ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.06.29 16:49
Блюзнірство
Сліпець присвяту пише Сліпаку*,
здається, наче ловкенька ідея.
Перечитав цю проповідь «палку» –
так, ніби Гіммлер спаленим євреям.
Тобі Сташинський* ближче до душі
чи двадцять шість Бакинських комісарів.
Російський дух, зросійщені вірші,
хоч вистри

Леся Горова
2024.06.29 12:57
Поміж ромашок-штор (пісня)
Поміж ромашок- штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.

Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,

Іван Низовий
2024.06.29 12:51
* * *
Обминаю тебе,
Моя перша юнацька любове,
На розгрузлих шляхах,
Де зневіра, і зрада, і біль,
Де ніколи й ніщо
Не сприймається як випадкове
Й тимчасове –
У всьому

Олександр Сушко
2024.06.29 10:52
Літо
Лебедіє сонячна юга,
Зрошена ранковим щебетанням.
Пообіді - спека, пилюга,
Ніц нема охоти до кохання.

А воно потрібне, хоч убий,
Нащо літо як нема любові?
Жінко! Я до вечора не твій!

Володимир Каразуб
2024.06.29 10:38
Твоя кімната
Більше ніхто не відтворить її очей,
А тисячі скажуть про погляд блакитного моря
І житимуть між тисячами подібних речей,
Що були у кімнаті, якої ніхто не повторить.
Навіть думка про те, що усе обернеться в прах
До ненависті світу – нестерпна, в серцях

Володимир Ляшкевич
2024.06.29 10:23
Різдвяна пісня
Плин мирри у сни диво-теплої ночі.
І покій мирської, принишклої хвилі.
Відчуй, Кесаріє, як входить тремтіння
у намертво стягнуті латами груди,

як сходить уроджена в далечі дальній
забута в нестямах солодка належність,
як відігнавши покари порядки,

Юрій Гундарєв
2024.06.29 08:42
Василь Сліпак, воїн Світла
червня, вже вісім років тому, в бою на Донбасі від кулі снайпера загинув Василь Сліпак.
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв

Олександр Сушко
2024.06.29 06:48
Ги-ги!
Дядя Юра - ловкий віршомаз,
Ратичкою шкряботить щоденно.
Та його хвалю! Волаю: - Клас!
Ти в літературі навіжений!

Кожен твір - перлина золота!
Кожне слово - мудрості оаза!
Творчості свята твоя вода

Віктор Кучерук
2024.06.29 05:29
* * *
Нині, як ніколи,
Видно хто є хто, –
Хто став напівголий,
Хто придбав пальто.
Видно, що для фронту
І коли собі,
Як і кожен контур
Радощів і бід.

Артур Курдіновський
2024.06.29 03:21
Сокільники. Лісопарк
Сокільники... Зґвалтована дорога!
Немає свіжих квітів навесні.
Життя - страшна війна. Гуде тривога.
Себе питаю: виживу чи ні?

Мій Лісопарк - розстріляне минуле!
У двері, що зачинені тепер,
Благав та стукав. Марно. Не почули.

Козак Дума
2024.06.28 15:28
Усе в тобі
Весна має очі твої:
прозорі смарагди зелені,
зело неосяжних гаїв
і листя-мереживо кленів!

У літа постава твоя
і дині – як перса звабливі.
Твій голос – то спів солов’я,

Леся Горова
2024.06.28 14:03
Не сумуй
В повечірній тиші не сумуй, мій друже.
Пів зими пробігло, ближче до весни.
Голос твій печальний розтривожив душу.
Завіконня хмуре зашуміло тужно
Барабанним танцем крапель крижаних.

Не сумуй, минеться, і за ніччю сплине
Все, що розболілось за корот

Самослав Желіба
2024.06.28 13:01
Прекрасна епоха в повісті Івана Франка «Перехресні стежки»
   На теренах українства, певно, явище Прекрасної епохи ніде так не виразилося, як в урбаністичній чи напівурбаністичній прозі І. Франка, зокрема в «Перехресних стежках». І йдеться тут не про шаблони щодо видатного письменника, а його реальні та практично

Іван Потьомкін
2024.06.28 12:28
***
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомлів би,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерехтит

Сергій Губерначук
2024.06.28 11:08
Соняшникове віконце до спогаду…
Я запам’ятав Сергія Ґуберначука як обдаровану, добру людину і дуже скромну, що в театрі є не часта і досить цінна якість. Пам’ятаю його як актора і в сучасних ролях, і в українській класиці, зокрема в легендарних «За двома зайцями» (режисер Віктор Шулаков

Світлана Пирогова
2024.06.28 10:49
Розкажи мені сокровенне
Ти мені розкажи про себе,
Ти довір свою таємницю.
Недаремно світилось небо,
Заіскрились наші зіниці.

Недаремно ж погляд у погляд,
Мов зійшлися небесні зорі.
І в душі ніжний, теплий порух.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Півсонети, мініатюри в сім рядків

 Людина і Небо
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-13 18:23:42
Переглядів сторінки твору 8770
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.046 / 6  (5.176 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.180 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.861
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.06.29 16:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 18:54:03 ]
Мені оте " і" чомусь заважає читається "до-опісля тебе! А ідея і те що сказано має глибочезний зміст! Доречі читав про космос і те як бідолаха розчинився в зорельотику, став його частинкою - класно (як на один присяд) можете і посельніше. Читається легенько видно на то вважали коли писали. Цікаво. А вірш супер.( але теж можете сильніше :) )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 19:04:20 ]
Тут, шановний Назаре, я ніби намагався посилити паузу-цезурку, після "і", а що з того вийшло буде видно трохи згодом, коли відійду від мотиву. :)

Щодо "Я - привид", то зараз дописую історію другу, що станеться на тому ж зорельоті через 100 років після історії першої.
Сподіваюсь, що вам теж сподобається, хоча таких відважно-еротичних сцен вже не буде, ніби... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 19:16:08 ]
...тепер з паузою вже набагато краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 14:47:42 ]
Це правда, Володю, філософія неба завжди приваблювала і завжи вабитиме...Ліки від суєт.
Спогади про майбутнє. Фьюче ін зе паст.
Дякую за небесну терапію. Наталя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 15:59:57 ]
Дякую, Назаре, Наталю - вітаю вас, і всіх читачів із днем Святого Валентина!
Хай щастить і в ділах сердечних!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 16:15:39 ]
Небо - моє щастя. НЕ вірш, а подарунок усім читачам. Тепла, радості, світла.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 11:45:44 ]
О, Блакитна Кішко, з такою новою вашою світлиною, я радісно повірю у все, що ви скажете.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 18:24:11 ]
Майбутнє оглядається в минуле,
й обоє поглинають сьогодення...
Минуле прозирає у майбутнє,
й обоє поглинають сьогодення.
На вістрі часу й простору людина –
у всесвіті немає сьогодення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 11:42:39 ]

Існує в Світі вічне сьогодення -
і хай воно допоки ще не наше,
та й не біда це - а банальна вічність,
яка на плечі діточок не ляже. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-07 22:17:11 ]
щоразу з точки зору сьогодення
ми палко дискутуєм про минуще
а Вічність посміхається лукаво
мовляв нехай
аби лише не бились :)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-14 19:21:21 ]
Є такі вірші, що не знаєш, що сказати: неможливо визначити чи подабається чи ні... Чекаєш, хто що скаже... Оце саме такий вірш... Почуття двоїсті: "мабуть геніально!", "банальщина!", "як влучно і чітко!", "як плутано і нагромаджено"... Але не ображайтеся... Звісно, може не потрібно було і писати, як не знаєш, що сказати, тому і написав... Ось так...
З повагою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 15:18:35 ]
Дякую, колеги, за увагу і поблажливе ставлення до цих моїх скромних спроб.
Семирядкові композиції для мене досить не прості, бо тут важливо, окрім усього іншого, знайти збалансоване місце для кожного слова, аби в цілому вималювалась картинка "нормальної" недосказаності у потрібному напрямку, а не відчуття наглої смерті автора перед публікацією 8-го рядка. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 17:05:43 ]
Вітаю! Блискучий психологічний експеремент...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 02:29:30 ]
Я б замінив слово "гляди" на "поглянь" чи "дивись", а "глядять" - на "зорять" або ще подумав би над варіантами. Гляди, глядіти, доглядати - цей синонімічний ряд може, переконає Вас, що це слово - більше для прози, ніж для поезії, як на мене. Можливо, в кінцівці вірша варто було б дати натяк, як позбутися забуття, що минуле повернеться у майбутньому чи з"явиться нове життя після смерті. Цікавий варіант у Василини, вона легко летить у віршах у небо, а у Вас - важкий політ, відчувається, що вірші без недомовленості даються легше.
Знаю, що Ви - достатньо мудрий, щоб не образитись не критику.
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 11:36:17 ]
А як на мене, "гляди" і "глядять" тут цілком нормально, Ярославе. Та схоже, потрібно мені відійти на більшу відстань від твору, аби бачити об'єктивніше.

А щодо рядків Василини, це нормальне жіноче трактування чоловічих слів. І не має значення, що думають про це чоловіки, - жіноче залишиться жіночим. :)

Дякую за критику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-27 17:44:32 ]
"і до й опісля" - з точки зору милозвучності рядка краще було б "і до, і після тебе". Принаймні, мені так здалося при першому читанні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 23:14:05 ]
Дякую, Любо.
Це саме той випадок, коли не знаю що й сказати.
Наразі використана конструкція ("і до й опісля") ніби і поєднує, і досить рельєфно роз'єднує "до і після".
Словом, не можу ще об'єктивно оцінити ситуацію, не вистачає потуги. Може за місяць-другий... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-28 00:59:35 ]
Даруйте, пане Володимире, мене трохи неприємно різонули деякі не зовсім щирі, як на моє відчуття, похвальні коментарі на Вашу адресу, я занадто емоційно зреагував.
Дай Бог Вам прозірливої мудрості і вміння відрізнити щирість від лукавства. Наперед вдячний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-28 09:35:28 ]
Дякую за актуальні побажання.
Пане Ярославе, я теж завжди шукаю конструктиву в коментарях.
І попри все вважаю себе дуже скромним автором. Бачите, наразі жодної книжки, збірки, чи вірша мною не опубліковано на папері. :)
Отже, мене дуже важко захвалити. Утім, неустанно працюю над власним удосконаленням. :)

Я відредагував деякі коментарі, сподіваюся, що на краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 00:22:23 ]
Дякую, що не образилися на критику і за уміле редагування мого коментаря.
Можливо дійсно слід відкласти цей вірш і повернутися до нього згодом.
Якщо у Вас є проблеми з коштами аби видати власну книгу на папері, треба діяти за принципом "з миру по нитці..." - відкрити рахунок, назвати його реквізити і я буду серед перших, хто надішле на нього кошти. Думаю, мене підтримають багато авторів цього сайту, бо можливість самореалізації, жити повнокровним літературним життям, обмінюватися думками, самовдосконалюватися, яку відкрила нам редакція "ПМ" - без перебільшення - безцінна.