ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
* * *
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Ниє душа
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

С М
2026.01.11 21:20
Яскравіння (Procol Harum)
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
Кохання порятуй
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Не знаю
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Шауль Черніховскі
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Як Хорсунь зазнав розорення і занепав
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
Не лізьте в душу!
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
* * *
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Гроші (2)
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
1991. Радіоперехоплення
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
Парад
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
Геометрія (П’єса на одну дію)
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Душа у збірці
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
***
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 ***
Образ твору Згасає день. І відпочинку просить.
Аж раптом наростає з далини
таке тривожно кинуте у просинь
прощальне «кру!» зі смутком чужини.

Крещендо кличу додає ще сили,
за мить – у небі контури ключа.
Потоки вітру - не завада крилам,
і гострий клин зростає на очах.

Пливе взірець неписаного ладу,
міняє форму, рідшає, – однак
шлях до мети не допускає зради,
як на чолі – досвідчений вожак.

І не страшне тоді безмежжя синє,
дорога і далека, і жаска…
Якби то ми були такі єдині…
Якби то нам такого вожака…

25.09.2013




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-25 22:16:37
Переглядів сторінки твору 6537
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.685 / 6  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 22:23:10 ]
Пане Мирославе! Величезне спасибі за отаку кінцівку! Браво! Щойно позіхала і хотіла вийти з інтернету, аж раптом набрела на Ваш вірш...То вже й не сплю:))) Ще раз дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 22:37:29 ]
Галю, а спати таки треба:))) На добраніч і солодких снів! Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 22:37:06 ]
Нині саме мала нагоду спостерігати за таким ключем журавлів. Зворушлива картина. І оте "кру" - особливо.
У 3-й строфі після "рідшає" хочеться ще кому поставити. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 22:48:21 ]
Я власне, Наталю, теж спостерігав цю неймовірну картину - ось і намережилось.
Радий, що не тільки я задивляюся у небо:)
Дякую!
(Якщо поставити кому, тире, здається, треба прибрати.Полізу у Правопис:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 23:26:59 ]
А Ваших журавлів, пане Мирославе, я з радістю стрічаю на Святій Землі, в долині Хула. А їхнє весняне "Кру" теж непокоїть мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 09:13:26 ]
Стрічайте... Нехай вони принесуть Вам вітання з України... А до весни ще далеко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 00:16:34 ]
відлітають журавлі - повертаються гуси-лебеді...
Мирослав (я теж) залишаємося)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 09:15:42 ]
Залишаємось, залишаємось,
і писати ще сподіваємось:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 07:43:15 ]
Якби то ми були такі єдині…
Якби то нам такого вожака…


увесь вірш і закінчення просто прекрасні!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 09:16:47 ]
Тішуся, що сподобалося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 08:48:43 ]
Згасає день...і світить чудовий вірш! Знаково, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 09:19:38 ]
Той день, на жаль, Богдане, згас,
і ранок вже вітає нас...))
Дякую, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 09:41:02 ]
Вітаю! І тисну руку - моцно написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 09:45:05 ]
І тебе вітаю, друже! Вдячний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:33:37 ]
Наздвичайно щемливо... Образність, лексика - усе в заданому стилі... А кінцівка - бомба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 13:00:23 ]
Хай би вже, нарешті, вибухнула:)))
Дякую, Галю, за щемливе сприйняття і оцінку. Бачила б ти це видовище у майже сотню журавлів з їх хоровим "кру!"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:33:49 ]
Чудова проекція лірики на злободенне, витримано стилістично цільно. Сподобалося.
Парочка зауваг для розгляду:
1. Крещендо кличу набирає сили - тут виходить масло масляне, бо крещендо це і є, власне, те, що набирає сили, наростає?
2. миТЬ – і В Небі - за мить у небі?
3. вітру не завада - тут після вітру аж проситься тире))
4.Отой взірець неписаного ладу - тут би замість сірого ОТОЙ щось більш вагоме...
5.а на чолі - як на чолі?
6. оце безмежжя - ОЦЕ - ще один ОТОЙ))
Тисну руку, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 13:06:57 ]
Недаремно я після знесінської зустрічі написав:
"...Тож не цурайся, друже Ярославе,
тримати міцно скіпетр вожака -
не ради нагород, подяк і слави,
а стража слова і захисника!"
І хоча останній вірш не про вожака-Ярослава, на стражі слова ти стоїш надійно)))
Із вдячністю прислухаюся, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 19:03:53 ]
Якраз із вожаками нині в країні "напряжонка" )

А якщо серйозно, за все життя мені тільки раз пощастило побачити і почути журавлиний клин... Враження - теж на все життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 21:17:33 ]
Я спостерігаю це явище неодноразово, переважно в Карпатах, де в той час відпочиваю_збираю_гриби. І щоразу воно бентежить душу якось спонтанно, але глибоко. І написано з цього приводу немало. Цього разу я ладнав дах у Жовкві і, спочатку - підсвідомо, а потім - вочевидь, найперше почув, а потім побачив стаю близько сотні журавлів у плавно-змінюваному ключі. Це було неймовірне видовище...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 14:44:37 ]
Я БАЧУ цей клин - шкода, що не вживу... Чудовий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-29 20:28:41 ]
Дякую, Інно. Таке варто бачити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2013-09-27 22:22:50 ]
"Якби то ми були такі єдині…
Якби то нам такого вожака…" - сильний завершальний штрих!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-29 20:29:58 ]
...але чи буде він колись реалізований?..
Дяка, Роксолано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-28 14:09:17 ]
Пливе взірець неписаного ладу...

Якби ж кожен відчув своє єднання з природою...та й повчився, як треба жити, і що у світі найголовніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-29 20:30:57 ]
Якби... Може, колись...
Уклін!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Пронь (М.К./Л.П.) [ 2013-09-28 22:55:07 ]
Вірш збуджує уяву, і це прекрасно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-29 20:32:11 ]
І чути ці слова теж прекрасно,Лесю...
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-29 20:36:47 ]
І чути ці слова теж прекрасно,Лесю...
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Трохим Брід (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-02 21:52:27 ]
Гарно, Мирославе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Трохим Брід (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-02 21:52:28 ]
Гарно, Мирославе!