ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.07.01 22:18
А у безсоння - кадастр особливий:
Ось небо ночі в зоряній парчі,
З*явився місяця яскравий бивень...
Мені б ... дрімати на твоїм плечі.

Немає від безсоння цього ліків.
(Мереживо моїх думок і мрій).
Чи не забув гаряче грацій літо,

Іван Потьомкін
2024.07.01 21:29
Сталося це в Аскалоні. За звичаєм, пішли в Єрусалим брати-юдеї. «От і добре,- зрадів сусід-язичник.- Поки молитимуться, дечим розживуся». Глянув на подвір’я через тин: Брати чомусь не квапляться на прощу.. Відки йому було знати, Що це Господ

Микола Дудар
2024.07.01 17:28
Вже третій місяць без магбука. Віршів трохи назбиралось... Буду нишком виставляти. Життя продовжується!

Микола Дудар
2024.07.01 17:22
Ще до війни було аж надто задалеко…
Ще ріки сліз чекали на відплив…
Хозяйнували в небі зрощені лелеки…
І ти такий слухняний… просто жив.
Топтав цю землю грішну неповторно…
Вичитував, зачитувався ти,
Що не Еней був парубок моторний,
А всі оті зашмо

Ольга Олеандра
2024.07.01 10:55
Спробуй.
Бо все можливо.
Кожен світанок – диво.
Будь-який крок оборотний.
Серцем заходь в звороти.

Пробуй.
Не є фатальним

Олександр Сушко
2024.07.01 08:06
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях чорно-білих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Олександр Сушко
2024.07.01 08:05
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
Ставай зі мною поруч, брате, й ти
І бий поклони лобом аж до крові.

Не дайте дітям гигнути,! Святі,
Нехай поггладять черево і душу,
І хай сидять на цвинтарній плиті

Віктор Кучерук
2024.07.01 07:11
Ракет падіння замість зорепадів,
Щодня осколків смертоносний град, –
Не має смерть ніякої пощади
До кожного, хто довше жити рад.
Руїни стін од затишної хати,
Нема вцілілих у вогні речей, –
Є вічна пам'ять про найбільшу втрату –
Зотлілих і обвугл

Артур Курдіновський
2024.07.01 06:15
Розфарбував світанок мій колючий
Якийсь незрозумілий темний щем.
Міцніє він щоразу, з кожним днем,
Нейтральне все стає таким болючим!

Долати важко непохитні кручі
З беззахисним букетом хризантем.
Між полум'ям стояв я та вогнем.

Микола Соболь
2024.07.01 05:26
День шукає втечі за межу.
Вечоріє, але ще зарано.
Я тобі сузір’я покажу,
як рум’янець вичахне багряний.
Зашумів на річці очерет,
заспівала свою пісню квакша,
назбираю пригорщу монет,
хай затягне що-небудь інакше.

Олександр Сушко
2024.07.01 05:19
Течуть роки, немов Дніпро-ріка,
За осінню - зима, весна, питання...
Це літо, наче мавка молода -
Таке ж гаряче і,, мабуть, останнє.

Вдихнув і задихнувся від краси,
Забув про сон, душевний спокій, вірші.
Лечу крізь легіт в піднебесну синь

Володимир Бойко
2024.06.30 21:54
У ділах і словах московитів
Назріває класичний совок –
Найпаскудніша з чинних політик,
Що дістала усіх до кісток.

Ми стаємо до бою нового
На заломі безжальних епох
Аби світ навернувся до Бога,

Світлана Пирогова
2024.06.30 20:37
Не купиш ти любов за гроші,
За золото і діаманти,
Бо почуття це найдорожче
Знайдеш по волі Божій в мандрах.

Хмільне воно, аж до безтями,
І романтичне, і сердечне,
І усміхається зірками,

Микола Соболь
2024.06.30 18:58
В тихому болоті два чорти
каламутять воду спозаранку.
Певно, щось стараються знайти.
Може, навіть, срібників бляшанку?
Ставить ланковий їм трудодні,
куцаки завзяті, роботящі,
аж по вуха йорзають в лайні,
не стуляють ні очей, ні пащі,

Євген Федчук
2024.06.30 16:32
Зорі в небі блищать, місяць викотив коло,
Зачепився за дуб та й на хвильку завис.
Своїм оком єдиним на долину дививсь,
Що удень ще була бою лютого полем.
Хоча бій і затих, гамір не ущухав.
Переможці багать навкруги розпалили.
Хто лежав, хто сидів

Сергій Губерначук
2024.06.30 15:55
Задовольняєшся меншим.
Задовольняєшся меншим.
Молодшим.
Наївнішим.
Ортодоксальнішим.
З коротким волоссям,
з характером легшим
і фейсом найнепривабливішим.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 ДРУГ ДИТИНСТВА

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ніна Омельчук 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Патара Бачія 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-17 15:18:00
Переглядів сторінки твору 5514
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.952 / 5.75  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-17 15:56:49 ]
Тому ми і друзі, що маємо багато спільного і розуміємо одне одного))))
Щастя тобі, Патарочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2009-06-17 15:37:33 ]
Важка тема! Гарно! якби могли ми вберегти усіх! та, на жаль.........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-17 15:57:35 ]
Еге ж ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-17 16:31:37 ]
Все зрозуміло у вірші:біль від втрати друга, хоча й не цілком ясно - інвалідом він став чи покинув цей світ назавжди.
Та ще більш незрозумілою стала для мене ось така фраза:"Лиш обіймав знайоме здавна тіло". Поясніть нетямущій значення цього вислову?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-17 17:18:03 ]
Шановна Олександро!
Радію, що Ви впритул ще не зтикались з інсультом.
Інсульт - крововилив у мозок. Як результат - частина мозку перестає функціонувати. У описаному випадку - параліч половини тіла (і однієї півкулі мозку) Після такого людина втрачає не тільки здатність повноцінно рухатись. розмовляти і т.п. - вона втрачає велику частину своєї індивідуальності( розумової. психологічної, творчої ...)
Отож. тіло знайоме, а індивідуальність - лише її залишки. Це вже майже інша людина, неповноцінна, як фізично, так і психічно-розумово.
А друг - живий. Та хіба то життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-17 17:37:20 ]
справді, дуже трагічна сиуація. потрібно багато мужності, щоб пережити таке


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Омельчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-17 17:56:56 ]
Все зрозуміло -сумно та відверто
Не дай Бог нікому так втрачати рідних.
Я в Тебе черпаю натхнення


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 11:00:15 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Брилінська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-17 18:07:15 ]
В кожного свій шлях, на жаль. Але потрібно допомагати, поки ще можливо, до останнього. Твої вірші - це теж допомога:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-06-17 18:27:31 ]
Страшна реальність. Співчуваю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 11:00:49 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-18 12:19:03 ]
Мне знакомо это чувство. С года меня воспитывает отчим. Родного отца я не видела с восьми лет. Когда мне было 16, я узнала, где он живет, приехала... двери открыты, в комнате только матрац и тумба. Его там не было. Я ехала к нему с мыслью о том, что он увидит меня и его жизнь изменится. Он поймет, какой я стала, загордится мною, перестанет пить, будет со мной общаться... но я просто его не дождалась - я попросту не знала, сколько придется ждать. И я уехала. Домой. В другой город. А через год пришла телеграмма. Удивительно было то, что в ту ночь, когда он умер, мне снилась смерть моего отчима (который для меня любимый-любимый и родной). Я по сей день корю себя за то, что не дождалась его. И думаю о том, что несколько часов ожидания могли бы не допустить смерти из за такого образа жизни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 12:47:14 ]
Да, Алиса, досталось тебе!
Мой отец тоже пил и умер, не дожив до 50.
По личному опыту скажу, что изменить жизнь алкоголика - крайне сложно. Ни с отцом, ни с другом - мне это не удалось.
Не думаю, что у тебя было много шансов.
Во всяком случае, не кори себя.
Ты сделала то, что могла на тот момент. Не требуй от себя большего.
А относительно вещих снов - уверен, что это не простое совпадение. Это телепатическая связь.
Надеюсь, что все испытания жизни сделают тебя силбнее и мудрее:)
Щастья тебе, Алиса!