ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.03.03 12:32
Не значить "все"...
Забути все, не значить все!
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.

Борис Костиря
2026.03.03 10:32
* * *
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.

На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж

Віктор Кучерук
2026.03.03 07:01
* * *
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Його вогні,
Неначе в сні,
Горіли й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч

Микола Дудар
2026.03.02 20:05
***
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…

А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду

С М
2026.03.02 18:06
Cимпатія до Диявола (The Rolling Stones)
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
ЦАРИЦЯ ВАШТІ
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Нічні роздуми
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
* * *
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
***
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Поема зими
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
Поповнення неологізмів
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
Гниє і попахує
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Ранок на річці
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
Похід правобережного гетьмана Куницького проти татар в 1683 році
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
Довколополітичні думки - 9
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Павло Чучка (1961) / Вірші / Деца у нотаря

 Стихи о русинськум паспорті
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-03-11 23:48:13
Переглядів сторінки твору 12597
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.376 / 5.5  (4.431 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 3.978 / 5.5  (4.065 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Карпатсько-Закарпатська Протопоезія
Автор востаннє на сайті 2009.04.11 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-11 23:50:43 ]
Шановні колеги, знайомимося із творчістю Павла Чучки, з такими ось русинськими віршами.
Є в пана Чучки багато цікавого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саміра Саакян (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-12 00:17:42 ]
а відкіль така мова? це західноукраїнське? перепрошую за надмірну цікавість:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-12 09:05:05 ]
Ну, Саміро, тут великий пласт різних дотичних тем. А щодо мови, то особисто я вважаю це швидше вимовою, бо надто мало написано нею книжок, аби можна було судити про цю говірку, як про мову?
Нею розмовляють у деяких, переважно сільських, місцевостях Закарпаття. Але інтонації її відчутні у вимові ледь не кожного закарпатця.
За останнього перепису, до так званих "русИнів, рУсинів" себе записали біля 10000 чоловік. Та тих, хто мислить схожим чином, думаю, що значно більше.
Ці люди, утім, розуміють під русинством трохи інше, аніж ті, які себе русинами не вважають (і зауважують, що колись русинами називали в Європі усіх українців).

Тим не менше, я вважаю, що таку творчість, як оце Павла Чучки, та й інших майстрів потрібно всіляко підтримувати, бо нічого не повинно в нас гинути, а навпаки - природно і людяно розвиватися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саміра Саакян (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-12 10:21:04 ]
Я тільки за підтримку такої творчості! Насправді це дуже класно, що, наприклад я, зрощена досить далеко від Закарпаття, через ці вірші маю змогу доторкнутися до його своєрідної культури:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2009-03-12 19:42:35 ]
Приємно зустріти на ПМ таку особистість, як Павло Чучка. У Закарпатті його творчість широко відома. Його вірші цікаві, дотепні. Їх читають напам"ять. Для багатьох українців русинська мова-говірка-діалект (з цим ніяк не визначаться) - буде відкриттям. Вона належить до східної групи слов'янської гілки індоєвропейської родини мов, поряд з українською, російською та білоруською. Серед цих мов найбільше спільних рис з українською. Вважається, що за основу літературної русинської було взято лемківський діалект української мови. Українські мовознавці вважають її діалектом української мови, тобто це карпатська група південно-західного наріччя, до якого входять:

* бойківський говір (північнокарпатський, або північнопідкарпатський);
* закарпатський говір (середньозакарпатський, підкарпатський, південнокарпатський);
* лемківський говір (західнокарпатський).

До письмового вжитку ця мова пробиває собі дорогу з кінця 19 ст. Довгий час вона не мала свого літературного варіанту. 1923 року була видана граматика, де були визначені норми югославського варіанту русинської мови.

Єдиної кодифікованої русинської мови у наш час не існує. Існують кодифіковані локальні версії, які доволі сильно відрізняються одна від одної, що власне й ускладнює кодифікацію єдиної мови. Діалекти русинської мови підрозділяються на карпатські й паннонські (або бачванські). У той час як карпатські діалекти близькі до української, паннонські ближчі до словацької мови. Деякі мовознавці виділяють бачвансько-русинську мову в окрему мікромову і відносять її до західнослов'янських мов.

Першою країною, що визнала русинську мову офіційно, була колишня Югославія В 1995. Словаччина також визнала русинську мовою національних меншостей, але офіційною мовою в Словаччині вона не є. Деякі документи (наприклад, пам'ятки виборцям) у Словаччині містять фрагменти русинською мовою поряд з літературними українською, угорською, ромською, німецькою й англійською.
Як би там не було вона існує і переважна більшість корінних жителів говорили, говорять і будуть говорити по-русинськи.
Моє шанування редакції!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-12 19:54:15 ]
Дякую, Тетянко. Дуже корисний ви зробили дискурс.
І я вважаю, що цю тему (русинської поетичної культури) потрібно пізнавати і по-змозі - розвивати.
Тобто, не сперечатися чи потрібно. А сприймати те все, що є, як дане Богом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-03-12 22:04:27 ]
"По-русинськи" – це не зовсім коректно. Не варто, мабуть, узагальнювати. Бо мій верховинський діалект, наприклад, відрізняється від долішнього, зокрема і Чучкового. Я би нагадала, що кожне сільце має своє слівце. Та й діалекти є не лише на Закарпатті, панове. У поліських селах ніхто не бував? Мені у Причорнобиллі (Липники) було цікаво слухати бабусь (молодь там русифікована здебільшого).