ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.09.30 15:18
Не треба так несамовито
шукати винних без вини,
допоки в душу не забито
цвяхи іржаві восени

Хоча покинути пернатим
гніздечка теплі довелось,
нема підстави сумувати,

Козак Дума
2024.09.30 09:58
Душа моя серпанком оповита,
заплутались осінні почуття,
які не допалали горицвітом,
у павутині бабиного літа –
під гору покотилося життя.

Уже упали роси на покоси,
лунає скрипки жалісна струна.

Світлана Пирогова
2024.09.30 08:57
Плекають чарівне вкраїнське слово,
І зберігають мудрість споконвічну,
І досвід поколінь, потужність мови
У книгах, що до себе ваблять, кличуть.
Бібліотекарі зустрінуть радо,
(Бо тут працюють чуйні і уважні),
Знайдуть потрібну книгу і порадять.
Пові

Микола Соболь
2024.09.30 07:02
У лугах покошена трава,
прохолода ходить по долині,
до вербиці вітер заграва,
час до липня, мов до брата лине.
Не почуєш пісню солов’я,
змовкли в лісі гомінкі зозулі,
а ріки повільна течія,
мов поснула на нічнім Інгулі.

Віктор Кучерук
2024.09.30 05:48
Моква руйнує огорожу
З кількатижневих ясних днів, –
Зникає вересень погожий
У сірій сирості полів.
Хоч затягнулося прощання
І теплим видалось воно, –
Волого, холодно й туманно
Стає поволі за вікном.

Микола Дудар
2024.09.30 03:00
Смердить смердить... ох і смердить
Шановні смердоносці
У самоті про все болить
Цікаво, що в обгортці?..

Чіп потребує полотно
Замовлю свіжих красок…
Із ними поруч заодно

Євген Федчук
2024.09.29 16:00
В сорок першому, як німці швидко наступали,
А червоні міста й села з боями лишали,
Взяли німці і румуни у кільце Одесу.
Дійшли уже до Татарки, зайняли Пересип.
Довелося із Одеси червоним втікати
Та загони диверсантів в тилу залишати.
Не до того готу

Юрій Гундарєв
2024.09.29 09:16
… На вулиці Артема вже було суцільне стовпотворіння. Люди з вузлами, з колясками, різні двоколки, підводи… Серед вузлів і валіз лежали хворі, гронами сиділи діточки. Немовлят іноді везли по двоє, по троє в одній колясці. Дуже багато було тих, що проводжаю

Микола Дудар
2024.09.29 08:37
Без літа нам не обійтись
А Осінь треба ще зустріти
Але щоб разом їм зійтись
Потрібно буде море квітів…

Без літа вже ні те ні се
А Осінь так собі, як Осінь
Не будем згадувать про все…

Віктор Кучерук
2024.09.29 06:20
Прикривають небо кучеряві хмари,
Хоч кошлатить вправно вітер білизну, –
Та вони від ранку, як овець отара,
Купчаться щільніше вшир і глибину.
Поїдають просинь групи волохаті
І втрачають швидко світлі кольори, –
Тужать за блакиттю й плачуть винуват

Микола Соболь
2024.09.29 04:46
Ти така, як легіт на світанку
там де море стишує зорю.
Пам’ятаєш нашу обіцянку?
Я її і досі бережу.
Збудеться усе, що не збулося
кожна мрія суща на землі.
Заплітаю ружу у волосся,
що так полюбилося мені.

Пиріжкарня Асорті
2024.09.28 22:14
ночам на зміну дні приходять
між ними ранки й вечори
пантрують зорі сонце й місяць
згори

грицько був парубок моторний
і доглядав козу й свиней
сміявся кум казали люди

Юлія Щербатюк
2024.09.28 21:41
Заплітає вітер віти тополині,
Золотава осінь в вікна загляда.
Десь, за теплим літом, клин птахів полинув,
І зимова в ранках чується хода.

Ще осіннє сонце небо ніжно пестить.
У його промінні тішиться блакить.
Павуки мережив вже не будуть плести, -

Іван Потьомкін
2024.09.28 14:04
Усе частіш спада на думку Богу
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Мабуть, бояться вже на Землю сходить,
Принишкли біля Всевишнього господи.
Уже й самі розказують, мов казку,
Як їм хотілось аж до с

Світлана Пирогова
2024.09.28 10:42
Не писали би ні віршів, ні романів,
Не буяло б навесні зело.
Без любові пересохли б океани,
Без любові сонце не зійшло б.

Не зустрілись би закохані ніколи,
І дитини не почули б сміх.
Без любові вся планета охолола б,

Козак Дума
2024.09.28 09:52
Коли панує моветон
у цілоденній каламуті –
уже чіпляються за тон,
не апелюючи до суті!.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 ДРУГ ДИТИНСТВА

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ніна Омельчук 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Патара Бачія 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-17 15:18:00
Переглядів сторінки твору 5587
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.952 / 5.75  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-17 15:56:49 ]
Тому ми і друзі, що маємо багато спільного і розуміємо одне одного))))
Щастя тобі, Патарочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2009-06-17 15:37:33 ]
Важка тема! Гарно! якби могли ми вберегти усіх! та, на жаль.........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-17 15:57:35 ]
Еге ж ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-17 16:31:37 ]
Все зрозуміло у вірші:біль від втрати друга, хоча й не цілком ясно - інвалідом він став чи покинув цей світ назавжди.
Та ще більш незрозумілою стала для мене ось така фраза:"Лиш обіймав знайоме здавна тіло". Поясніть нетямущій значення цього вислову?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-17 17:18:03 ]
Шановна Олександро!
Радію, що Ви впритул ще не зтикались з інсультом.
Інсульт - крововилив у мозок. Як результат - частина мозку перестає функціонувати. У описаному випадку - параліч половини тіла (і однієї півкулі мозку) Після такого людина втрачає не тільки здатність повноцінно рухатись. розмовляти і т.п. - вона втрачає велику частину своєї індивідуальності( розумової. психологічної, творчої ...)
Отож. тіло знайоме, а індивідуальність - лише її залишки. Це вже майже інша людина, неповноцінна, як фізично, так і психічно-розумово.
А друг - живий. Та хіба то життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-17 17:37:20 ]
справді, дуже трагічна сиуація. потрібно багато мужності, щоб пережити таке


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Омельчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-17 17:56:56 ]
Все зрозуміло -сумно та відверто
Не дай Бог нікому так втрачати рідних.
Я в Тебе черпаю натхнення


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 11:00:15 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Брилінська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-17 18:07:15 ]
В кожного свій шлях, на жаль. Але потрібно допомагати, поки ще можливо, до останнього. Твої вірші - це теж допомога:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-06-17 18:27:31 ]
Страшна реальність. Співчуваю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 11:00:49 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-18 12:19:03 ]
Мне знакомо это чувство. С года меня воспитывает отчим. Родного отца я не видела с восьми лет. Когда мне было 16, я узнала, где он живет, приехала... двери открыты, в комнате только матрац и тумба. Его там не было. Я ехала к нему с мыслью о том, что он увидит меня и его жизнь изменится. Он поймет, какой я стала, загордится мною, перестанет пить, будет со мной общаться... но я просто его не дождалась - я попросту не знала, сколько придется ждать. И я уехала. Домой. В другой город. А через год пришла телеграмма. Удивительно было то, что в ту ночь, когда он умер, мне снилась смерть моего отчима (который для меня любимый-любимый и родной). Я по сей день корю себя за то, что не дождалась его. И думаю о том, что несколько часов ожидания могли бы не допустить смерти из за такого образа жизни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 12:47:14 ]
Да, Алиса, досталось тебе!
Мой отец тоже пил и умер, не дожив до 50.
По личному опыту скажу, что изменить жизнь алкоголика - крайне сложно. Ни с отцом, ни с другом - мне это не удалось.
Не думаю, что у тебя было много шансов.
Во всяком случае, не кори себя.
Ты сделала то, что могла на тот момент. Не требуй от себя большего.
А относительно вещих снов - уверен, что это не простое совпадение. Это телепатическая связь.
Надеюсь, что все испытания жизни сделают тебя силбнее и мудрее:)
Щастья тебе, Алиса!