ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Мацуцький / Вірші

 Молитва




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-04-08 17:27:02
Переглядів сторінки твору 4375
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.671 / 5.25  (4.611 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 4.568 / 5.25  (4.342 / 4.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.06.07 12:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 18:24:39 ]
Це вже казав Шевченко, але майстерніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-08 21:08:40 ]
Вірш написаний саме для вас, як нагадування про Тараса Шевченка. Ви навіть і не здогадались, що останні рядки катренів – це рядки з віршів Шевченка, і тема підпорядкована рядкам поета.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-08 18:53:10 ]
Пане Володимире, вірю в щирість Ваших почуттів, тому дуже делікатно роблю своє зауваження, не пов'язане з поезією: в молитві не може бути сумніву в існуванні Того, до кого звертаємось, фраза "О Боже мій, якщо Ти є..." - це неабиякий сумнів. Молитва в цьому випадку безсила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-08 21:20:50 ]
Моя «Молитва» має неабияку силу, бо молюся не за себе, а за країну і за Того що для мене є Богом. Релігії приходять і уходять, а Бог залишається назавжди. Якщо віруюча людина не буде мати сумніву в душі, то він є раб своєї віри, бо обличчя Бога ми не бачили і хто Він ми не знаємо. Релігії приходять і уходять. Та я, незважаючи на наші різні погляди, поважаю Вас, як віруючу людину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 21:23:20 ]
Так,ми "навіть і не здогадались" :), нам треба нагадувати про Тараса Шевченка:)
Згоден із паном Володимиром щодо так званої молитви...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 21:26:22 ]
З В. Гнєушевим, звісно, згоден.
Релігії не "уходять", відходять подібні вірші, а от Шевченкові лишаються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-10 12:03:41 ]
З невігласом краще не сперечатися. Але мене змушує мій статус на цій сторінці: чи знищити ваші коментарі чи відповісти. Спочатку відповім. За існування людства (понад 10-12 тисяч років) релігій було дуже багато. «Временем зарождения первых религиозных представлений (а значит и цивилизации), очевидно, следует считать мустъерскую эпоху, время обитания неандертальцев» (Борис Рибаков). Релігії з’являлись, змінювались, зникали, на їх місці зароджувались нові. Виживали тільки ті релігії, які зміцнювали міць влади над народом. Тобто релігія – є інструментом поневолення у руках влади. Наголошую – релігія, а не Бог. Радянським Союзом теж керувала релігія (75 років!) – юудо-комуністична. Але і вона, як бачите, канула в Літу. Всі релігії рано чи пізно кануть у Літу, тільки Бог є вічним. Щодо «а от Шевченкові лишаються», тут я з вами погоджуюсь, бо це слова Пророка. Нажаль, і ви (це видно з ваших зауважень) не так вже часто звертаєтесь до нашого Пророка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-10 14:49:42 ]
Пане Володимире Мацуцький, проблема певно в тому, що для віруючої людини - сутність релігії і її початки - у (і від) взаєминах першої Людини із Творцем (а в найширшому сенсі - ми всі є першолюди).
І кожен тут вже вибирає, чи він атеїст, який керується своїм баченням "науки", чи віруюча людина, яка керується нерозривністю стосунків із Творцем.
Щодо Пророка - то такого поняття, окремо від релігії теж не існує, чи не так?

Щодо стверджування, що релігія є інструментом у руках влади, то це, напевно, дуже вузьке бачення Предмету. Відповідь - в цілому релігія не є інструментом влади (див.спочатку).
Якщо вам ця тема відома, то вам відома і фундаментальна відповідь і щодо Церкви, і не тільки щодо неї.
А саме - у всьому є погрішима і Непогрішима частини. І Влада дотична до погрішимої частини всього, не лише Церкви.
У нас, особистостей, - погрішимою може бути наше недолуго випнуте "Я" - наше єство, наш дух, наш куций розум, наші уявлення, але Божий Дух у нас - Непогрішимий, і, як на мене, власне цей Дух і є нашою усвідомленою релігійністю.
Неусвідомленою релігійністю напевно просякнуте все живе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-11 20:07:23 ]
МР
1. На превеликий жаль, ці докази у вигляді «прописних» істин, які більш схожі на звинувачення, я знову й знову чую. Дійсно, все що Ви говорите, істина, але істина віруючого християнина чи іудея, або ж, навіть, і мусульманина. Активні прихильники цих релігій, кожен від своєї, розуміють Бога як Бога тільки своєї релігії на кшталт: «Немає Бога, окрім Аллаха!». При цьому самі ж наголошують «Бог один!». Не буду перелічувати скільком Богам молиться сучасне людство, їх десятки. Але ж Бог один! І тут стає зрозуміло чому кожна релігія має свого Бога, це одна з форм політичного спрямування держави. Згадаймо, як вибирав віру Володимир Святославович! «Володимир же слухав їх, бо і сам любив жінок і грішив з ними багато, і вислухав з насолодою. Але ось це було йому не любо: обрізання, заборона їсти свинину, а особливо заборона випивати. Сказав: «Для Русі пиття — веселість, не можемо без того бути» («Повість временних літ». І охрестив киян, бо во Христі можна і попиячити.
2. «І кожен тут вже вибирає, чи він атеїст, який керується своїм баченням "науки", чи віруюча людина, яка керується нерозривністю стосунків із Творцем».
Можна було б погодитися з Вами, якщо б Ви під словом «Творцем» не мали на увазі «Творця» своєї релігії, і науку, яку взяли в лапки, можна було б підпорядкувати Творцю. Так ні, наука у Вас в лапках, бо не підпорядкована Вашому Творцю.
3. «Щодо Пророка - то такого поняття, окремо від релігії теж не існує, чи не так?» Ні, не так. Український Пророк Тарас Григорович Шевченко поза православною релігією і Московського, і Київського патріархатів. Є Пророки в православній релігії, та все чужинці. Тому і напророчили нам біду на століття. А Іван Степанович Мазепа! Чим не Святий Української православної церкви?! Слава Богу, хоч анафему перестали виголошувати (змінилась політика держави). А Франко?! Так що окремо від релігії теж існують і Пророки і Святі, Українські Пророки і Святі.