає" хочеться ще кому поставити. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 22:48:21 ]
Я власне, Наталю, теж спостерігав цю неймовірну картину - ось і намережилось.
Радий, що не тільки я задивляюся у небо:)
Дякую!
(Якщо поставити кому, тире, здається, треба прибрати.Полізу у Правопис:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 23:26:59 ]
А Ваших журавлів, пане Мирославе, я з радістю стрічаю на Святій Землі, в долині Хула. А їхнє весняне "Кру" теж непокоїть мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 09:13:26 ]
Стрічайте... Нехай вони принесуть Вам вітання з України... А до весни ще далеко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 00:16:34 ]
відлітають журавлі - повертаються гуси-лебеді...
Мирослав (я теж) залишаємося)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 09:15:42 ]
Залишаємось, залишаємось,
і писати ще сподіваємось:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 07:43:15 ]
Якби то ми були такі єдині…
Якби то нам такого вожака…


увесь вірш і закінчення просто прекрасні!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 09:16:47 ]
Тішуся, що сподобалося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 08:48:43 ]
Згасає день...і світить чудовий вірш! Знаково, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 09:19:38 ]
Той день, на жаль, Богдане, згас,
і ранок вже вітає нас...))
Дякую, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 09:41:02 ]
Вітаю! І тисну руку - моцно написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 09:45:05 ]
І тебе вітаю, друже! Вдячний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:33:37 ]
Наздвичайно щемливо... Образність, лексика - усе в заданому стилі... А кінцівка - бомба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 13:00:23 ]
Хай би вже, нарешті, вибухнула:)))
Дякую, Галю, за щемливе сприйняття і оцінку. Бачила б ти це видовище у майже сотню журавлів з їх хоровим "кру!"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:33:49 ]
Чудова проекція лірики на злободенне, витримано стилістично цільно. Сподобалося.
Парочка зауваг для розгляду:
1. Крещендо кличу набирає сили - тут виходить масло масляне, бо крещендо це і є, власне, те, що набирає сили, наростає?
2. миТЬ – і В Небі - за мить у небі?
3. вітру не завада - тут після вітру аж проситься тире))
4.Отой взірець неписаного ладу - тут би замість сірого ОТОЙ щось більш вагоме...
5.а на чолі - як на чолі?
6. оце безмежжя - ОЦЕ - ще один ОТОЙ))
Тисну руку, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 13:06:57 ]
Недаремно я після знесінської зустрічі написав:
"...Тож не цурайся, друже Ярославе,
тримати міцно скіпетр вожака -
не ради нагород, подяк і слави,
а стража слова і захисника!"
І хоча останній вірш не про вожака-Ярослава, на стражі слова ти стоїш надійно)))
Із вдячністю прислухаюся, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 19:03:53 ]
Якраз із вожаками нині в країні "напряжонка" )

А якщо серйозно, за все життя мені тільки раз пощастило побачити і почути журавлиний клин... Враження - теж на все життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 21:17:33 ]
Я спостерігаю це явище неодноразово, переважно в Карпатах, де в той час відпочиваю_збираю_гриби. І щоразу воно бентежить душу якось спонтанно, але глибоко. І написано з цього приводу немало. Цього разу я ладнав дах у Жовкві і, спочатку - підсвідомо, а потім - вочевидь, найперше почув, а потім побачив стаю близько сотні журавлів у плавно-змінюваному ключі. Це було неймовірне видовище...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 14:44:37 ]
Я БАЧУ цей клин - шкода, що не вживу... Чудовий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-29 20:28:41 ]
Дякую, Інно. Таке варто бачити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-27 22:22:50 ]
"Якби то ми були такі єдині…
Якби то нам такого вожака…" - сильний завершальний штрих!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-29 20:29:58 ]
...але чи буде він колись реалізований?..
Дяка, Роксолано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-28 14:09:17 ]
Пливе взірець неписаного ладу...

Якби ж кожен відчув своє єднання з природою...та й повчився, як треба жити, і що у світі найголовніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-29 20:30:57 ]
Якби... Може, колись...
Уклін!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Пронь (М.К./Л.П.) [ 2013-09-28 22:55:07 ]
Вірш збуджує уяву, і це прекрасно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-29 20:32:11 ]
І чути ці слова теж прекрасно,Лесю...
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-29 20:36:47 ]
І чути ці слова теж прекрасно,Лесю...
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Трохим Брід (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-02 21:52:27 ]
Гарно, Мирославе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Трохим Брід (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-02 21:52:28 ]
Гарно, Мирославе!