ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.07 09:40
Зельними, густими коридорами -
йду без одіяння, шалю, станика -
легшати зі звуками прозорими.
Мною причащаються комарики.

Вивірки несуть гриби та ласощі,
звурджуються обрії віддалені.
Де ви нині, сови усезнаючі -

Тетяна Левицька
2026.07.07 08:22
Я з тобою — в розвідку, а ти
Чи підеш зі мною на край світу,
Де немає горя, самоти
І блищать цирконієм самшити?

Де гойдає древній океан
Паперовий човник безнадії,
А хмільних очей терпкий дурман

Мар'ян Кіхно
2026.07.07 06:44
Нікола Ремі, таємний радник найсвітлішого герцога Лотарингії та громадський адвокат його герцогства Найяснішому Принцю та Найвидатнішому Кардиналу Шарлю Льотаринському*; Щонайнавдячному Покровителю та Патрону, Нікола Ремі БАЖАЄ ВІЧНОГО ЩАСТЯ Вінце

Віктор Кучерук
2026.07.07 06:07
Кривавим почерком накреслені
Шляхи проходження ракет,
Та знов лише слова улесливі
Про помочі новий пакет.
Постійно рішення вовтузячи,
Смертей продовжуєте час, -
Ви хочте нам здаватись друзями,
Здійнявши хвилі втішних фраз.

Артур Курдіновський
2026.07.06 21:55
Я вмикаю інтонацію
Зачаровано-піднесену.
А душа - в реанімації
Білим кольором закреслена.

Ані ноти суму в голосі,
Кожний звук - залізна палиця.
А душа тихенько молиться

С М
2026.07.06 21:50
Гов, агов, агов, агов
Торкнися, бейбі
Чи не видиш, не страхаюсь я?
О що ти їй наобіцяв?
І що вона тобі сказала?
О що ти їй наобіцяв?

Тебе я любитиму

Борис Костиря
2026.07.06 14:02
Така застиглість і драглистість.
Ми грузнемо у цих лісах,
Там, де промчався юний лицар
У лабіринтах, наче птах.
Попереду важка гонитва,
Нудна, протяжна суєта.
Попереду запекла битва,
Аж квітне стогін у вустах.

Іван Потьомкін
2026.07.06 13:16
Як же її звали, діву Бондарівну?
Ту, що честь тримала цілої Вкраїни.
Ту, що, мов царівна, у колі дівочім
Можновладцю кинула в безсоромні очі:
“Ой не згоден пан Каньовський мене цілувати,
Тільки згоден пан Каньовський мене розбувати!
Ой волю ж я,пан

Вячеслав Руденко
2026.07.06 10:20
Рятує слово доки ллється-
Вбиває розум доки ллє,
Та то не правда–лиш здається!
А Всесвіт пнеться у своє!

Шовковий ворс пливи над градом,
Серед ампірного рев’ю,
Камінний отвір будь кошлатим,

хома дідим
2026.07.06 10:02
гаразд
усе
простіш мабуть
питво та їжа
писанина
а потім час іще у путь
де нас дива чекають
вірно

Вячеслав Руденко
2026.07.05 19:57
Фантик зворотнього,згорнутий примхою часу,
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.

Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не

Євген Федчук
2026.07.05 14:41
Зібралися діди якось в Клима біля двору.
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А

Роксолана Вірлан
2026.07.05 14:39
Якщо би акварелевим потьоком
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягла довгота земного сплаву,
доріг - зміїсті кубла та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад, іконн

Володимир Ляшкевич
2026.07.05 13:59
Вступ Творчість належить до дуже звичних, і в той самий час - до найскладніших проявів людського єства. Незважаючи на значний розвиток естетики, психології творчості, герменевтики, феноменології та когнітивних наук, відкритим залишається питання про фу

Борис Костиря
2026.07.05 13:09
Тут нікуди піти, лише на стадіон,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.

Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри

хома дідим
2026.07.05 10:22
королівські лучники
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 ДРУГ ДИТИНСТВА

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ніна Омельчук 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Патара Бачія 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-17 15:18:00
Переглядів сторінки твору 6257
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.952 / 5.75  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-17 15:56:49 ]
Тому ми і друзі, що маємо багато спільного і розуміємо одне одного))))
Щастя тобі, Патарочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2009-06-17 15:37:33 ]
Важка тема! Гарно! якби могли ми вберегти усіх! та, на жаль.........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-17 15:57:35 ]
Еге ж ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-17 16:31:37 ]
Все зрозуміло у вірші:біль від втрати друга, хоча й не цілком ясно - інвалідом він став чи покинув цей світ назавжди.
Та ще більш незрозумілою стала для мене ось така фраза:"Лиш обіймав знайоме здавна тіло". Поясніть нетямущій значення цього вислову?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-17 17:18:03 ]
Шановна Олександро!
Радію, що Ви впритул ще не зтикались з інсультом.
Інсульт - крововилив у мозок. Як результат - частина мозку перестає функціонувати. У описаному випадку - параліч половини тіла (і однієї півкулі мозку) Після такого людина втрачає не тільки здатність повноцінно рухатись. розмовляти і т.п. - вона втрачає велику частину своєї індивідуальності( розумової. психологічної, творчої ...)
Отож. тіло знайоме, а індивідуальність - лише її залишки. Це вже майже інша людина, неповноцінна, як фізично, так і психічно-розумово.
А друг - живий. Та хіба то життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-17 17:37:20 ]
справді, дуже трагічна сиуація. потрібно багато мужності, щоб пережити таке


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Омельчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-17 17:56:56 ]
Все зрозуміло -сумно та відверто
Не дай Бог нікому так втрачати рідних.
Я в Тебе черпаю натхнення


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 11:00:15 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Брилінська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-17 18:07:15 ]
В кожного свій шлях, на жаль. Але потрібно допомагати, поки ще можливо, до останнього. Твої вірші - це теж допомога:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-06-17 18:27:31 ]
Страшна реальність. Співчуваю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 11:00:49 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-18 12:19:03 ]
Мне знакомо это чувство. С года меня воспитывает отчим. Родного отца я не видела с восьми лет. Когда мне было 16, я узнала, где он живет, приехала... двери открыты, в комнате только матрац и тумба. Его там не было. Я ехала к нему с мыслью о том, что он увидит меня и его жизнь изменится. Он поймет, какой я стала, загордится мною, перестанет пить, будет со мной общаться... но я просто его не дождалась - я попросту не знала, сколько придется ждать. И я уехала. Домой. В другой город. А через год пришла телеграмма. Удивительно было то, что в ту ночь, когда он умер, мне снилась смерть моего отчима (который для меня любимый-любимый и родной). Я по сей день корю себя за то, что не дождалась его. И думаю о том, что несколько часов ожидания могли бы не допустить смерти из за такого образа жизни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 12:47:14 ]
Да, Алиса, досталось тебе!
Мой отец тоже пил и умер, не дожив до 50.
По личному опыту скажу, что изменить жизнь алкоголика - крайне сложно. Ни с отцом, ни с другом - мне это не удалось.
Не думаю, что у тебя было много шансов.
Во всяком случае, не кори себя.
Ты сделала то, что могла на тот момент. Не требуй от себя большего.
А относительно вещих снов - уверен, что это не простое совпадение. Это телепатическая связь.
Надеюсь, что все испытания жизни сделают тебя силбнее и мудрее:)
Щастья тебе, Алиса!